Соціальна система та її структура (143186)

Посмотреть архив целиком















Соціальна система та її структура














Київ - 2010


План


Вступ

Розділ І. Теорія діїї Парсонса

Основні положення теоретичної концепції Т.Парсонса

Синтез Парсонсом понять про соціальну дію, взаємодію й соціальну систему

Розділ ІІ. Соціальна система та суспільство

Поняття соціальної системи

Поняття суспільство

Теорія суспільства як соціальної системи

Структурні компоненти суспільства

Актори і соціальна система

Розділ ІІІ. Елементи різноманітних систем для суспільства

Культурна система для суспільства

Особистість як середовище для суспільства

Організм і фізичне оточення для суспільства

Висновок

Список використаної літератури


Вступ


Толкот Парсонс у автобіографічному нарисі „Про побудову теорії соціальних систем: особиста історія” відмітив, що метою його життя було створення загальної, універсальної теорії, що була придатною для аналізу будь-яких живих систем, починаючи від одноклітинного організму і закінчуючи складними людськими цивілізаціями. Що ж загального могло бути в цих мікро- і макрореалій - простого організму і людського суспільства? Наявність структурованої системи, яка в своїх діях прагне до порядку і певної раціональності. Природно, що Т. Парсонс, перш за все, намагався зробити свою теорію такою, що могла б застосовуватися для дослідження людського суспільства.

Послідовно йдучи до цієї мети, вчений створює спочатку теорію соціальної дії, а потім на її основі теорію соціальної системи, в яких розкриваються принципи функціонування систем різних рівнів у взаємозв'язку з іншими системами. Як видно, амбіції вченого - обійняти неосяжне. Зрозуміло, щоб до цього наблизитися було потрібно вельми складна аналітична конструкція, яка, на думку вченого, повинна допомагати інтерпретувати конкретні явища дійсності

Актуальність теми

На думку багатьох сучасних соціологів, Т. Парсонсу вдалося розробити не всі аспекти деяких теорій, є очевидні протиріччя в спадкоємності базових понять, що використалися в різні періоди творчості (хоча сам Парсонс в згадуваній вище праці особливо підкреслює постійність свого теоретико-методологічного інструментарію). Та все ж світова соціологічна думка незвичайно високо цінує ученого за те, що йому вдалося реально зробити - створити принципово нову теорію, що дозволяє досліджувати суспільство на різних системних рівнях - мікро і макро. Такий підхід виявився досить цікавим, та породив багато прихильників цієї теорії та її послідовників. По суті, Т. Парсонсом була створена школа сучасного структурного функционалізму з багаточисельними учнями і послідовниками, в числі яких Р. Мертон, Н. Смелзер та інші видатні вчені.

Теоретична спадщина Т.Парсонса сьогодні, як і багато років тому, знаходиться в центрі гострих дискусій. Одна з причин цього полягає у тому, що вчений розробив велику кількість різноманітних теорій, які викликають неабиякий інтерес і в умовах сьогодення. Знання теоретичного надбання Т.Парсонса є необхідною умовою продуктивного вивчення усіх соціологічних теорій, оскільки багато вчених при розробці своїх концепцій використовували певні аспекти його теорій, розвивали їх, або ж навпаки-критикували, але ніхто не лишав їх поза увагою.

Обєкт роботи – соціальна система та ї структура.

Предмет роботи – сутнісні характеристики соціальної системи і її компонентів.

Мета роботи – аналіз та узагальнення основних положень теорїї Т.Парсонса щодо соціальної системи та ї елементів.

Завдання роботи:

  • проаналізувати загальну теорію Т.Парсонса;

  • визначити суть соціальної системи, суспільства, та його складових елементів;

  • узагальнити та систематизувати знання щодо існування та функціонування різних структурних компонентів суспільства;

  • виділіти основні аспекти функціонування соціальних систем.

Методологія написання роботи – при написанні роботи використовувався метод аналізу наукових статей, першоджерел та публікацій з даної проблематики.

Структура роботи

В першому розділі проаналізовано та описано основні моменти загальної теоретичної спадщини Т.Персонса, зокрема, його загальна теорія дії. Оскільки наступні теорії, так як і теорія соціальних систем, базувалася в деяких моментах на попередній.

У другому розділі описані основні поняття та принципи соціальної системи, суспільства та його основних складових частин. Різні аспекти соціального порядку, які також досліджувалися вченим, відображені у багатьох поняттях, основні з яких — «система», «структура». Вони вживаються як щодо емпіричних об'єктів і відношень, так і щодо абстрактних об'єктів.

