Письмові товари (81749)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ 3

1. Класифікація і асортимент шкільно-письмових товарів 4

2. Планування відділу шкільно-письмових товарів у магазині 7

3. Організація робочого місця продавця. Розміщення і викладка шкільно-письмових товарів в торговельному залі 12

4. Охорона праці в магазині 23

5. Приймання і зберігання шкільно-письмових товарів в магазині 28

Висновки 30

Література 32


Вступ


Актуальність теми випливає з перетворень в економіці України, які вимагають створення конкурентоспроможної експортно-орієнтованої економіки.

Метою роботи є дослідження товарознавчих аспектів ринку шкільно-письмових товарів в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

  • проаналізувати сучасний стан ринку шкільно-письмових товарів в Україні та представлений на ньому асортимент;

  • розробити номенклатуру показників для оцінки якості та конкурентоспроможності шкільно-письмових товарів;

  • визначити рівень якості шкільно-письмових товарів;

  • дослідити конкурентоспроможність шкільно-письмових товарів вітчизняного виробництва на ринку України.

Об’єктом дослідження є шкільно-письмові товари, які представлені на ринку України.

Предметом дослідження є асортимент, якість та конкурентоспроможність шкільно-письмових товарів.

Методи дослідження. Для визначення рівня якості виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів: об'єктивний, органолептичний методи використову­ють для визначення абсолютного рівня якості, а диференційований і комплексний — відносного рівня якості окремих видів продукції.

  1. Класифікація і асортимент шкільно-письмових товарів


Олівці складаються з пишучого стрижня й оболонки. Пишучі стрижні підрозділяють на чорнографітні, копіювальні, кольорові. Оболонку олівців виготовляють із деревини кедра, липи.

Твердість пишучого стрижня чорнографітних олівців залежить від співвідношення глини й графіту. По ступені твердості олівці підрозділяють на 15 груп: від 6М до 7Т, самий м'який олівець - 6М, самий твердий - 7Т. Існують спеціальні олівці з особливими властивостями пишучого стрижня: для оцінок на склі, шкірі, дереві; "Ретуш" - для ретушування фотографій.

Фломастери - олівці з капілярним стрижнем; бувають одноразового й багаторазового заправлення.

Механічні олівці - змінний стрижень вільно переміщається уздовж осі олівця. Корпус механічних олівців виконаний із пластмаси, металу.

Ручки. За принципом нанесення чорнила на папір автоматичні ручки підрозділяють на пір'яні й кулькові, а пір'яні по способі набору чорнила - на поршневі й пипеточні.

У кулькових ручок пишучим вузлом є металевий конус, в отворі якого закріплений металева кулька.

При листі кулька обертається в гнізді й переносить на папір кольорову пасту. Чорнило для авторучок являють собою водяний розчин барвника з додаванням спирту й гліцерину. Туш виробляють із пігменту, казеїну (він є зв'язувальною речовиною), з додаванням фенолу (захист від пліснявіння), цукру й етилового спирту - для додання морозовитривалості. Приналежності для креслення В асортименти входять: готовальні, креслярські дошки, лінійки, рейсшини, косинці, лекала, транспортири, циркулі, кнопки й інші вироби.

У комплект готовалень входять основні креслярські інструменти: циркулі креслярські - більший і малі; циркуль розмічальний великий, кронциркуль розмічальний, кронциркуль комбінований, штангенциркуль, рейсфедер (великий, середній і малий). Крім основних, у готовальню входять допоміжні інструменти: піна для зберігання запасних голок і графітних стрижнів, викрутка-піна, транспортир для виміру кутів і ін. Готовальні підрозділяють на шкільні, універсальні й конструкторські.

Авторучки - це всі ручки, у яких чорнило із внутрішнього резервуара автоматично надходять до пишучого вузла (їм може бути як перо, так і кулька, і волокно). Поняття авторучки протиставляється тільки традиційній ручці – власно для пера або стрижня.

Глобально всі ручки можна розділити по видимому оком елементу пишучого вузла. Це: кулькові ручки (до складу пишучого вузла входить металева кулька), капілярні (чорнило подаються через пористе волокно за принципом фломастера) і пір'яні. Всі інші винаходи у світі ручок будувалися по цій найпростішій схемі, і поки нічого принципово нового придумано не було. Поняття «лінер» («лайнер», або «лінер») досить умовно. Ручкою лінером можна назвати будь-яку ручку, вузол, що пише, якої виконаний у вигляді голки. Лінери прийшли в народ з технічної категорії пишучих інструментів, їх найближчий чорнильний родич - рапідограф. Тому, наприклад, такі поняття, як «гелевий/чорнильний линер з кульковим наконечником», «чорнильний линер з капілярним наконечником» - цілком виправдані й можуть співіснувати на ринку. Поняття «ролер» ще більш умовно - це, скажемо так, «європейська модель кулькової ручки». У всіх ролерів пишучий вузол - кульковий, і відрізняються вони друг від друга й від інших ручок тільки типом чорнила й способом їхньої подачі.

Набагато цікавіше розподіл ручок на види по типі барвного складу й способу його подачі. У цій області дотепер тривають розробки, і щороку ми з вами одержуємо безліч нових назв ручок.

Шкільні канцтовари виділяють в окремий сегмент ринку. З офісною продукцією вони перетинаються у невеликій кількості позицій - олівці, ручки, ластики та інше. Вітчизняний виробник вже повністю забезпечує ринок зошитами та щоденниками, однак наситити ринок іншими товарами українське виробництво, за прогнозами, зможе не скоро. Як і в офісних товарах, тут переважну частину продукції забезпечують азіатські виробники.

