Проект планування території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (14119)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ







КУРСОВИЙ ПРОЕКТ


З дисципліни: «Управління земельними ресурсами»

На тему:

«Проект планування території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області »




Виконав:

Ст. ЗЕМ 4к \ 1б

Гай В.Г.

Перевірив:

Лядова Н.І.






ОДЕСА 2010



ЗМІСТ


Вступ

1. Коротка характеристика об’єкту

1.1 Загальні відомості про господарство, клімат

1.2 Загальна характеристика рельєфа

1.3 Гідрографія

1.4 Рослинність

1.5 Характеристика грунтового покриву.

2. Аналіз земельного фонду в господарстві

2.1 Земельний фонд України у складі світових земельних ресурсів

2.2 Земельний фонд як об’єкт ДЗК і його основні категорії

2.3 Віднесення земель до певних їх категорій

2.4 Розподіл земель сільськогосподарського призначення по основним видам угідь

3. Розподіл земельного фонду за земельною власністю

4. Використання земель переданих у власність громадянам

5. Розподіл земель с\г призначення за формуванням господарювання

6. Визначення основних напрямків підвищення ефективності використання земельних ресурсів території на перспективу

6.1 Ліквідація недоліків в межах утворених землекористувань. Формування нових землекористувань

6.2 Розробка заходів з поліпшення використання земель у межах населених пунктів

6.3 Розробка заходів з підвищення ефективності використання земель, зайнятих виробничими центрами с\г підприємств

6.4 Визначення потреби в земельних ресурсах для промисловості і транспорту. Розвиток дорожньої мережі

7. Розробка заходів з раціонального використання земель, їх поліпшення і охорони

8. Визначення економічної ефективності заходів з поліпшення використання земель

9. Техніко-економічні показники (ТЕП)

Висновки

Список літератури


ВСТУП


Розвиток продуктивних сил країни, який забезпечує зростання доброботу суспільства, передусім визначається рівнем використання земельного фонду як одного з найважливіших видів ресурсів соціально – економічного розвитку України. У цьому звязку виняткова роль належить розвитку системи управління земельними ресурсами, зорієнтованої на поєднання загальнодержавних (центру) і регіональних інтересів.

Серед усіх інших компонентів природного середовища, які використовуються для виробництва матеріальних благ, виключн важливу роль відіграють земельні ресурси. Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У найбільш загальних рисах поняття “управління” використовується для характеристики будь – яких систем – біологічних, соціальних, технологічних.

Управління земельними ресурсами – це діяльність, спрямована на досягнення поставленої мети, а земельний менеджмент – процес (інструмент), за допомогою якого досягається ця мета.

Ефективність управлінського рішення з використання земельних ресурсів виражається мірою раціоналізації землекористування.

Під раціональним землекористуванням потрібно розуміти використання земель згідно з їх цільовим призначенням, отримувати максимум продукції при мінімальних затратах на їх виробництво, не порушуючи навколишнього середовища на відповідному рівні розвитку продуктивних сил і земельних відносин.

Впродовж багатьох років надзвичайно важко було управляти охороною природного середовища в цілому і землекористуванням, зокрема. 17 вересня 1996 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову “Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів”.

Розкриємо перелік цих видів діяльності:

  1. охорона і раціональне використання водних ресурсів;

  2. охорона атмосферного повітря;

  3. охорона і раціональне використання земель;

  4. охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів;

  5. охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів;

  6. охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу;

  7. раціональне використання та зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

  8. наука, інформація та освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці.


  1. Коротка характеристика об’єкту


1.1 Загальні відомості про господарство, клімат


Господарство розташоване в північно-західній частині Звенигородського району на відстані 45 км від районного центру міста Звенигородського і 56 від обласного центру міста Черкаси.

Адміністративним, культурним і виробничим центром господарства є село Шевченкове розташоване в східній частині землекористування.

За даними коректування планових матеріалів за господарством закріплена площа 3193,6 га, зокрема рілля – 2745,0 га, пасовищ – 69,0 га лісових площ – 62,0 га, боліт 85,0 га, сінокосів – 11,0 га, дорогі – 33,2 га, лісосмуги – 101,4 га, під населеним пунктом – 49 га.

Територія господарства знаходиться в дуже теплому центральному агрокліматичному районі Черкаської області.

Сума середньодобових температур повітря вища +100 складає тут 3320° позитивні середньомісячні температури утримуються більше 10 місяців. Середньомісячна температура повітря найтеплішого місяця - липня +27°. Річний максимум температури повітря +38°. Середній з абсолютних річних мінімумів температури мінус 19°. Тривалість безморозного періоду 195 днів.

Зима дуже тепла, м'яка, коротка. Висота сніжного покриву в даній місцевості в середньому складає 2-4 см, сніжний покрив нестійкий зважаючи на часту відлигу. Початок заморозків в першій декаді листопаду, останні заморожування спостерігаються в останній декаді квітня.

Весна звичайно наступає в березні.

Промерзання грунту за зимовий період незначне. Температура грунту на глибині 30 см не опускається нижче за нуль. Це „говорить про те, що забезпечується нормальна зимівля сільськогосподарських культур, у тому числі і ряду цінних теплолюбивих культур.