У третьому розділі описано загальні положення функціонування різного оточення, різних середовищ для суспільства, зокрема культурна система для суспільства, особистість як середовище для суспільства, організм і фізичне оточення для суспільства

У завершальній частині роботи містяться загальні висновки, розгляду яких була присвячена основна частина. Приділяється увага тому внеску, який зробив Т.Парсонс у соціологію та їх вплив на розвиток цієї науки у майбутньому. Робиться висновок про те, що важко знайти таку галузь соціології, від загальної соціологічної теорії до прикладних досліджень, де б не простежувався вплив ідей вченого.

Список літератури налічує 13 найменувань.


Розділ І. Теорія дії Парсонса


Основні положення теоретичної концепції Т.Парсонса


Т. Парсонс вважав одним із центральних завдань соціології аналіз суспільства як системи функціонально взаємопов'язаних змінних. На практиці це означало, що аналіз будь-якого соціального процесу - це частина дослідження певної системи з усталеними межами. Систему він розумів як будь-який сталий комплекс повторюваних і взаємопов'язаних дій (теорія соціальної дії). Поняття "структура" охоплює сталі елементи будови соціальної системи, відносно незалежні від незначних і короткочасних коливань у відносинах системи із зовнішнім оточенням. Потреби особистості виступають як змінні в соціальній системі. Парсонс та інші дослідники намагалися не тільки виробити правила функціонування будь-якої системи, а й визначити сукупність необхідних "функціональних передумов" для всіх соціальних систем.

Ці умови, необхідні для існування будь-якої системи, стосувалися не тільки соціальної системи, а й її складових. Кожна соціальна система має задовольняти певні фізичні потреби своїх елементів, забезпечуючи їх виживання. Вона повинна мати й певні засоби розподілу матеріальних ресурсів. Крім того, система має виробити певний процес соціалізації людей, даючи їм змогу сформувати або суб'єктивні мотивації підпорядкування конкретним нормам, або певну загальну потребу такого підпорядкування нормам. У суспільстві крім соціальних норм існують властиві тільки йому цінності. За відсутності таких цінностей малоймовірно, що окремі особи зможуть успішно підпорядковуватись нормам. Фундаментальні цінності мають стати частиною особистості. Водночас кожна система повинна мати певну організацію видів діяльності та інституційні засоби, щоб успішно протидіяти порушенням цієї організації, вдаючись до примусу або переконання. І, нарешті, суспільні інститути мають бути відносно сумісні один з одним.

Пошуки функціональних передумов не тільки соціальних систем взагалі, але й окремих типів соціальних систем спрямовані на те, щоб полегшити їхнє порівняння й підвищити точність аналізу їхнього життя. Однак функціональні вимоги Парсонса як критерій виділення системи і її елементів занадто абстрактні й не мають достатню вибірковість, щоб ефективно відрізняти системний об'єкт від несистемного.

Теоретичну схему Парсонса поєднує й організує проблема соціального порядку. Це відноситься й до теоретико-діючого аспекту його поглядів: "Найбільш загальна й фундаментальна властивість системи - взаємозалежність її частин або змінних... Взаємозалежність є порядок у взаєминах між компонентами, які входять у систему".

Різні аспекти соціального порядку одержують відбиття в безлічі понять, з яких основні - "система" і "структура", уживані Парсонсом як для роботи з емпірично виділюваними об'єктами й відносинами, так і в роботі з абстрактними об'єктами.

Поняття структури в Парсонса охоплює ті стійкі елементи будови соціальної системи, які відносно незалежні від незначних і короткочасних коливань у відносинах системи із зовнішнім оточенням. Оскільки ці відносини змінюються, необхідно ввести систему динамічних процесів і механізмів між вимогами, що випливають із умови сталості структури, і вимогами даної зовнішньої ситуації.

Цей динамічний аспект бере на себе функціональна частина аналізу. Функціональні категорії, за словами Парсонса, мають справу з упорядкованими способами пристосувальної взаємодії між сталими зразками дії, що утворюють дану структуру, і даними властивостями навколишніх систем.

На найзагальнішому, безособов-абстрактному рівні аналізу порядок у Парсонса виявляється в основному продуктом двох процесів:

1) тенденція соціальної системи до самозбереження

2) її тенденція зберігати певні межі й сталість стосовно середовища (гомеостатична рівновага). Дії системи в середовищі, що сама являє собою ряд систем, аналізуються виходячи з функціональних передумов, вимог для виживання й рівноваги системи. Організація видів діяльності усередині системи складається в результаті структурних реакцій системи на ці вимоги, що виражають її зв'язок із середовищем. Тому в аналізі взаємодій соціальної системи важливо досліджувати область її взаимообменов з іншими системами.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.