Канцтовари для школи характерні яскраво вираженою сезонністю. За рахунок масованого продажу в серпні, вересні та жовтні, а також невеликому сплеску в другому півріччі, постачальники шкільних канцтоварів живуть цілий рік. Частка шкільних канцтоварів складає близько 40 відсотків від загальної кількості. Проте, якщо попит на офісні товари щороку зростає, то на шкільні тримається на стабільному рівні.

Основним каналом збуту шкільних канцтоварів залишаються базари, хоча дедалі більше зростає роль магазинів та супермаркетів. Оскільки продаж шкільних канцтоварів здебільшого пасивний, значна увага приділяється рекламі та «розкручуванню» брендів, яскравим прикладом якого є широкомасштабні рекламні акції бренду «Сlass».

  1. Планування відділу шкільно-письмових товарів у магазині


Роздрібний продаж шкільно-письмових товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства роздрібної торгівлі споживчої кооперації, дрібнороздрібну торговельну мережу.

Оскільки шкільно-письмові товари є підгрупою канцелярських товарів, то в подальшому будемо розглядати організацію продажу канцелярських товарів, тому що в окремий відділ шкільно-письмові товари виділяються тільки в спеціалізованих канцелярських крамницях.

Роздрібна торгівля канцелярськими товарами може здійснюватися декількома різновидами магазинів.

У першу чергу, це спеціалізовані магазини. Другий різновид - універмаги, які пропонують подарунковий і представницький асортимент. Як правило, це якісна та дорога канцелярська продукція.

Торговельні супер- та гіпермаркети, кількість яких постійно зростає в останнього часу, також пропонують серед свого асортименту канцелярію. До того ж, "перетягують" значну частину найбільш забезпечених покупців, тобто родини, які мають машини.

Переваги крупних торговельних мереж полягають у тому, що їх відвідувачам зручно купувати все необхідне в одному місці, до того ж, такі магазини можуть працювати на дуже низьких цінах, привабливих для всіх верств населення.

Один із видів роздрібної торгівлі - канцелярські крамниці. На ринку України вибір магазинів досить широкий. Для того щоб магазин був успішним, сьогодні потрібно вирватись з інформаційного хаосу ринку та встановити емоційний взаємозв'язок з покупцем. Торговці починають усвідомлювати помилковість методу, коли вони, наприклад, минулого тижня пропонували споживачам знижку 40%, пропонують її на цьому тижні і пропонуватимуть у майбутньому. Потрібно постійно вигадувати щось нове. Усі крамниці мають спільну тенденцію, а саме: окремо виділяють місця та стенди для певних торгових марок, так званих ринкових брендів, оскільки вони диференціюються між собою та викликають асоціації у споживача.

За останні декілька років на ринку дитячих шкільних канцтоварів чітко сформувалась така тенденція: споживачі стали вимогливими не до ціни, а до якості товару. Сьогодні набагато більший попит мають такі товари, які відповідають найвищим вимогам: це, наприклад, високий відсоток білизни паперу зошитів і альбомів для малювання, відповідний естетичний вигляд і висока щільність обкладинок, зручність у користуванні для дітей тими чи іншими канцелярськими товарами, рюкзаками, пеналами тощо.

Як відомо, товари для школи характеризуються сезонністю продажу. Найбільш яскраво виражену сезонність мають зошити, пенали та рюкзаки. Фахівці визначають три хвилі продажу продукції протягом усього року. Найбільший серед них - літній (липень-серпень). До цього ж періоду належить і друга частина вересня. Інший "піковий" період - це передноворічні свята, коли батьки роблять дітям невеличкі подарунки.
У цей період продається в основному так звана дрібна шкільна група - фломастери, фарби тощо. І третій момент споживацької активності збігається з випуском малюків із дитячих садочків, коли батьки поспішають зробити перший "шкільний" подарунок своїм дошкільняткам переважно у вигляді ранців чи пеналів. Однак у даному випадку мова йде про оптові продажі, оскільки між ними і кінцевим продажем у магазинах існує ще певний проміжок часу.

Рівень життя населення хоч і повільно, але підвищується. Сьогодні батьки згодні купити більш дорогу річ, але якщо будуть впевнені, що їхня дитина, наприклад, не псує зір, пишучи в зошиті на сірому папері.

Сьогодні значно розширюється асортимент товарів: якщо раніше батьки могли купити своїй дитині набори фломастерів або олівців в основному лише із 6 кольорів, то на сьогодні більший попит мають набори з 12-18 кольорів. З`явились різноманітні яскраві набори дитячої творчості (ліпка з пластику або пластиліну) для учнів початкових класів - ще кілька років тому така продукція якщо і була на ринку, то у невеликому асортименті, і дозволити собі придбати такий набір могли далеко не всі батьки. Час від часу на ринку з'являються такі забавні товари, як дитяча "ручка-прилипучка" або "брелоки-вилупкоочки". Усі ці новинки займають свою нішу. У них є власні прихильники і противники. Деякі оператори ринку, виходячи із власних переконань, навіть не намагаються просувати таку новинку на українському ринку, вважаючи, що це тільки відволікатиме дітей від навчального процесу. А дехто з постачальників канцтоварів робить основну ставку нового навчального сезону саме на подібні шкільні іграшки.
Особливістю українського ринку шкільних канцтоварів стало часткове зміцнення позицій вітчизняних виробників. Крупні компанії-постачальники почали закуповувати продукцію на внутрішньому ринку.

