Інтеграція планування і керування виробництвом і розподілом у логістиці (237104)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

1. Надати характеристику дологістичного періоду розвитку систем товарного руху матеріальної продукції

2. Рівні каналів розподілу товарів. Типи посередників

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП


На сучасному етапі логістика володіє активним інтегруючим потенціалом, здатним зв'язати воєдино і поліпшити взаємодію між такими базовими фірмовими функціональними сферами, як постачання, виробництво, маркетинг, дистрибуція, організація продажів. Наприклад, перетворити маркетингову інформацію, логістичний менеджмент впливає на виробництво, оптимізуя виробничо-технологічний цикл і продуктові характеристики. Раціонально керуючи запасами продукції в постачанні, виробництві і збуті, логістика сприяє зменшенню загальних витрат, зниженню ціни товарів і в результаті поліпшенню стратегічних позицій фірми-виробника побутової техніки на ринку. Логістичний менеджмент може забезпечувати ефективну координацію обсягів закупівель матеріальних ресурсів і прогнозування маркетингом обсягів продажів.

Логістика визначає потреби у постачаннях у ринковій економіці, способи і механізми постачань товарів, що закуповуються, а також систему організації матеріально-технічного забезпечення.

Новизна логістики в управлінні матеріальними потоками полягає, перш за все, в зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значущості діяльності по управлінню матеріальними потоками. Лише порівняно недавно людство усвідомило, яким потенціалом підвищення ефективності володіє раціоналізація потокових процесів в економіці.

В даній курсовій роботі надамо характеристику дологістичного періоду розвитку систем товарного руху матеріальної продукції, опишемо рівні каналів розподілу товарів й типи посередників, а в практичній частині курсового проекту виконаємо попередні розрахунки витрат часу на навантаження та розвантаження в цехах підприємства та зробимо перевірку можливості виконання навантажувально-розвантажувальних робіт в директивний час, і застосовуючи метод концепції подач, визначимо черговість виконання окремих ланок маршрутів та з’єднаємо окремі ланки маршрутів в міжцехові маршрути.



ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ


  1. Надати характеристику дологістичного періоду розвитку систем товарного руху матеріальної продукції


Логістика як нова наукова дисципліна в економічному додатку займається розробкою методів планування і керування матеріальними й інформаційними потоками в границях підприємства, галузі, а також між галузями економіки з метою одержання найбільшого народногосподарського ефекту. У такім значенні поняття "логістика" уживається з 80-х років, а в Україні - з 90-х. І незважаючи на глибокі історичні корені називається "новим" багатьма вченими і практиками, оскільки економіка є сферою, до якої раніше цей термін ніякого відношення не мав. Зв'язано це з розвитком ринкової економіки як одного зі способів організації матеріального виробництва і суспільних відносин у цілому.

І в дологістичній системі були складні економічні системи товарного руху матеріальної продукції, що складалися з ланок взаємозалежних між собою в єдиному процесі керування товарами, матеріалами і супутніми їм потоками. Як елементи системи виступають: підприємства виготовлювачі і постачальники продукції, посередницькі, транспортні, складські організації, покупці і споживачі, фінансові організації; також підрозділи, функціональні відділи. Система товарного руху матеріальної продукції характеризується: структурою, розміром, функціями, рівнем організації, стратегією, ефективністю функціонування.

Поступово приходить розуміння того, що об'єднання потокових процесів у виробництві, збереженні і транспортуванні може дати істотний економічний ефект. У 60-х роках розвиток систем товарного руху в США зв'язують з оптимізацією розподілу продукції, називаючи цей підхід фізикою розподілу, - у підсумку був створений спеціальний комітет з "фізичного" розподілу. У цей час у США змінився ринок покупців і продажу, народилася філософія маркетингу. Сервіс постачань придбав вирішальне значення в стратегії ринку.

Другий зв'язують з японським настанням у сфері виробництва і торгівлі, особливо в області автоматизації. Європейська й американська відповідь на економічну "агресію" Японії проявився в підвищенні якості технології при підготовці замовлень. Звідси вимога до інтеграції планування і керування виробництвом і розподілом. Інтеграційний підхід логістики в цей період розширявся і став охоплювати і виробничий процес.

