Дієслівна синонімія в творчості Г. Тютюнника (43231)

Посмотреть архив целиком

ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Факультет філології та журналістики

Кафедра філології









КУРСОВА РОБОТА


ТЕМА: «ДІЄСЛІВНА СИНОНІМІЯ В ТВОРЧОСТІ Г. ТЮТЮННИКА»



Студентка Калмикова Г.Ф.

Спеціальність: «Українська мова та

література. Психологія»

Курс: ІІ, форма навчання: очно-заочна









Донецьк 2007р.


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМИ СИНОНІМІЇ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ

1.1 ПОНЯТТЯ ПРО СИНОНІМ

1.2 КЛАСИФІКАЦІЯ СИНОНІМІВ. СИНОНІМІЧНІ РЯДИ

РОЗДІЛ ІІ. ДІЄСЛІВНА СИНОНІМІЯ В ТВОРЧОСТІ Г.ТЮТЮННИКА

2.1 ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ДІЄСЛІВНИХ СИНОНІМІВ У ТВОРЧОСТІ Г. ТЮТЮННИКА

2.2 СИНОНІМІЧНІ РЯДИ ДІЄСЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ МОВЛЕННЯ

2.3 СИНОНІМІЧНІ РЯДИ ДІЄСЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РУХУ, ПЕРЕМІЩЕННЯ, ПЕРЕСУВАННЯ У ПРОСТОРІ

2.4 СИНОНІМІЧНІ РЯДИ ДІЄСЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ПОЧУТТІВ ТА ОЗНАК

2.5 ІНШІ ДІЄСЛІВНІ СИНОНІМІЧНІ РЯДИ

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА



ВСТУП


Синонімічні можливості української мови величезні. Наприклад, О. Крижанівська, досліджуючи сучасні українські назви кольорів, виявила близько 30 слів, що створюють синонімічний ряд «червоний»(червоний, пурпуровий, пурпурний, багряний, багровий, шарлаховий, шарлатовий, буряковий, бурячний тощо).

Незаперечним є і той факт, що використання синімічних багатств у мовній практиці має величезне значення. Синонімами користуються в усіх ділянках мовного життя. Мовець постійно стає перед вибором потрібних йому слів з численних синонімічних запасів, і у зв’язку з цим перед викладачем української мови та літератури постає складна проблема: формування культури мовленнєвого спілкування учнів, їхньої мовної компетенції, в тому числі і за рахунок збагачення синонімічного запасу.

У результаті вивчення розділу «Лексикологія»(5 кл.) діти засвоюють істітні ознаки синонімів, навчаються розрізняти серед них стилістично забарвленні і стилістично нейтральні, вживати синонімі відповідно до ситуації спілкування, добирати до поданих слів синоніми і використовувати їх в усному та писемному мовленні.

Програма орієнтує на використання учнями словників синонімів, антонімів, фразеологізмів. Сучасна українська лексикографія пропонує словники синонімів, укладені на високому науковому рівні (незважаючи на те, що власне історія український синонімічних словників починається тільки з 60-х рр ХХ ст.): «Короткий словник синонімів української мови» П.М. Деркача з доопрацюванням С.П. Левченка (1960 р.). «Матеріали до синонімічного словника української мови» А. Багмета (1959-1962); «Синонімічний словник-мінімум української мови В.С. Ващенка» (1972); «Практичний словник української мови » С. Караванського (1993 – за правописом 1928 р. і лексико-стилістичними нормами української мови західноукраїнської діаспори); «Вибране з української синоніміки» О.Завгороднього (1996); «Скарбниця української мови» О. Синиченка (1997); М. П. Коломиєць, Є.С. Регулевський (1998) «Словник фразеологічних синонімів»[Див.: 28; С. 950]; Л. М. Полюга «Словник синонімів української мови» (2004) ;«Російсько-український словник синонімів» Н.П. Башнякова (1995);Олійник І.С., Сидоренко М.М. «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник»(1978);Бурячок А. А., Гнатюк Г. М. «Словник синонімів української мови» У 2-х т( 2000)тощо.

Проте наявні словники не достатньою мірою задовольняють потреби шклільної практики.

На думку вчених, засадами збагачення словникового запасу, а також усієї словникової роботи є «введення в мовну свідомість дитини словникових об’єднань (тематичних, синонімічних та ін.), система яких дозволяє відібрати для будь-якого тексту найбільш потрібні слова, виділити мікротеми тексту».

Т. Груба пропонує розглядати лексичний склад мови за тематитичними згрупуваннями, виділяти у тематичні групи об’єднання слів, для яких характерні більш конкретні значення і категоріальні ознаки (наприклад, мінімізований словник описової лексики).

Синонімічний ряд може розглядатися з певних позицій і з конкретною метою: з одного боку, написання творів, переказу текстів, вивчення дієслова. З іншого боку, провідну роль у пізнанні слова, розкритті неповторних рис рідної мови, відіграють уроки літератури.

«Мова художньої літератури – основний засіб образного відтворення життя в літературі... Мова дає письменникові безмежні можливості для показу всіх сфер людського життя в усій різноманітності, в розвитку та змінах, і так яскраво, що читач немов бачить змальоване за допомогою слів... За словами М. Коцюбинського, мова в художньому творі «половина, коли не більше його краси».