Ринок зошитової продукції на сьогодні досить суттєво розвинувся. На ринку працює близько 10-ти потужних компаній-виробників. Усі виробники зошитів на сьогодні повинні виробляти свою продукцію за нормами ДСТУ, затвердженими ще в радянські часи. Зараз постійно проводяться перевірки нашої продукції на відповідність чинним держстандартам. І ситуація така, що жоден з виробників не дотримується всіх визначених стандартів і вся продукція, фактично, підлягає арешту. На ринку ще й досі є недоброякісна дешева зошитова продукція, яка не відповідає жодним стандартам. Постачальників таких зошитів знайти важко, і за це ніхто не береться, у той час як з основних вітчизняних виробників стягують штрафи. І найбільша проблема в цій ситуації - незатверджені державні параметри на виробництво зошитів. Хоча зараз корпорація "Укрпапірпром" і розробляє нові ДСТУ, але це все в процесі. І розмови про те, що ДСТУ в розробці, і виробники фактично не мають у розпорядженні таких норм випуску своєї продукції, які б відповідали реаліям сучасного ринку, ні до чого не призводять. Отже, склалась парадоксальна ситуація: ніхто на ринку не виробляє зошитів, які б відповідали чинним нормам.

Багато компаній розширюють асортимент продукції і продовжують виробляти продукцію високої якості. Рік видався не надто прибутковим через підвищення цін на папір і картон. Відповідно - з 1 травня декілька основних компаній нашої галузі підняли ціни на зошити на 5%. Увесь товар компанії намагаються збути протягом сезону шкільного базару (особливо це стосується діяльності представництв у регіонах). Торгівля в міжсезоння здійснюється лише в супермаркетах столиці. Кожний з крупних операторів ринку зайняв свою нішу і проводить діяльність у своєму сегменті. Компанії намагаються не створювати одна одній жорсткої конкуренції.
Зараз вагомим чинником для успішного функціонування компаній на ринку є асортимент: якщо фірма пропонує широкий вибір товару, то з нею зручно співпрацювати, закуповуючи продукцію різних видів. Так, у компанії "Мрії збуваються!" нараховується більше 300 колекцій зошитів (1200 обкладинок). Виробники уникають пропаганди агресії на обкладинках зошитів - малюнки нейтральні за емоційним забарвленням, або такі, які викликають у дитини лише позитивні емоції А також випускають прості зошити, без особливого дизайну на обкладинці. Є й тематичні обкладинки, під конкретні шкільні дисципліни. Особлива увага в компанії приділяється виробництву альбомів на спіралі та пружині. З`явилися також зошити різноманітних форматів (А4, А6, А7, В5) з обкладинкою "під пластик" - за рахунок подвійної ламінації створюється враження, що вона пластикова. Така обкладинка довговічна і не потребує додаткового захисту поверхні від затирання, забруднення тощо. Позитивним моментом сьогодні на ринку зошитів є також те, що значно зменшилась кількість польської та російської продукції. Українські виробники повністю задовольняють попит вітчизняного покупця на зошитову продукцію, хоч зараз вони і не мають підтримки з боку держави.

Планування відділу канцелярських товарів в магазині залежить від обсягів продажу, асортименту товарів та інших можливостей магазину, тому шкільно-письмові товари можуть реалізовуватись як в окремому відділі, розташовані на прилавках, вітринах та стелажах, так і на маленькому прилавку як супутній товар.


3. Організація робочого місця продавця. Розміщення і викладка шкільно-письмових товарів в торговельному залі


Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнане (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо.

Основним торговельним приміщенням є торговельний зал, що, як правило, займає більшу частку в загальній площі магазина. Він служить для розміщення робочого й виставочного запасу товарів, тут виробляється відбір товарів покупцями, здійснюються розрахункові операції за відібрані товари, виявляються різні додаткові послуги покупцям. У торговельному залі організовані робочі місця продавців, касирів, продавців-консультантів, касирів-контролерів і інших працівників магазина. Тому пристрій і планування торговельного залу повинні відповідати вимогам раціональної організації чинених тут операцій. Найважливішими із цих вимог є: вільний рух купівельного потоку; забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон зберігання й підготовки товарів до продажу до місць їхнього викладення й розміщення; створення умов гарної оглядовості й зручності для орієнтації покупців.

Інтер'єр торговельного залу магазина повинен відповідати естетичним і економічним вимогам. Фактор ергономіки повинен ураховуватися при організації основних функціональних зон, при розміщенні й конструюванні основних елементів інтер'єра торговельного залу.

Раціональне планувальне рішення торговельного залу легше всього забезпечується при співвідношенні його сторін 1:1 при максимальному кроці колон. Торговельний зал повинен мати по можливості більший периметр глухих стін і перегородок, що дуже важливо для розширення можливості установки торговельного встаткування.

Таке планувальне рішення не тільки відповідає вимогам раціональної організації торгово-технологічних операцій, чинених у торговельному залі, але й дозволяє створити найбільш удалий інтер'єр, під яким варто розуміти не тільки оформлення торговельного залу, але й організацію внутрішнього простору приміщення, і рішення всіх його складових елементів - обробки, висвітлення, торговельного встаткування й т.д..

Важливу роль у формуванні інтер'єра торговельного залу грають будівельні й оздоблювальні матеріали, які є основними засобами художньої виразності композиції інтер'єра. Тому матеріали, використовувані для обробки приміщень торговельних залів, повинні бути гарними, міцними й дешевими. Дуже важливо, щоб вони мали звуковбирні здатності й були економічними в експлуатації.

У магазинах, що торгують непродовольчими товарами, для стін може бути використана обробка із шорсткуватою матовою або блискучою поверхнею. Бажано, щоб стелі в торговельному залі були оброблені звуковбирними матеріалами.

Для покриття підлог повинні використатися матеріали, що володіють високою міцністю, великою опірністю стиранню. Поверхня підлог повинна бути рівною, неслизькою, вологостійкою.

При будівництві магазинів з матеріалів з високим ступенем теплоізоляції стіни мають невелику (до 20 см) товщину й скла віконних прорізів становлять із ними єдину поверхню, що створює відчуття легкості в інтер'єрі торговельного залу.

