Засоби вираження визначеності та невизначеності в сучасній англійській мові у зіставленні з українською (43358)

Посмотреть архив целиком














Курсова робота

з англійської мови

Засоби вираження визначеності та невизначеності в сучасній англійській мові у зіставленні з українською



ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І. Засоби вираження категорії визначеності / невизначеності в англійській мові

1. Артикль як традиційний засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові

2. Периферійні засоби вираження категорії визначеності та невизначеності в англійській мові

РОЗДІЛ ІІ. Порівняльна типологія вираження визначеності / невизначеності в англійській та українській мовах

1. Відношення означуване слово – означення – визначеність

2. Вказівні та неозначені займенники як показник визначеності та невизначеності в українській мові

3. Форми прикметників із значенням визначеності

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ



ВСТУП


Загальна характеристика категорії визначеності та невизначеності

Категорія визначеності та невизначеності як граматична категорія так чи інакше характерна для більшості мов. Зміст категорії визначеності / невизначеності вказує на те, чи мислиться певний предмет, що позначається іменником, як такий, що відноситься до певного класу предметів, або ж як предмет, що виділяється з класу однорідних із ним предметів.

Категорія визначеності / невизначеності має в англійській мові граматично виражений характер. Вона виражається за допомогою артиклів: визначеного – the та невизначених – a або an.

На відміну від англійської мови, де дана граматична категорія є експлікованою, в українській мові немає спеціальних морфологічних форм вираження категорії визначеності / невизначеності, але ми не можемо зовсім виключити це поняття із української мовної системи, бо в українській мові теж маємо справу із позначенням предметів, які відносяться або до узагальненого класу предметів, або виділяються з класу однорідних із ним предметів. Таким чином, можна говорити про те, що граматична категорія визначеності / невизначеності в українській мові є прихованою, імпліцитною.

Обрана тема дослідження є актуальною на сьогоднішній день, оскільки постійно постає питання збереження всіх мовних нюансів у перекладі певних сполучень, і, оскільки категорія визначеності та невизначеності не є тотожною за лексичним вираженням в обох мовах, слід звертати увагу на правильність та чіткість передачі думки під час перекладу в залежності від контексту.

Метою роботи є порівняльний аналіз засобів вираження категорії визначеності та невизначеності в англійській та українській мовах. Дана тема досліджена не повністю, що пояснюється тим, що вираження даної категорії певними засобами відсутнє в українській мові, а тому не було потреби досліджувати дану проблему автономно від англійської мови.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання ряду задач:

  • вивчити засоби вираження визначеності / невизначеності в англійській мові;

  • знайти відповідники вираження категорії визначеності / невизначеності в українській мові;

  • порівняти засоби вираження даної категорії в обох мовах;

  • визначити оптимальні підходи до перекладу сполук, еквівалентів яких немає в іншій мові.

У процесі написання роботи використовувалися такі методи дослідження:

- описовий метод (вичленовування номінативних одиниць для аналізу, їх класифікація, функціонування в мовній системі англійської та української мов);

- порівняльний (порівняння засобів вираження граматичної категорії визначеності / невизначеності в обох мовах);

- метод дистрибутивного аналізу (аналіз лексичних одиниць, зміст і особливості перекладу яких залежить від контекстного оточення).

Об’єктом дослідження нашої роботи стала граматична категорія визначеності та невизначеності як засіб позначення певного предмета, який мислиться або узагальнено, як частина певного класу подібних предметів, або конкретно, як одиниця певного класу, яка виділяється певними особливостями.

Предмет дослідження – засоби вираження категорії визначеності та невизначеності – експліцитні в англійській мові та імпліцитні в українській. Проблему артикля як засобу вираження категорії визначеності / невизначеності в англійській мові досліджували Б.В. Кашкін, Д.А. Штелінг, С.Г. Ахметова, О. Волкова, Л.І. Гуренко, І.К. Крамський, О. Москальська, J.H. Hawkins. Що ж до української мови, то це питання вивчалося мало, і категорія визначеності / невизначеності лише побіжно згадується українськими лінгвістами, тому обрана тема є перспективною щодо подальшої розробки.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку рекомендованої літератури. У вступі визначається об’єкт, предмет дослідження, формулюється мета та завдання, указується актуальність обраної проблеми та ступінь її розробки вченими-лінгвістами. Перший розділ присвячений засобам вираження категорії визначеності / невизначеності в англійській мові, зокрема розглядається артикль як засіб безпосереднього вираження визначеності / невизначеності та периферійні засоби вираження даної категорії. У другому розділі порівнюються способи вираження категорії визначеності / невизначеності в англійській та українській мовах. У додатках подаються приклади вираження категорії визначеності та невизначеності з книги Роберта Льюїса Стівенсона “Treasure Island” із перекладом українською мовою.

