Санітарно-гігієнічна експертиза (82161)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту










Курсова робота

з курсу “Товарознавча експертиза”

на тему: “Санітарно-гігієнічна експертиза”





Виконала: Карпінська Н. В.

студентка III курсу; ЗМО 07-1с

зал. книжка №20107126

Перевірила: Осадчук А.Б.






Житомир

2008


План


ВСТУП

РОЗДІЛ I Теоретичні основи санітарно-гігієнічної експертизи

1.1 Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи товарів

1.2 Структура органів санітарно-епідеміологічних служб

1.3 Гігієнічна експертиза товарів мета і завдання

1.4 Класифікація санітарно-гігієнічної експертизи, показники безпеки в експертизі товарів

РОЗДІЛ II Порядок проведення санітарно - гігієнічної експертизи товарів на прикладі

2.1 Економіко-організаційна характеристика ТОВ “Гермес”

2.2 Планова та позапланова гігієнічні експертизи на ТОВ “Гермес”

2.3 Характеристика поетапного проведення санітарно - гігієнічної експертизи на підприємстві “Гермес”

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП


Санітарно-гігієнічна експертиза є одним з найважливіших видів товарної експертизи, оскільки її метою є підтвердження безпеки товарів для споживачів. Метою написання цієї контрольної роботи є вивчення теоретичних аспектів проведення санітарно-гігієнічної експертизи та їх практичної реалізації на прикладі підприємства роздрібної торгівлі ТОВ “Гермес”.

Структура курсової роботи складається з двох частин –– перша є теоретичною, друга –– практичною. Перша частина розглядає чотири питання. В першому питанні визначено основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи, об’єкти експертизи та нормативне регулювання в галузі санітарно-гігієнічної експертизи. Друге питання характеризує структуру органів санітарно-епідеміологічних служб. Третє питання визначає мету і завдання гігієнічної експертизи товарів . В четвертому питанні детально охарактеризовано види санітарно-гігієнічної експертизи, показники безпеки в експертизі товарів. Друга частина показує практичне використання викладеного матеріалу в першій. Вона складається з трьох питань. Перше питання наводить коротку економіко-організаційну характеристику ТОВ “Гермес”: місцезнаходження, предмет діяльності товариства, мету створення, щомісячний прибуток та інше. Друге питання наводить характеристику планової та позапланової експертиз, що проводилися на ТОВ “Гермес”. Третє питання розгорнуто наводить характеристику поетапного проведення санітарно - гігієнічної експертизи на підприємстві “Гермес”.



РОЗДІЛ I Теоретичні основи санітарно-гігієнічної експертизи


1.1 Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи товарів


Санітарно-гігієнічна експертиза є одним з найважливіших видів товарної експертизи, оскільки її метою є підтвердження безпеки товарів для споживачів. Необхідність санітарно-гігієнічної експертизи обумовлена правом громадян України на безпеку товарів, що підтверджується Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".

Проблема безпеки набуває особливої актуальності у зв'язку з розширенням зовнішньоекономічних і торговельних зв'язків України із зарубіжними країнами, ввезенням в Україну значних обсягів продукції, з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів.

Найважливішим завданням Державної санітарно-гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

Під безпечністю розуміють відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної та іншої несприятливої дії на організм людини при споживанні харчових продуктів в загальноприйнятій кількості, межі якої встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.

До інших видів несприятливої дії можна віднести дію хімічної, радіаційної, механічної, електричної, магнітної, електромагнітної, термічної енергії. Існує також визначення безпечності як оцінки можливого негативного впливу на здоров'я населення небезпечних факторів шляхом досліджень харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів. У процесі досліджень встановлюються критерії безпеки з визначенням показників, їх гранично допустимих рівнів, а також вмісту і концентрації. При проведенні санітарно-гігієнічної експертизи визначають хімічну, радіаційну, санітарно-гігієнічну безпечність.

Хімічна безпека — це відсутність шкідливої дії, яка виникає внаслідок дії хімічних речовин. Речовини, які приводять до небезпеки товарів, поділяють на наступні групи: токсичні елементи; мікотоксини; нітрати і нітрити; пестициди, антибіотики; гормональні препарати; вищі спирти і альдегіди; складні ефіри; фурфурол і оксиметилфурфурол; мономіри; заборонені харчові добавки; барвники для упакування, заборонені полімерні матеріали.