Діяльний період в житті грунту так само дуже тривалий. Тривала відлига взимку приводить до пожвавлення мікробіологічних процесів.

Середньорічна кількість атмосферних опадів складає 410 мм (за даними Староказацкой метеостанції), а за період з температурою вищий 10° - 260 мм.

Розподіл опадів по часах роки нерівномірне. Більш всього опадів випадає в червні-серпні місяці. Рослини систематично випробовують недолік вологи - гидротермічеській коефіцієнт рівний 0,9.

Пануючими напрямами вітру для всіх сезонів є південне, південно-східне і північне. Негативне дійство вітрів на території господарства позначається на збільшенні швидкості випаровування вологи з грунту і в збільшенні транспірування у рослин. Найпосушливішими вітрами є вітри східного і південно-східного напряму, які якнайменше насищені водяними парами, тому віднімають велику кількість вологи у грунту і у рослин, завдаючи тим самим великої шкоди сільськогосподарським культурам.

Приведені агрокліматичні дані зробили вплив на грунтовий покрив господарства.

Клімат обстежуваної території в основному, сприятливий для обробітку всіх районуючих культур і отримання хороших урожаїв. Основним лімітуючим чинником отримання стабільних урожаїв є посушливість.


1.2 Загальна характеристика рельєфу


Рельєф, як і клімат є одним з чинників грунтоутворення, багато в чому визначаючим характер грунтового покриву.

У геоморфологіному відношенні територія господарства відноситься до Придунайської рівнини, що є частиною Причорноморської низовини, і представлена широко хвилястим водноерозійним типом рельєфу.

По фізико-географічному районуванню територія землекористування входить в Придунайський терасно-дельтовий район Степової зони, південної степової підзони. |

Основний земельний масив господарства розташований на вододільному плато, яке з півночі на південь перетинається балками і лощинами.

Велику частину площі складають платні і пологі схили крутизною - 0 -3º, незначну площу представляють схили крутизною 3-5° і 5-7°.

Характер грунтового покриву знаходиться залежно від рельєфу місцевості . Так грунти з повновираженими гумусированими горизонтами залягають на вододільних плато, еродовані на схилах, в днищах балок залягають намиті грунти.

Рельєф робить великий вплив на розподіл атмосферних опадів, рівень грунтових вод, що позначається на водному режимі грунтів, на характері рослинності, на ступені еродованності \.

Ґрунти рівнинних ділянок знаходяться в сприятливіших умовах зволоження, ніж грунти схилів, причому чим крутіше схил тим менш він зволожується в результаті поверхневого стоку.

Якщо рельєф зумовлює перерозподіл кліматичних чинників тепла до вологі, обуславлює величини поверхневого стоку і ступінь ерозійних процесів, то грунтоутворуючі породи визначають спрямованість процесів грунтоутворення.

Грунтоутворуючі породи на території господарства представлені лессами, лессовідними суглинками, делювіальними відкладеннями .

Лес - це однорідна по механічному складу, карбонатна порода палевого кольору, відносно добре відсортована водопроникна, із сприятливими, капілярними властивостями. Пористість лесу складає до 50%.

Характерною особливістю лессів є переважання в гранулометричному складі фракції крупного пилу (34,72%) і збагачування мулом (32,10%).

Наявність карбонатів кальцію в лессах обумовлюють закріплення органічної маси, що розкладається, коагулює гумусне з'єднання. Від чого грунти, що сформувалися на лессах володіють хорошою структурою високою поглинювальною здатністю. Лесси не засолені легкорозчинними солями і не оглеєні.

Грунти, що сформувалися на лессах характеризуються однорідним за профілем механічним складом. У даному господарстві лесси на плато тяжкосуглинистого механічного складу.


1.3 Гідрографія


В процесі грунтоутворення беруть участь грунтові води, залягаючі на глибині 4-6 м. При глибшому заляганні води на процеси грунтоутворення не впливають. Глибина залягання грунтових вод знаходиться в тісному зв'язку характером рельєфу і літологичеськім складом порід, що беруть участь в геологічній будові території.

На плато грунтові води залягають глибоко і не беруть участі в процесі грунтоутворення. По днищах балок, де рівень грунтових вод глибше 10 м утворюються чорноземи намиті.

Місцями грунтові води засолені воднорозчинними солями.


1.4 Рослинність


Територія господарства знаходиться в підзоні полинно-типчаково-ковилових степів, для яких характерні злаковий рівноправні асоціації. • - . • - 1

В даний час природна рослинність збереглася лише на ділянках незручних для освоєння і представлена: пирієм, м'ятліком, шавлією, ромашкою, полином, деревієм, кураєм.

Ранньою весною, коли в грунті досить вологи звичайно розвивається рання рослинність, яка у середині липня засихає і на зміну їй з'являється інша ксерафітна рослинність, вузьколістні злаки з рясним різнотрав'ям.

На орних ділянках рослинність зустрічаєте у вигляді бур'янів, серед них березка польова, осот, лобода, щеріца, жовтий буркун, прутка польова, курай, суріпиця.