Всі приміщення магазина повинні бути розташовані з урахуванням забезпечення раціонального взаємозв'язку між ними. Так, планування торговельних приміщень, а також приміщень (зон) для приймання, зберігання й підготовки товарів до продажу, допоміжних і адміністративно-побутових приміщень повинна відповідати наступним основним вимогам:

торговельні приміщення повинні бути безпосередньо пов'язані із приміщеннями для зберігання й підготовки товарів до продажу, щоб можна було забезпечити оперативне поповнення товарних запасів у торговельному залі, використовуючи найкоротші шляхи руху товарів;

оптимальним є рішення, коли торговельний зал і комори розташовані на одному рівні;

торговельний зал повинен бути пов'язаний із приміщеннями для приймання товарів по можливості найкоротшим шляхом, що особливо важливо при надходженні в магазин товарів у з;

приміщення для зберігання тари, обмінного фонду контейнерів, пакувальних матеріалів і інвентарю бажано розташовувати безпосередньо в приймальної або розвантажувальної рампи;

адміністративно-побутові приміщення повинні бути пов'язані з торговельними приміщеннями, а також із приміщеннями для приймання, зберігання й підготовки товарів до продажу. У свою чергу, між приміщеннями цієї групи повинна бути забезпечена належний взаємозв'язок. Наприклад, необхідно планувальне об'єднання приміщень для відпочинку й буфета. Гардеробні приміщення, санвузли, мийні повинні бути зв'язані з усіма групами приміщень магазина.

Розміщення приміщень і їхнє планування повинні бути спрямовані на забезпечення максимальні зручності для покупців при відборі й покупці ними товарів, раціональне здійснення всіх торгово-технологічних операцій на основі широкого впровадження сучасного торгово-технологічного встаткування. Планування приміщень магазина повинна забезпечувати нормальні умови роботи персоналу, високий рівень продуктивності праці працівників. Пристрій і розміщення приміщень повинні бути підлеглі вимогам схоронності товарно-матеріальних цінностей на торговельних підприємствах.

Торговельний зал можна розділити на наступні зони або площі: настановну, проходів для покупців, робочих місць продавців і площа зони розрахункового вузла.

Настановна площа - це площа, займана під установку встаткування й великогабаритних товарів, розташовуваних на підлозі. Звичайно для цих цілей приділяється 27-30 % площі торговельного залу.

Ступінь ефективності використання площі торговельного залу можна визначити шляхом розрахунку коефіцієнта установочної площі по наступній формулі:

де Ку - коефіцієнт установочної площі; Sу - установочна площа, м2; S т. з - площа торговельного залу, м2.

Однак ефективність використання площі торговельного залу визначається не тільки ступенем використання її під установку встаткування. Важливо ще й те, щоб настановна площа була ефективно використана під викладення товарів, що може бути досягнуте при оснащенні торговельного залу встаткуванням, що має досить більшу площу викладення.

Площа викладення (демонстраційна) обчислюється як сума площ всіх елементів устаткування (полиць, кошиків, касет, перфорованих щитів, панелей), на яких можуть бути викладені товари. Сюди ж включається й площа, зайнята під установку великогабаритних товарів.

Показником, що характеризує ступінь використання площі торговельного залу під викладення товарів, є коефіцієнт використання площі торговельного залу під викладення товарів. Він визначається як відношення площі викладення товарів до площі торговельного залу:

де Квикл - коефіцієнт використання площі торговельного залу під викладення товарів; Sвикл - площа викладення товарів, м2; Sт.з - площа торговельного залу, м2.

Цей показник не може безмежно збільшуватися, тому що від його завищення може постраждати раціональна організація технологічних процесів, погіршитися видимість товарів. Уважається, що найбільш прийнятними відносинами між площею викладення товарів і площею торговельного залу в магазинах самообслуговування є 0,7-0,75, або 70-75 %.

Із площі торговельного залу приділяється під зони для проходів покупців. Із проходів установлюється Будівельними нормами й правилами. Однак при визначенні ширини проходів у кожному конкретному магазині варто враховувати щільність купівельного потоку, тобто число покупців, що доводяться на одиницю площі. Для створення комфортних умов переміщення покупців необхідно від 4 до 10 кв. м торговельної площі на покупця.

У магазинах, де торгівля ведеться через прилавок обслуговування, виділяється площа для організації робочих місць продавців. Її розмір визначається множенням довжини фронту прилавка на глибину робочого з. При цьому глибина робочого місця включає ширину прилавка, ширину проходу між прилавком і торговельним устаткуванням для викладення й розміщення робочого запасу товарів і глибини цього встаткування.

Площа зони розрахункового вузла включає площу, зайняту кабінами контролерів-касирів, площа проходів між кабінами й площа, необхідну для надання додаткових послуг покупцям у процесі розрахункових операцій.

Для розрахунку числа робочих місць контролерів-касирів використають формулу

де К - кількість робочих місць касирів; П - площа торговельного залу, м2; в - середній час розрахунку з одним покупцем; п - площа торговельного залу, що доводиться на один покупця, м2; 3600 - кількість секунд в 1 год; і - коефіцієнт використання робочого часу контролером-касиром.

Розрізняють наступні основні варіанти технологічних планувань торговельного залу: лінійне, боксове й змішане. Вибір відповідного варіанта технологічного планування здійснюється з урахуванням розмірів і конфігурації торговельного залу, асортиментів реалізованих товарів і методів їхнього продажу.

Лінійне планування торговельного залу є найбільш раціональною для продажу товарів за допомогою самообслуговування.

При боксовому плануванні всю площу торговельного залу розбивають на ізольовані друг від друга бокси (відділи).

Змішане планування передбачає розміщення встаткування в торговельному залі з використанням комбінацій лінійного й боксового планувань.

