Банківська система України (2569)

Посмотреть архив целиком

Таврійська державна агротехнічна академія




Кафедра “ Аналіз і фінанси”







Банківська система України







Виконала Пальцева С.В.

Перевірила Радченко Н.Г.









м. Мелітополь

2005р


Банківська система України очолюється та регулюється Національним банком України, який є головним її елементом.

Національний банк України є центральним банком Украї­ни, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції повноваження і принци­пи організації якого визначаються Конституцією України, За­коном України «Про Національний банк України» та іншими законами України.

Національний банк має статутний капітал, що е державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішен­ням Ради Національного банку. Джерелами формування статут­ного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а при необхідності — Державний бюджет України.

Відповідно до ст.; 4 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк є економічно самостійним орга­ном, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випад­ках — також за рахунок Державного бюджету України. Націо­нальний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його пе­вному господарському віданні. Національний банк не відпові­дає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи дер­жавної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання. Національний банк не відповідає за зобов'язан­нями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язан­нями Національного банку, крім випадків, коли вони добро­вільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами. Національний банк, його установи, філії та представництва ма­ють печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Національний банк України не має за мету одержання при­бутку. Плановані доходи та витрати Національного банку відоб­ражаються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконання Націо­нальним банком його функцій, встановлених Конституцією Ук­раїни та Законом України «Про Національний банк України». Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердже­ними на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюд­жету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над дохода­ми відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року.

Планування і облік доходів та видатків, а також формування фондів та резервів Національне банку здійснюються згідно з положенням, що затверджується Радою Національного банку України.

Національний банк України як суб'єкт правовідносин наді­лений специфічним правом — правом законодавчої ініціативи. Дане право закріплене у от. 93 Конституції України. Особливо потрібно звернути увагу на те, що, відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, органі­зацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізич­них осіб. Нормативно-правові акти Національного банку ви­даються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються поста­новами Правління Національного банку. Вони не можуть супе­речити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з за­коном пом'якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції Украї­ни та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Використовуючи надане йому законом право, Національний банк України активно займається нормо творчою діяльністю, готуючи інструкції, положення, вказівки та інші документи нор­мативного характеру, і заповнює ними прогалини в правовому середовищі функціонування банківської системи. За час існу­вання Національного банку України прийнято близько 600 до­кументів нормативного характеру. На сьогодні чинними є більш як 250.

Національний банк України регулює діяльність банківської системи в цілому, організовує і здійснює міжбанківські розра­хунки, має монопольне право на випуск в обіг грошей, уста­новлює курс грошової одиниці відповідно до-валют інших країн, створює та забезпечує діяльність державної скарбниці України.

Діяльність Національного банку України спрямована на за­безпечення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, фінансування і розрахунків у господарстві.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

Підзвітність означає:

1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;

2) призначення та звільнення Президентом Україні; поло­вини складу Ради Національного банку;

3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;

4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік Інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України «Про Націо­нальний банк України», Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кре­дитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної про­грами економічного та соціального розвитку. Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів. Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні .органи виконавчої влади на запит Націо­нального банку надають інформацію, що має вплив на стан пла­тіжного балансу.

Національний банк підтримує економічну політику Кабіне­ту Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.

Голова Національного банку або за його дорученням одні; із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.

У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.

Відповідно до чинних нормативних актів України, Націо­нальний банк виконує традиційні функції, характерні для банку, який очолює банківську систему держави.

Проаналізуємо функції Національного банку Ук­раїни.

Центральний банк. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:

ст. 99 Конституції України, де передбачено, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Централь­ного банку держави — Національного банку України;

ст., 100 Конституції України, де передбачено, що Рада На­ціонального банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює. контроль за її проведенням;

п. 11 ст. 7 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», де передбачено, що Національний банк представляє інте­реси України у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших кредитних установах, де міжна­родне співробітництво передбачено на рівні центральних-банків;

п. 5 ст. 15 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», де передбачено, що Національний банк України встанов­лює порядок надання ліцензій на ведення банківських операцій, а також інших ліцензій у випадках та за процедурою, передбаче­них законом;

п. 9 ст. 7 Закону Україні; Про Національний банк Украї­ни», де передбачено, що Національний банк України веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

ст. 2 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України є центральним банком держави та особливим центральним органом державно­го управління;

ст. 62 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України у разі порушення комерційним банком банківського законодавства, проведення ризикових операцій, що загрожує їх платоспроможності та інте­ресам вкладників і кредиторів, застосовує адекватні допущено­му порушенню заходи впливу.

