Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів (14559)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Уманський Державний Аграрний Університет



Кафедра технології і переробки продукції



Курсова робота на тему:




« Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів.»








Виконав студент 54-АМ групи

агрономічного факультету




Умань – 2004



Зміст


Розділ 1 Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас

1.1. Технологія післязбиральної обробки зернових мас..

1.2. Реалізація зернових мас

1.3. Зберігання зернових мас

Розділ 2 Зберігання цукрових буряків

Розділ3 Технологія зберігання картоплі і овочів

Розділ 4 Технологія зберігання плодів і ягід

Розділ 5 Переробка сільськогосподарської продукції

Література



Розділ 1

Післязбиральна обробка, реалізація і зберігання зернових мас


1.1. Технологія післязбиральної обробки зернових мас


Гречка - цінна круп'яна культура. Зерно гречки являє собою трьохграний горішок, який складається із міцної плодової оболон­ки, зародку, насіннєвої оболонки, алейронового шару і ендосперму. Плівчастість зерна складає 20...25%. Плодова оболонка складається із трьох пелюсток, які вільно охоплюють ядро, з яким вони зростаються тільки в одній точці - в центрі основи ядра. За механ­ічного впливу на зерно пелюстки оболонки розходяться, оголюючи ядро, що сприяє розвитку плісені. Між ядром гречки і плодовою оболонкою є, головним чином по кутах, повітряний простір, розмір якого залежить від форми зерна. Чим сильніше виражена кри­латість у зерна гречки, тим більші порожнини між ядром і оболон­кою і тим вища, відповідно, плівчастість такого зерна. Навпаки в кулястому зерні гречки (безкрилої) менше пустого простору, тому таке зерно характеризується меншою плівчастістю. Відзначається взаємозв'язок між формою зерна гречки і її натурною масою: чим менша крилатість зерна, тим виповненіше воно і тим вища у нього натура.

Характерною особливістю будови зерна гречки є зародок великих розмірів, розміщений у вигляді зігнутого пелюстка S-подібної форми всередині ядра. Клітини його щільніші, ніж клітини ендоспер­му. Останній складається із клітин, заповнених мілкими крохмальни­ми зернами, що чітко відділяються одне від одного і характеризуються крихкістю.

За хімічним складом гречка дуже близька до зерна злаків. Вона містить 55...65% крохмалю, 9... 12% білка, 2...3% жирів, 12...15% клітковини, 2...2,5% золи.

Існують деякі відмінності цієї культури. Інтенсивність ди­хання зерна гречки з вологістю 15.. 17% значно нижча, ніж зерна інших культур, що обумовлює більшу її стійкість протягом зберіган­ня. Крім того, зниження температури гречки значно знижує інтен­сивність її дихання. Температура її в період збирання складає зви­чайно 15...18°С.Якщо при цьому вологість не перевищує 16%, зерно можна зберігати після очищення до зимових холодів. За вологості зерна близько 17% гречка стає нестійкою і швидко піддається плісня­вінню.

Охолодження і сушіння є основними заходами приведення гречки в стан, що забезпечує нормальні умови зберігання.

Режими i способи зберігання зернових мас залежать від їхніх властивостей. Зберігання зернової маси без урахування фізичних i фiзiологiчних властивостей її призводить до значних втрат у вазі i якості зерна та насіння.

Принципово однакові властивості будь-якої зернової маси i спрямованість процесів у ній показують, що стан партій зерна i насіння при зберіганні залежить від одних i тих самих факторів, найважливішими з яких є: 1) вологість зернової маси i навколишнього середовища; 2) температура зернової маси і навколишнього середовища; З) доступ повітря до зернової маси (ступінь й аерації).

На регулюванні параметрів цих факторів i ґрунтуються такі три режими зберігання зернових мас, що застосовуються в світовому господарстві: 1) зберігання зернових мас у сухому станi, тобто з вологістю близькою до критичної; 2) зберігання зернових мас в охолодженому станi, тобто за таких умов, коли температура їх знижена до меж, якi значною мірою гальмуюче впливають на життєві функції компонентів зТаблиця 1зернової маси; 3) зберігання зернових мас без доступу повітря.