Планування робочих місць продавців у магазинах, що застосовують традиційні форми обслуговування покупців, залежить від асортиментів реалізованих товарів, типу підприємства. Розміщають робочі місця продавців ближче до приміщень, у яких здійснюються зберігання й підготовка до продажу товарів.

Планування вузла розрахунку повинна забезпечувати безперешкодний напрямок руху купівельних потоків, виключати зустрічні потоки. Касові кабіни повинні розташовуватися таким чином, щоб потік покупців проходив ліворуч від робочих місць контролерів-касирів. При організації єдиного вузла розрахунку необхідно передбачати застосування сполученої системи "вхід - вихід".

При розробці схеми технологічного планування для конкретного магазина варто враховувати його тип, розмір торговельної площі, конфігурацію торговельного залу й т.д. Технологічна схема повинна відповідати наступним основним вимогам: створювати для покупців умови безперешкодного вибору товарів у мінімально короткий строк; оптимально використати торговельні площі; створювати необхідні умови працівникам магазина для раціональної організації торгово-технологічного процесу.

Меблі для торговельних підприємств відіграє важливу роль у раціональній організації торгово-технологічного процесу в магазині. Вона широко застосовується при виконанні різних операцій, пов'язаних із прийманням, зберіганням і продажем товарів.

Меблі для торговельних підприємств прийнято класифікувати по наступним найбільш важливих ознаках: місцю застосування; призначенню; товарному профілю; конструкції.

По місцю застосування торговельні меблі підрозділяють: для торговельних залів, підсобних приміщень і дрібнороздрібних підприємств.

По призначенню торговельні меблі підрозділяються на наступні види: для приймання товарів по якості (столи для бракеражу); підготовки товарів до продажу (столи для фасовки товарів); показу товарів (вітрини); викладення й продажі товарів (гірки, прилавки, прилавки-вітрини, вішала); транспортування й продажі товарів (тара-обладнання); розрахунків з покупцями (касові кабіни); для обслуговування покупців.

По товарному профілі розрізняють універсальні й спеціалізовані торговельні меблі.

По конструкції торговельні меблі виготовляють нерозбірні й збірно-розбірну.

Розміри й конструкція торговельних меблів повинні бути тісно вв'язані з параметрами приміщень магазинів, чому в значній мірі сприяють її типізація, уніфікація й стандартизація.

Під типізацією розуміють систему заходів, спрямованих на усунення зайвого різноманіття й відбір найбільш раціональних типів торговельних меблів.

Меблі для торговельних підприємств ділиться на наступні основні типи: пристінні й острівні гірки; секції замкнутих зон усередині торговельного залу; інші товароносителі.

Найпоширенішими типами торговельних меблів є пристінні й острівні гірки, які можуть установлюватися в торговельному залі окремими секціями або суцільним фронтом.

Залежно від кліматичних умов застосовується різна орієнтація віконних прорізів. У районах з жарким кліматом у віконних прорізах улаштовуються спеціальні сонцезахисні елементи, в умовах холодного клімату - подвійне скло.

При формуванні інтер'єра торговельного залу магазина варто враховувати вимоги ергономіки. Це ставиться не тільки до вибору геометричних параметрів приміщень, але й до розмірів торговельного встаткування й меблів.

Важливі вимоги пред'являються до висвітлення торговельного залу. Для визначення ступеня природного висвітлення розраховується світловий коефіцієнт (Кс) по наступній формулі:

де - площа заскленої поверхні; - площа підлоги торговельного залу.

Цей показник повинен становити не менш 0,125. Природне висвітлення найбільше сприятливо, однак воно не завжди достатні через короткий світловий день, невдалого розташування магазина й т.д. Тому для освітлення торговельних залів магазинів широко використається й штучне висвітлення. Воно повинне бути рівномірним, достатньої яскравості й мати сприятливий спектральний склад. Штучна освітленість торговельних залів, як і інших приміщень магазинів, нормується залежно від характеру застосовуваних електричних ламп (накалювання або люмінесцентні).

Продавці шкільно-письмових товарів повинні до початку торгівлі забезпечити в торговельному залі наявність продукції в повному асортименті та в достатній кількості. У процесі реалізації запаси шкільно-письмових товарів повинні систематично поповнюватися.

Організація процесу обслуговування покупців є основою торгово-технологічного процесу, визначає кількість затрат часу покупців на здійснення покупок, пропускну спроможність, чисельність працівників торгового залу (працівників прилавка).

Основними елементами процесу обслуговування є:

  • підбір покупцями товарів і доставка їх до вузлів розрахунків та контролю;

  • розрахунки з покупцями за підібрані ними товари;

  • надання покупцям додаткових послуг

У торговельному залі покупець діє самостійно, а тому в процесі підбору товарів йому повинні бути створені найкращі умови.

При підборі товарів покупцям рекомендується для зручності користуватись інвентарними корзинами і візками.

Для зручності інвентарні корзини розміщують біля входу у торговельний зал. Пропонується допомога продавців – консультантів.

Для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей для працівників підприємства застосовується індивідуальна і бригадна форми матеріальної відповідальності.

Забезпеченню збереження товарів в торговельному залі сприяє використання таких методів як:

  • установлення відеокамер і телевізійних систем, які передають відображення на екран, а працівник магазину у спеціальному приміщенні наглядає за тим, щоб своєчасно поповнювались товарні запаси і покупці не могли залишити магазин, не розрахувавшись за придбаний товар;

  • визначення кількості та складу матеріально відповідальних осіб, організація контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей;

  • широке інформування покупців у спеціально відведених місцях магазину про осіб, затриманих з краденим товаром.

Однією з умов успішної організації матеріальної відповідальності є правильний підбір кадрів. Так для роботи у торговельному залі залучають кваліфікованих спеціалістів, які пройшли спеціальне навчання.