Звісно, лексичний рівень є одним з елементів, що утворює цілісну систему – текст. Проте шлях освіти пролягає від простого до складного, від елементів – до системи: щоб збагнути ціле, треба опанувати його частиною. Отже, тематичний словник синонімів дає можливість ознайомити учнів з неповторною індивідуальною творчою манерою письменника, допомагає розвивати в учнів чуття мови, уміння розрізняти всі відтінки лексичних значень рідного слова.

Таким чином, актуальність дослідження визначається необхідністю подальшого опрацювання теоретичних проблем синонімії.

Мета роботи полягає в семантико-стилістичній та синтаксичній характеристиці дієслівних синонімів на матеріалі творів Г. Тютюнника.

Досягнення основної мети курсової роботи забезпечується розв’язанням таких завдань:

1. аналіз основних критеріїв розмежування синонімічних одиниць та їх групування у синонімічні ряди, наявних у сучасній мовознавчій науці;

2. класифікація досліджуваних дієслівних синонімів на основі лексико-семантичного критерію;

3. групування аналізованих синонімічних одиниць у синонімічні ряди;

4. з’ясування художніх функцій дієслівних синонімів у творах Г. Тютюнника.



РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМИ СИНОНІМІЇ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ


1.1 ПОНЯТТЯ ПРО СИНОНІМ


Лінгвісти ще остаточно не визначилися з проблемою, що вважати за синонім і як слід будувати опис синонімів.

Частина вчених негативно ставляться до проблеми синонімії як такої. Так, наприклад, російській лінгвіст проф. В. Звегинцев, зауважує, що визначити синонімію на предметно-понятійній основі «цілком непослідовно», і доходить до висновку, що « такої синонімії, яка традиційно тлумачиться у науці про мову, у мові взагалі немає. Це одна з фікцій, що рудиментарно існує в науці про мову. Існують словосполучення, які містяться на синхронній площині і тому зовсім не співвідносні із предметно-понятійною ознакою тотожні для деяких слів, у яких слова виступають як члени мінімальної дистрибуційної моделі (їх можна, звісно, розгорнути), а не ізольовано»[29; С. 5].

Проте заперечення у синонімів спільного значення не є характерним для вчених, які досліджують синонімію. Набагато більше суперечок викликає проблема визначення поняття синонім. Наприклад, О. Д. Григорьєва зазначає: «З нашого погляду, тільки змістова тотожність (а не наближеність, близкість значень, як припускають деякі вчені ) дозволяє розглядати деякі слова як синоніми. Різноманітна емоційна забарвленість тотожних за значенням слів, різноманітна функціонально-стилістична характеристика, специфіка їх контекстного вживання... специфічні для кожного з них формально-граматичні особливості – не заважають визнати явище синонімічним за наявності тотожності значень»[29; С.6].

Укладач «Словника синонімів російської мови» З. Є. Олександрова називає такий підхід до явища синонімії спрощеним, обмеженим: у такому випадку склад синонімів (склад синонімічного словника) був обмежений лише т.зв. лексичними дублетами та близькими до них одиницями (на зразок: лінгвістика – мовознавство, правопис – офографія тощо) і за відношенням до основного слова синонімічного ряду (домінанти) – словами істотно обмеженими стилістичним використанням та сферою вживання. Поза увагою дослідників у такому випадку залишилися би різноманітні синонімічні можливості мови у процесі називання тих чи інших понять, оскільки один із синонімів найчастіше виділяє особливу рису поняття, яку не називає і не виділяє інший синонім. З. Є. Олександрова пропонує таке визначення синоніма: «синоніми – це слова, які виражають одне і теж поняття, тотожні або близькі за значенням, але різняться один від одного або відтінками значення, або стилістичним забарвленням (сферою використання), або водночас обома названими ознаками»[1; С.5].

Таке розуміння явища синонімії склалося на основі довготривалого практичного вивчення текстів, на основі використання лексики мови і є загальновизнаним в українській лінгвістичній науці.

Пор.: А.О. Капелюшний: «Синоніми (від грец. συνωνυμος- однойменний) – це слова, що позначають те саме поняття, спільні за своїм основним значенням, але відрізняються семантичними відтінками, або емоційно-експресивним забарвленням, або тим і тим водночас»[14; С. 26]. Або О.Д. Пономарів: «Синоніми – слова близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття. Синонімія – повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми»[27; С. 52].

Проте О.О. Тараненко зауважує, що навіть саме поняття семантичної близькості залишається недостатньо окресленим. Зазначає, що вчення про синоніми виникло і розвивалося на основі спостережень за можливостями добору різних слів для вираження та увиразнення того самого змісту мовлення і , відповідно, за явищем варіантності, паралельності вживання слів. Така варіантність спрямована на виконання різних семантичних та стилістичних функцій: функції семантичного добору слів з ряду можливих назв для уточнення, виділення різноманітних відтінків у характеристиці поняття з метою його адекватного позначення; функції стилістичного добору слова з ряду можливих назв з метою адекватно оформленого (у функціонально-стилістичному, емоційно-оцінному і т.п. аспектах) для певного поняття або ситуації мовлення позначення цього поняття; функції підсилення семантичної або емоційно-експресивної характеристики поняття й одночасно «ніби подшукування найточнішої назви для нього шляхом нагромадження слів»; функції зміни, зумовленої прагненням до уникнення повторень в одному контексті тих самих одниниць.


Случайные файлы

Файл
47149.rtf
92316.rtf
100864.rtf
435.doc
35315.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.