Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах (42678)

Посмотреть архив целиком

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ З РОМАНСЬКИХ МОВ ІМЕНІ МИКОЛИ ЗЕРОВА







Курсова робота

З французької мови

На тему

«Засоби зображення гами кольорів

у французькій та українській мовах»




Виконала:

студентка 3-го курсу

спеціальність: французький переклад

Безродна А.Д.


Науковий керівник

Качановська Т.О.




Київ - 2007


Зміс



Вступ 3

Матеріалом дослідження послугували французькі та українські слова, що називають кольори і їх відтінки, виявлені шляхом аналізу літературних та публіцистичних творів ХХ століття французькою та українською мовами. 4

Розділ 1. Класифікація та специфіка гами кольорів в українській та французькій мовах 5

1.1. Класифікація кольорів 5

1.2 Кольори у художній літературі 10

Розділ 2. Способи вираження кольорів і відтінків в українській і французькій мовах, особливості їх перекладу 13

2.1. Методи зображення кольорів 13

2.2 Метафоричне позначення назв кольорів 15

2.3. Зображення інтенсивності кольору 17

Розділ 3. Використання переносних назв кольорів у французькій та українській мовах 19

Висновки 24

Список використаної літератури 26

Resumé 29



Вступ


Порівняльне вивчення способів вираження кольорів у різних мовах – це одна із традиційних тем лінгвістики. На прикладі назв кольорів можна переконатися, що навіть таке об’єктивне, загальне для всіх людей фізичне відчуття, як колір, у різних мовах виражається по-різному, назви кольорів складають в кожній мові складну систему, і у системах різних мов є багато відмінностей. Ці відмінності стосуються як виділення кольорів і відтінків, так і способів їх позначення.

Метою даного дослідження є систематизація, узагальнення і порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів у французькій і українській мовах.

Починаючи з ХІХ століття, кількість відтінків у обох мовах суттєво збільшилася. Це спричинено розвитком нового напрямку в живописі – імпресіонізму. Зростаюче зацікавлення французьких авторів вираженням кольорів і відтінків у своїх творах (подекуди до 1,1% всього тексту) пояснює актуальність обраної теми для перекладачів.

У процесі дослідження, завданням якого є аналіз засобів вираження кольорів і відтінків у художній літературі й публіцистиці обох мов, вирішувалися такі задачі:

1. Прослідкувати історію появи назв кольорів та відтінків.

2. З’ясувати, які зміни відбулися з гамою кольорів протягом останніх століть.

3. Класифікувати кольори та відтінки французької та української мов за типами, провести їх порівняльний аналіз.

4. Розглянути основні способи перекладу назв кольорів з однієї мови на іншу.

Об’єктом дослідження є гама кольорів у французькій та українській мовах.

Предметом дослідження є засоби її вираження.

В ході роботи були використані описовий та структурний методи.

Матеріалом дослідження послугували французькі та українські слова, що називають кольори і їх відтінки, виявлені шляхом аналізу літературних та публіцистичних творів ХХ століття французькою та українською мовами.

Практична цінність даної роботи полягає у можливості її використання на заняттях з практики перекладу і порівняльної лексикології та складання двомовного глосарію.


Розділ 1. Класифікація та специфіка гами кольорів в українській

та французькій мовах


1.1. Класифікація кольорів


Існує безліч класифікацій кольорів. Лінгвісти, мистецтвознавці, психологи класифікували кольори й відтінки відповідно до тих чи інших характеристик. У цій роботі розглянуто найбільш цікаві характеристики, що безпосередньо стосуються теми дослідження.

Французький сайт paintcafe.com, темою якого є кольори і їх словники, подає їх класифікацію за типами:



Схема хроматичного кола

  1. Первинний колір (couleur primaire) не можна створити змішуванням інших кольорів. В результаті змішування первинних кольорів виникають всі інші кольори і відтінки. До первинних кольорів належать червоний, жовтий і синій. Суміш цих трьох кольорів дає нам чорний.

  2. Вторинний колір (сouleur secondaire) створюється шляхом змішування двох первинних кольорів. Червоний і жовтий дають помаранчевий, жовтий і синій – зелений, синій і червоний – фіолетовий.

  3. Проміжний колір (сouleur intermédiaire) виникає при змішуванні первинного і вторинного кольорів. Наприклад, синьо-зелений.

  4. Комплементарними кольорами (сouleurs complémentaires) називаються ті кольори, які знаходяться один навпроти одного у хроматичному колі (див. Схему хроматичного кола). Наприклад, комплементарним для червоного кольору є зелений (суміш синього і жовтого), для синього – помаранчевий (суміш жовтого і червоного).

  5. Теплі кольори ouleurs chaudes) – це кольори від жовтого до фіолетового.

  6. Холодні кольори (сouleurs froides) – кольори від бузкового до жовто-зеленого.

