Культові споруди Мукачівщини (64396)

Посмотреть архив целиком


















Реферат з дисципліни Культурологія на тему:

Культові споруди Мукачівщини


Зміст


  1. Слово про Мукачево

  2. Замок Паланок

2.1 З історії замку

2.2 Паланок ” сьогодні

3. “ Білий палац ” в Мукачеві

4. Монастир на Чернечій горі

5. Таємниці мукачівських цвинтарі

Висновки

Список використаної літератури

  1. Слово про Мукачево


Місто Мукачево має давню славну історію. Минуло понад 1100 років з часу першої писемної згадки про місто. За цей період Мукачево будувалось, розширювалось, змінювало склад населення. В різні періоди воно входило до складу різних держав, що позначилось на його архітектурі, звичаях, обрядах, мові людей.

Мукачево – колискова багатьох ремесел, що з віками переросли в потужний промисловий комплекс. В минулому далеко знали наших ливарів, каменярів, гончарів, склодувів, навіть виробників паперу. Тепер добре імя в Україні мають лижники, трикотажники, швейники, меблевими, кондитери та інші мукачівські виробники.

У ХVII – ХIХ століттях Мукачево було відомим в Європі виробами паперу і текстилю та ярмарками, на які з’їжджалися купці не тільки із Закарпаття, а й із Галичини, Польщі, Австрії, Трансільванії. Цьому сприяло географічне розташування міста, шляхи до якого вели звідусіль.

Мукачево відоме своїми архітектурними памятками, такими як: замок Паланок , монастир на Чернечій горі, Білий палац, Ратуша та ін.

Скульптор Іван Бровді подарував місту пам’ятник Кирилу і Мефодію, Тарасу Шевченку, пам’ятник Матері, а Михайло Белень – Міхаю Мункачі.

Славнозвісна Ратуша, до речі, була споруджена у серпні 1809 року. Тут в минулому щорічно відбувалися вибори міського голови. Ратуша завжди була політичним і культурним центром міста. Тут проходили збори городян з різних питань, приймалися рішення по них. Після розпаду Австро-Угорської монархії в Ратуші працювала Директорія.

В 20-30 роках у Ратуші розміщались поліцейське і жандармське управління, всі цивільні служби. З1944 року тут працював міський Народний комітет і деякий час Народна Рада Закарпатської України.

Мукачево також відоме тим, що 26 листопада 1944 року в кінотеатрі “Перемога” відбувся Перший з’їзд Народних комітетів, на якому було прийнято Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

В 1934 році в Мукачеві було створено етнографічне товариство Підкарпатської Русі, головою якого було обрано Августина Волошина. Головним завданням товариства було створення етнографічного музею краю. За два роки з різних регіонів краю було зібрано понад 2 тисячі оригінальних експонатів народної культури Закарпаття: зразки народного одягу, вишивок, кераміки, ікон, предметів побуту тощо. Під час угорської окупації більшість експонатів безслідно зникла.

У 1915 році в мукачівському замку “Паланку” був розміщений створений у Страбичові і Горонді штаб українських січових стрільців. На замковій площі 29 квітня 1915 року проведено Шевченківське свято, на якому, крім біля тисячі стрільців, зібралося чимало селян району Паланку та гостей Мукачева.

Та це лише частинка того, що діялося у місті з часів його заснування. А ми заглибимось у історію та архітектуру міста над Латорицею, щоб дізнатися безліч цікавих речей.


2. Замок Паланок


2.1 З історії замку


Древній замок видно, з якого б ви боку не наближались до Мукачева. Овіяний легендами й бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку на довколишній рівнині.

Мукачівський замок – визначний архітектурний памятник середньовіччя – був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів проходив через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами. Біля міста Мукачева він виходив у Середньо-Дунайську низовину, з’єднуючи її з Східною Європою. Це був один із тих історичних шляхів, яким переселялися народ.

Про виникнення замку точних історичних відомостей немає. Гадають, що вже у ІХ-Х сторіччі на горі було невелике укріплення, збудоване для охорони кордонів Київської Русі за Карпатами. Пізніше замість цієї фортеці тут збудували феодальний замок. За народними переказами супроводження його приписують руському князю Федору Корятовичу, володіння якого на Поділлі захопив литовський князь Вітовт. Корятович знайшов притулок на Закарпатті. У той час Закарпаття перебувало під владою угорських феодалів. Угорський король Сигізмунд, з яким Корятович був у союзі, у 1393 році подарував йому Мукачево й закріплені за ним володіння.

Князь Корятович перетворив Мукачівський замок У свою резиденцію. Замок являв собою квадратну жилу башту (донжон), розташовану на вершині гори. Пізніше цю башту називали старою баштою. Під нею Корятович наказав видовбати у скелі колодязь глибиною 85 метрів, для якого мешканці Великих Лучок щорічно поставляли канат довжиною 50 сажнів.

