Тенденції розвитку страхування життя в Україні (3411)

Посмотреть архив целиком


Зміст


1. Характеристика стану страхування життя в Україні на сучасному етапі

2. Тенденції розвитку страхування життя в Україні

3. Проблеми, що стримують розвиток страхування життя

4. Шляхи вирішення проблем ринку страхування життя



1. Характеристика стану страхування життя в Україні на

сучасному етапі


Формування ринку страхування життя має інституціональне значення в розвитку економіки. Виконуючи функцію накопичення грошових коштів, страхування життя акумулює внутрішні інвестиційні ресурси суспільства, і сприяє поліпшенню економічного стану країни. Загальновідомо, що у розвинутих країнах частка страхових компаній в інвестуванні економіки становить біля 30%. Таке значення страхування життя визначає необхідність розвитку цього ринку і в Україні.

Існує пряма залежність між рівнем ВВП країни та долею зборів по страхуванню життя в ВВП. Український ринок реального страхування життя складає 0,07-0,08% від ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм сусідам у Центральній та Східній Європі. Так, за даними 2008 року у Чехії, Угорщині та Польщі ринок страхування життя становив біля 1-2% від ВВП, у США – 4-5%, в Японії – 8-9% (рис.1) [6].


Рисунок 1 – Відношення премій із страхування життя до ВВП у різних країнах у 2008 році, %



За даними Держфінпослуг, витрати по страхуванню життя до ВВП у 2006 р. становили 0,0069%, у 2007 р. 0,0074%, а у 2008 р. 0,0082%. Отже, довіра населення до страхових компаній по страхуванню життя поступово зростає. Але в країнах з перехідною економікою це відбувається досить повільно, так як ринок ще не розвинений і тільки починає входити до фази активного розвитку.

На тлі стабільних ринків Центральної та Східної Європи український ринок страхування життя знаходиться фактично ще на початку свого формування. Але, з огляду на те, що інтеграційні та новітні технологічні процеси в Україні відбуваються дещо швидше, ніж у сусідніх країнах Центральної та Східної Європи, вона має великі перспективи розвитку страхового ринку, зокрема ринку страхування життя. Фахівці відзначають, що «бум» страхування життя у країнах Європи припав на 90-і роки ХХ століття. Так, ринок Польщі в першій половині 90-х рр. зростав у середньому на 41% щорічно, Чехії – на 22%, Угорщини – на 13%. Для порівняння, в цей же період збори по страхуванню життя в США знижувалися на 2% щорічно, в Німеччині – збільшувалися на 13%, в Японії - на 6% [6].

Кількість страховиків, що займаються страхуванням життя, за останні роки поступово збільшується (рисунок 2) [4].


Рисунок 2 – Динаміка зміни кількості страховиків за 2006-2008 роки


Основні чинники зростання ринку – приріст добробуту населення та збільшення його страхової культури.

У загальному обсязі страхових премій частка премій зі страхування життя є невисокою і становить близько 4% (рис. 3, 4).


Рисунок 3 – Частка премій зі страхування життя в загальному обсязі страхових премій у 2007 році


Рисунок 4 – Частка премій зі страхування життя в загальному обсязі страхових премій у 2008 році


В Україні, як і в інших країнах Центральної та Східної Європи основну роль у формуванні ринку страхування життя відіграють іноземні компанії. За виключенням колишніх державних монополістів, інші локальні компанії, які опинилися в однакових з іноземцями умовах, спершу поступалися іноземним компаніям через недостатність відповідних навичок та досвіду роботи [3].

Практично усі компанії-лідери зі страхування життя знаходяться в сфері контролю великих світових компаній. Наприклад, компанія Alico AIG Life має американський капітал, СК «Граве Україна», «Юпітер страхування життя Іншуранс Груп та VAB Життя – австрійський, УСК «Дженерал Гарант Страхування життя» - італійський, СК «Форт Страхування Життя Україна» - голландський, СК «Ренесанс Життя», СК «ІНГО Україна-Життя та СК «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія» - російський, СК «ПЗУ Україна страхування життя» - польський, СК «Оранта-Життя» - казахський, SEB Life Ukraine – шведський (табл.1).