Оригінальними є дослідження Джонатана Вайноуера з Массачусетського технологічного університету. Він відкрив неочікуваний зв’язок між лінгвістикою і фізіологічним сприйняттям кольору. Його зацікавило, чи впливають на сприйняття кольору особливості рідної для людини мови і чи можна на основі цього зробити висновки щодо психології нації.

Відомо, що кольори поділяються на певні групи в залежності від їх психологічного впливу на людину .

1. Стимулюючі (теплі) кольори, що сприяють збудженню й діють як подразники:

а) червоний, ясно-червоний (rouge, cerise, cinabre, écarlate, garance, vermillon)- вольовий, життєстверджуючий;

б) жовтогарячий, помаранчевий (orange, abricot, b, carotte, feu vif) - теплий, затишний;

в) жовтий, лимонний, золотавий (jaune, bouton d'or, citron, paille) - контактуючий, променистий.

2. Дезінтегруючі (холодні) кольори, що зменшують роздратованість:
а) фіолетовий, бузковий, лавандовий (violet, zinzolin, parme) - глибокий, важкий;

б) синій, індиго, кобальтовий (bleu, marine, saphir) - підкреслює дистанцію;

в) блакитний, лазуровий, бірюзовий (bleu céleste, turquoise, azur) – спрямовує до простору;

г) синьо-зелений (viride prasin)- підкреслює рух, мінливість.

3. Пастельні кольори:

а) рожевий (rose, carnation, chair, incarnat)- ніжний, справляє враження деякої таємничості;

б) ліловий (lilas, améthyste)- замкнутий, ізольований;

в) пастельно-зелений (vert d'eau,amande, jade)- ласкавий, м'який;

г) сірувато-блакитнуватий (charron, bleu guède, pastel) - стриманий.

4. Статичні кольори, здатні врівноважити:

а) власне зелений (vert, malachite)- вимогливий, освіжаючий;

б) маслиновий (olive, jaune moutarde)- заспокійливий, пом'якшуючий;

в) жовто-зелений (moutarde)- оновлюючий;

г) пурпурний (pourpre, аmarante) - вишуканий, претензійний.

5. Кольори глухих тонів, які не викликають роздратування (сірий, gris, ardoise), гасять його (білий, blanc, chenu), допомагають зосередитися (чорний, noir, аile de corbeau).

6. Теплі темні тони (коричневі), що стабілізують роздратування, діють інертно:

а) охра (ocre rouge et jaune) – зменшує зростання роздратування;

б) коричневий, землистий (brun, аcajou)- стабілізуючий;

в) темно-коричневий (maduro colorado)- пом'якшує збудливість.

7. Холодні темні кольори, що ізолюють і придушують роздратування (темно-сірі, чорно-сині, темні зелено-сині, maduro, anthracite).

Джонатан Вайноуер звернув увагу на те, що в українській та російській мовах є два різні слова “блакитний” і “синій”, тоді як у англійській, французькій та ряді інших мов для позначення обох кольорів використовується лише одне слово (blue, bleu). Правда, якщо потрібно точніше передати відтінок, вживаються словосполучення light blueі bleu clair.

За результатами дослідів, під час яких людям показували на екрані три квадрати, зафарбовані в один із 20 відтінків синього, виявилося, що носії слов’янських мов на 10% швидше відрізняють синій від блакитного [12; 6]. Вперше було доведено, що мова спілкування впливає на сприйняття кольору людиною. Завдяки подібним дослідам і користуючись характеристикою кольорів за їх психологічним впливом на людину, можна зробити висновки про менталітет нації. Виділення блакитного кольору як окремого свідчить про те, що україномовні люди є більш врівноваженими і спокійними.

За В.Г.Гаком [3, 192], серед кольорів виділяються основні:

  • кольори спектра – червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий;

  • інші найважливіші кольори – білий, чорний, сірий, коричневий).

Поля основних кольорів у французькій та українській мовах співпадають, за виключенням блакитного та синього, яким у французькій мові відповідає bleu. Також варто відзначити, що французьке rose вживається набагато частіше, ніж українське рожевий. Тому французькі автори нерідко включають його до списку основних кольорів, тоді як в українській мові рожевий вважається відтінком червоного.

Серед основних кольорів можна виділити невелику групу ядерних – найбільш розповсюджених і вживаних назв кольорів в даній мові. До ядерних відносяться ахроматичні, так звані “без­колірні” кольори [24, 296],: білий і чорний (а в українській мові і сірий), а також червоний, зелений, синій, жовтий. За даними частотних словників відносна вживаність цих кольорів у французькій мові така: noirblancrougevertbleujaune; в українській: білий – червоний – чорний – зелений – синій – сірий – жовтий.


Случайные файлы

Файл
20482-1.rtf
141062.rtf
49599.rtf
142849.rtf
130499.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.