Аналіз цінової політики ВАТ "Фармак" (80600)

Посмотреть архив целиком

Міністерство аграрної політики України

Державний агроекологічний університет

Кафедра

ЗЕД підприємств











Курсова робота

з маркетингу на тему:

Аналіз цінової політики ВАТ Фармак












Житомир-2005


Вступ


Відкрите акціонерне товариство "Фармак" добре відоме на українському фармацевтичному ринку. У фармацевтичній галузі України підприємство впевнено посідає одне з провідних місць і забезпечує 10% виробництва лікарських засобів. Понад 11% виготовленої на підприємстві продукції відправляється на експорт у Росію, інші країни СНД, держави Балтії, Болгарію, Польщу. Номенклатура продукції охоплює такі розділи медицини, як кардіологія, ендокринологія, рентгенологія, алергологія та ін., а також хімічні продукти і напівпродукти для синтезу субстанцій.

Підприємство має 75-ті річну історію.У серпні далекого 1925 року було засновано Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М.В.Ломоносова, а через три місяці вже вийшла перша продукція: хлороформ та саліцилова кислота. Персонал заводу на той час складався з 42 робітників та 13 службовців. На той період це було перше в Україні підприємство з виробництва синтетичних лікарських засобів. Потреба в ліках зростала, і завод постійно нарощував потужності, збільшував асортимент продукції. У 30-х роках було розширено виробництво хлороформу, опановано синтез хлоральгідрату, фармакопейного резорцину, розпочато виробництво валідолу, трихлороцтової кислоти, уротропіну, хлориду і карбонату кальцію, ефіру для наркозу тощо. Перша промислова серія неочищеного хлороформу становила 790 кг, а технічної саліцилової кислоти — 205 кг.

Та менш як за рiк завод освоїв виробництво очищеного та наркозного хлороформу, фармакопейної саліцилової кислоти, салолу, метилсалiцилату, а у 1927-му — салiцилатнатрію.

На початку Великої Вітчизняної війни частину заводу було евакуйовано до Казані, де його колектив одразу налагодив випуск білого стрептоциду, хлоретилу в ампулах, рентгенівських просвічувальних екранів та ін. Після визволення Києва колектив заводу повернувся до рідного міста і у важких умовах військового часу енергійно взявся за відновлення підприємства. І вже до кінця 1943 року було розпочато виробництво уротропіну, білогострептоциду, ізофеніну. Ішли роки. Завод декілька разів проводив реконструкції, постійно створював і розширював нові виробництва.

У 50-60-х роках було налагоджено випуск ряду рентгеноконтрастних препаратів, якими забезпечувалися потреби всього колишнього СРСР. Відтоді підприємство стало базовим у колишньому Радянському Союзі з виробництва рентгеноконтрастних засобів і залишається таким і досі - як в Україні, так і в країнах СНД. Завод спрямував свою діяльність на подальший розвиток і досяг у цьому значних результатів. Асортимент продукції і її випуск постійно збільшувалися, значно зросла кількість працюючих і основні виробничі фонди. Великим досягненням заводу було освоєння складних великотоннажних синтезів синтоміцину, левоміцетину тощо.

Починаючи з 50-х років, поряд із продовженням робіт із синтезу цілого ряду медичних препаратів, почалася активна робота з організації виробництв готових лікарських форм у вигляді порошків, рідин, таблеток, ін'єкційних розчинів із використанням сучасного устаткування. Впровадження в експлуатацію автоматичних ліній зарубіжного виробництва, кращих зразків вітчизняного виробництва з упаковування рідких препаратів цілком вирішило проблему забезпечення населення такими препаратами щоденного вжитку, як Корвалол(r), Корвалдин(r), а також Нафтизин(r) і Валидол(r). Коли Союз розпався, підприємство залишилося біля «розбитого корита». Субстанції зробилися нерентабельними, екологічні вимоги зросли настільки, що завод був змушений закрити цілий ряд виробництв. Були втрачені ринки збуту колишнього Радянського Союзу. Потужності виробництва субстанцій були набагато більші ніж потреби фармацевтичного ринку України, тобто виробників готових лікарських засобів. Картину доповнювали складні економічні та законодавчі вимоги цього періоду. Аби вижити, було вирішено демонтувати «хімію», попит на яку танув, і на вивільнених площах створити цілком нове виробництво — готових лікарських засобів, при цьому — не звільняти робітників, які працювали на старому виробництві (їх було 1348), а поступово перекваліфіковувати їх. Більш того, у 1990-му підприємство перейшло на оренду, а за рік — стало акціонерним товариством та було перейменовано в ВАТ «Фармак». Незважаючи на радикальність зміни стратегії, радикальних покращень протягом перших чотирьох років не було. Один за одним на український ринок виходили іноземні виробники зі своїми яскравими та гарно розрекламованими брендами. Вітчизняним заводам бракувало маркетингового досвіду та коштів на переоснащення виробництва. Згодом зміна форми власності збільшила їх конкурентоспроможність і кількість конкурентів для ВАТ «Фармак».