Робота має практичне значення. Матеріали дослідження можуть бути використані під час роботи над перекладами, для порівняння граматичних систем української та англійської мов.



РОЗДІЛ І. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ / НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ


1. Артикль як традиційний засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові


В англійській мові категорія визначеності / невизначеності є відкритою й виражається регулярно за допомогою вибору визначеного або невизначеного артикля. Можна розглядати наявність артикля і, відповідно, наявність відкритої категорії визначеності в мові як свідчення того, що уявлення про визначеність є важливим елементом картини світу для носіїв даної мови.

Категорія визначеності та невизначеності в англійській мові являє собою централізоване поле з цілісним морфологічним ядром, вираженим артиклевою формою імені. Артикль (від лат. articulus – „елемент з’єднання”) – умовна назва показника детермінації, одна із найбільш складних і своєрідних граматичних категорій іменника [23, 26].

Існують два основних типи систем вираження детермінації (або артиклевих систем) у мовах світу. У першому типі головну роль відіграє протиставлення так званого референтного й нереферентного статусу імені, у другому типі – протиставлення так званого визначеного й невизначеного статусу. Перший тип притаманний тюркським, іранським, африканським та іншим мовам. Але нас цікавить другий тип системи вираження детермінації, поширений у європейських мовах (і в англійській зокрема). Ця система заснована на протиставленні значень визначеності та невизначеності. Саме по собі це протиставлення є можливим для референтних іменників, воно зводиться дог того, чи вважає та людина, що говорить, даний об’єкт відомим або невідомим адресату. Відповідно показник визначеності при іменнику „Х” має приблизно таке значення:

Х, і я думаю, що ти в змозі визначити, який саме з-поміж об’єктів, які мають таке позначення, я маю на увазі”.

Наприклад: „The photograph was taken on the last day of our fatal, summer and just a few minutes before we made our second and final attempt to thwart fate(Nabokov V. The Annotated Lolita). – Знімок був зроблений в останній день нашого фатального літа, лише за декілька хвилин до нашої другої й останньої спроби обманути долю.

У цьому випадку той, хто говорить, впевнений у тому, що адресату відомо, про який саме знімок іде мова.

Показник невизначеності при іменнику „Х” має таке значення:

Х, і я думаю, що ти не знаєш, який з-поміж об’єктів, які мають таку назву, я маю на увазі”.

Наприклад: „A short slim girl passed me at a rapid, high-heeled tripping step(Nabokov V. The Annotated Lolita). – Струнка дівчина невеликого зросту пройшла повз мене швидким кроком на високих підборах.

Як бачимо, саме ці значення часто виражаються за допомогою службових слів, які називаються визначеними чи невизначеними артиклями. Нереферентний статус іменника в таких системах, звичайно, також позначається, однак не за допомогою спеціального показника, а відсутністю артикля (так званий нульовий артикль):

She wrote poetry(Nabokov V. The Annotated Lolita). – Вона писала вірші.

Отже, артикль – частина мови, що використовується для вираження категорії визначеності / невизначеності.

В англійській мові розрізняють такі типи артиклів:

- визначений артикль – the – вказує на те, що дане слово позначає конкретний предмет (відомий із контексту, єдиний у своєму роді предмет або предмет, який раніше вже згадувався), явище;

- невизначений артикль – a, an – вказує на те, що слово позначає певний предмет, явище, не виділяючи його з числа інших подібних;

- нульовий артикль має таке ж значення, що й невизначений артикль (наприклад, в англійській мові при вживанні іменника у множині).

Артиклі в англійській мові – слова, що вживаються лише з іменниками або зі словами, які перейшли до розряду іменників – субстантивованими частинами мови.

Наряду із вказівними, присвійними й неозначеними займенниками, артиклі передають значення визначеності та невизначеності в англійській мові.


Случайные файлы

Файл
21355-1.rtf
ref-19180.doc
110504.rtf
145985.doc
144339.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.