Старовинні парки України (64552)

Посмотреть архив целиком

Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ННІ лісового та садово-паркового господарства

Факультет садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури








РЕФЕРАТ

на тему:

«Старовинні парки України»






Виконала:

магістр другого року

навчання

Ляшенко І.М.

Перевірив: Кузнєцов С.І.





Київ-2010


ЗМІСТ


  1. Устимівський дендрологічний парк

  2. Хомутецький парк

  3. Парк Феофанія

  4. Качанівський парк



1 Устимівський парк


Устимівський дендрологічний парк — парк загальнодержавного значення, знаходиться на території села Устимівка Глобинського району Полтавської області.

Статус загальнодержавного парку надано з метою вивчення та збагачення в штучних умовах рослинних ресурсів регіону для найбільш ефективного наукового та господарського використання

Загальна площа дендропарку складає 8,44 гектари. Територія розділена на 51 куртину і захисні смуги.

Весною 1893 року місцевий землевласник Василь Васильович Устимович разом із своїм другом та колегою Олександром Івановичем Дегтярьовим заклав перші посадки парку на площі 0,15 десятин, це місце і досі носить назву «Дегтярівщина». Надалі площа парку щорічно збільшувалася і у 1910 році була доведена до 8,44 га, отримавши назву «Нова ботаніка». Поповнення колекцій йшло, без перерви, до 1916 року. Саджанці і насіння завозилися в основному з берлінської фірми Шпетта, а також із садівництв Варшави, Львова, Одеси і Кременчука.

18 травня 1929 року приймається рішення оголосити Устимівський дендрологічний парк заповідником республіканського значення та взяти його під охорону держави. Статус загальнодержавного парку надано з метою вивчення та збагачення в штучних умовах рослинних ресурсів регіону для найбільш ефективного наукового та господарського використання.

Більш ніж за 100 років існування Устимівського парку склад його дендрофлори періодично змінювався. Перша наукова інвентаризація була проведена у 1922 році. На той час у парку росло 234 види і форми дерев та кущів. У 1929 році в Устимівському парку зафіксовано 293 види і форми рослин. Найповніше і всебічне дослідження дендрофлори парку здійснив відомий український ботанік А. Л. Липа у 1936 році. Ним було зареєстровано більше 400 порід.

Першу післявоєнну інвентаризацію було проведено у липні 1952 року. У парку нараховувалося 171 вид рослин, а у 1970 році - вже 476 видів. До каталогу, який у 1975 році був виданий ВІРом, було внесено 490 найменувань рослин.

На сьогоднішній день колекція налічує 483 таксони, які належать до 51 родини, 123 родів, 376 видів, 107 різновидностей, садових форм, сортів та гібридів (майже на 90% колекція парку складається з лікарських рослин). Вона являє собою унікальне зібрання деревних та кущових порід.

Географія рослин представлена такими регіонами: Північна Америка, Європа, Крим, Кавказ, Сибір, Середня Азія, Далекий Схід, Китай, Гімалаї.

Колекція хвойних порід представлена 5 родинами, 12 родами, 42 видами, 36 різновидностями та садовими формами. Серед них є доволі цікаві екземпляри дерев з родини Соснові. Зокрема, надзвичайно красива ялиця каліфорнійська, або одноколірна, віком близько 110 років. Вона добре акліматизувалась і щороку плодоносить. Привертає увагу 20-ти метровий екземпляр псевдотсуги тисолистої, яка походить із тихоокеанського узбережжя Північної Америки. Доволі цікава за формою крони ялина звичайна «Гірляндна». Не поступається їй ялина звичайна «Змієвидна». Ялина колюча представлена формами — блакитною, сизою й сріблястою. Особливо привабливо виглядає модрина японська, яка стоїть окремо від інших. Батьківщина цього екзота — Японія. В ботанічних садах і парках нашої країни зустрічається рідко. Росте в парку Устимівки і єдине в Україні 95-річне дерево сосни віргінської. Крім вищезгаданих видів ростуть у парку 105 екземплярів сосни Веймутова (хвоя у цієї породи м'яка і не колеться).

Одним з найбільш широко представлених в Устимівському дендропарку видів є туя західна. Крім базового виду у нас ростуть 12 садових форм туї західної, які відрізняються між собою за кольором та формою хвої, за формою крони. Широко представлений у колекції парку яловець віргінський (107 екземплярів). Довгі, розлогі, трохи піднесені вгору гілки утворюють широку, майже округлої форми крону. Надзвичайно декоративні садові форми ялівцю віргінського — сиза, сірувата та голчаста.

Крім хвойних колекція дендропарку налічує 404 види і форми листяних деревних і кущових порід.

У дендропарку росте значна кількість дерев ліщини деревовидної (ведмежого горіху). Перші 3 дерева до Устимівського дендропарку (та в Україну) потрапили у 1910 році з Ростову-на-Дону. Рослини добре прижилися, цвітуть, плодоносять та дають самосів до цього часу (тривалість життя в природних умовах 200 років).

