Проект комплексної механізації лінії ветеринарно-санітарної обробки тварин на відгодівельній фермі великої рогатої худоби (15183)

Посмотреть архив целиком

Міністерство аграрної політики України


Дніпропетровський державний аграрний університет


Кафедра «Механізації виробничих процесів у тваринництві»








Пояснювальна записка

на тему:

«Проект комплексної механізації лінії ветеринарно-санітарної обробки тварин на відгодівельній фермі великої рогатої худоби»













Дніпропетровськ 2009


ВСТУП


Головна задача агропромислового комплексу – вирішення продовольчої проблеми, інакше надійне забезпечення населення держави продуктами харчування. Україна має усі необхідні умови для ефективного розвитку сільського господарства.

На першому плані ще залишається інтенсифікація виробництва на базі комплексної механізації, меліорації та хімізування земель в науково – об основаних нормах.

Серед усіх ланок сільського господарства основне значення має тваринництво. Найважливіший фактор індустріалізації тваринництва – подальше покращення технічного оснащення ферм та підвищення енергооснащення праці.

Для усіх ланок сільського господарства створено та постійно розширюється „Система машин”. Практичне використання її дозволяє: закінчити комплексну механізацію та автоматизацію працеємких процесів в тваринництві та птахівництві і ввести прогресивні технології, забезпечуючи підвищення продуктивності тварин, економне використання кормів, енергоресурсів; підвищити умови праці, зберегти та підвищити параметри навколишнього середовища;продовжити подальший розвиток спеціалізації та концентрації виробництва продукції тваринництва та інше.

Ефективність виробництва продукції тваринництва в значній мірі залежить від того, на скільки надійна антиінфекційна та проти зараження до хвороб ланки господарства, що в більшості визначає високу якість отримуємих продуктів. Особливе значення для промислового тваринництва має точне та своєчасне виконання комплексу ветеринарно – санітарних робіт, забезпечуючи надійну профілактику зараження інфекційними та іншими хворобами на тваринницьких фермах, швидку ліквідацію центрів захворювань у випадку їх появи.

Для забезпечення високого стану ферм, скорочення втрат у тваринництві систематично очищують та дезінфікують виробничі приміщення, обладнання, обробляють тварин розчинами, емульсіями, імунними засобами. Великий об’єм робіт потрібен для проведення дезінфекції, дезінвації та дератизації в тваринницьких приміщеннях.

В даному курсовому проекті особливу увагу приділяють проведенню ветеринарно – санітарних робіт.



1 РОЗРАХУНОК ПРОЕКТУЄМОЇ ФЕРМИ


1.1 Розрахунок структури стада


Приймаємо наступну технологію виробництва м’яса: на ферму завозять телят 15...20 денного віку масою 45 кг. У перший період утримання (115 днів) вирощують телят, доводячи їх живу масу до 128 кг. По завершенню першого періоду (вирощування) тварин переводять в сектор дорощування та відгодівлі. Тут молодняк утримується 277 днів до завершення відгодівлі та досягнення кожної тварини середньої живої маси 450 кг. Таким чином, загальна тривалість вирощування та відгодівлі складає 392 дні [3].

Виходячи з цього знаходимо добовий приріст:

- телят: Gm =

  • молодняку: Gm =

Приймаємо середній приріст однієї тварини Gтв=

Визначаємо поголів’я тварин за формулою [2] :


Птв= (1.1)


Де В-річне виробництво м’яса, по завданню В=2500т;

Gтв – добовий приріст однієї тварини, Gтв=1,08

D кількість днів відгодівлі ВРХ до 400…450 кг,

D=392дн [3] ;

К – коефіцієнт, враховуючий нерівномірність прирісту тварин, приймаємо

К=0,95 [2].

Знаходимо поголів’я тварин :

Птв =

Перевіряємо загальне поголів’я ВРХ на фермі, використовуючи дані [3], де по типовому проекту ТП801-376 річне виробництво м’яса Вm = 4830 m, а ємкість комплексу Пm=12000гол (скотомісць).

Тоді для виробництва В=2500m м’яса необхідне поголів’я тварин, присутніх одночасно на комплексі


Птв = (1.2)


Тому приймаємо поголів’я тварин п=6215гол., з них телята до 4…6 місяців 30% [3].


Пm= (1.3)


Молодняк на дорощування та відгодівлю

Пm=6215 – 1865 = 4350 гол

Поголів’я молодняку поділяємо по рекомендаціям [2] :

  • молодняк на дорощування від 6 до 14 місяців – 70% ;

  • молодняк на відгодівлю від 14 до 16 місяців – 30% ;

Тоді: Пдор=.,

Пвід=.,

Отримана структура стада

телята – 1865гол,

молодняк, взагалі – 4350гол,

в тому числі:

на дорощування – 3045гол.,

на відгодівлю – 1305гол.

Взагалі – 6215гол.

1.2 Визначення кількості ферм


Необхідна кількість ферм визначається за формулою :


N=,ферм (1.4)


Де nтип-ємкість типової ферми, гол.