Емісійний центр. Ця функція реалізується Національним бан­ком України відповідно до:

п. 1 ст. 15 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», де передбачено, що Правління Національного банку Украї­ни приймає рішення про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

ст. 34 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу на­лежить Національному банку;

положення про Банкнотну фабрику при Національному банку України, де передбачено, що Банкнотна фабрика є окремим підрозділом Національного банку, який займається вирішенням питань, пов'язаних з виготовленням національної валюти.

Орган валютного регулювання та контролю. Ця функція реа­лізується Національним банком України відповідно до:

п. 12 ст. 7 Закону України «Про Національний банк Украї­ни»., де передбачено, що Національний банк України здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;

ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк діє як уповноважена дер­жавна установа при застосуванні законодавства Україні! про ва­лютне регулювання і валютний контроль. До компетенції На­ціонального банку у сфері валютного регулювання належить

1) видання нормативних актів щодо ведення салютних опе­рацій;

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ, які отримали ліцензію На­ціонального банку на здійснення операцій з валютними ціннос­тями;

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

ст. 46 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк проводить дисконтну та девізу валютну політику і застосовує в необхідних випадках ва­лютні обмеження. Національний банк здійснює дисконтну ва­лютну політику, змінюючи облікову ставку Національного бан­ку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці Ук­раїни до іноземних валют. Національний банк здійснює девізу валютну політику на підставі регулювання курсу грошової оди­ниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках:

ст. 40 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що для забезпечення внутрішньої і зовнішньої ста­більності грошової одиниці України Національний банк має зо­лотовалютний резерв;

ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему ва­лютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного регулювання Національний банк:

здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України;

складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний ба­ланс України; контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповнова­жених банків нерезидентам;

нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування:

визначає способи встановлення І використання валютних (обмінних), курсів іноземних валют, виражених у валюті Украї­ни, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті :;бо розрахункових (клірингових) одиницях;

ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему ва­лютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного контролю Національний банк:

здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України;

забезпечує виконання уповноваженими банками валютного контролю.

Орган банківського нагляду. Ця функція реалізується Націо­нальним банком України відповідно до:

п. 8 ст. 7 Закону України «Про Національний банк Украї­ни», де передбачено, що Національний банк України здійснює банківський нагляд;

ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, то Правління Національного банку приймає рішен­ня про встановлення економічних нормативів для банків;

ст. 58 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що з метою захисту інтересів вкладників та креди­торів і забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ Національний банк, відповідно до визначеного ним порядку, встановлює для них обов'язкові еко­номічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснен­ня контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам (пов'язаним особам); на­данням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком;

ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де передбачено, що для захисту інтересів клієнтів та забезпечен­ня фінансової надійності комерційних банків Національний банк встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи:

граничне співвідношення між розміром власних коштів бан­ку та сумою його активів;

показники ліквідності балансу;

розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у Національ­ному банку України;

максимальний розмір ризику на одного позичальника.

Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначається Національним банком.

Банк банків. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:

ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України:

1) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує: систему рефінансування;

2) встановлює ;для банків та інших фінансово-кредитних установами правила проведення банківських операцій, бухгалтерсь-.1. кого обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

3) організовує створення та методологічно забезпечує систе­му грошово-кредитної і банківської статистичної-інформації та статистики платіжного балансу;

4) визначає систему, порядок ; форми платежів, у тому числі уїж банками та фінансово-кредитними установами;

ст. 40 Закону України «Про Національний банк1 України», де передбачено, що Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспон­дентські відносини комерційних банків та через їх власні розра­хункові системи:'

ст. 29 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де передбачено, що Національний банк надає позички комер­ційним байкам при нестачі коштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих па себе зобов'язань;

положення «Про міжбанківські розрахунки в Україні», де передбачено, що Національний банк, відповідно до покладених на нього функцій, здійснює автоматизовану систему міжбанкі­вських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк для забезпечення виконання по­кладених на нього функцій здійснює такі операції;

1) надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності, за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в поряд­ку, визначеному Національним банком;

2) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в по­рядку, визначеному Національним банком;

3) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у по­рядку, передбаченому законодавством України;

4} відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках ; веде рахунки банків-кореспондентів;

5) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

6) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінне каміння та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внут­рішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

7) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через бан­ки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рей­тинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче катего­рії А;

8) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;

9) видає гарантії і поруки, відповідно до положення, затвер­дженого Радою Національного банку;

10) веде рахунок Державного казначейства України без оп­лати і нарахування; відсотків;

11) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх пога­шенням і виплатою доходу за ними;

12) веде особисті рахунки працівників Національного банку;

13) веде рахунки міжнародних організацій;

14) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, за рішенням суду.

Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків і згідно зі статтями 7, 15, 44 За­кону України «Про Національний банк України» та іншим чин­ним законодавством, Національний банк України визначив порядок видачі комерційним банкам ліцензій на здійснення бан­ківських операцій..

