Історія виникнення мобільних телефонів (62491)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Останнім часом мобільна мережа почала стрімко розвиватися. Розповсюдження мобільних телефонів швидко пішло в гору. I це проявляється не тільки на Заході, але й у нас на Україні, де мобільний звязок, нарешті, перейшов в категорію "товарів народного споживання". В Європі, кількість "мобільних" користувачів за останній рік збільшилась вдвічі. І, звісно, стала зявлятися загроза здоровю зі сторони радіо- випромінюючих приладів.

Ознайомившись з теоретичним матеріалом я визначила тему мого дослідження: "Виникнення мобільних телефонів і їх вплив на здоров’я людини".

Метою мого дослідження є: " Вивчити вплив мобільних телефонів на навколишнє середовище".

Проблема мого дослідження: "Недостатня інформованість населення про мобільний зв'язок".

Гіпотеза:"Існування негативного впливу випромінювання мобільних телефонів і веж мобільного зв’язку на здоров’я людини".

Для досягнення своєї мети я поставила перед собою такі завдання:

1. Вивчити вплив випромінювання;

2. Дослідити процедуру будівництва базової станції мобільного зв’язку"

3. Створити буклет: "Принцип функціонування веж стільникового зв’язку та вплив випромінювання на здоров’я людини".

Передбачувані позитивні результати:

  1. Розширити знання по даній темі;

  2. З’ясувати умови при яких вплив мобільних телефонів на здоров’я людини буде мінімальним.



Історія виникнення та розвиток мобільного зв’язку


В 1888р. німецькому ученому Генріху Герцу вдалося за допомогою установок довести факт існування електромагнітних хвиль і знайти можливість їх виявлення. Опираючись на результати досліджень Г. Герца, російський фізик А.С. Попов створив пристрій для засвідчення електричних коливань – приймач. [1]

У 1897р. Г. Марконі отримує патент на пристрій, схожий на пристрій А.С. Попова. У 1901р. Він встановив радіо на борт парового автомобіля, і таким чином створюючи перший наземний мобільний звязок.

17-го червня 1946р. у Сент-Луїзі, США, служба мобільної телефонії представили перші радіотелефонні послуги приватним клієнтам.

Радіотелефони, які були використані в цій системі, використовували зафіксовані канали. Якщо канал звязку був зайнятий, то абонент вручну переключався на другий - вільний. Функція автоматичного вибору вільного каналу зявилася пізніше.

1 березня 1948р. перша повністю автоматична служба радіотелефонії почала діяти у Річмонді. У Європі в цей час лідерами були "Еріксон" і "Марконі".

Новий етап у розвитку сотової системи комунікацій звязаний з компанією "Моторола". У компанію в 1954р. прийшов новий інженер, Мартін Купер. На початку 1970-х рр. М. Купер займав вже пост віце - президента компанії. Йшла робота по створенню першого мініатюрного мобільного телефону.

Випробування були призначені на 3 квітня 1973р. До цього дня на вершині 50-поверхового Alliance Capital Building у Нью-Йорку була зроблена базова станція.

Перший прототип БС міг обслуговувати не більше, як 30 абонентів і зєднати їх з наземними лініями звязку. Сам сотовий телефон мав назву Dyna-TAC.

У грудні 1979р. в Токіо почала роботу перша сотова мережа звязку з 88 базових станцій. Мережа була створена компанією NTT (Nippon Telegraph and Telephone). Телефонні обслуговування здійснювалися в 23 районах міста. Обладнання було виготовлено кампанією Matsushita і NEC (Nippon Electric Company).

Перші мережі мобільного зв’язку були побудовані з використанням аналогових стандартів – стандартів першого покоління. Найбільш розповсюдженим із них є NMT. Мережа на основі стандарту NMT (Nordic Mobile Telephone) – першого стандарту мобільного зв’язку – почала працювати в країнах Північної Європи в 1981. Також NMT був першим стандартом мобільного зв’язку, що використовувався в Росії і в Америці.

В мережах другого покоління дані між базовими станціями і мобільними телефонами передаються в цифровому вигляді. Таким чином, одна базова станція може обслуговувати до декількох сотень телефонів одночасно. А потужності передатчиків в мобільних телефонах другого покоління були знижені, так як витрати при передачі цифрованого звуку набагато менші. Найпопулярнішим стандартом мобільного зв’язку є стандарт другого покоління GSM – Global System for Mobile Communications (Глобальна система мобільного зв’язку). Мобільними телефонами цього стандарту зараз користуються більше мільярду людей по всьому світу. Головним наслідком переходу до цифрової форми сигналу стала можливість використовувати мобільні телефони для передачі не тільки голосу (звуку), але й інших різновидів інформації. Першою подібною послугою, зробившою можливим передачу тексту між мобільними телефонами, був так званий "сервіс коротких повідомлень" - Short Message Service (скорочено SMS). Пізніше, з вдосконаленням мобільних телефонів і розвитком комп’ютеризації, в мережах GSM були введені технології для передачі комп’ютерних даних, доступу до мережі Інтернету. На основі цих технологій передачі даних також були створені додаткові сервіси для мобільних телефонів – наприклад, MMS(Multimedia Messaging System, система передачі мультимедійних повідомлень).