На 1995 рік більше 20 вітчизняні підприємства змагалися за Український ринок. Попри зростаючу конкуренцію, за чотири роки ВАТ "Фармак" майже не вдалося значно збільшити кількість продукції для кінцевого продажу. Ситуація ускладнювалася. Але три місяці тому, в серпні 1995 року, коли її було обрано генеральним директором та головою правління ВАТ «Фармак», Філя Іванівна Жебровська була переконана, що все можна покращити. Вона чітко окреслила нову стратегію: повна переорієнтація виробництва на виготовлення готових лікарських засобів, до того ж з урахуванням нагальної потреби — переходу до європейських стандартів. Перше технічне переоснащення на заводі відбулося у 60-ті роки за участі інженера Володимира Тимофійовича Жилеєва. Тоді обсяги виробництва відчутно зросли. В 1990-х Володимира Тимофійовича призначили технічним директором. Три місяці до грудневої наради, він, Філя Іванівна та ще цілий ряд керівного складу компанії детально обговорювали втіленням задуманого.

Переломним у діяльності підприємства став 1995 рік - почався період інноваційного розвитку. Відтоді ВАТ "Фармак" постійно проводить роботу з реконструкції і технічного переоснащення діючих і створення нових виробничих потужностей відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO та правил належної практики виробництва лікарських засобів GMP. На підприємстві розроблено довгострокову програму технічного переоснащення виробництв. Вона містить як заходи щодо модернізації існуючих виробництв препаратів, що традиційно випускаються, так і створення нових виробничих потужностей. Для повного впровадження цієї програми необхідний обсяг фінансування - майже $60 млн.

За сім минулих років успішно здійснений перший етап технічного переоснащення. У 1995 р. введена в експлуатацію дільниця з випуску очних та назальних крапель у сучасній поліетиленовій упаковці, у 1997 - мазей, кремів, паст, гелів.

Важливим етапом розвитку підприємства стала організація виробництва ендокринологічних препаратів, початок якому покладено в 1998 р. відкриттям лінії з випуску L-тироксину-Фармак[TM] в таблетках - а нині вже у трьох дозуваннях. До речі, порівняльне дослідження з використання L-тироксину німецького та українського виробництва для супресивної гормонотерапії раку щитовидної залози довело ідентичну ефективність препаратів. До того ж український L-тироксин значно дешевший за імпортні аналоги. Враховуючи те, що лікування потребують щонайменше 50 тис. осіб в Україні, виробництво вітчизняного L-тироксину щороку економить державі $12млн.

Другим перспективним напрямом роботи ВАТ "Фармак" є виробництво протидіабетичних препаратів. В Україні налічується близько 1 млн. хворих на цукровий діабет, які потребують соціального захисту і безкоштовного забезпечення їх цукропонижуючими препаратами, зокрема інсулінами. Першим продуктом в діабетологічному "пакеті" заводу став Ізодибут[R].

З метою поліпшення забезпечення хворих на цукровий діабет високоякісними людськими інсулінами і росту процентного співвідношення між людськими та тваринними інсулінами в Україні до рівня 40/60 у найближчі роки, ВАТ "Фармак" спільно з американською фармацевтичною компанією "Елі Ліллі" від 1999 р. працюють над Проектом зі створення асортименту лікарських форм людського генно-інженерного інсуліну у флаконах 40 ОД/мл за торгівельною назвою "Фармасулін". На сьогодні ВАТ "Фармак" може запропонувати лікарям та хворим на цукровий діабет такі інсуліни: Фармасулін Н[TM], Фармасулін Н 30/70[TM], Фармасулін H NP[TM], Фармасулін HL[TM]. Провадиться робота і для хворих з неінсулінозалежною формою цукрового діабету. Уже присутній на ринку готовий препарат Діанормет[R] (метформін), який є результатом плідної співпраці підприємства та компанії Polfa-Kutno. Надалі "Фармак" планує розширювати ендокринологічний "пакет”.

У 2000 р. введено в дію нову дільницю з виробництва препаратів в ампулах. У результаті асортимент продукції готових лікарських форм збільшено впятеро, створено 150 нових робочих місць, упроваджено у виробництво 93 найменування лікарських засобів. Нині здійснюється другий етап вищезазначеної програми. Він передбачає створення не окремих - так званих "пілотних" - виробництв, а комплексну системну реконструкцію виробничих потужностей на основі європейських стандартів

Зараз ВАТ "Фармак" належить до п'ятірки провідних підприємств фармацевтичної галузі України. Щоб утриматися на ринку, компанія постійно працює над розширенням асортименту своєї продукції.


Случайные файлы

Файл
28728-1.rtf
19844-1.rtf
77613-1.rtf
26584-1.rtf
8729-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.