Для прискорення розрахунків у торговельному залі запроваджено скануючи пристрої, електронно-обчислювальні машини і удосконалені електронні контрольно-касові апарати, що мають низку технічних особливостей, які значно спрощують роботу контролера-касира.

. У основу раціоналізації торговельного процесу в магазині покладене комплексне згрупування і викладка товарів. Організація торгівлі за методом самообслуговування потребує активної викладки товарів. Приваблива, вдало розроблена і представлена викладка товарів у торговельному залі сприяє тому, що відвідувачі, під впливом інших рекламних засобів, купують товар.

Раціональна викладка товарів дозволяє ефективно використовувати обладнання, покращує умови огляду і підбору товарів покупцями, скорочує втрати часу персоналу на поповнення запасів товарів у торговельному залі.

У торговому залі магазину представлена велика кількість товарів, тому гірки є найбільш прийнятним місцем їх викладки. Чисті, акуратно заповнені товаром, привабливо оформлені гірки стимулюють покупця оглянути і підібрати товар, здійснити покупку.

При викладці товарів на гірках важливим є спосіб викладки (вертикальний, горизонтальний). У торговому залі застосовується вертикальний спосіб, тому що вертикальний спосіб викладки товарів – більш прогресивний, оскільки дає можливість покупцям швидко орієнтуватися та вільно підбирати необхідний товар.

Також дуже важливим є те, які саме вітрини використовує організація

При розміщенні та викладці товарів у торговельному залі дотримувалися таких принципів:

  • товари розміщено так, щоб до кожного з них був забезпечений вільний доступ і всі вони добре проглядалися покупцями і продавцями-консультантами;

  • товари, які потребують активної реалізації, розміщено на найбільш видних місцях;

  • товари, які дорого коштують, і товари у невеликих за розмірами упаковках викладено у місцях, що добре проглядаються продавцем-консультантом;

  • великогабаритні та важкі товари виставлено у кінці ліній;

  • товари повсякденного попиту розміщено у глибині залу для залучення у торговельний зал більшої кількості покупців;

  • товари, які потребують спеціального ознайомлення, розміщено збоку від входу і у різних місцях торговельного залу, щоб не створювати перешкод для руху покупців.

Устаткування розташоване у вигляді чітких ліній, паралельно напрямку руху покупців. В торговому залі застосовуються в основному стелажі.


4. Охорона праці в магазині


Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс життєвих сил і енергії не лише на досягнення певних результатів праці, але і на реакцію організму, пов'язану з умовами праці. Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці в магазині формуються під впливом таких груп факторів: вироб­ничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних (рис. 4.1).

Фактори впливу на умови праці на підприємстві





Виробничі

Санітарно-гігієнічні

Фактори безпеки




Інженерно-психологічні

Естетичні та соціальні





Рис. 4.1. Фактори впливу на умови праці у магазині


Умови праці у меблевому магазині Бородянського району визначають ступінь її тяжкості, напруженості і стомливості.

Під тяжкістю фізичної праці розуміється ступінь сукупного впливу на організм людини характеру праці, санітарно-гігієнічних і естетичних умов виробничого середовища й інших факторів. За ступенем тяжкості всі роботи у магазині непродовольчих товарів поділяються на чотири категорії. Чим вище тяжкість праці, тим більший негативний вплив на організм людини справляють умови праці, тим нижче рівень фізіологічних умов праці. У магазині сприятливими вважаються такі умови, за яких тяжкість роботи не перевищує другу категорію. Умови праці на роботах третьої категорії тяжкості на підприємстві розглядаються як не цілком сприятливі і вимагають відповідного поліпшення, на роботах четвертої тяжкості — як несприятливі, у зв'язку з чим необхідна розробка і впровадження заходів щодо корінного їх поліпшення.

Напруженість праці (інтенсивність) характеризується величиною витрат енергії в одиницю часу. У магазині вона значною мірою залежить від темпу роботи, режиму праці і відпочинку, рівня організації робочих місць, робочої пози, рівня монотонності і ступеня механізації праці. Стомливість праці на досліджуваному підприємстві виникає внаслідок перевищення критичної межі витрати енергії. В результаті цього відбувається тимчасове зниження працездатності всього організму або окремих його органів, що називається виробничим стомленням.

Тяжкість, напруженість і стомливість праці залежать від багатьох факторів. Усі фактори, які впливають на організм працівників магазину в процесі праці, поділяються на чотири групи: психофізіологічні, обумовлені безпосередньо характером праці і його конкретним змістом; санітарно-гігієнічні, які складають зовнішнє предметне середовище в робочій зоні; естетичні, які впливають на формування емоцій; соціально-психологічні.

Дуже важливий вплив на умови праці у магазині здійснюють соціально-психологічні фактори. До них відносяться взаємини між членами колективу, його психологічний клімат.

Умови праці у магазині можуть вдосконалюватися в двох напрямках:

усуненням несприятливих факторів зовнішнього середовища;

впровадженням заходів щодо захисту робітника від впливу зазначених факторів.

Основними засобами поліпшення умов праці мають також різні організаційні заходи, спрямовані на забезпечення сприятливого мікроклімату і чистоти повітряного середовища на виробництві, тобто поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, зниження фізичного і нервово-психічного навантаження, оптимізацію темпу і ритму роботи, а також раціоналізацію режимів праці і відпочинку.

Створення сприятливих санітарно гігієнічних умов у торгових приміщеннях магазину - один з найважливіших напрямків поліпшення умов праці. Оптимальні температура і вологість повітря досягаються застосуванням певних захисних споруд, які послабляють виділення тепла і вологи в навколишнє середовище. Серед зазначеного устаткування у магазині використовуються теплові екрани і кожухи, вентиляційні установки та установки для кондиціонування повітря.

