Розрахунки допусків і посадок (124297)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ





Відділення

Механізація с.- г. ”

група М – 31 БСП





УРСОВА РОБОТА

ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ТЕХНІЧНІ

ВИМІРЮВАННЯ ”

ТЕМА: Розрахунки допусків і посадок



Перевірив

Виконав








Житомир


Зміст


Вступ

1. Теоретична частина.

1.1. Суть і принцип комплексної стандартизації

2. Практична частина.

2.1 Основні поняття про допуски і посадки

2.2 Розрахунок посадок гладких циліндричних з’єднань з

зазором

2.3 Розрахунок посадок гладких циліндричних з’єднань з натягом

2.4 Розрахунок посадок для кілець підшипників кочення

2.5 Розв’язок прямої задачі розрахунку розмірного ланцюга

2.6 Визначення допусків і посадок шліцьових з’єднань

2.7 Розрахунок різьбових з’єднань

2.8 Розрахунок калібрів для циліндричного з’єднання

Список літератури


Вступ


На сучасному етапі розвитку науки і техніки стандартизація глибоко проникла у всі форми життя як на виробництві так і в побуті. І кожна людина інтуїтивно уявляє, що це таке. Але стандартизація охоплює настільки широке коло питань і областей діяльності, що дати коротке визначення для неї неможливо.

Необхідність в “ встановленні і використанні правил ” з’явилася разом із виникнення людського суспільства. Разом з розвитком виробництва розвивалась стандартизація, що сприяла, в свою чергу, більш швидкому росту виробничих сил.

В Росії стандартизація вперше була введена в кораблебудуванні, де з 1701 року указами Петра І і сенату були визначені зразки галер, брандерів, якорів, предметів корабельного спорядження і озброєння. Згодом з розвитком залізничного транспорту виникла необхідність стандартизації ширини колій, кольорів забарвлення вагонів, діаметрів коліс та ін.

Але дореволюційна Росія своїх національних стандартів не мала, в створенні яких зарубіжні фірми не були зацікавленні, тим більше в Росії одночасно діяли три системи мір: аршинна, дюймова і метрична.

Організаційно радянська стандартизація оформилась 15 вересня 1925 року, коли був створений Комітет стандартизації. Першим головою Комітету став В. В. Куйбишев.

Міжнародною організацією по стандартизації ( ІСО ) прийнято наступне визначення: “ Стандартизація встановлення і використання правил з метою впорядкування діяльності в певній області на користь і за участю всіх зацікавлених сторін і зокрема, для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації ( використання ) і вимог безпеки. Стандартизація ґрунтується на об’єднаних досягненнях науки, техніки і практичного досвіду і визначає основу не тільки теперішнього, але й майбутнього розвитку і повинна здійснюватись нерозривно з прогресом ”.

Державна система стандартизації оформлена у вигляді комплексу стандартів ( ГОСТ 1.0 – 68, ГОСТ 1.11 – 75, ГОСТ 1.13 – 75, ГОСТ 1.19 – 75, ГОСТ 1.20 – 69,

ГОСТ 1.21 – 75 ).

Стандарт – нормативно технічний документ по стандартизації, що встановлює комплекс норм, правил, вимог до об’єкту стандартизації і затверджений комплекс норм, правил, вимог до об’єкту стандартизації і затверджений компетентним органом. Стандарт – це результат конкретної роботи по стандартизації.

  1. Теоретична система


1.1 Суть і принцип комплексної стандартизації


Державні стандарти обов’язкові для всіх підприємств, організацій, закладів країни в межах сфери їх дії.

Галузеві стандарти використовують всі підприємства і організації даної галузі ( наприклад: будівельної, автотракторної і т. д. ), а також інші підприємства та організації ( незалежно від їх відомчої належності ), які відносяться до номенклатури, закріпленої за певним міністерством.

Республіканські стандарти обов’язкові для всіх підприємств і організацій республіканського і місцевого підпорядкування даної республіки незалежно від їх відомчої приналежності.

Стандарти підприємств ( об’єднань ) діють тільки на підприємствах, які затвердили даний стандарт.

Стандарт затверджують відповідні організації: ГОСТ – Держстандарт СРСР; ОСТ – міністерство ( відомство ), яке являється ведучим в виробництві даного виду продукції; РСТ – ради міністрів союзних республік або їх держплани; СТП – керівництво підприємств.

Порядок розробки, узгодження, затвердження, оформлення та реєстрації та видавництво стандартів встановлено ГОСТ 1.2 – 68, ГОСТ 1.3 – 68, ГОСТ 1.4 – 68.

Державні стандарти встановлюють вимоги переважно масового і крім того, введене поняття “адекватного ступеня вірогідності”, тобто визначається, що при будь – якому методі забезпечення якості продукції може мати місце ймовірності, невідповідності деякої кількості продукції вимогам стандарту. Величина цієї ймовірності повинна визначатися виробником продукції і споживачем.