Швидкості передачі даних в мережах другого покоління недостатньо для реалізації багатьох нових задач мобільного зв’язку, зокрема, передачі високоякісного відео в реальному часі (відеофонії), сучасних фото реалістичних комп’ютерних ігор через Інтернет і інших. Для забезпечення необхідних швидкостей створені нові стандарти.

Планування 3G почалося ще в 1985 році, коли Міжнародний союз електрозв’язку передбачив потребу в більш ємких і складних послугах, ніж ті, що здатні забезпечити численні аналогічні технології мобільного зв’язку того часу. Згодом версія 3G від 3GPP – UMTS (Universal Mobile Telephone System) – стала домінуючим світовим стандартом. Перші ліцензії 3G - в 1999 році видав уряд Фінляндії, за якою в 2000-2001 роках наслідували інші країни. Проте 3GPP тоді ще не випустила набір придатних до практичного застосування специфікацій на устаткування UMTS. Лише у березні 2002 року, коли завершився необхідний тривалий процес досягнення індустрією консенсусу, вийшла специфікація Release 99. І лише після цього багато операторів змогли приступити до створення своїх мереж 3G.

Таким чином, сучасні технології мобільного зв’язку – це не стільки технології мобільної телефонії, скільки універсальні технології передачі інформації.


Державний санітарно - епідеміологічний нагляд за базовими станціями стільникового зв’язку


Прийняття в експлуатацію БС здійснюється спеціальною приймальною комісією, до складу якої обов’язково входить представник державної санітарно-епідеміологічної служби. Після прийняття БС в експлуатацію вона знаходиться під наглядом територіальних закладів держсанепідслужби, які періодично обстежують БС та проводять контрольні виміри рівнів електромагнітного випромінювання.

Таким чином, базові станції мобільного стільникового зв’язку та інші радіотехнічні об’єкти, перебувають під постійним наглядом держсанепідслужби України.

В бюлетені "Електромагнітні поля та охорона громадського здоров’я. Базові станції і бездротові технології" ВООЗ повідомляє, що враховуючи дуже низький рівень впливу та отримані на сьогоднішній день результати досліджень, можна вважати, що нема будь-яких переконливих наукових даних, які свідчать, що мало інтенсивне електромагнітне випромінювання від базових станцій мобільного стільникового зв’язку та бездротових мереж призводить до негативних наслідків для здоров’я людини.


Вплив ЕМП на організм людини. Думка вчених з цього приводу


Річ у тім, що мобільний телефон — це джерело постійного надвисокочастотного випромінювання, за допомогою якого і здійснюється зв’язок. Це випромінювання пригнічує тонкі електромагнітні імпульси клітин живих організмів. Найнебезпечнішою частиною мобільних телефонів є антена, саме вона продукує хвилі надвисоких частот. Вони шкідливі тим, що нагрівають організм "зсередини" на клітинному рівні. Особливо від цього потерпають ті частини тіла, які не омиваються кров’ю, а відтак залишаються поза системою терморегуляції організму. Зокрема, кришталик ока. Від внутрішнього перегрівання він руйнується і мутніє. Це проявляється різзю в очах і шумом у голові. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, користування мобільним телефоном понад 1 годину на день помітно погіршує зір та слух.

Мозок людини, на щастя, захищений черепною коробкою і добре постачається кров’ю, тому перегрівання йому не загрожує. Але… вчені застерігають від інших імовірних небезпек. Зокрема, під впливом потужних електромагнітних хвиль мобільного телефону може відбутися збій у продукуванні його (мозку) власних електроімпульсів, через які він керує роботою організму. Кілька років тому в мюнхенській клініці "Гросхадерн" за допомогою спеціального тестування довели, що постійні сигнали мобільних апаратів змінюють електроімпульси головного мозку. Медики запропонували учасникам експерименту провести тривалі переговори телефоном. До їхніх голів приєднали електроди, які записували імпульси мозку під час розмови. З’ясувалося, що у двох третин піддослідних енцефалограма засвідчила підвищену активність мозку. Річ у тім, що, прикладаючи телефон до вуха, людина опромінює себе з потужністю 25 000 міліват/см2, тоді як максимально допустима є значно меншою — 10 міліват/см2. Організм людини ж працює зі значно меншою потужністю — 0,001 міліват/см2.


Лікарі б’ють на сполох


Случайные файлы

Файл
71032.rtf
64685.rtf
18021.rtf
15241-1.rtf
35172.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.