Український страховий ринок приваблює іноземні страхові компанії своїм високим потенціалом розвитку. Страхові ринки в США, країнах Європи зростають на 1-2 % щороку, тоді як в Україні загальний обсяг зібраних страхових премій, за даними Ліги страхових організацій (ЛСОУ), у 2007 р. зріс на 7,6 %, у 2008 р. – на 26,6 % (до 17,6 млрд грн). Сегмент страхування життя взагалі зростає на 50-60 % щороку.

Досить вагома частка на ринку страхування життя належить нелегальним іноземним страховим компаніям. За даними Програми розвитку страхового ринку України, наша держава щорічно втрачає 80—100 млн. дол., що приблизно дорівнює обсягу іноземних кредитів, які надаються Україні.

Разом з тим, амбітні плани страхових компаній в Україні реалізовувати важко. Вже не один рік підряд трійка лідерів ринку незмінна. Її формують дві іноземні компанії ALICO AIG Life та СК «Граве Україна», а також компанія з чисто українським капіталом СК «ТАС». Не дивлячись, на відсутність в капіталі СК «ТАС» іноземних інвестицій, поступатися місцем першої національної компанії вона не планує. Заради цього, для закріплення позиції компанії, СК «ТАС» уклала договір про співпрацю з найбільшою світовою консалтинговою компанією в галузі страхування життя – LIMRA, яка допомагає СК «ТАС» у створенні власної мережі та структуризації бізнесу [4].

Як показує досвід країн Центральної та Східної Європи, динаміка ринку страхування життя у першу чергу визначається п’ятьма умовами: рівнем добробуту населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю якісних страхових продуктів.

Зі зростанням добробуту, як правило, людям властиво більшу частину свого заробітку зберігати, в тому ж числі у формі полісів страхування життя.

Горизонт планування визначає ставлення до майбутнього, зокрема схильність та готовність зберігати частину заробітку в періоди фінансової стабільності для витрачання в періоди відносних фінансових труднощів. Як правило, споживачі з великим горизонтом планування схильні зберігати більшу частину свого доходу та з більшою імовірністю готові придбати довгострокові страхові продукти.

Ступінь розвитку альтернативних страхуванню фінансових інститутів описує реальні можливості вибору форм та методів збереження для потенційного покупця страхового полісу. До числа альтернативних фінансових інститутів належать банківські депозити, інвестиційні фонди, готівка тощо. Зрозуміло, що при великому різноманітті можливостей частка коштів, виділених «під страхування життя», буде меншою.

Попередній досвід страхування життя задає загальний рівень довіри страхувальника до страховика і, таким чином, відіграє ключову роль при прийняті рішення про купівлю страхового полісу. Досвід страхування включає як довгостроковість користування послугами страхування життя, так і наявність випадків втрати вкладених у страхування життя коштів.

Доступність якісних продуктів зі страхування життя залежить, в першу чергу, від наявності кваліфікованих надійних страховиків, здатних розробити спеціальні продукти для окремого ринку, та масштабів національної агентської мережі.

На сьогодні Україна досягла рівня Польщі, Угорщини та Чехії періоду «буму» страхування життя (1992–1997рр.) за більшістю факторів, визначаючих розвиток страхування життя.

Разом з тим, не дивлячись на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування в Україні, його основні показники залишаються досить низькими у порівнянні з розвинутими країнами. На одного українця в середньому припадає менше 2$ премій зі страхування життя. У Росії, наприклад, ця цифра складає 4,6$, а в США – 1,7$ тис.

