Вивчення попиту і прогнозування збуту продукції (83643)

Посмотреть архив целиком

Вступ


У сучасних умовах переходу до ринку в країні одержала широку популярність ринкова концепція управління виробництвом і збутом названа маркетингом. Маркетинг характеризується системним підходом до виробничо-збутової діяльності з чітко поставленою задачею – виявлення і перетворення купівельної спроможності споживача в реальний попит на визначений товар і повне задоволення цього попиту, забезпечення намічених прибутків.

Багато керівників вважають, що вони досить глибоко знають той ринок, на якому працюють, і проблеми зі збутом відносять до об'єктивних, але насправді ці причини можна сміло віднести до суб'єктивних. Досвід показує, що на більшості малих і середніх підприємствах важко одержати відповідь на питання: «Яка асортиментна політика вашого підприємства? На які сегменти ринку орієнтована реалізація вашої продукції?» і т.д.

В основному серйозно займаються маркетингом тільки великі торгові фірми. Проведення досліджень – «річ» досить дорога, але ефект від правильно проведених досліджень набагато більший. Одним із ключових напрямків маркетингового дослідження є вивчення споживчого попиту для підприємства роздрібної торгівлі.

Актуальність теми. В умовах нинішньої економічної кризи, виникає проблема ефективного формування попиту на товар і його збуту.

Метою даної курсової роботи є закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу «Маркетинг», оцінка формування попиту та його збуту товару формування попиту на товар і його збуту.

Завданням курсової роботи є:

  • аналіз організаційно-правової форми, характеристика продукції ПП «Компік»;

  • проведення аналізу основних техніко-економічних показників діяльності підприємства;

  • аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища ПП «Компік»;

  • Проведення SWOT-aналізу;

  • визначення заходів підвищення попиту і збуту ПП «Компік».

Об’єкт дослідження: ПП «Компік».




1. Теоретико-методологічні засади вивчення попиту і прогнозування збуту продукції


1.1 Вивчення попиту


Попит це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. [7] Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.).

«Бажання придбати» тут означає, що покупці дійсно мали би бажання
і можливість заплатити за необхідну кількість товару, якби така малася в наявності. Важливо розрізняти обсяг попиту й обсяг фактичної покупки. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як обсяг покупки визначається і покупцями, і продавцями спільно. Обсяг попиту залежить від ціни даного товару, ціни інших товарів, нецінових детермінант, що включають доходи покупців і їхні смаки, накопичене майно.

Вплив нецінових детермінант[8]:

1. Споживчі смаки. Сприятлива для даного продукту зміна споживчих смаків або переваг, викликана рекламою або зміною моди, буде означати, що попит зріс за кожною ціною. Несприятливі зміни в перевагах споживачів викликають зменшення попиту і зсув кривої попиту вліво.

Технологічні зміни у виді прояву нового продукту здатні привести до зміни споживчих смаків. Приклад: фізичне здоров'я стає все більш популярним, а це підвищує попит на кросівки і велосипеди.

2. Число покупців. Збільшення на ринку числа покупців обумовлює підвищення попиту. А зменшення числа споживачів знаходить висвітлення в скороченні попиту.

3. Доход. Вплив на попит зміни грошового доходу більш складний. У відношенні більшості товарів підвищення доходу приводить до збільшення попиту.

Товари, попит на які змінюється в прямій залежності зі зміною грошового доходу, називаються товарами вищої категорії, або нормальними товарами. Товари, попит на які змінюється в протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії.

Приклади: збільшення доходів підвищує попит на такі нормальні товари, як вершкова олія, омари, філе, і знижує попит на такі товари нижчої категорії, як капуста, ріпа, відновлені шини і ношений одяг.

4. Ціни на сполучені товари. Чи приведе зміна ціни на сполучений товар до підвищення або зниження попиту на розглянутий продукт, залежить від того, чи є цей родинний товар замінником нашого продукту (взаємозамінним товаром) або супутнім йому (взаємодоповнюючим товаром). Коли два продукти взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на іншій існує прямий зв'язок. Коли два товари є взаємодоповнюючими, між ціною на один з них і попитом на іншій існує зворотний зв'язок. Багато пар товарів є незалежними, самостійними товарами, зміна ціни на один дуже мало вплине або зовсім не вплине на попит на іншій. Приклади: зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення скорочує попит на поїздки автобусним транспортом (взаємозамінні товари); скорочення ціни на відеомагнітофони підвищує попит на відеокасети.