Ліцензування — порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх бан­ківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України та якщо їх діяльність не загрожує інтересам їх клієнтів.

Комерційні банки (юридичні особи) мають право здійсню­вати операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України. Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах та порядку, що визначені нормативними актами Національного банку України.

Філії комерційних банків здійснюють банківські операції згідно з Положенням про філію та лише за умови наявності і в межах дозволу, наданого банком — юридичною особою. Такий дозвіл має бути виписаний на бланку комерційного банку, підпи­саний Головою Правління банку або його заступником і засвід­чений печаткою банку.

Копія дозволу в триденний строк надається територіально­му управлінню Національного банку України за місцем розта­шування філії та головного банку — юридичної особи.

Здійснення банківських операцій без ліцензії Національно­го банку України тягне за собою відповідальність згідно з вимо­гами чинного законодавства України та нормативних актів На­ціонального банку України.

Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаються банківські операції, перелічені в статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність.

Національний банк України видає банкам ліцензію на здійснення таких банківських операцій:

1. Касове обслуговування клієнтів.

2. Перевезення грошове-валютних цінностей та інкасація грошових коштів.

3. Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку.

4. Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій оди­ниці України.

5. Ведення рахунків банків-кореспонденті в (резидентів) у грошовій одиниці України.

6. Проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів.

7. Проведення операцій з касового виконання місцевого бюд­жету, ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів.

8. Надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку.

9. Кредитування юридичних І фізичних осіб та фінансовий лізинг.

10. Факторинг.

11.Вкладення коштів у статутні фонді: Інших юридичних осіб.

12. Залучення депозитів юридичних осіб.

13. Залучення депозитів фізичних осіб.

14. Емісія цінних паперів.

15. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

16 Неторговельні операції з валютними цінностями.

17 Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті.

18. Ведення кореспондентських рахунків банків (нерези­дентів) у грошовій одиниці України.

19- Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

20. Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерези­дентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

21. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютно­му ринку України. •

22. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжна­родних ринках.

23. Валютні операції на міжнародних ринках.

24. Операції з банківськими металами на валютному ринку України.

25. Операції з банківськими металами на міжнародних рин­ках.

26. Фінансування капітальних вкладень за дорученням влас­ників або розпорядників інвестованих коштів.

27. Видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі.

28. Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.

29. Управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів.

30. Купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними.

У разі створення комерційного банку із стовідсотковою уча­стю Іноземного капіталу Правління Національного банку Украї­ни, враховуючи досвід роботи, наявність спеціалістів відповідної кваліфікації, технічні умови для здійснення банківських опе­рацій, може прийняти рішення щодо видач; такому банку ліцензії на здійснення банківських операцій у національній та іноземній закотах, не враховуєш при цьому вимоги щодо терміну функ­ціонування банку.

Таким же чином може поступити Правління Національного банку у разі створення нового комерційного банку внаслідок реорганізації банку, що мав ліцензію на здійснення певних бан­ківських операцій. Ліцензія на здійснення банківських операцій при цьому видасться у межах ліцензії банку, що реорганізувався.

У разі якщо діючий банк бажає отримати ліцензію на роз­ширення своєї діяльності, він повинен ; крім вище переліченого, дотримуватися обов'язкових умов .

Комерційний банк для отримання ліцензії на здійснення банківських операцій подає до Національного банку України документи, передбачені положенням Національного банку Ук­раїни від 06.05.98 року «Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій». Це такі документи:

клопотання банку про видачу ліцензії на здійснення банківських операцій;

бізнес-план банку на перші три роки його діяльності;

відомості, що підтверджують високий професійний рівень керівників відповідних підрозділів, які повинні відповідати кваліфікаційним вимогам Національного банку України;

відомості про забезпеченість банку необхідним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою та комунікаційними засо­бами, що відповідають вимогам Національного банку України;

відповідні внутрішні положення банку, що регламентують здійснення ним банківських операцій, а також інші документи.

Банки, що створюються і готові до діяльності, на яку вони бажають отримати ліцензію, разом із документами, які пода­ються для їх реєстрації, можуть подавати клопотання (з пере­ліком операцій, які банк бажає виконувати відповідно до його бізнес-плану) про отримання ліцензії та передбачені Національ­ним банком України документи.


Література:


1.Карманов Є. В. Банківське право України – Харків, 2000, с. 63-80

2.Сас Б. Незалежність Центрального банку// Банківська справа, 2001, №6, с. 21-25

3.Султан Х. М., Руда О. Оцінка нового Закону України «Про Національний банк України» в контексті автономії центральних банків// Економіст, 2000, №3, с. 71-79


Случайные файлы

Файл
175013.rtf
118423.rtf
4065.rtf
9437-1.rtf
РПЗ.docx