Абсолютне вживання перехідних дієслів в англійській мові (43107)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові

1.1 Трактування перехідності в концепціях вітчизняних і зарубіжних лінгвістів

1.2 Абсолютне вживання перехідних дієслів в англійській мові

1.3 Абсолютне вживання перехідних дієслів з позицій семантичного синтаксису

Висновок до першого розділу

Розділ 2. Семантико-синтаксичній аналіз перехідних дієслів, що вживаються безоб'ектно

2.1 Класифікація перехідних дієслів

Висновок до другого розділу

Заключення

Summary

Список використаних джерел

Додатки



Вступ


Дієслово в граматичній будові англійської мови займає абсолютно виняткове місце внаслідок широкої розгалуженості своєї системи і тієї великої ролі, яку дієслівні форми грають в побудові речення. Дієслово - це частина мови, яка називає дії або представляє стан, прояв ознаки, зміну ознаки і тому подібне як дії. У сучасній англійській мові дієслово має розвиненішу систему засобів словозміни і формоутворення, чим яка-небудь інша частина мови.

Будучи однією з головних і проблемних частин мови, дієслово залучало і привертає увагу багатьох дослідників. Саме тому існують різні проблеми по вивченню даної частини мови, існують різні класифікації дієслів і погляди на систему видо-часових форм дієслова.

Дискусійною проблемою в англійській мові також є і категорія перехідності дієслів. Проблема перехідності заслуговує на особливий розгляд. У цій області виявляються вельми своєрідні властивості і тенденції розвитку, які неодноразово були предметом обговорення і давали привід для різних тлумачень. Будучи категорією спірною і своєрідною, в сучасній англійській мові довкола цієї проблеми породжуються різні спори і дискусії.

Відомо, що перехідне дієслово як би бронює біля себе місце для слова (словосполуки), що позначає предмет, на який безпосередньо переходить назване цим дієсловом дія (або предмет, що виникає в результаті цієї дії, і т. п.). Цей залежний від дієслова компонент і виконує в реченні роль прямого доповнення. Залежно від лексичного значення дієслова – присудка і підлеглого йому компонента, від ситуації мови, від комунікативної установки вислову різною буде потреба в реалізації перехідності, міру «потрібності» при цьому дієслові – присудку словесно вираженого прямого доповнення.

Отже, об'єктом дослідження курсової роботи є перехідні дієслова з відсутнім прямим доповненням. Предметом же дослідження буде абсолютне вживання перехідних дієслів в різних ситуаціях і репліках героїв художніх творів.

Метою курсової роботи є загальне вивчення абсолютного вживання перехідних дієслів в англійській мові.

Курсова робота складається з введення, двох розділів, висновку, бібліографії, списку літературних творів і додатка.

У введенні позначені актуальність і новизна вибраної теми, визначені об'єкт і предмет дослідження, поставлена мета.

В першому розділі розглядається трактування перехідності в англійській мові, проблема абсолютного вживання перехідних дієслів, а також трактування цієї проблеми з точки зору синтаксичних, лексико-семантичних і семантико-синтаксичних характеристик дієслів.

У другому розділі розглядається класифікація перехідних дієслів, яка складається з п'яти підкласів. Потім вивчаються чинники, що впливають на абсолютне вживання перехідних дієслів в англійській мові.

В заключенні представлені висновки і результати виконаної роботи.

Бібліографія містить двадцять сім найменувань, з яких дві - книги на іноземній мові. Потім слідує список літературних творів і додаток.



Розділ 1. Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові


1.1. Трактування перехідності в концепціях вітчизняних і зарубіжних лінгвістів


Дієслово в граматичній будові англійської мови займає абсолютно виняткове місце унаслідок широкої розгалуженості своєї системи і тієї великої ролі, яку дієслівні форми грають в побудові речення. Дієслово - це частина мови, яка називає дії або представляє стан, прояв ознаки, зміну ознаки і тому подібне як дії. В сучасній англійській мові дієслово має розвиненішу систему засобів словозміни і формоутворення, чим яка-небудь інша частина мови.

Англійське дієслово має дуже розвинену систему видо-часових форм, протиставлення дійсного і пасивного стану, протиставлення дійсного, умовного і наказового способів. Це основні дієслівні категорії, що охоплюють всю систему дієслова в цілому. Але існують, крім того, безособові форми - дієприкметник, герундій, інфінітив - які мають особливі функції і які передають і інші стосунки, чим особисті форми [9,C.50.]. З вище сказаного витікає, що дієслово - це частина мови, яка виражає граматичне значення дії. Словотворча система якого досить багата, чого не можна сказати про словотворчу структуру дієслова.

