Особливості перекладу епонімів на прикладі медичних текстів (43400)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Проблеми міжмовної комунікації у сфері науки

1.1 Міжмовна комунікація і проблеми перекладу

1.2 Лексичні особливості англійських науково-технічних текстів

2. Особливості перекладу епонімів

2.1 Поняття епоніму і його особливості

2.2 Особливості перекладу власних назв

2.3 Проблема дослідження епоніма-терміна в науково-технічних текстах

3. Особливості перекладу епонімів на прикладі медичних текстів

Висновок

Список використаної літератури



Вступ


Дана робота присвячена дослідженню і особливостям перекладу епонімів на прикладі медичних текстів.

Дослідження в області наукового перекладу — важливе і актуальне завдання, направлене на досягнення адекватних перекладів, що сприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень науки серед фахівців і вчених різних країн.

Об'єктом дослідження даної роботи є наукові тексти медичної тематики, що представляють інтерес в плані виявлення лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів.

Предмет дослідження - епоніми текстів наукової медичної тематики і прояв її особливостей на практиці перекладу як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки.

Актуальність роботи обумовлена підвищенням значущості перекладу наукової літератури як способу обміну і розповсюдження інформації в світовій науковій спільноті

Мета дослідження – виділення епоніма-терміна, його дослідження в наукових текстах в рамках завдань, що виконуються як засоби комунікації у сфері науки, і вивчення впливу даних особливостей на практику перекладу текстів медичної тематики.

Мета дослідження визначила наступні завдання:

  • Уточнити загальні параметри наукового тексту як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки.

  • Виділити особливості наукового стилю англійської мови Дослідити епоніми як терміни на прикладі англійських наукових текстів.

  • Виділити основні труднощі перекладу епонімів на прикладі медичних наукових текстів.

  • Матеріалом дослідження послугували англійські тексти медичної тематики іноземних компаній British Medicine англійською мовою. Терміни були виділені за допомогою суцільної вибірки з тексту.

Теоретичною базою дослідження є:

  • теорія тексту (Арнольд І. У., Разінкіна Н. М, Страхова B.C, Рябцева Н.К., Влахов С., Паршин А., Комісаров В.Н., Толстой С.С., Рубцова М.Г., Брандес М.П., Воробйова М., Володіна М.Н.).

  • теорія перекладу (Бархударов Л.С., Борісова Л.І., Бреус Е.В., Каде О., Комісаров В.Н., Латишев Л.К., Пумп’янський А.Л., Цитерман М., Степанян Л.Л. Аполова М.А.)

Методика дослідження: робота виконана комплексною методикою на основі порівняного співставлення і семантичного аналізу тексту.



1. Проблеми міжмовної комунікації у сфері науки


1.1 Міжмовна комунікація і проблеми перекладу


Наука — одна з функціональних сфер, яка має особливе значення в соціальній комунікації, і одна з основних сфер, де реалізується домінуюче положення англійської мови в світі. Процеси глобалізації, демократизації суспільного життя, відвертість і доступність останніх досягнень світової науки дозволяють величезній кількості людей отримувати і обмінюватися інформацією. Важлива особливість міжкультурної комунікації у сфері науки пояснюється домінуючим каналом комунікації. Якщо в більшості сфер спілкування будь-яка комунікація здійснюється в основному по усних каналах, то для наукової сфери саме письмовий канал є найважливішим, таким чином, наукова література є найбільш значущим способом передачі інформації в науковому співтоваристві.

Наукові тексти створюються з метою формування певної системи віддзеркалення дійсності – опису предмету, явища, системи знань, доказу існування чого-небудь: об'єкту (об'єктів), зв'язку між об'єктами або відсутності цього зв'язку тощо.

Науковий текст загалом і в цілому є описом результату наукового дослідження з властивими йому особливостями. Усна наукова комунікація представлена наступними жанрами: доповідь, лекція, дискусія. Письмова форма представлена жанрами монографії, підручника, статті, рецензії, анотації, реферату, тез. Залежно від стилю, форми спілкування жанри розрізняються з тематики і структурних особливостей, переважання тих або інших типів мови, порядку їх проходження.

Стратегія поведінки учасників комунікації у сфері науки реалізується за допомогою конкретних мовних вчинків, що є вибиранням оптимальних засобів і способів комунікації. Даний підбір стосується не тільки вибору стилю, але і вибору жанру, композиційної форми тексту.

Стратегія соціальної престижності може реалізовуватися на різних рівнях наукового тексту: зокрема, використання автором кліше і термінологізованих словосполучень і демонстрація здібності до їх варіювання і диференційованого використання, побудова синтаксичних періодів з чіткою паралельною структурою, використання яскравих дефініцій.