Культивується чимало видів і форм дубів: дуб звичайний «Колоноподібний» віком близько 110 років, дуб звичайний «Глибоколопатевий», що має глибоко-розсічене листя, дуб великоплідний родом з Північної Америки, дуб північний віком 115 років.

Серед гарноквітуючих кущів привертають увагу забарвленням квіток та чудовим ароматом садові жасмини (чубушники) та бузки. Всього в парку ростуть 14 садових форм чубушнику, 7 видів бузку та 10 сортів бузку звичайного.

Найбільш широко в Устимівці представлена родина Розові (26 родів, 83 види). В парку росте велика кількість видів черемхи (5 видів), ірги (5 видів), глоду (10 видів), горобини (4 види), таволги (13 видів), яблунь (5 видів), шипшини (7 видів). Доволі цікавий маловідомий вид екзохорда Альберта, яка походить з Середньої Азії.

З представників родини Бобових у парку ростуть: аморфа (3 види), робінія (3 види), карагана (7 видів), золотий дощ (2 види); міхурник, кладрастис, дрок, петтерія. Деревам софори японської близько 110 років. Походить вона з Китаю і Японії. Крона густа ажурна, листя яскраво-зелене, квітки жовтувато-білі запашні, зібрані у великі китиці.

Бархат амурський, або амурське коркове дерево, походить з Далекого Сходу і Північного Китаю. Стовбур бархата вкритий світло-сірою, трохи зморшкуватою, бархатистою на дотик, завдяки корковому шару, корою. В парку зростають кілька дерев цього виду.

В Устимівці ростуть два види айланту. Стрункі стовбури, ажурна крона, великі перисті листки надають деревам декоративний вигляд.

Ксантоцерас горобинолистий, який походить з Північного Китаю, росте у вигляді невеликих дерев або кущів у різних куртинах парку. Рослини віком від 1 до 110 років. Це найбільша колекція в Україні. В умовах Устимівки добре плодоносить і дає самосів.

Ковпа́ківський лісопа́рк — пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення (з 1975). Розташований на обох берегах річки Ворскли, у Котелевському районі, на території Котелевського лісництва. Площа Ковпаківського лісопарку — 196 га.

Зростають 75 видів дерев та чагарників, 467 видів трав'янистих рослин (серед них — значна кількість рідкісних). Є багато лікарських рослин.

В лісопарку — 17 видів ґрунтів, великі запаси прісної та мінеральної води.

Закладений у 1918 з ініціативи та за участю колишніх солдатів-фронтовиків. Після Великої Вітчизн війни жителі Котельви вирішили в пам'ять про свого земляка — прославленого партизанського генерала, двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака створити новий лісопарк, відтворити в мініатюрі бойовий шлях ковпаківців по тилах ворога. Жителі селища, учні під керівництвом ентузіастів-учителів побували у всіх головних пунктах партизанського рейду, здійсненого в роки Великої Вітчизн війни партизанами-ковпаківцями, зробили ескізи кожного лісу, гаю, ковпаківської землянки. А потім усією громадою садили дерева, кущі, засипали яри, прокладали стежки. Висаджували саджанці брянських дубів, карпатських смерек, поліських кленів, карпатських чагарників. Обладнано землянку С.А.Ковпака.

У лісопарку створена «Партизанська стежка», яка відтворює шлях партизанського з'єднання по тилах німецько-фашистських окупантів від Путивля до Карпат. Ділянки носять відповідні назви: «Спадщанський ліс», «Брянщина», «Деснянщина», «Лельчинці», «Лоївщина», «Прип'ятський гай», «Сарненський гай», «Скалацький гай», «Тетерівщина», «Яремче». Багато саджанців і кущів завезено із цих місць.

На підході до лісопарку росте стара тополя, посаджена 1918 партизаном громадянської війни П.І.Токарем, розстріляним фашистами в 1942. Збереглося 50 сосен, посаджених С.А.Ковпаком. У лісопарку є також історична пам'ятка — Барвінкова гора. Лісопарк перебуває у віданні Полтавського лісгоспзагу.


2 Хомутецький парк


Хомутець заснований у ХVI столітті миргородськими козаками. У 1620 р. польський король Сигізмунд ІІІ віддав Миргород із хутором Хомутець шляхтичу Івану Чернишевському, але 1621 їх захопив черкаський староста Костянтин Вишневецький (дядько й опікун Ієремії Вишневецького). Польський суд присудив ці володіння королю, який віддав їх Бартоломею Обалковському. Але К. Вишневецький не підкорився рішенню суду і до визвольної війни українського народу 1648-54 Хомутець був у числі його володінь. Наступний власник — хомутецький сотник, пізніше — миргородський полковник Павло Апостол. який 1659 був наказним гетьманом. У 1689 Данило Апостол (згодом — гетьман Лівобережної України) отримав на Хомутець універсал гетьмана І. Мазепи.


Случайные файлы

Файл
32305.rtf
61093.rtf
33837.rtf
81192.rtf
31736.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.