Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики (142914)

Посмотреть архив целиком

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра соціальної роботи та соціальної педагогіки



















КУРСОВА РОБОТА

Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики







Спеціальність: 6.010100 – соціальна педагогіка

Черняк Марія Сергіївна

Науковий керівник:

старший викладач

Пархоменко Тетяна Василівна











Cевастополь– 2008



Вступ



Само поєднання слів "соціальна психологія" вказує на специфічне місце, яке займає ця дисципліна в системі наукового знання. Виникнувши на стику наук - психології і соціології, соціальна психологія до нашого часу зберігає свій особливий статус. Це приводить до того, що кожна з "батьківських" дисциплін досить охоче включає її як складова частина. Така неоднозначність положення наукової дисципліни має багато різних причин. Головним із них з'являється об'єктивне існування такого класу фактів суспільного життя, які самі по собі можуть бути досліджені лише за допомогою об'єднаних зусиль двох наук: психології і соціології. З одного боку, будь-яке суспільне явище має свій "психологічний" аспект, оскільки суспільні закономірності виявляються не інакше як через діяльність людей, а люди діють, будучи наділеною свідомістю і волею. З іншого боку, в ситуаціях спільної діяльності людей виникають цілком особливі типи зв'язків між ними, зв'язків спілкування і взаємодії, і аналіз їх неможливий поза системою психологічного знання.

Іншою причиною подвійного положеня соціальної психології є сама історія становлення цієї дисципліни, яка визрівала в надрах одночасно і психологічного, і соціологічного знання і в повному розумінні слова народилася "на перехресті" цих двох наук. Все це створює чималі труднощі як у визначенні предмету соціальної психології, так і у виявленні кола її проблем.

Разом з тим потреби практики суспільного розвитку диктують необхідність дослідження таких пограничних проблем, і навряд чи можна "чекати" остаточного рішення питання про предмет соціальної психології для їх вирішення. Запити на соціально-психологічні дослідження в умовах сучасного етапу розвитку суспільства поступають буквально зі всіх сфер суспільного життя, особливо у зв'язку з тим, що в кожній з них сьогодні відбуваються радикальні зміни. Такі запити слідують з області промислового виробництва, різних сфер виховання, системи масової інформації, сфери демографічної політики, боротьби з антигромадською поведінкою, спорту, сфери обслуговування і так далі Можна стверджувати, що практичні запити випереджають розвиток теоретичного знання в соціальній психології.

Все це, поза сумнівом, стимулює інтенсивний розвиток соціальної психології на сучасному етапі. Необхідність цього посилюється ще двома обставинами. По-перше, тим, що в історії існування радянської соціальної психології як самостійної науки була досить тривала перерва і новий етап бурхливого оживлення соціально-психологічних досліджень почався лише наприкінці 50-х - початку 60-х років. По-друге, тим, що соціальна психологія по своїй істоті є наукою, що стоїть дуже поблизу до гострих соціальних і політичних проблем, а тому принципово можливе використання її результатів різними суспільними силами. Соціальна психологія на Заході має дуже солідну історію, яка також переконливо підтверджує цю істину.

Таким чином, для соціальної психології, як, можливо, ні для якої іншої науки, актуальне одночасне вирішення двох задач: і вироблення практичних рекомендацій, отриманих в ході прикладних досліджень, настільки необхідних практиці, і "добудовування" своєї власної будівлі як цілісної системи наукового знання з уточненням свого предмету, розробкою спеціальних теорій і спеціальної методології досліджень.

Мета роботи: вивчити місце соціальної психології в системі наук і суспільній практиці.

Предметом нашого дослідження стала соціальна психологія.

Об'єкт дослідження: місце соціальної психології в системі наук.

Мета роботи визначила і поставила наступні задачі:

- вивчити основні підходи до визначення предмету соціальної психології;

- провести аналіз думок учених про місце соціальної психології в системі наук;

- з'ясувати педагогічне значення соціальної психології;

- розглядати сучасні уявлення про предмет соціальної психології;

- з'ясувати межі соціальної психології;

- розглядати завдання соціальної психології на сучасному етапі.

У роботі була використана література по педагогіці, психології, соціології, філософії і ін.





Розділ 1. Огляд проблем соціальної психології



1.1 Предмет соціальної психології



Існує 4 точки зір, лежачий в основі розгляду предмету соціальна психологія різними авторами:

1) Характеристика індивіда як учасника соціальних стосунків (що змінюється в людині, коли вона вклинює в різні соціальні групи).