Українці ставляться до довгострокових заощаджень практично як і інші мешканці Центральної та Східної Європи. Норма заощаджень в Україні, як і в Угорщині, Чехії та Польщі 10 років тому, складає приблизно 10-15% від розташованого доходу. Окрім того в українців (у порівняні з громадянами інших країн) відсутні і численні альтернативні можливості збереження. На відміну від своїх західних сусідів, українці віддають перевагу зберіганню більшої частини своїх заощаджень у вигляді іноземної валюти. Частка готівки у населення в Україні складає 5-8% ВВП, що є одним із найвищих показників у світі. Ємність іноземної валюти у громадян Польщі, Угорщини та Чехії навіть в періоди найбільшої схильності до заощаджень у формі готівки в 90-х рр. не перевищувала 3-4,5% ВВП. ПІФи та банківські депозити користуються в Україні меншою популярністю, ніж в розвинутих країнах Центральної та Східної Європи.

Сьогодні повторенню «східноєвропейського» сценарію в Україні перешкоджають в основному два фактора. Перший – це відсутність в Україні багатих традицій класичного страхування життя та негативний досвід після розпаду СРСР.

Історія конкурентного досоціалістичного страхування в царській Росії не перевищувала 50 років. Тому після революції 1917 року страхування життя в країні фактично перестало існувати. До видачі перших «соціалістичних» полісів Держстрахом пройшло понад 30 років. При цьому в радянські часи придбання страховки населенням, як правило, носило примусовий характер і інколи розглядалось як податок зі сторони держави [7].


2. Тенденції розвитку страхування життя в Україні


Основні показники діяльності страхових компаній в Україні за останні три роки мають позитивну тенденцію: чисті надходження страхових платежів (премій, внесків) по страхуванню життя та рівень чистих страхових виплат збільшуються, зростає і кількість страховиків, що здійснюють страхування життя, про що свідчать наведені у попередньому розділі дані. Отже, поступово зростають обсяги страхового ринку.

Для українського ринку страхування життя найбільш прийнятною організаційно-правовою формою є акціонерна, проте отаннім часом спостерігається незначне збільшення кількості товариств із додатковою відповідальністю. Це пов'язано з більш ліберальним законодавством у відношенні цієї організаційно-правової форми, у т.ч. відсутністю вимоги реєстрації в ДКЦПФР [5].

Помітною тенденцією ринку є висока концентрація у столиці і промислових центрах у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запорожжі й Одесі. У західному регіоні невелика кількість страховиків пов'язана з відсутністю в ньому великих промислових підприємств, також низькою платоспроможністю населення. Більш 70% страховиків, що активно працюють у сфері страхування, знаходяться в Києві, при цьому їхня питома вага в надходженнях страхових платежів складає близько 90%.

Дуже важливо відзначити, що на ринку страхування життя існує кілька лідерів, які реально і ефективно функціонують та зосереджують левову частку страхових платежів. Розрив між показниками діяльності лідерів та інших страховиків є величезним.

Інша тенденція ринку – прихід іноземих страховиків на український ринок та нарощування їх потужності. Фактично вже сьогодні вітчизняні компанії не можуть конкурувати з іноземними, так як останні мають багаторічний досвід, передові програми, сформований імідж. Конкуренція на страховому ринку зростає і це йде тільки на користь як компаніям, так і споживачам цих послуг [6].

В Україні розпочалася епоха корпоративного страхування життя. Як свідчить світовий досвід, 70-80% підприємств мають соціальні пакети, які підтримують переважно компанії із страхування життя. В Україні такі пакети є менш ніж у 1% підприємств.

У цілому, намітився незначний ріст страхування життя в Україні. Це пов'язано з підйомом економічного добробуту населення, а також з інтенсивною роботою компаній по страхуванню життя, створених в останні 3 роки, що використовують сучасні форми і методи продажів страхових послуг [6].


3. Проблеми, що стримують розвиток страхування життя


На відміну від інших видів страхування, страхування життя в Україні і досі перебуває на етапі становлення. Рівень поширення страхування життя складає лише 0,01% - зовсім незначну частину порівняно з 3,06% в Німеччині або 1,04% в Польщі. Аналіз показників покриття страхуванням також свідчить про порівняно низький рівень розвитку страхування в Україні. Відповідно до оцінок експертів, на сьогодні лише 10% існуючих в Україні ризиків застраховано [1].