Відповідно до морфологічної класифікації, дієслова підрозділяються на дві групи: стандартні і нестандартні. І мають особливу групу незмінних дієслів. По функції в реченні дієслова підрозділяються на знаменних і службових. По видовому характеру всі дієслова підрозділяються на граничні, неграничні і дієслова подвійного видового характеру. Існує ще класифікація, яка характеризує дієслова з точки зору спрямованості дії на об'єкт. З цієї точки зору всі знаменні дієслова діляться на перехідних і неперехідних.

Проблема перехідності в сучасній мові заслуговує на особливий розгляд. У цій галузі виявляються вельми своєрідні властивості і тенденції розвитку, які неодноразово були предметом обговорення і давали привід для різних тлумачень.

Питання про розділення дієслів на перехідних і неперехідних належить до найважчих питань теоретичної граматики. Тут залишилося ще дуже багато принципових недорозумінь, і у багатьох випадках прилічення конкретного дієслова в даному конкретному реченні до тієї або до іншої категорії виявляється справою дуже скрутною.

У найширшому сенсі перехідними можна було б вважати ті дієслова, значення яких потребує заповнення доповненням якого б то ні було характеру, на відміну від тих, які жодного доповнення не вимагають.

Перейдемо тепер до систематичного розгляду питання про перехідність і неперехідність.

По своїй семантиці дієслова можуть бути:

1) такі, які дають самі абсолютно закінчений смисл і прямого доповнення приймати не можуть;

2) такі, які самі дають закінчений смисл, але можуть приймати пряме доповнення, що уточнює цей смисл;

3) такі, які самі закінченого смислу не дають і без прямого доповнення уживатися не можуть.

До першої категорії перш за все відносяться дієслова, що виражають стан: І am sitting, I am standing, I am lying (лежу), а також дієслова, що позначають дію, яка по своєму характеру замкнута в самому суб'єктові і не переходить ні на який об'єкт: І am running, I am walking, I am jumping, I am laughing, the water is boiling. Правда, деякі з цих дієслів (stand, run, walk, boil) можуть бути в іншому значенні перехідними, тобто приймати пряме доповнення, але в цих випадках деякі лінгвісти вважають їх іншими дієсловами.

Набагато складніше йде справа з другою категорією. Сюди відносяться дієслова такого типу, як в наступних реченнях: I am reading, I am writing, I am eating, I am drinking, I am drawing (малюю).

Кожне з цих дієслів дає сповна закінчений смисл без жодного доповнення: він характеризує діяльність (у найширшому смислі слова), якою зайнятий суб'єкт. На питання what is he doing? сповна досить відповісти: he is writing. В цьому відношенні he is writing по суті не відрізняється від he is lying або he is sleeping. Можна сказати, що діяльність, яку виражає дієслово to write, по суті, є свого роду стан, в якому знаходиться суб'єкт.

Дієслова другої категорії відрізняються від першої тим, що вони допускають подальше питання: What is he reading? What is he writing? What is he eating? What is he drinking? What is he drawing?, тобто може бути поставлене питання, що вимагає уточнення назви об'єкту, над яким виробляється дія, або який виникає в результаті дії. Таким чином, можна відповісти: he is reading а newspaper, he is writing а letter, he is eating potatoes, he is drinking coffee, he is drawing а picture of his friend.

У цих випадках додане таким чином пряме доповнення уточнює і завершує значення дієслова, не міняючи його основної семантики. Таким чином, доводиться констатувати, що дієслова “read”, “write”, “eat”, “drink”, draw і тому подібне можуть бути і неперехідними, і перехідними.

Третя категорія дієслів відрізняється від попередніх тим, що пряме доповнення представляється тут обов'язковим для реалізації значення дієслова. Проте в межах цієї обширної категорії можна угледіти дві підгрупи: з одного боку, дієслова із значенням настільки конкретним, що їх загальна семантика не викликає жодних сумнівів, хоч вони і потребують прямого доповнення, наприклад “to break”, “to kill” або “to mention”; з іншого боку, дієслова із значенням настільки розпливчатим, що вони набувають конкретного і відчутного смислу лише в контексті, залежно від прямого доповнення; ср., наприклад, “to take”: he took а lesson або he took а pen або he took an examination; або дієслово “to make”: he made а step forward або he made а mistake або he made а row.

Якщо взяти, наприклад, дієслово to kill (убивати), то ясно, що не можна вбивати без об'єкту, що в результаті акту вбивання мають бути убиті. Таким чином, об'єкт при дієслові to kill повинен або бути виражений, або матися на увазі. І цілком можна уявити собі речення, в якому при “kill” об'єкт не вказаний, наприклад, “he was accustomed to kill”.


Случайные файлы

Файл
26325-1.rtf
115148.rtf
187195.rtf
371.doc
28789-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.