Особливої уваги вимагає характер повідомлення, та інформація, заради якої здійснюється комунікація. Очевидно, в основі наукової сфери спілкування знаходиться отримання нового знання про світ. Одним з основних результатів такого роду діяльності є створення певного тексту, що уявляє об'єктивно дійсну інформацію про об'єкти миру. Високий ступінь соціальної орієнтації даного виду діяльності приводить до обов'язковості її соціальної регламентації, яка розповсюджується не тільки на соціальні та статусні ролі комунікантів, на стиль спілкування, але і на наміри тих, хто говорить і характер того, що повідомляється [31,c. 128].

Той, хто говорить завжди переслідує декілька цілей: передати інформацію про об'єкт X, переконати адресата в істинності цієї інформації, виявити свою роль в отриманні цієї інформації. При цьому верифікація і апробація інформативної спроможності мовних актів і текстів також є жорстко регламентованою процедурою. Все це в цілому визначає унікальність комунікативних процесів в науковій сфері.

Чинниками, що сприяють міжкультурній комунікації у сфері науки, є наступні: здійснення обміну науковою інформацією по корпоративних каналах професійних співтовариств, обмеження потоку інформації шляхом його класифікації і диференціації за різними темами і проблемами дисциплінарних областей знання, вибір однієї мови (частіше всього англійської) для спілкування. Чинниками, що перешкоджають міжкультурній комунікації у сфері науки, є такі, як: відсутність однієї мови спілкування, можливість зберігання і передачі інформації на різних мовах, і, як наслідок, проблема перекладу або ретрансляції інформації на іншій мові. Отже, можна зробити висновок про те, що найважливішими причинами, що ускладнюють комунікативні процеси в науковій сфері, є проблеми лінгвістичні, мовні і мовленнєві.

Проблеми відмінностей в культурах нейтралізуються в даному випадку, оскільки корпоративне наукове середовище складалося впродовж декількох сотень років як інтернаціональне, що і знайшло віддзеркалення в мові науки. У багатьох культурах в результаті використання національної мови в науковій сфері склався особливий функціональний стиль, призначений для експлікації наукової інформації.

У багатьох мовах склалися національні терміносистеми, що відображають систему знань з даної дисципліни.

В даний час теорія перекладу як самостійна наукова дисципліна, а разом з нею і перекладацька практика, багато в чому трансформуються в ширшу, глобальнішу дисципліну – теорію міжкультурної комунікації. Переклад як особливий вид мовної діяльності є одним з основних і загальноприйнятих засобів міжкультурної комунікації, оскільки дуже часто саме перекладач стає посередником в обміні науковою інформацією.

Однією з найважливіших реальностей перекладу є ситуація відносності результату процесу перекладу, вирішення проблеми еквівалентності стосовно кожного конкретного тексту. Існує декілька поглядів на цю проблему.

Так, концепція формальної відповідності [25,c.11] формулюється таким чином: передається все, що піддається вербальному виразу. Неперекладні елементи, що важко перекладаються, трансформуються, опускаються тільки ті елементи тексту-джерела, які взагалі неможливо передати. Автори концепції нормативно-змістовної відповідності стверджують, що перекладач повинен слідувати двом вимогам: передавати всі істотні елементи змісту початкового тексту і дотримувати норми мови, яка перекладається. В цьому випадку еквівалентність трактується як рівноважне відношення повноти передачі інформації і норм мови перекладу.

Автори концепції адекватного (повноцінного) перекладу вважають переклад і точний переказ тексту абсолютно різними видами діяльності. Вони вважають, що при перекладі слід прагнути до вичерпної передачі смислового змісту тексту, причому добиватися того, щоб процес трансляції інформації відбувався тими же (рівноцінними) засобами, що і в тексті оригіналу[12,c.56].

Стосовно практики перекладу наукових текстів поняття еквівалентності є актуальним і цілком зрозумілим і спирається, швидше за все, на концепцію Л.К.Латишева, який розглядає в своїй роботі специфіку перекладу текстів різних стилів. Складною проблемою, пов'язаною з перекладом наукових текстів, є проблема передачі початкового змісту за допомогою іншої терміносистеми. Ми вважаємо, що терміносистема мови перекладу є принципово неповторною, як і лексична система в цілому. Це пов'язано з наступними причинами:


Случайные файлы

Файл
98269.doc
GOTOVO.DOC
46434.rtf
ref-18502.doc
81791.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.