Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві (15172)

Посмотреть архив целиком












КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві


Зміст


Вступ

1. Теоретичні основи планування

    1. Сутність планування як функції управління в сільськогосподарському підприємстві

1.2 Принципи і методи планування в умовах ринкової економіки

1.3 Організація планової роботи в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності

2. Сучасний стан розвитку підприємства та рівень економічної ефективності виробництва продукції

2.1 Природно-кліматичні умови та виробничий потенціал

2.2 Спеціалізація та розміри підприємства

2.3 Рівень економічної ефективності виробництва і реалізації продукції основних галузей підприємства

3. Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу

3.1 Планування виробничої програми в рослинництві на перспективу

3.2 Планування виробничої програми в тваринництві на перспективу

3.3 Планування каналів збуту та цін реалізації продукції підприємства на перспективу

3.4 Рівень економічної ефективності виробництва продукції підприємства на перспективу

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури



Вступ


Планування є важливою частиною господарської практики. Багаторічний досвід закордонних та українських підприємств довів, що недооцінка планування в умовах ринку, зведення його до мінімуму частіше за все приводить до значних економічних втрат. Досвідчені керівники розуміють, що всі великі бої спочатку виграють на папері – на плані, а тільки після цього у реальному житті. Ринок не пригнічує, не заперечує планування взагалі, а тільки зміщує цей процес у первинну виробничу ланку, як важливий елемент господарського механізму управління.

Успішно працюючі підприємства здійснюють не тільки довгострокове планування, але й детальну розробку оперативних поточних планів по кожному підрозділу, кожному робочому місці. Календарні плани (декадні, місячні, квартальні, піврічні) конкретизують цілі і завдання підприємства, включають відомості про замовлення, про забезпеченість їх матеріальними ресурсами, про ступінь завантаження виробничих потужностей та їх використання з урахуванням терміну виконання кожного завдання. В них передбачаються витрати на реконструкцію потужностей, заміну обладнання, оновлення продукції, навчання працівників тощо.

У системі виробництва сільськогосподарської продукції, планування займає визначальне місце, воно є центральною ланкою будь-якої системи управління підприємством в умовах ринку. Завдяки плануванню встановлюють темпи і пропорції розвитку виробництва, які повинні забезпечити найвищу його економічну ефективність.

Темою даної курсової роботи є « Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області».

Головне завдання перспективного планування – забезпечити виробництво максимальної кількості найбільш економічно вигідної продукції відповідно до попиту на неї.

Мета курсової роботи полягає у визначенні суті системи планування виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві, проведенні всебічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства за останні три роки для виявлення внутрішньогосподарських резервів та зовнішніх можливостей збільшення обсягів виробництва і ефективних каналів реалізації виробленої продукції, покращення економічної ефективності та конкурентоспроможності підприємства, закріпленні набутих навичок здійснювати поточне та перспективне планування організації виробничо-господарської діяльності та пошуку ефективних каналів збуту виробленої продукції.

Інформаційну основу роботи склали річні звіти за три роки, економічний паспорт, спеціальна література по досліджуваній темі вітчизняних і закордонних авторів.

При написанні даного курсового проекту були використані такі методи, як монографічний, балансовий, економіко-статистичний та інші. Також було досліджено динаміку розвитку господарства.

В курсовій роботі розраховано 16 таблиць по даній темі, яка містить 45 сторінок машинного тексту.



1. Теоретичні основи планування


    1. Сутність планування як функції управління в сільськогосподарському підприємстві


Планування в сільськогосподарських підприємствах спирається на систему об’єктивних економічних законів ринкової економіки. Через планування сільськогосподарські підприємства визначають темпи і пропорції розвитку виробництва, які повинні забезпечити найвищі показники його економічної ефективності.

Планування сільськогосподарського виробництва – це науково обґрунтоване встановлення рівнів економічного і соціального розвитку сільськогосподарських підприємств на певний плановий період через систему якісних і кількісних показників та визначення комплексу заходів щодо досягнення встановлених рівнів розвитку. При плануванні необхідно встановлювати оптимальні внутрішньогосподарські пропорції розширеного відтворення в сільськогосподарських підприємствах та передбачати високоефективне використання ресурсного потенціалу господарств. Планування виробництва в сільськогосподарських підприємствах повинно базуватись на даних наукових прогнозів.