5. Сподівання. Споживчі сподівання щодо майбутніх цін на товари, наявність товарів і майбутнього доходу здатні змінити попит. Сподівання падіння цін і зниження доходів веде до скорочення поточного попиту на товари. Зворотне твердження також вірне. Приклад: несприятлива погода в Південній Америці породжує сподівання в майбутньому більш високих цін на каву і тим самим підвищує поточний попит на нього.

Значення і завдання вивчення споживчого попиту

Під споживчим попитом розуміють ту частину потреб населення, яка може бути реалізована через купівлю товарів (виражену у вартісній формі). Від того, наскільки глибоко буде вивчено цей попит, залежить науково обгрунтоване планування та забезпечення оптимального співвідношення між виробництвом і споживанням, задоволення потреб населення у товарах широкого вжитку.

Залежно від споживчого попиту планується товарний оборот у державній та кооперативний торгівлі, розподіляються товарні ресурси по країні, формується асортимент у роздрібній торгівлі.

Розрізняють такі види споживчого попиту: реалізований (задоволений), незадоволений, який формується.

Реалізований попит – це такий, який завершується покупкою. Розміри його визначаються фактичним продажем товарів за певний період. Реалізований попит показує ставлення покупців до товарів, які є в магазині.

Реалізований попит, у свою чергу, залежно від вимог, які ставлять покупці до товарів, поділяють на конкретизований, альтернативний та імпульсивний попит.

Конкретизований попит – це такий, за якого мета покупця об'єктивно виражена в товарі, що має конкретні властивості, і заміна цього товару іншим неможлива (молоко, хліб). Такий попит може бути забезпечений лише за наявності широкого стійкого асортименту товарів у магазині.

Альтернативний попит – це попит покупців, який може бути виражений у загальних рисах (крупа для приготування другої страви, напій). Що саме купити, покупець вирішує в процесі вибору товарів. Така форма попиту проявляється уже в магазині і тому вимагає наявності в ньому широкого асортименту товарів.

Імпульсивний (непередбачений) попит може проявитися в магазині під впливом продавця чи під дією внутрішньомагазинної реклами на той чи інший товар. Такий попит найчастіше виникає на нові, маловідомі товари або супутні.

Незадоволений попит – це попит на товари, які тимчасово відсутні в продажу або ж покупець не може придбати їх з різних причин (через низьку якість чи упакування тощо).

Попит, який формується, – це попит на нові, маловідомі товари.

Методи вивчення споживчого попиту на підприємстві[2].

Вибір методу вивчення попиту залежить від профілю підприємства, обсягу товарообороту, району обслуговування. Інколи потрібні всі методи в комплексі.

Методи вивчення реалізованого попиту. Реалізований попит вивчається через реєстрацію товарів, проданих покупцям. При цьому важливо враховувати особливості окремих товарних груп, швидкість їх обороту. Одним із найефективніших методів вивчення реалізованого попиту є балансовий метод. Це один із найпростіших методів, оскільки, маючи дані про запаси і знаходження товарів, можна встановити фактичну реалізацію на основі такої формули:


Р = Зп + Н – Дв – Зк,


де Р – реалізація товарів; Зп – запаси на початок певного періоду; Н – надходження; Дв – документовані витрати і природні втрати; Зк – запаси на кінець періоду.

Балансовий метод простий і зручній для вивчення попиту всіх груп товарів, крім тих, що швидко псуються щоденне надходження дорівнює реалізації).

Реалізований попит можна ще вивчати методом обліку фактичного продажу товарів, запасів, надходжень. Щоб організувати такий метод вивчення попиту на товари, слід для кожної групи товарів відвести окрему наколку для чеків. Наприкінці робочого дня роблять підрахунок. Обсяг купівлі розраховують діленням кількості проданих за день продуктів на кількість чеків покупців. Такий облік достатньо проводити один раз на місяць, і за результатами підрахунку можна робити замовлення на товари. Дані цього методу можуть перевірятися експертною оцінкою продавців чи касирів-контролерів на підставі проведеного ними опитування. Таке опитування можна проводити два-три рази на квартал.

Реалізований попит на товари з великим терміном зберігання можна вивчати методом аналізу товарних запасів. Його можна проводити на основі розрахунку середньомісячного запасу товарів за такою формулою:


Зср = Зп + Зк / 2,


де Зср – середній запас товарів; Зп – запас товарів на підприємстві на початок певного періоду; Зк запас товарів на кінець періоду.


Случайные файлы

Файл
74425.rtf
14840.rtf
32544.rtf
24164.rtf
142864.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.