Уся робота із сертифікації відбувається в рамках системи сертифікації, тобто системи, яка має свої власні правила процедури і порадник для проведення сертифікації відповідності, які можуть створюватися на трьох рівнях: національному, регіональному і міжнародному.

Підсумком роботи із сертифікації є підтвердження відповідності продукції вимогам стандартів у вигляді сертифіката відповідності чи знака відповідності.

Сертифікат відповідності – це документ, виданий згідно з правилами сертифікації, який свідчить, що дана продукція, технологічний процес чи послуга відповідає стандартам чи іншій нормативно – технічній документації.

Знак відповідності ( сертифікації ) – охороняється законом і використовується відповідно до прийнятих правил системи сертифікації, вказує на те, що дана продукція, технологічний процес чи послуга відповідають стандартам чи іншій нормативно – технічній документації.

Залежно від статусу сертифікаційних систем вони можуть бути обов’язковими або факультативними.

Системи сертифікації, які не є обов’язковими, поширюються в першу чергу на вимоги щодо охорони навколишнього середовища, безпеки людей і збереження майна, охорони здоров’я тощо, коли стандарти у законодавчому порядку є обов’язковими до застосування.

Системи сертифікації, що мають факультативний характер, не обов’язкові, проте їх введення суттєво поліпшує якість продукції, створює клімат довіри між постачальником і споживачем продукції, підвищує її конкурентоспроможність.

Для здійснення всього об’єму заходів із сертифікації потрібен спеціальний сертифікаційний орган, який має виконувати функції третьої сторони щодо проведення випробувань, контроль якості продукції на підприємствах і в торгівлі, організації нагляду. У його підпорядкуванні повинна знаходитись мережа випробувальних лабораторій і спеціальний штат контролерів. Сертифікаційним органом може виступати національна організація стандартизації. У своїй діяльності сертифікаційний орган керується чинними законодавчими і нормативними актами країни щодо організації контролю. Обов’язкова співпраця з метрологічною службою, яка перевіряє засоби вимірювання відповідно до прийнятої програми.

За додержанням правил процедури сертифікації несе відповідальність сертифікаційний орган, за відповідність конкретних партій продукції вимогам стандартів відповідає виробник.

  1. Практична частина


2.1 Основні поняття про доступи і посадки


Умова:

Двигун СМД – 60.

Шатун 51+0,030 - отвір

Втулка 51 - вал


Розв’язок.

  1. Граничні відхилення:

  • верхнє відхилення отвору – ES = 0,030 мм

- нижнє відхилення отвору – EI = 0 мм

- верхнє відхилення вала – es = 0,130 мм

  • нижнє відхилення вала - ei = 0,087 мм

Номінальний розмір – 51 = 51


Граничні розміри:

  1. найбільший розмір отвору:


Dmax = D + ES = 51 + 0,030 = 51,030 мм


  1. найменший розмір отвору:


Dmin = D + EI = 51 + 0 = 51 мм


  1. найбільший розмір вала:

dmax = d + es = 51 + 0,130 = 51,130 мм


найменший розмір вала:


dmin = d + ei = 51 + 0,087 = 51,087 мм


  1. середній розмір вала:


dn = ( dmin + dmax ) = ( 51,087 + 51,130 ) = 51,1085 мм


  1. середній розмір отвору:


Dn = ( Dmin - Dmax ) = ( 51 + 51,030 ) = 51,015 мм


Допуски розміру отвору і вала:

а) Допуск отвору:


ITD = ES – EI = 0,030 – 0 = 0,030 мм


або


ITD = Dmax – Dmin = 51,030 – 51,087 = 0,030 мм


б) Допуск вала:


ITd = es – ei = 0,130 – 0,087 = 0,043 мм


або


ITd = dmax – dmin = 51,130 – 51,087 = 0,043 мм


Граничний натяг.

  1. найбільший натяг:


Nmax = dmax – Dmin = 51,130 – 51 = 0,130 мм


або


Nmax = es – EI = 0,130 – 0 = 0,130 мм


  1. Найменший натяг:


Nmin = dmin – Dmax = 51,087 – 51,030 = 0,057 мм


або


Nmin = ei – ES = 0,087 – 0,030 = 0,057 мм


Допуски посадки з натягом ( ITN ).


ITN = Nmax – Nmin = 0,130 – 0,057 = 0,073 мм


або


ITN = ITD + ITd = 0,030 + 0,043 = 0,073 мм


2.2 Розрахунок та вибір посадок гладких циліндричних з'єднань


Умова:

Підібрати стандартну посадку із зазором для слідуючих умов:


dн = 45 мм;  = 100 ;  = 0,03 Пас; р = 55  105 Па;

RZD = RZd = 1,6 мкм.


Розв’язок.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.