На додаток до цих трьох режимів у всіх країнах обов’язково застосовують допоміжні заходи підвищення стійкості зернових мас, що забезпечують найефективніше проведення зазначених ви ще режимів. До таких заходів належать: очищення зернових мас від домішок перед засипанням на зберігання, активне вентилювання, хімічне консервування, дотримання комплексу оперативних заходів та ін.

Таблиця 1.

Вихідні дані для визначення активного вентилювання.

Куль

тура

Воло

гість зерна,

%

Темпе

ратура зерна, °С

Темпе

ратура навк.сер.,

°С

Температура підігрітого повітря, °С

Питома подача повітря 1000М³/

год/т.

Продук

тивність вентилю

вання

М³/год

гречка

22

26

16

30

1000

20000


Після збору зерна гречки , його потрібно вентилювати з метою охолодження. Для цього нам потрібно знайти масу:

1. m=Q/q Q=20000м3  /год

q=80 м3  /год/т ( за таб. 1)

m=20000/80=250т

2. визначаємо різницю температур зерна і повітря:

26-16=100  С

3. визначаємо середню швидкість охолодження зерна (таб 4). З неї видно. Що при різниці температур 100  С і 80 м3  /год/т буде втрачатись 0,320  С/год

4. визначаємо тривалість охолодження зерна:

10/0,32=31,25годин

5. визначити висоту насипу( за таб. 1) при вологості 22%. Висота насипу не повина перевищувати 2 м.

Розрахунок тривалості вентилювання з метою сушіння.

Згідно табл. 8 три валість сушіння гречки 40 год.

Визначення розмірів і місткості робочої площадки підлогової вентиляційної установки:

1 . Визначаємо площу робочої площадки:

20000м3  /год / 100 м3  /год/ м2   = 200 м2  

2. Маса зерна,що обробляється m = Q / q

m = 250 т

3. Висота насипу при вологості 22% і 80 м3  /год/т – не більше 2 м.

В даному випадку потрібно проводити теплове сушіння зернової маси у зерносушарці шахтного типу СЗШ-16.

Таблиця 2

Облік виконаної роботи при сушінні зерна



Пропуска через зерносушарку

Зйом вологості зерна, %

Маса зерна, т

Перевідний коефіцієнт в планові тони

Обсяг роботи, в планових тонах

Тривалість роботи сушарки, год

До сушіння

Після сушіння


1

22-18

250

237

0,68

170

10,6


2

18-14,5

237

227,3

0,70

165,9

10,3

всього

3

22-14,5

250

237


335,9

20,9


М=250т М1= (100-а/100-б)xМ


М1= (100-22/ 100- 18 ) x 250 = 78 / 82 x 250 = 237 т.

М2= (100 – 18 / 100 -14,5) x 237 = 82 /85,5 x 237 = 227,3т.

Висновок: при сушінні зерна гречки масою 250т на зерносушарці СЗШ-16, маса зерна після сушіння-227,3т, обсяг роботи - 335,9 планові тони, тривалість сушіння продовольчого зерна-20,9год, насіннєвого-41,8год.



1.2. Реалізація зернових мас


Правила приймання зернових мас.

1.1. Зерно приймають партіями. Під партією розуміють будь-яку кількість зерна, однорідне по якості, призначене до одночасного приймання, відвантаження чи одночасному збереженню, оформлене одним документом про якість.

1.2. У документі про якість на кожну партію зерна, що заготовляється чи поставляєтся, указують:

дату оформлення документа;

найменування відправника і станцію (пристань) відправлення;

номер автомобіля, чи вагона найменування судна;

номер накладної;

масу партії чи кількість місць;

станцію (пристань) призначення;

найменування одержувача;

найменування культури;

походження;

сорт, тип, підтип зерна;

клас зерна;

результати аналізів по показниках якості, що передбаченим стандартом технічних умов на відповідну культуру;

підпис особи, відповідальні за видачу документа про якість зерна.

1.2.1. На кожен окремий автомобіль, автопоїзд заготовлюваного зерна, що відвантажується колгоспом, радгоспом, допускається замість документа про якість видавати супровідний документ, у якому вказують:

найменування господарства-відправника;


Случайные файлы

Файл
163668.rtf
49968.rtf
66738.rtf
18074-1.rtf
183802.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.