Прогнозування сільськогосподарського виробництва – це наукове передбачення економічних і соціальних процесів шляхом розроблення та обґрунтування напрямів і можливостей розвитку галузей сільського господарства на основі науково технічного прогресу, що забезпечують попит на сільськогосподарську продукцію. Планування і прогнозування тісно пов’язані між собою і відрізняються кількістю показників та ступенем обґрунтованості проектів, досягненнями науково-технічного прогресу, деталізацією системи показників, їх точністю та ймовірністю досягнення, тривалістю проектованого періоду та правовою основою [11, с.130].

Прогнози розвитку сільськогосподарського виробництва можуть бути довгостроковими (10 років і більше), середньостроковими (5-10 років) і короткостроковими (до 5 років). Прогнози розробляють у 2-3 варіантах залежно від передбачуваних темпів розвитку, напрямів науково-технічного прогресу в різних галузях, відповідного рівня матеріально-технічної бази, забезпечення трудовими ресурсами тощо. Розроблення прогнозу в кількох варіантах дає змогу вибрати найоптимальніший з них, який має стати основою для складання перспективних планів економічного і соціального розвитку сільськогосподарських підприємств [9, с. 115].

Відповідно до Закону України “Про підприємства в Україні”, сільськогосподарське підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на сільськогосподарську продукцію, роботи, послуги та з необхідності забезпечення свого виробничого і соціального розвитку, підвищення доходів. Основою планів є договори, укладені із споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг і постачальниками ресурсів.

Основні завдання внутрішньогосподарського планування на сільськогосподарських підприємствах такі: виконання договірних зобов’язань щодо продажу сільськогосподарської продукції; задоволення внутрішньогосподарських потреб підприємства в усіх видах продукції; встановлення оптимальної виробничої структури господарства з метою найбільш повного і раціонального використання землі, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів господарства; максимальне виробництво економічно найбільш вигідних видів продукції з метою одержання максимального прибутку; створення необхідних нагромаджень для передбачених темпів розширеного відтворення; успішне вирішення соціальних питань колективу підприємства [11, с. 131].

Планування в сільськогосподарських підприємствах ґрунтується на певних принципах. Сукупність принципів розроблення планів економічного і соціального розвитку підприємств становить методологію планування, а конкретні методи і прийоми розрахунків при розробленні окремих розділів і показників планів – методику планування.

Основні методологічні принципи планування є такими: аналіз вихідного рівня розвитку підприємства; найвища ефективність виробництва; виділення найістотніших вузлових завдань; наукова обґрунтованість планів; пропорційність; безперервність планування; контроль за виконанням планів [13, с. 98].

У процесі аналізу вихідного рівня розвитку підприємства вивчають досягнуті показники розвитку галузей господарства в тісному зв’язку з умовами розвитку тієї чи іншої галузі, забезпечення її матеріально-технічними і фінансовими ресурсами, узагальнюють передовий досвід, вивчають практику виконання планових показників, виявляють невикористані резерви. Головним завданням економічного аналізу в сільськогосподарських підприємствах є виявлення внутрішньогосподарських резервів для збільшення виробництва продукції, яку потребує ринок, при зниженні витрат на неї.

Принцип найвищої ефективності виробництва передбачає досягнення максимальних економічних результатів при найменших витратах праці і коштів. Цей принцип випливає з необхідності постійної економії витрат уречевленої і живої праці,тобто економії часу. Принцип найвищої ефективності виробництва потребує розроблення таких планів, виконання яких дасть змогу досягти максимальних результатів при найменших затратах праці і коштів. У планах розвитку галузей підприємства він виявляється у визначенні найефективнішого варіанта капітальних вкладень, оптимальних пропорцій у розвитку галузей, які забезпечують максимальне зростання економічно найбільш вигідних в ринкових умовах видів продукції та підвищення її якості при одночасному зростанні продуктивності праці, зниженні собівартості продукції, зростанні маси і норми прибутку, підвищенні рентабельності виробництва.


Случайные файлы

Файл
diplom.doc
61832.rtf
29125-1.rtf
38564.rtf
77558-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.