Структурні та функціональні особливості розмовного стилю англійської мови (43264)

Посмотреть архив целиком












Курсова робота


На тему:

«Структурні та функціональні особливості розмовного стилю англійської мови»












Черкаси 2006


Вступ


Стилістикою називається галузь лінгвістики, яка вивчає принципи і ефект вибору і використання лексичних, граматичних, фонетичних і взагалі мовних засобів для передачі думки і емоції в різних умовах комунікації.

Стилістика мови досліджує з одного боку специфіку мовних підсистем, які характеризуються своєрідністю словника, фразеології та синтаксису, і, з іншого боку, експресивні емоціональні і оціночні властивості різних мовних засобів. Стилістика мови вивчає окремі реальні тексти, розглядаючи яким чином вони передають зміст, не тільки виходячи з норм відомих граматиці і стилістиці мови, але і на основі значущих відхилень від цих норм.

Стиль – це суспільно усвідомлений і функціонально обумовлений, внутрішньо об’єднана сукупність прийомів вживання, відбору і поєднання засобів мовного спілкування в сфері того чи іншого загальнонародної, загальнонаціональної мови, співвідносна з іншими такими ж способами вираження, які слугують для інших цілей, виконують інші функції в мовно-суспільній практиці даного на роду. Всі автори майже одностайно виділяють в розмовному стилі: літературно-розмовний і фамільярно-розмовний (з підгрупою дитячої мови), виділення третього підстилю – просторіччя.

Актуальність дослідження: інтерес до особливостей розмовного стилю в лінгвістиці не зменшується вже декілька десятиліть, і лінгвістична література питання майже нескінчена. Стилістична диференціація складна тим, що кордони стилів є дуже нечіткими.

Ще більш ускладнена диференціація всередині розмовного стилю.

Мета: вивчення структури та функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови.

Поставлена мета передбачає вивчення таких завдань: 1) розкриття поняття стилістики; 2) розкриття поняття мовного стилю; 3) вивчення структури та функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови; 4) проаналізувати уривок з тексту американського або англійського автору; 5) зробити висновки.

Матеріал дослідження: матеріалом дослідження було обрано уривок з оригінального твору англійського письменника Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу «(«Posthumous Papers of the Pickwick Club», 1978), загальним обсягом 218 сторінок.




1. Предмет і задачі стилістики


Для того щоб в повній мірі представити собі предмет стилістики, відмітимо, що в різних ситуаціях мова як засіб спілкування використовується по-різному. Повідомлення про один і той самий факт дійсності може набувати різних форм в залежності від, наприклад, відбувається ця розмова в офіційній, діловій чи побутовій обстановці, від того, яка соціальна приналежність співрозмовників і відношення між ними, яке емоціональне відношення мовця до предмету розмови і від того, як він розцінює обстановку. Всі ці фактори факультативні, тобто в процесі розмови вони можуть виявлятися необов’язково всі одночасно. Крім цього, ці дані не безпосередньо не називаються, а переважно передаються в тексті різними непрямими шляхами, в розкритті яких і полягає задача стилістики.

Інформація в мові може бути двох видів: а) інформація не пов’язана с актом комунікації, а та яка складає сам предмет повідомлення;

б) додаткова інформація, пов’язана з умовами і учасниками акту комунікації. [5; 270]

Розглядаючи відповідно інформацію, яка міститься в повідомленні на рівні слів, можна зазначити, що слова разом з денотативним значенням яке вказує на предмет мови мають ще і конототивне значення, яке складається з емоціонального, експресивного, оціночного і функціонально-стилістичного компонентів. Так, наприклад, слова girl, maiden, lass, lassie, baby, chick, baby, young, lady можуть називати одну й ту саму дівчину і вибір того чи іншого слова з цього ряду буде визначатися не тільки і не скільки особливостями самої дівчини, а відношенням до неї мовця і певної соціальної ситуації. Перше слово girl стилістично нейтральне і є домінантою зазначеного синонімічного ряду, тобто може замінити всі інші. Узуальних, тобто тих які закріпилися в мові, конотацій воно не має, maiden-архаїчно піднесене слово. Слова lass і особливо lassie мають пестливе емоціональне забарвлення і належать діалектові або просторіччю. Багаті на конотації і інші слова ряду. Конототивні значення можливі не тільки в лексичних одиницях, але і в морфологічних формах і в синтаксичних конструкціях. В мовній дійсності асоціації, які може викликати слово залежать від контексту. Конотації можуть бути не тільки узуальними а і оказіональними. Наприклад, контексти, в яких maiden буде звучати іронічно. [5; 270]

Вказана відмінність двох типів інформації можна представити в іншому плані, а саме виходячи з функцій мови. Перший вид інформації пов’язаний з інтелектуально-комунікативною функцією мови. Другий, тобто додаткова інформація з усіма іншими функціями, а саме: з емотивною функцією, тобто передачею і вираженням емоцій мовця; з прагматичною, тобто волевиявленням і спонуканням адресата до дії; апелятивною функцією, тобто спонуканням слухача до отримання повідомлення; котактовстановлюючою функцією в ситуаціях, коли ціллю висловлення є не передача повідомлення, а тільки прояв уваги до присутності іншого лиця; і естетичною функцією, тобто впливом на естетичне відчуття. Різні автори пропонували різні класифікації функцій мови. [5; 271]

Задачею стилістичного опису і стилістичного аналізу тексту є розгляд взаємодії предметно-логічного змісту повідомлення з інформацією другого роду, тобто проявом емотивної, волюнтативної, апелятивної, контактовстановлюючої та естетичної функції мови. Це потребує розгляду зв’язків і взаємодії конототивних значень слів і конструкцій з денотативними і їх ролі в художньому цілому.

