Структурно-семантичні особливості перекладу пареміологічних одиниць англійської та української мови (43433)

Посмотреть архив целиком



























Структурно-семантичні особливості перекладу пареміологічних одиниць (на матеріалі 0 англійської та української мов)



Зміст


Вступ

Розділ 1. Огляд стану дослідження структурно-семантичних особливостей пареміологічних одиниць

1.1 Визначення лінгвістичного статусу пареміологічних одиниць

1.1.1 Джерела виникнення англійських прислів’їв та приказок

1.1.2 Визначення та розмежування понять прислів’я та приказка

1.2 Мовні засоби реалізації англійських пареміологічних одиниць

1.2.1 Взаємодія фонетичних засобів у створенні образності англійських паремій

1.2.2 Лексико-граматичні засоби реалізації англійських прислів’їв і приказок та особливості їх структурної побудови

1.2.3 Стилістичні засоби оформлення англійських паремій

Розділ 2. Особливості відтворення структурно-семантичної побудови англійських пареміологічних одиниць в українських перекладах

2.1 Розгляд теоретичних і експериментальних досліджень засобів та способів перекладу паремій

2.2 Аналіз способів перекладу англійських паремій

2.2.1 Переклад паремій еквівалентом

2.2.2 Переклад паремій частковим відповідником

2.2.3 Переклад паремій за допомогою калькування

2.2.4 Переклад паремій псевдодослівнимвідповідником

2.2.5 Переклад паремій шляхом описового перекладу

Висновки

Summary

Список використаної літератури

Додаток A. Перелік англійських прислів’їв та способів їх перекладу українською мовою



Вступ


На сучасному етапі розвиток лінгвістичної науки взагалі та перекладознавства зокрема відбувається на ґрунті системного комунікативно-прагматичного підходу, в межах якого значна увага приділяється розгляду особливостей адекватного перекладу реальних процесів породження й сприйняття мовлення.

За цих умов особливого значення набуває, зокрема, вивчення специфіки відтворення в українській мові англійських паремій як національно-специфічної форми клішованих текстів малої форми, що вирізняється частотним уживанням у повсякденній комунікації.

Закономірностям функціонування паремій як досить інформативного та поширеного явища комунікації присвячено роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, у яких наведено загальний опис прислів’я як тексту малої форми (M.Kuusi, W.Mieder), аналіз специфіки прагматичного спрямування та ефективності реалізації впливової функції прислів’їв і приказок (A.Krikmann, О.В.Корень, О.В.Мерзлікіна), результати вивчення їхньої лексико-граматичної організації та структурних особливостей (K.Yankah, К.Grigas) тощо.

Отже, на сьогодні лінгвістикою доведено наявність значного комунікативно-прагматичного потенціалу пареміологічних одиниць, який і обумовлює їхнє частотне вживання у мовленнєвій діяльності людини. Разом з тим, перекладознавча наука ще не має у своєму розпорядженні досить повних теоретичних уявлень про структурно-семантичні особливості і характер взаємодії мовних засобів під час актуалізації англійських пареміологічних одиниць, зумовлені, зокрема, їхнім комунікативно-прагматичним потенціалом, які мають безпосередній вплив на специфіку їхнього перекладу українською мовою.

Звідси й випливає актуальність дослідження структурно-семантичних особливостей перекладу англійських паремій як одних з найуживаніших одиниць повсякденного мовлення з погляду встановлення закономірностей їхньої мовної організації та систематизації способів перекладу на українську мову. Метою роботи є визначення способів перекладу паремій з англійської на українську мову шляхом встановлення їхніх мовних та структурно-семантичних особливостей.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

  1. визначити загальну характеристику пареміологічних одиниць та особливостей їх композиційної побудови;

  2. систематизувати загальні структурні, фонетичні, лексико-граматичні та стилістичні особливості пареміологічних одиниць;

  3. узагальнити особливості відтворення структурно-семантичної побудови англійських паремій в українських перекладах;

  4. систематизувати способи перекладу фонетичних, лексико-граматичних та стилістичних особливостей англійських пареміологічних одиниць українською мовою.

Об’єктом дослідження є структурно-семантичні особливості англійських та українських прислів’їв і приказок.

Предметом дослідження є способи відтворення структурно-семантичних та мовних особливостей англійських пареміологічних одиниць в українських перекладах.

Матеріалом дослідження слугували українсько-англійські збірки паремійних одиниць, лінгвокультурологічні, довідкові джерела, а також сучасні двомовні фразеологічні і тлумачні словники. Загальний обсяг матеріалу склав 450 одиниць англійських паремій.