Токсичні елементи шкідливо впливають на організм людини, при попаданні в організм людини можуть викликати отруєння; до токсичних елементів відносяться миш'як, ртуть, кадмій, свинець, мідь, цинк, залізо. Вміст цих речовин обмежується для деяких нормативною документацією, а також враховується при проведенні сертифікації.

Радіаційна безпека — відсутність негативної дії на здоров'я і життя людини, її майно. Якісні показники радіаційної безпеки встановлені наказом МОЗ України №255 від 19.08.1997 p., вони визначаються допустимими рівнями радіонуклідів: цезію — 137 і стронцію — 90 у продуктах харчування і питній воді тощо.

В радіологічних лабораторіях санепідемслужби проводять визначення вмісту цезію — 137 і стронцію — 90 в продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища та визначення об'ємної та питомої активності бета — випромінюючих нуклідів (сумарної) тощо.

Санітарно-гігієнічна безпека — відсутність недопустимого ризику, який може виникнути при різних біопошкодженнях споживних товарів. До них відносяться мікробіологічні та зоологічні пошкодження.

Мікробіологічні пошкодження або захворювання викликаються мікроорганізмами, під час розвитку деяких з них харчові продукти втрачають свою санітарно-гігієнічну безпечність. При цьому в харчових продуктах накопичуються токсичні речовини, які викликають отруєння, деколи спричиняють смерть.

Біопошкодження зоологічні викликають шкідники, комахи, гризуни, птахи, які спричиняють зменшення кількості продуктів харчування, забруднення залишками їх життєдіяльності. Шкідники, комахи, гризуни, птахи можуть бути інфіковані патогенними мікроорганізмами, які викликають хвороби — чуму, ящур, сибірку тощо.

Об’єктами санітарно-гігієнічної експертизи є:

  • продовольча сировина, напівфабрикати, готові продукти, товари; допоміжні і пакувальні матеріали;

  • добавки, контамітанти (забруднювачі);

  • процеси: виробничі, технологічні і ті, що відбуваються під час транспортування, реалізації, зберігання;

  • обладнання: технологічне, торговельне, транспортні засоби;

  • персонал: виробничий і обслуговуючий.

Суб'єктами експертизи є працівники санітарно-епідеміологічних установ, а також науково-дослідних інститутів, вищих учбових закладів та інших установ і організацій, які акредитовані МОЗ на право проведення робіт із гігієнічної регламентації небезпечних факторів чи атестовані на право здійснення токсико-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень щодо безпеки продукції для здоров'я людини, що діють на основі чинних законів, законодавчих актів, положень.

Суб'єктами експертизи є також міністерства, відомства, організації, установи, підприємства незалежно від форм власності, приватні юридичні особи, які зацікавлені в проведенні санітарно-гігієнічної експертизи.

Відносно діяльності санітарно-епідеміологічних служб застосовують такі характерні поняття, як санітарне та епідеміологічне благополуччя; норма, правила, гігієнічні нормативи тощо. Розглянемо основні з них.

Санітарне та епідеміологічне благополуччя населення — це оптимальні умови життя населення, які забезпечують його здоров'я. При визначенні оптимальних умов звертають увагу на наявність шкідливого впливу факторів довкілля. Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи становлять правову базу, що застосовується для визначення ступеня безпеки окремих факторів довкілля. Небезпечний фактор може бути хімічною, фізичною, біологічною речовиною, матеріалом, продуктом, що за визначених умов негативно впливає на здоров'я людини.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" неякісними, небезпечними для здоров'я і життя людини та фальсифікованими є харчові продукти і продовольча сировина за умов:

вмісту шкідливих і токсичних речовин екзогенного або природного походження, небезпечних мікроорганізмів, їх токсинів, гормональних препаратів;

вмісту харчових добавок, які не отримали у встановленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і не дозволені до використання за призначенням, або не визначено умови, додержання яких гарантує безпечне використання харчових продуктів і продовольчої сировини, аналіз того, чи їх вміст перевищує встановлені гранично допустимі рівні;

вмісту будь-яких сторонніх предметів або домішок;

використання під час виготовлення продовольчої сировини чи супутніх матеріалів, які не властиві найменуванню і виду харчового продукту, зіпсованої або непридатної за іншими ознаками продовольчої сировини;


Случайные файлы

Файл
42497.rtf
4628.rtf
161506.rtf
34249.rtf
11001.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.