Щоб пояснити задачі стилістики ми звернулися до стилістичного аналізу оди Шеллі «Жайворонку».

To a skylark

Hail to thee, blithe spirit!

Bird thou never wert,

That from heaven, or near it,

Poorest thy full heart

In profuse strains of unpremeditated art.

Higher still and higher,

From the earth thou springest,

Like a cloud of fire;

The blue deep thou wingest,

Anad singing still dost soar, and soaring ever singest. [5; 271]

Предметно-логічна інформація полягає в тому, що високо в небі парить і співає свою пісню жайворонок. Але зміст строфи на цьому не закінчується. Вибраний Шеллі образ і форма його втілення говорять про настрій і світогляд поета. Звернення до жайворонка звучить урочисто і піднесено завдяки конотаціям вживаних слів і форм: лексичному архаїзму і архаїчній граматичній формі другої особи однини: to thee, thou never wert, poorest thy heart, thou springest, thou wingest, thou singest. Поет називає птицю ‘щасливим духом’ blithe spirit: боготворить її. Вибір піднесеного слова heaven, а не його нейтрального синоніма sky підсилює це значення, оскільки в число значень слова heaven входить значення ‘місце де живуть боги’. В маленькому птасі, який піднявся високо в небо, ми бачимо дух життя і творчості. Тема мистецтва вводиться системою образів і вживанням слова art. Читач асоціює пісню птаха і високе призначення поета, його зліт – higher still and higher, from the earth thou springest. Порівняння з вогненною хмарою відноситься і до птаха і до поета. Ода сповнена радістю життя. Захоплення виражається не тільки в словах, але і в самому ритмі оди, і читач не може не відчувати їх. [5; 272]

Все вище сказане підтверджує, що мова художньої літератури виступає не тільки в комунікативній, але і в емотивній, естетичній і апелятивній функціях. Не меншу роль в цьому відіграють конототивні значення слів і граматичних форм. Концентруючи увагу на особливостях і взаємодії вибору образів, вибору слів, ритму і інші, тобто вивчаючи конототивні значення і їх роль в здійсненні різних функцій мови, ми можемо глибше проникнути в суть твору і скласти собі поняття про світогляд і настрій поета. Деякі вчені користуючись поняттями і термінологією теорії інформації дають узагальнене формулювання задач стилістики, визначаючи її як науку, що вивчає ті сторони висловлювання, які передають особі, яка приймає і декодує повідомлення, образ думок особи, що кодує повідомлення. Так з’являється термін стилістика декодування. При такому підході головною задачею стилістики стає вивчення кодів і алгоритмів декодування для різних рівнів мови і культури. Під кодом розуміють набір значущих одиниць і правил їх з’єднання. Під алгоритмом декодування розуміють правила відновлення повідомлення на основі знання комбінацій. Матеріал для опису кодів вже частково підготовлений в рамках стилістики мови і літературознавчої стилістики. Мова художнього твору створює цілу систему кодів, найважливішим з яких є природна мова, на якій написано твір. [5; 273]

Стилістику прийнято підрозділяти на лінгвостилістику і літературознавчу стилістику, причому перша слугує основою для другої. При розробці стилістики сприйняття необхідні і та і інша. Вони стають двома аспектами однієї проблеми, але вміти розрізняти їх все ж необхідно. Лінгвостилістика, основи якої були закладені Шарлем Балі, порівнює загальнонаціональну норму і систему мови з особливими, характерними для різних сфер комунікації підсистемами, які називають функціональними стилями і діалектами, і вивчає елементи мови з точки зору їх можливості виражати і викликати емоції, додаткові асоціації і оцінку. В наведеному вище аналізі оди Шеллі використовувався запропонований і розроблений Шарлем Балі принцип ідентифікації, який має в основі співставлення елементу тексту який вивчається з логічно еквівалентним йому, але стилістично і емоційно нейтральним елементом. Балі застосовував цей спосіб до лінгвостилістики, а до літературознавчої стилістики відносився досить скептично. Важливим розділом лінгвістичної стилістики є порівняльна стилістика двох або більше мов. Літературна стилістика вивчає сукупність засобів художньої виразності, характерних для літературного твору, автора, певного літературного напряму або цілої епохи, і фактори, від яких залежить художня виразність. Існує дуже багато робіт радянських і закордонних літературознавців по стилістичній системі і мові Шекспіра, Спенсера, Мільтона і Байрона і інших. Поділ на лінгвостилістику і літературознавчу стилістику частково, проте не повністю співпадає з іншим важливим поділом, а саме поділом на стилістику мови і на стилістику мовлення. Остання розглядає не тільки художні але і взагалі будь-які мовні твори. [5; 274]


Случайные файлы

Файл
Ivan IY Grozniy.doc
TEXT.DOC
31550.rtf
163523.rtf
159121.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.