Стара башта була обнесена ровом і фортечною стіною з чотирма круглими баштами. Три з них збереглися до наших днів.

Час вносив свої поправки в архітектуру замка. Поступово забудовувалася вся замкова земля-гора, висота якої становить 68 метрів над оточуючою її рівниною. Замкова гора – крута сопка вулканічного походження. Але в народних легендах вона фігурує як штучна гора, насипана в страшенних муках невільниками. Звідси начебто й пішла назва міста.

Навколо гори викопаний рів, що заповнювався водою. Його внутрішній берег обнесений дубовим частоколом, який називався паланком. Звідси й пішла назва замку – Паланок. За частоколом біля підніжжя гори жили майстрові. Вони обслуговували замок, а також брали участь в його обороні, якщо він був у облозі.

Південним схилом гори до замку вела крута звивиста дорога. Пізніше, на початку ХVІІІ сторіччя, на західному схилі збудували нову дорогу. Вона є і зараз.

На першій терасі знаходяться залишки при ворітної башти, спорудженої посередині сухого рову, через який був перекинутий міст. Друга тераса вища від першої на 10 метрів. На ній збудовано Нижній замок. До нього від при ворітної башти вів підйомний міст. Коли міст піднімали, він закривав собою ворота. Підступи до воріт Нижнього замку охоронялися двома бастіонами, товщина стін яких 3,5 метра. На третій терасі розміщувався Середній замок, обведений також сухим ровом. Пізніше був перекинутий третій міст. Біля воріт височать два бастіони.

Від воріт до квадратного двору Середнього замку веде вузький коридор, оточений дво- й трьоповерховими корпусами, які служили казармами для гарнізону. Напроти вїздних воріт - одноповерховий будинок, в якому жив капітан фортеці. Біля цього будинку зліва знаходилася цистерна, куди стікала питна вода, що подавалася з колодязя. Справа вузьким склепистим тунелем вели сходи під одну з уцілілих башт Корятовича – на верхній замок (акрополь), що розташований на вершині гори. Сюди вів потай ний хід, вихід якого тепер замуровано. Верхня тераса підковоподібне забудована триповерховими палатами, утворюючи великий двір, відкритий лише з півдня в бік Середнього замку. У цих хоромах жили його володарі. З південного сходу до хоромів прилягала замкова церква.

У замку понад 120 приміщень. З них, половина – житлові приміщення, а друга половина відведена під каземати та склади.

Кожна з терас на випадок проникнення ворога в фортецю могла захищатися самостійно. Головними оборонними засобами, крім природних, служили стіни фортець і 9 бастіонів, де розташувалась артилерія.

Протягом віків замок не раз зазнавав нападу. Але взяти його припустимо тогочасними воєнними засобами було майже неможливо. У1688 році після облоги, яка тривала два з половиною роки, замком оволоділи австрійські війська. Обороною керувала Ілона Зріні.

Після капітуляції замок перебудовувався. У відповідності до вимог тогочасної воєнної техніки були знесені надто високі башти, які виступали наперед і слугували хорошою мішенню для ворожої артилерії. Тоді ж зруйнували і стару башту. Від цієї перебудови дуже змінився зовнішній вигляд замку.

На початку ХVІІІ сторіччя знесли паланок і на його місці побудували зовнішні укріплення, які обнесли ровом і водою. До наших днів від цих укріплень залишилися лише сліди.

У 1789 році замок перетворили у тюрму для політичних вязнів. Вязні Мукачівського замку знаходилися в страшних умовах. Заковані в ланцюги, у темних брудних казематах, що були заповнені пацюками, мученики вмирали повільною смертю від голоду і тортур.

15 березня 1848 року В Угорщині почалася буржуазна революція для завоювання національної незалежності. Революційно настроєні народні маси Мукачівщини 2 травня 1848 року звільнили з казематів замку політичних в’язнів. У честь цього на півкруглому бастіоні замку була посаджена липа – дерево свободи. Липа росла І тільки ураган 21липня 1960 року звалив старе дерево.

Після придушення революції замок у 1856 році знову перетворили на вязницю. За документами 1889 року у вязниці замку було увязнено 19700 чоловік. У жовтні 1896 року міністерство юстиції угорського уряду Австро-Угорщини, у зв’язку із тисячоліттям приходу угорців у Дунайську низовину, закрило тюрму в Мукачівському замку. Він опустів, почав руйнуватись.

У 1922-1926 роках чеські власті замок відбудували і перетворили на казарму. У радянський час тут була школа механізаторів сільського господарства, школа голів колгоспів, а потім профтехучилище. Влітку 1960 року у Верхньому замку відкрити музей.


Случайные файлы

Файл
165622.rtf
117829.rtf
179675.rtf
59075.rtf
4188-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.