Чистота повітряного середовища забезпечується ліквідацією різних забруднень — пилу, газів, пар. Санітарними нормами проектування підприємств установлені гранично допустимі концентрації вмісту в повітрі шкідливих речовин. Ліквідація їх у магазині здійснюється створенням приточно-витяжної вентиляції в приміщенні, вологим прибиранням приміщень та ін.

При вирішенні питання про вибір освітлення варто виходити з того, що різний ступінь точності робіт вимагає різної освітленості. Так, санітарними нормами встановлені мінімально допустимі межі освітленості на роботах різної точності.

У магазині застосовують загальне та місцеве освітлення. Останнє необхідне для, створення сприятливої освітленості на кожному робочому місці. Найкращі умови праці створюються за умов комбінованого освітлення, тобто при сполученні загального і місцевого освітлення.

Освітленість залежить не тільки від потужності джерел світла і конструкції світильників, але і від фарбування стін, підлог, стель виробничого приміщення, а також від фарбування устаткування. Це необхідно враховувати, створюючи раціональну освітленість у торговельних приміщеннях магазину.

Виняткове значення для створення сприятливих умов праці у магазині має раціональний режим праці і відпочинку.

Під режимом праці розуміються порядок чергування і тривалість періодів роботи і відпочинку, що забезпечують підтримку високої працездатності, високої ефективності праці і збереження здоров'я працюючих.

Розрізняють режим праці і відпочинку протягом робочої зміни, тижня (місяця) і року (добовий, тижневий і річний).

При розробці добового режиму праці і відпочинку у магазині встановлюють загальну тривалість робочого дня, час початку і закінчення роботи, тривалість обідньої перерви, періодичність і тривалість інших перерв на відпочинок. Для тижневого (місячного) режиму на основі встановленого числа робочих днів і годин на тиждень (місяць) розробляється порядок чергування робочих днів і днів відпочинку, а також роботи в різні зміни.

Річний режим у магазині визначається загальним числом робочих годин і днів протягом року, періодичністю і тривалістю основної і додаткової відпусток.

Режим праці і відпочинку протягом робочої зміни у магазині встановлюється на основі дослідження динаміки працездатності. Працездатність протягом робочої зміни в різні періоди часу неоднакова. Раціональний добовий режим праці і відпочинку повинен по можливості вирівняти працездатність протягом зміни, зменшити зниження працездатності наприкінці робочого дня.

У магазині слід застосовувати наступна основні положення з розробки раціонального добового режиму праці і відпочинку. При двох та однозмінному режимі роботи варто починати не раніш 7-8 години. Закінчувати вечірню зміну доцільно не пізніше 24 години. Обідня перерва повинна по можливості поділяти робочу зміну на дві рівні частини і збігатися з періодом появи і наростання втоми. Нормальна тривалість обідньої перерви — 40-60 хв.

Щоб запобігти появі і нагромадженню втоми в періоди стійкої працездатності, у меблевому магазині Бородянського району необхідно робити короткочасні перерви на відпочинок, причому ці перерви повинні бути частиною робочого часу і враховуватися при нормуванні праці. Тривалість перерв залежить від стомленості роботи й умов її виконання. У магазині необхідно встановити дві-три перерви тривалістю 5-10 хв. кожна.

Одним з важливих напрямків вдосконалення тижневого режиму праці і відпочинку у магазині є встановлення змінності роботи.

Раціоналізація річних режимів праці і відпочинку у магазині повинна здійснюватися шляхом складання графіків відпусток, у яких повинне бути передбачене сполучення нормального функціонування виробництва з дотриманням інтересів робітників.


5. Приймання і зберігання шкільно-письмових товарів в магазині


Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі шкільно-письмових товарів відповідно до вимог законодавчих актів, ГОСТів, ДСТУ, ТУ, зразків (еталонів).

Шкільно-письмові товари у суб'єкта господарської діяльності повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством.

Суб'єкт господарської діяльності повинен реалізовувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, за умови наявності в документах, згідно з якими надійшли товари, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний товар.

Працівники суб'єкта господарської діяльності, які здійснюють обслуговування покупців, повинні мати спеціальну професійну підготовку:

  • знати асортимент і якісні характеристики товарів шкільно-письмової підгрупи, ознаки дефектів виробничого характеру;

  • правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; способи показу і пакування товарів; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації;

  • порядок таврування засобів міри та ваги; правила роботи реєстраторів розрахункових операцій і порядок розрахунку з покупцями;

  • види торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила користування ними; правила поводження з тарою;

  • правила санітарії і гігієни, а також техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.

Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні мати формений або інший одяг, що відповідає естетичним вимогам.

До подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарської діяльності проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості тощо).

У разі відсутності на індивідуальній упаковці товару маркування підприємства-виробника, визначеного законодавчими актами та нормативними документами, товар до продажу не допускається.

У разі пошкодження (потертості) маркувального ярлика підприємства-виробника суб'єкт господарської діяльності переносить усі маркувальні дані на дублікат товарного ярлика, який засвідчує підписом особа, відповідальна за приймання товару. Дублікат товарного ярлика прикріплюється до товару.


Висновки


Обсяг ринка канцтоварів оцінюється в 150-200 млн. USD. Близько 70% ринка складають товари імпортного виробництва, до 20 тис. найменувань. Порівняно невелика кількість «офіціальних» імпортерів пояснюється тим, що практично на 80% канцтоварів встановлені заборонні мито (у додатку виділені курсивом), що заганяє більшу частину ринка в «тінь». Український споживач не готовий покупати якісні європейські канцтовари з урахуванням 20-25% мито. Крім того, таке мито не є захистом місцевого виробника, бо його практично не існує. Наприклад, незважаючи на існування протягом довгого часу практично заборонної імпортного мита в 25% на кулькові ручки, вітчизняні виробники ручок не тільки не розвинули своє виробництво, а практично згорнули його. На сьогодні в Україні розвивається тільки виробництво паперово-білової продукції, папок і зошитів, та продукції з пластику. Канцелярський товар не є стратегічним для України, він також не є наукомістким і перспективним для подальшого формування економіки нашої країни, але потреба в ньому існує постійно. Таким чином, потреби українського ринка канцтоварів практично цілком покриваються за рахунок імпорту дешевих товарів з Китаю.