Методологічною основою даної роботи слугували:

  1. теоретичні загальнонаукові методи абстрагування, узагальнення, формалізації, індукції та дедукції;

  2. емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез, ідеалізація, моделювання, системний метод та метод класифікації);

  3. метод зіставного аналізу оригіналів англомовних творів (для виокремлення структурно-семантичних особливостей перекладу пареміологічних одиниць на матеріалі англійської та української мов);

  4. метод дескриптивного перекладознавчого аналізу (для встановлення способів перекладу та умов їх застосування).

Наукова новизна роботи полягає у визначенні специфіки структурно-семантичного аспекту перекладу англійських прислів’їв і приказок на українську мову, а також у встановленні та систематизації загальних функціональних, семантичних і структурних ознак англійських паремій.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в роботі встановлюються особливості відтворення структурно-семантичної побудови англійських пареміологічних одиниць в українських перекладах. Робота також доповнює наукові знання про лінгвістичний статус пареміологічних одиниць та мовні засоби їх реалізації.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що одержані у праці результати можуть бути використані під час укладання навчальних посібників та інших методичних матеріалів для підвищення ефективності вивчення мовних особливостей паремійних одиниць та засобів їх перекладу. Крім того, результати дослідження можуть бути використані при проведенні занять з практики перекладу, а також при написанні студентами курсових і дипломних робіт з теорії перекладу.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (62 найменування) та додатків. У першому розділі виконано огляд стану дослідження структурно-семантичних особливостей пареміологічних одиниць, у другому розділі розглянуто теоретичні засади особливостей їхнього перекладу та проаналізовано ілюстративний матеріал з відповідними відсотковими показниками способів перекладу. У загальних висновках подано основні результати роботи. Додатки містять перелік ілюстративного матеріалу.

Розділ 1. Огляд стану дослідження структурно-семантичних особливостей пареміологічних одиниць



1.1 Визначення лінгвістичного статусу пареміологічних одиниць



Не викликає сумнівів той факт, що адекватне розуміння теперішнього і минулого будь-якого народу неможливе без знання його історії взагалі та мови зокрема. При цьому відомо, що зв’язок історії та культури народу з мовою особливо яскраво проявляється на фразеологічному рівні [Ніколаєнко, 2004 : 4]. Тому одним із джерел вивчення як мов, так і характеру та світогляду народу є паремії (від грец. рareimia – прислів'я або лат. proverbium – приказка, прислів'я), які трактуються як видове позначення фольклорних малих жанрів афористичного спрямування. Крім того, саме паремії містять уявлення про норми співіснування і взаємодії людей та представляють їх цінності.

У дослідженні об’єктом лінгвістичного моделювання виступають прислів’я та приказки, що за своєю поверхневою маніфестацією є реченнями. Різні аспекти моделювання речень достатньо розроблені у вітчизняній лінгвістиці (В.П. Феліцина, В.Н. Телія і т.ін.). Крім того, проблематикою даного дослідження займалися такі вчені як: Хавхун А.П., Єрченко П.Г., Буковська М.В., Арнольд І.В., Кузько П.В., Кунін О.В., Даль В., Потебня О.О., Ковалів С.О., Виноградов В.В., Алефіренко М.Ф. та інші. Більш детально ці питання розглядала сучасний лінгвіст Корень О.В.

На теперішній час лінгвісти [там само : 6] вирізняють понад десять різновидів паремій. Першим видом є вітання, тобто сталі вислови-кліше, які вживаються при зустрічі знайомої людини. Окрему групу становлять святкові вітання, або усталені фрази, якими вітають один одного лише у певні свята. Побажаннями називаються словесні мініатюри зичення добра, щастя, матеріального статку, а тостами – застільні побажання, висловлені господарям дому або гостям. Побажання-подяки, прощання, формули-побажання до певних нагод (з нагоди народження дитини; застосовані у похоронному обряді) також є пареміями. Прокльони (своєрідні форми вираження почуття незадоволення, обурення, досади, гніву з висловленням побажання зла чи загибелі іншій людині), присяги (словесні формули, якими людина підтверджує правоту своїх слів із зазначенням, що у разі обману чи невиконання обіцяного, лихо або нещастя повинно впасти на неї), приказки-застереження (формули, якими один співрозмовник спиняє іншого або й самого себе, щоб не сказати зайвого) також відносять до паремійних одиниць.


Случайные файлы

Файл
98113.doc
158659.rtf
15185.rtf
vibivaemost.doc
82274.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.