Незважаючи на те, що останнім часом спостерігається поступове зростання показників ринку страхування життя,є проблеми, які заважають розвитку страхування життя в Україні:

негативна історія страхування життя в Україні в пострадянський період;

нестабільність політичної ситуації;

відсутність надійних інвестиційних інструментів, а також відсутність гарантій збереження вкладених коштів;

зміни в соціальній сфері, що у силу своєї невизначеності в даний час стримують розвиток страхування життя;

інфляція, нестійкість національної валюти;

відсутність вільних коштів у підприємств і населення;

низька страхова культура населення, страхових посередників і деяких страховиків;

суперечливе страхове законодавство;

несприятливе податкове законодавство

недостатня ємкість страхового ринку.

Основною причиною стримування розвитку страхування життя є саме недовіра населення до страхових компаній. Український страховий ринок зазнав провал державної системи соціального страхового забезпечення, масового банкрутства підприємств, гіперінфляції, яка з'їдає вкладені кошти людей. Після розвалу радянського Держстраху та Ощадбанку, громадяни України втратили величезні гроші, які були заощаджені ними в карбованцях через банківську систему та систему страхування. Як наслідок, у суспільстві сформувався досить значний рівень недовіри до страховиків і його дуже складно подолати [2].

Важливим чинником для розвитку страхування життя є рівень життя і заробітної плати населення. Формування добровільного ринку страхування життя в розвинутих країнах почався із заробітної платні на рівні $500 на місяць. Якщо середньомісячна зарплата громадян становить менше зазначеної суми, то масового страхування життя не відбуватиметься. В Україні цей показник не досяг навіть $200.

Таким чином, для пересічного громадянина України платіж на страхування життя зазвичай належить до групи так званих відкладених потреб, які досить болісно дадуть про себе знати лише в майбутньому і часто не усвідомлюються сьогодні. Однак посередники, які ведуть активну просвітницьку діяльність, дозволяють пересічному громадянину зрозуміти, що жити потрібно не лише сьогоднішнім днем. Навіть маючи невеликі гроші, варто думати про завтрашній день і відкладати їх частину, аби забезпечити себе в майбутньому [8].

В Україні ще дуже багато керівників недооцінюють важливість страхування життя. Хоча ці послуги вже давно взяли на озброєння західні і найуспішніші вітчизняні менеджери, бо вони дають змогу дуже тонко враховувати і заохочувати матеріальні та соціальні інтереси працівників, підвищуючи прибутковість бізнесу.

Якісний соціальний пакет, який коштує підприємству набагато дешевше, ніж проста виплата заробітної плати, дає змогу за мінімальних для підприємства фінансових витрат підвищити якість роботи персоналу, залучити висококласних фахівців і зробити роботу на підприємстві престижнішою і привабливішою.

Важливо наголосити, що сучасним страховикам бракує й необхідних методичних розробок для підвищення ефективності діяльності страхових компаній. Часта зміна регуляторів страхового ринку не сприяла формуванню в Україні дієвої системи страхового нагляду. Відчувається брак кваліфікованих фахівців страхової справи, а також ґрунтовних наукових досліджень і аналітичних матеріалів із страхової проблематики. Немає чіткого бачення стратегічного розвитку вітчизняного страхового ринку та його окремих складових.

Отже, розвиток страхування життя супроводжується численними проблемами економічного, нормативно-правового, організаційно-методологічного, інформаційно-аналітичного, кадрового і технологічного характеру [1].



4. Шляхи вирішення проблем ринку страхування життя


Для вирішення проблеми розвитку страхування життя в Україні необхідно наполегливо рекомендувати уряду і парламенту України вжити таких заходів для виведення цієї галузі зі скрутного становища, у якому вона зараз знаходиться:

1. Дозволити страховим компаніям укладати договори страхування у вільноконвертованій валюті, що забезпечило б більш надійне зберігання коштів страхувальників та дозволило б виплачувати гарантований інвестиційний дохід.