Особливістю українського ринку престижного пишучого приладдя є різноманітність торгових марок, що породжує конкуренцію між ними і можливість широкого вибору для споживача.

Що стосується тенденцій ринку, то поки що український споживач досить консервативний у виборі: надає перевагу чорним та сталевим кольорам і класичним моделям письмового приладдя.

Українські оператори з цікавістю стежать за ринком Росії, куди багато потужних закордонних підприємств інвестують капітали, привозять своє обладнання, надають технології та створюють спільні підприємства. В Україні поки що такі тенденції не спостерігаються, проте це лише справа часу. Очікують, що невдовзі виробники зацікавляться й Україною, зокрема паперовим ринком, виробництвом папок та пластикових виробів. Звісно, розміщення високотехнологічного виробництва, наприклад дорогих ручок, в Україні малоймовірне.

Сьогодні оператори намагаються максимально закріпити свої позиції, розвити всі можливі напрями та об’єднатись, очікуючи приходу потужних гравців. Коли на ринок приходить виробник, встановлює нові ціни, то зазвичай за цим відбувається перерозподіл ринку. На думку деяких операторів, більшість компаній будуть змушені піти з ринку або переорієнтовуватися на інші сегменти.

Вітчизняні споживачі шкільно-письмових товарів надають частіше перевагу товарам іноземного виробництва завдяки більшому асортименту таких товарів, їх великому ціновому діапазону і відповідності ціна-якість. Закордонні товари є більш конкурентоспроможними на українському ринку, і тому потрібно порекомендувати вітчизняним виробникам приділити велику увагу розробці нових ліній в асортименті приладів для письма, розробити нові моделі товарів, які б користувалися попитом, орієнтуватись на потреби і вимоги споживачів до таких приладів.

В роботі також було досліджено особливості організації роботи відділу шкільно-письмових товарів в магазині, вимоги до організації торгівлі, планування торговельних залів, організації роботи продавців та інші аспекти магазинної торгівлі шкільно-письмовими товарами.


Література


  1. Баркан Д. І. Управление фирмой в условиях рынка.-Л.:Аквилон.1991.

  2. Власова В.М. Основы предпринимательской деятельности.-М.:Финансы и статистика.-1994.

  3. Економіка торгівлі: підручник для вузів.-М.:Економіка.-1990.

  4. Коваленко В.В. Повышение эфективности комерческой деятельности торговых предприятий и организаций.-К.:Вища школа.-1990.

  5. Маркетинг /под ред. А.Н.Романова./.-М.:Банки і біржі.-1995.

  6. Омельянович Л.Стан і проблеми торгівлі України //Економіка України.-1995.-7 липня.

  7. Осипова Л.В. Синяева И.М. Основы комерческой деятельности: Учебник для вузов.-М.: Банки и биржи,ЮНИТИ.-1997.

  8. Панкратов Ф.Г. Серегина Т.К. Комерційна діяльність: Підручник для вузів.-М.:Маркетинг.-1996.

  9. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України //Урядовий кур’єр.-1995.-21 лютого.

  10. Прауде В.Р. Білий О.Б. Маркетинг.-К.:Вища школа.-1994.

  11. Сребник Б.В. Экономика торговли. – М., 1989

  12. Ушакова Н.М. Кукурудза Л.А. Головачук Т.І. Олейник С.І. Економічна стратегія діяльності торгового підприємства в умовах ринкової економіки.-К.:КТЕІ.-1993.

  13. Ушакова Н.М. Кукурудза Л.А. Управління прибутком торговельного підприємства. Конспект лекцій.-К.:КТЕІ.1993.

  14. Шаповалов Н.Н. «Организация работы предприятий», - М, «Экономика», - 1990.

  15. Экономика торговли: Учебник. – М.,1990. – 414с.

  16. http://www.kancport.com.ua/

  17. Антонов Г.А. Стандартизация и качество промышленной продукции. - Л., 1999.

  18. Б.А. Гильман. Управление качеством и стандартизация непродовольственных товаров. - К., 1996.

  19. Ганцов Ш.К. Качество товаров и методы его оценки. - М.,1997.

  20. Коммерческое товароведение и экспертиза. — М.: Банки и биржи: Изд. об-ние «Юнити», 1997. — 133, [2] с.: табл.

  21. Кузнецова А.В. Товароведение. — К., 1999. — 158 с.:

  22. Кузнецова Т.А. Товарознавство непродовольчих товарів. — К., 2000. — 409 с.: іл., табл.

  23. Ліпич Л. Г., Войтович С. Я. Методи визначення потpеб індивідуальних споживачів. — Луцьк: Hадстиp’я, 1999. — 205с.:

  24. Марченко С.П. Товарознавство – наука, практика та перспективи розвитку в умовах ринку. — К., 1999. — Ч. 1, 1999.

  25. Р. Пісоцька Не пером єдиним… Сервісне обслуговування офісів стає прерогативою канцелярської справи// Практика бізнесу, - 2004. - № 10. с. 5-7

  26. Романов А.Г. Управление качеством товаров в торговле. - К.: Техника, 2002.

  27. Фатpелл, Чаpльз. Основы тоpговли/ Пеp. с англ. О. Р.Панкова и дp. — 4-е изд. — Тольятти: Изд. дом Довгань, 1995. — 698 c.


15




Случайные файлы

Файл
16193.rtf
Лаба 1.doc
161673.rtf
124309.rtf
Readme.docx




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.