Приймаємо ємкість типової ферми на nтип=3000 гол ВРХ та знаходимо кількість ферм

Nф=ферми

Отримане поголів’я тварин розміщуємо на двох фермах в табл. 1.1.


Група тварин

Ферма

Взагалі

тварин

1

2

Телята

молодняк,

в тому числі на відгодівлю

Взагалі

900

2100

(630)


3000

965

2250

(675)


3215

1865

4350

(1305)


6215


Наступний розрахунок проектуємої ферми проводимо по даним ферми


1.3 Визначення кількості та виду приміщення, будівель та споруд


1.3.1 Кількість та види приміщень для утримання тварин

Необхідна кількість приміщень визначаємо за формулою:


Nп=, приміщ.


Де - поголів’я і – ої групи тварин, гол;

- ємкість типового приміщення для і – ої групи тварин, гол.

Дорощування, відгодівля молодняку ВРХ мудріше організовувати при безприв’язному утримуванні, а вирощування телят – групове в клітках.

Приймаємо для утримання телят телятник ТП801-203 ємкістю Nтип = 500голів розмірами 72х18 метрів [1], кількість телятників:

Nm = телятника

Приймаємо для утримання молодняку приміщення ТП801-236 ємкістю nтип = 500 голів розмірами 72х18м [1], кількість приміщень для молодняку

Nm=,2 приміщення

Отриману кількість приміщень використовуємо для розробки генерального плану, а їх розміри для санітарно – ветеринарної обробки приміщень.


1.3.2 Водопостачання ферми

Метою розрахунку є визначення кількості водонапірних башт, виходячи з добової витрати води.

Об’єм баку водонапірної башти визначаємо за формулою [1]:


V=Vp+Vab+Vn, (1.6)


Де Vpробочій (регулюємий) об’єм баку;

Vabаварійний запас води;

Vnпротипожежний запас води.

Регулюємий об’єм баку визначаємо приблизно, використовуючи формулу [1]:


Vp=(0,15…0,3)Qдоб.mах, (1.7)

Де Qдоб.mах – максимальна добова витрата води на фермі, яка дорівнює


Qдоб.mах=добQ, /добу (1.8)


Де доб. – коефіцієнт нерівномірності добової витрати води, доб. = 1,3;

Qдоб. – добова витрата води на фемі, ; яка дорівнює


Qдоб = ,/добу (1.9)


Де Qi – добова норма витрати води однією твариною, приймаємо для телят Qm = 0,02 /добу; для молодняку Qm = 0,03/добу.

Знаходимо:

  • добова витрата води

Qдоб = 0,02900+0,032100 = 81/добу

  • добова максимальна витрата води

Qдоб.max = 1,3 81 = 105,3/добу.

Тоді регулюємо об’єм баку

Vp = 0,2 105,3 = 21,1.

Аварійний запас води приймаємо з розрахунку вимушеної зупинки насосної станції для ремонту можливих поламок на протязі t = 2г за формулою [ 1 ]:


Vab = t Qг max, (1.10)


Де Qг max – максимальна годинна витрата води, /г, дорівнює

Qг max = /г (1.11)


Де - коефіцієнт годинної нерівномірності витрат води, = 2,5

Знаходимо

Vab = 2 11 = 22

В водонапірній башті рекомендовано мати протипожежний об’єм води з розрахунком на 10 хв гасіння пожежі, який знаходимо по формулі [ 1].


Vn = ,


Де - час гасіння пожежі до прибуття пожежної охорони, = 10 хв = 600 с;

q – витрати води при пожежі, q = 0,01

Знаходимо:

Vn = 600 0,01 = 6

В ітозі по вище проведеній формулі об’єм баку водонапірної башти

V = 21,1 + 22 + 6 = 49,1

Приймаємо одну водонапірну башту БР-50 з об’ємом баку 50


1.3.3 Розрахунок кормосховищ

Річну потребу в кормах визначаємо за формулою [2]


Pp = (1.13)


Де , - літня та зимова норми використання кормів, кг/добу;

=155дн, = 210дн – тривалість літнього та зимового періодів годування;

K – коефіцієнт, враховуючий втрати кормів при транспортуванні та зберіганні; для силосу Kсил = 1.1;

Для зеленої маси Kзел = 1,05; для коренеплодів Ккор = 1,03;

Для кону кормів Kкон = 1,01 [2]

Для точного розрахунку кормів в табл. 2.2. приводимо раціони годування тварин: молодняку на відгодівлю Пвід = 630 гол, молодняку на дорощування Пдор = 1470 гол , телят на вирощування Пт = 900 голів


Таблиця. 1.2

Вид корму

Молодняк на відгодівлю – 630 гол

Молодняк на дорощування – 1470 гол

Телят 900 гол

Влітку(155дн)

Взимку(210дн)

Влітку

Взимку

Влітку

Взимку

Силос


5


4


2

Сіно,солома

4

4

3

3

0,5

0,5

Зелені корми

11


7


4


Коренеплоди


6


3


2

Конц.корми

5

5

2

2

1,5

1,5

взагалі

20

20

12

12

6

6


Случайные файлы

Файл
76291-1.rtf
TEST10P.DOC
64261.rtf
4738.rtf
72561-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.