2. Вдосконалити методику формування резервів зі страхування життя.

3. Запровадити податкові пільги для страхових компаній при інвестуванні коштів страхувальників, що дозволило б страховикам пропонувати більш привабливі програми нагромадження капіталу.

4. Запровадити податкові пільги для страховиків, що пропонують програми пенсійного страхування. Такі страхові компанії повинні знаходитись у таких же умовах, як і державний Пенсійний фонд.

5. Створити податкові пільги для юридичних осіб, котрі укладають договори страхування життя своїх працівників.

6. Законодавче врегулювання питань захисту заощаджень громадян по довгостроковому страхуванню життя і пенсійному страхуванню.

7. Використання полісу по страхуванню життя як заставу при одержанні кредитів під покупку квартир, автомобілів, побутової техніки тощо.

8. Укладання договорів із наданням можливості страхувальнику вибору напрямків інвестування резервів [8].

Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.

Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення.

Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.

І нарешті, розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до Україні у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів.

Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.

Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив’язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних очікувань.

Це далеко не всі позитивні зрушення, які можуть відбутися в державі разом з запровадження чітких економічних перетворень, направлених на відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об’єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку [1].

Отже, галузь страхування життя відіграє дуже важливу роль у вирішенні питань соціального та пенсійного забезпечення. Компанії зі страхування життя повинні становити основу третього рівня пенсійного забезпечення громадян, який планується створити в рамках пенсійної реформи в Україні. Кошти, що отримують страховики зі страхування життя, є надійним джерелом дешевих та довгострокових інвестиційних ресурсів, які так необхідні для розвитку всієї економіки України, а особливо високотехнологічних, наукомістких проектів.



Список використаної літератури


1. Адамович, В.В., Васильчишин О.С. Проблеми розвитку страхування життя як соціально значимого виду страхування [Електронний ресурс]: В.В. Адамович, О.С. Васильчишин. – Режим доступу: http://forinsurer.com/public/02/11/23/118. - 29.09.09. - Назва з екрану.

2. Вегерук, А.М. Довіра як ключовий фактор у здійснення страхування життя [Електронний ресурс]: А.М. Вегерук. – Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=380. – 27.09.09. – Назва з екрану.

3. Криклій, А.С., Пікус, Р.В. Ринок страхування життя в Україні: тенденції та європейський досвід [Електронний ресурс]: А.С. Криклій, Р.В. Пікус. – Режим доступу: http://www.economy.in.ua/index.php? iid=7&operation=9. – 28.09.09. – Назва з екрану.

4. Основні показники страхового ринку України за ІІ квартал 2009 року, 2008 рік, 2007 рік, 2006 рік Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/734.html. - 29.09.09. - Назва з екрану.

5. Про розвиток страхового ринку України та подолання наслідків світової фінансової кризи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/mart2009/36.htm. - 28.09.09. - Назва з екрану.

6. Тарасова, Н.А. Аналіз розвитку ринку страхування життя в Україні [Електронний ресурс]: Н.А. Тарасова. - Режим доступу: http://docs.google.com/gview?a=v&q=cache:ek6Doh0YHJYJ:www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp73/knp73_117. - 29.09.09. – Назва з екрану.

7. Унку, К. Становлення та розвиток страхування життя в Україні [Електронний ресурс]: К. Унку. – Режим доступу: http://intkonf.org/unku-k-stanovlennya-ta-rozvitok-strahuvannya-zhittya-v-ukrayini/. – 27.09.09. – Назва з екрану.

8. Фурман, В.М. Страховий ринок в Україні: проблеми становлення та стратегія розвитку [Електронний ресурс]: В.М. Фурман. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/38207.html. - 29.09.09. - Назва з екрану.


Случайные файлы

Файл
34240.rtf
28842-1.rtf
178501.rtf
180474.rtf
159312.rtf