Шляхи удосконалення проведення експертизи якості макаронних виробів (83697)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Товарознавчий факультет

Кафедра товарознавства та експертизи продовольчих товарів











Курсова робота

з дисципліни «Експертиза продовольчих товарів»

на тему:

"Шляхи удосконалення проведення експертизи якості макаронних виробів"



Виконав студент V курсу 6 групи

товарознавчого факультету

Агекян Н.М.

Науковий керівник Белінська С.Є.



Київ 2006



Зміст


Вступ

1. Моніторинг нормативно-правової бази щодо якості та експертизи макаронних виробів

2. Вимоги до якості, маркування, пакування, транспортування та зберігання макаронних виробів

3. Експертиза якості макаронних виробів, що реалізуються на ринку України.

3.1 Технологія експертизи якості макаронних виробів

3.2 Експертиза пакування та маркування

3.3 Експертиза якості макаронних виробів за органолептичними показниками

3.4 Дослідження фізико-хімічних показників якості макаронних виробів

4. Дефекти макаронних виробів та причини їхнього утворення

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю їх якості. Якість продукції має вирішальне значення на конкурентному ринку товарів. Визначення факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчі властивості, безпечність, відповідність нормативним документам, умовам договорів є необхідною складовою експертизи якості всієї продукції. Експертиза як діяльність (зокрема товарознавча), спрямована на об’єктивне, компетентне вивчення товару, є реальним бар’єром на шляху надходження до каналів товаропросування, а в деяких випадках і запобігання розробки та виробництва товарів низької якості та фальсифікованих товарів.

Макаронні вироби – продукти, які отримують висушуванням до 13%-ої вологості і нижче сформованих виробів із тіста макаронного борошна з збагачувачами або без них. Це один із найпоширеніших продуктів харчування в усьому світі.

Метою курсової роботи є шляхи удосконалення проведення експертизи якості макаронних виробів.

Об’єктом вивчення в даній курсовій роботі є макаронні вироби

Завданням даної курсової роботи є:

  • Проведення моніторингу нормативно-правової бази щодо якості та експертизи макаронних виробів;

  • Навести основні вимоги до якості, маркування, пакування, транспортування та зберігання макаронних виробів;

  • Вивчення дефектів макаронних виробів та причини їхнього утворення;

  • Ознайомитись з особливостями проведення експертизи якості макаронних виробів, що реалізуються на ринку України;

  • Проаналізувати шляхи удосконалення якості макаронних виробів.

Підсумовуючи вищесказане, необхідно відмітити, що потрібно піднімати загальний рівень технології на вітчизняних підприємствах для забезпечення добробуту країни.



1. Моніторинг нормативно-правової бази щодо якості та експертизи макаронних виробів


Законодавство про безпечність та якість харчових продуктів

Законодавство про безпечність та якість харчових продуктів складається з закону «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Спеціальне законодавство України щодо окремих категорій харчових продуктів повинне відповідати положенням закону.

Дія закону не поширюється на тютюн і тютюнові вироби та спеціальні вимоги до харчових продуктів, пов'язані з наявністю у них генетично модифікованих організмів чи їх компонентів, що є предметом регулювання спеціального законодавства, а також на харчові продукти, вироблені для особистого споживання [1,16].

Державне забезпечення безпечності та якості харчових продуктів

Держава забезпечує безпечність та якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах, шляхом:

встановлення обов'язкових параметрів безпечності для харчових продуктів;

встановлення мінімальних специфікацій якості харчових продуктів у технічних регламентах;

встановлення санітарних заходів і ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об'єктів) та осіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачання), зберігання (експонування) харчових продуктів;

забезпечення безпечності нових харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні;

встановлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації;

забезпечення наявності у харчових продуктах для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, які мають особливі дієтичні потреби;

інформування та підвищення обізнаності виробників, продавців (постачальників) і споживачів стосовно безпечності харчових продуктів та належної виробничої практики;

встановлення вимог щодо знань та умінь відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);

встановлення вимог щодо стану здоров'я відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);

участі у роботі відповідних міжнародних організацій, які встановлюють санітарні заходи та стандарти харчових продуктів на регіональному і світовому рівнях;

здійснення державного контролю на потужностях (об'єктах), де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я і життя людей;

здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктів санітарних заходів вимог цього Закону;

виявлення порушень цього Закону та здійснення необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положення цього Закону[1].

Державні органи, що забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів щодо безпечності та якості харчових продуктів

До системи державних органів, які в межах їх компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням входять:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я;

Державна санітарно-епідеміологічна служба України;

Державна служба ветеринарної медицини України;

центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики;

центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я є органом, який затверджує належний рівень захисту здоров'я людей, обов'язкові параметри безпечності та мінімальні специфікації якості харчових продуктів, звід правил і належну практику виробництва харчових продуктів та координує діяльність органів виконавчої влади з питань безпечності та якості харчових продуктів[1].

Принципи та порядок здійснення державного контролю та державного нагляду

Методи, які використовуються при здійсненні державного контролю та державного нагляду за харчовими продуктами та іншими об'єктами санітарних заходів, повинні відповідати поставленим цілям. Державний контроль здійснюється постійно та вибірково (вибірковий контроль) і може бути розширеним або стандартним.

Державний нагляд за об'єктами санітарних заходів здійснюється без попереднього повідомлення, регулярно, згідно із складеними програмами інспектування, що визначають періодичність проведення інспекцій та порядок здійснення державного нагляду за відповідністю об'єктів санітарних заходів вимогам, що встановлені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Періодичність проведення державного нагляду будь-якої конкретної потужності (об'єкта), на яку поширюються положення цього Закону, або будь-яких об'єктів санітарних заходів, включаючи такий, що здійснюється в рамках програм вибіркового контролю харчових продуктів, повинна відображати:

1) визначені ризики, пов'язані з об'єктом санітарних заходів або потужностями (об'єктами), а також з технологією виробництва та/або переробки;

2) результати попереднього державного нагляду;

3) надійність процедур контролю, які застосовуються оператором потужностей (об'єкта) для забезпечення дотримання відповідних санітарних заходів та технічних регламентів;

4) існуючу підозру про невиконання оператором потужностей (об'єкта) вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Якщо при проведенні державного нагляду, за професійною оцінкою санітарного інспектора, існує підозра, що харчовий продукт або інший об'єкт санітарних заходів, підконтрольний санітарній службі, є небезпечним, непридатним для споживання або неправильно маркованим, або якщо, за професійною оцінкою ветеринарного інспектора, існує підозра, що харчовий продукт, підконтрольний ветеринарній службі, є небезпечним або непридатним до споживання, санітарний інспектор або ветеринарний інспектор (далі відповідний інспектор) відбирає зразки об'єкта без надання компенсації власнику та видає припис про тимчасову заборону обігу такого харчового продукту або іншого об'єкта санітарних заходів, про що інформує відповідного головного державного санітарного лікаря або відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини чи їх заступників.


Случайные файлы

Файл
11888.rtf
kelty.doc
71589.rtf
2619.rtf
69325.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.