Третій визначається у тому, що реалізується одна з основних цілей взагалі систем товарного руху - доставка вантажів "точно в термін" чи „точно-вчасно” із широким використанням електроніки й оптимізації виробництва. Сукупність материалопровідних суб'єктів здобуває цілісний характер.

У границях четвертого підходу у повному ступені при побудові систем товарного руху виявляється комплексний підхід, що охоплює потенціали виробництва, постачання, підготовки продукції і споживання, тобто в підсумку починає з'являтися електронна інтегрована логістика.

Найбільш розповсюдженою у світі концепцією системи товарного руху є концепція “точно у термін” (just-in-time, JIT), яку ще називають концепцією “0 запасу” [1].

З логістичних позицій концепція “точно у термін” ґрунтується на організації постачання без будь-яких обмежень щодо вимоги мінімуму запасів, де потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізуються з потребою у них, яка задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація досягається координацією двох сфер - постачання і виробництва.

Система постачання “точно у термін” – це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки системи товарного руху їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов’язаних із створенням запасів.

Впровадження і поширення концепції JIT привело до зміни традиційного підходу до постачання (табл. 1).

Впровадження концепції “точно у термін” має свої позитивні та негативні сторони. Її перевагами є:

  • скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу;

  • скорочення складських площ;

  • висока пропускна здатність;

  • активна участь і підвищена мотивація працівників;

  • високий прибуток і продуктивність логістичної системи;

  • висока якість обслуговування;

  • висока гнучкість логістичної системи;

  • своєчасна доставка.

До недоліків системи “точно у термін” слід віднести:

  • низькі запаси роблять будь-які збої в роботі логістичної системи критичними;

  • введення системи може вимагати великих змін, яких важко досягнути на практиці.

Досвід показує, що стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди. Її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності під час виконання договірних зобов’язань. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією методу закупівель “точно у термін”, ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків [3-5].



Таблиця 1

Порівняльна характеристика традиційного постачання і постачання “точно у термін”


З початку 70-х років у Японії, а потім і в інших країнах набула поширення система «Канбан», що є механізмом організації безперервного виробничого потоку, здатного до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів.

Традиційна концепція організації виробництва виходить з того, що для запобігання простоїв та для організації безперервного потоку необхідно створити страховий запас. Японська концепція базується на практично повній відмові від страхових запасів. Більш того, менеджери навмисно надають можливості робітникам повною мірою випробувати на собі наслідки простоїв. В результаті весь персонал постійно зайнятий виявленням причин збоїв у виробництві та пошуком шляхів підвищення надійності й запасу міцності системи управління. Виявивши та усунувши причини простоїв, керівники ще більше скорочують страховий запас, стимулюючи додаткові зусилля всього персоналу, спрямовані на поліпшення організації виробничого процесу.

Згідно із системою «Канбан» на відміну від традиційного підходу виробник не має завершеного плану та графіка, він жорстко пов’язаний не загальним планом, а конкретним замовленням цеху (споживача) й оптимізує свою роботу не загалом, а в межах цього замовлення. Конкретні графіки роботи на декаду і місяць відсутні. За технологічним ланцюжком кожний має знати, що він буде виробляти тільки тоді, коли картка «Канбан» з його продукцією відкріплена від інформації контейнера на складі, тобто коли продукцію вже відправлено на наступну обробку.

Конкретний графік послідовності виробничих операцій одержують лінії кінцевої збірки, завданням яких є повернення комплексу інформації у зворотньому напрямі. Іншими словами, графіки проходження виробництва не переглядаються. Вони лише формуються рухом карток «Канбан». Виробництво постійно перебуває у стані настройки, відбувається його системне юстирування залежно від зміни ринкової кон’юнктури.


Случайные файлы

Файл
101766.rtf
59877.rtf
164210.rtf
73864-1.rtf
50516.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.