2) Соціальна психологія вивчає механізми соціальних впливів на людину (індивіда) як учасника соціального процесу (соціальному життю). Акцент робиться на вплив навколишнього середовища на індивіда. Центром вважаються механізми впливу (Цієї точки зору дотримуються соціологи і психологи, що прийшли із соціології, – головна проблема - соціологізування, олюднення народженого індивіда).

3) Предметом соціальної психології є спілкування між людьми, їх взаємодія (цієї точки зору дотримується ряд С. Петербургських і Московських авторів вітчизняної психології).[1;69]

4) Предметом соціальної психології є характеристика групи або общностей, як цілісних утворень.

Необхідно обкреслити коло проблем соціальної психології, щоб строгіше визначити завдання, які можуть бути вирішені засобами цієї дисципліни. Ми виходимо при цьому з прийняття тієї точки зору, що, незважаючи на пограничний характер, соціальна психологія є частиною психології (хоча існують і інші точки зору, наприклад, віднесення соціальної психології до соціології). Отже, визначення кола її проблем означатиме виділення з психологічної проблематики тих питань, які відносяться до компетенції саме соціальної психології. Оскільки психологічна наука в нашій країні у визначенні свого предмету виходить з принципу діяльності, можна умовно позначити специфіку соціальної психології як вивчення закономірностей поведінки і діяльності людей, обумовлених приєднанням їх в соціальні групи, а також психологічних характеристик самих цих груп.

До такого розуміння свого предмету соціальна психологія прийшла не відразу, і тому для з'ясування питання корисно проаналізувати вміст|зміст| тих дискусій, які мали місце в її історії.



1.2 Дискусія про предмет соціальної психології



У історії радянської соціальної психології можна виділити два етапи цієї дискусії: 20-і рр. і кінець 50-х - початок 60-х рр. Обидва ці етапу мають не лише історичний інтерес, але і допомагають більш глибоко зрозуміти місце соціальної психології в системі наукового знання і сприяють виробленню точнішого визначення її предмету.

У 20-і р.р., тобто в перші роки Радянської влади, дискусія про предмет соціальної психології стимулювала двома обставинами. З одного боку, саме життя в умовах післяреволюційного суспільства висунуло завдання розробки соціально-психологічній проблематики. З іншого боку, ідейна боротьба тих років неминуче захопила і область соціально-психологічного знання. Як відомо, ця ідейна боротьба розвернулася в ті роки між матеріалістичною і ідеалістичною психологією, коли вся психологія як наука переживала період гострої ломки своїх філософських, методологічних підстав. Для долі соціальної психології особливе значення мала точка зору Г.І. Челпанова, який, захищаючи позиції ідеалістичної психології, запропонував розділити психологію на дві частини: соціальну і власне психологію. Соціальна психологія, на його думку, повинна розроблятися в рамках марксизму, а власне психологія повинна залишитися емпіричною наукою, не залежною від світогляду взагалі і від марксизму зокрема (Челпанов, 1924). Така точка зору формально була за визнання права соціальної психології на існування, протее ціною відлучення від марксистських філософських основ іншої частини психології (Буділова, 1971).

Позіция Г.І. Челпанова виявилася неприйнятною для тих психологів, які приймали ідею перебудови філософських підстав всієї психології, приєднання її в систему марксистського знання (Виготський, 1982. С. 379). Заперечення Челпанову прийняли різні форми.

Перш за все була висловлена ідея про те, що, оскільки, будучи інтерпретована з погляду марксистської філософії, вся психологія стає соціальною, немає необхідності виділяти ще якусь спеціальну соціальну психологію: просто єдина психологія має бути підрозділена на психологію індивіда і психологію колективу. Ця точка зору отримала своє віддзеркалення в роботах В.А. Артемова (Артемов, 1927). Інший підхід був запропонований з точки зору тієї, що отримала в ті роки популярність реактології. Тут, також всупереч Челпанову, пропонувалося збереження єдності психології, але в даному випадку шляхом поширення на поведінку людини в колективі методу реактології. Конкретно це означало, що колектив розумівся лише як єдина реакція його членів на єдиний подразник, а завданням соціальної психології був вимір швидкості, сили і динамізму цих колективних реакцій. Методологія реактології була розвинена К.Н. Корніловим, відповідно ньому ж належить і реактологічний підхід до соціальної психології (Корнілов, 1921).


Случайные файлы

Файл
180275.rtf
183000.rtf
14476.rtf
12862-1.rtf
124725.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.