З деревно-чагарникової рослинності в лісосмугах виростають: акація біла, ясен, акація жовта, клен польовий, клен татарський, абрикоса, вишня, черешня. ;

В результаті взаємодії клімату, рельєфу, грунтоутворуючих порід і природної рослинності сформувався грунтовий покрив, який під впливом господарської діяльності людини зазнав деякі зміни.


1.5 Характеристика ґрунтового покриву


Згідно агроґрунтовому районуванню територія господарство імені XXI з'їзду КПРС віднесена до лісостепу Придніпровського.

На підставі польового обстеження і лабораторних аналізів виділено 5 грунтових різниць.

Нижче приведена номенклатура грунтів порядкові номери яких є шифрами, позначеними на грунтовій карті.


Таблиця 1. Номенклатурний список ґрунтів

Шифри

Назва

1

2

1. – 59е

Чорноземи звичайні могутні малогумусні

2. – 65е

Чорноземи звичайні могутні малогумусні слабосмитиє

3 – 4.

Чорноземи звичайні могутні малогумусні карбонатні середньозмиті крупнопильовато-тяжелосугліністиє на лессах.

7.

Чорноземи намиті.

12.

Лугово-чорноземні ґрунти на сучасному делювії


Чорноземи звичайні могутні розвивалися під запоною разнотравно-степової трав'янистої рослинності. Роль трав'янистої рослинності в утворенні цих грунтів полягає у тому, що під її впливом розвивається дерновий процес, внаслідок чого грунт збагатить гумусом, що складається головним чином з гумінових кислот. Гумус формується як за рахунок надземної частини рослин так і за рахунок їх кореневої системи.

Дерновий процес грунтоутворення протікав за участі грунтових вод. Бідна рослинність з короткою кореневою системою сухість повітря і періодичне зволоження не дають можливість накопичити багато перегною, тому грунти малогумусні, зміст гумусу не перевищує 4%.

Природний процес грунтоутворення в чорноземних грунтах істотно змінюється при залученні їх в сільськогосподарське використовування, що обумовлене систематичною механічною обробкою грунтів, зміною рослинності, застосуванням добрив.

Чорноземи звичайні на території господарства представлена чорноземами звичайними могутніми малогумусними крупкопильовато-тяжкосугліністими на лессах (шифр 1).

Сформувалися на вододілах, де поверхня більш менш рівна, поверхневий стік незначний або його зовсім немає, грунтові води залягають глибоко.

Це найродючіші грунти, характеризуються сприятливими агрономічними властивостями, могутньою гумусированною частиною профілю до 110см.

Морфологічна будова профілю чорноземів звичайних могутніх малогумусних наступна.

Запаси гумусу в грунті мають важливе значення і є одним з основних показників родючості грунту. Інтенсивність мікробіологічних процесів підвищується при збільшенні в грунті гумусу. Величезне значення має гумус як чинник поглинювальної здатності грунту. Не менш значна роль гумусу у формуванні агрономічно цінної водоміцної структури, а звідси витікає, що гумус є важливим чинником підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Показники Водно-фізичних властивостей дають можливість судить про характер водного режиму грунтів, здатність їх акумулювати вологу зокрема доступну, продуктивно використовувану рослинами.

Еродовані чорноземи звичайні могутні

На схилах поширені еродовані грунти, серед яких виявлені слабо-, средне- і сильнозмиті види.

Під ерозією грунтів розуміють руйнування грунтів і знос продуктів руйнування водою і вітром.

Територія землекористування разом з дефляцією випробовує дію водної ерозії, розвиток якої тісно пов'язаний з рельєфом. Звичайно в результаті поверхневого стоку зливових вод руйнування грунту починається при ухилі 1-2°.

Площинна ерозія - найпоширеніший вид водної ерозії і разом з тим найбільш небезпечний, оскільки вона протікає непомітно і часто виявляється лише тоді, коли значна частина родючого гумусного шару змиті і починає підорюватися ніжележащий малородючий перехідний горизонт. Ерозіонні процеси викликають істотні зміни фізико-хімічних і водно-фізичних властивостей, масштаб їх залежить від інтенсивності і тривалості змиву.

Вже на вузьких єрозіонно-небезпечних плато 0-10 і схилах крутизною 1-2°, 2-3° і 3-5° в результаті площинної ерозії утворилися чорноземи звичайні могутні малогумусні слабозмиті крупнопильовато-тяжелосугліністі (шифр 2).

Слабозмитим різновидам властиві ті ж морфологічні ознаки, що і незмитим аналогам, відрізняються лише меншою потужністю гумусированной частини профілю (74-90 см) через часткову смитості власне гумусного горизонту (не більш половину).

Зміст гумусу в шарі 0-20 см варіює в межах 3,10-3,63%. Скипають від 10% розчину солоної кислоти не менше ніж з 30см, з глибиною карбонатность збільшується на глибині 45-55 см - 8,50% на глибині 70-80см - 11,25%. Реакція грунтового розчину на поверхні близька до нейтральної 6,57, а на глибині зсовується у бік лужної - 7,16.

На схилах крутизною 3-5° і 5-7°, рідше за 1-2° і 2-3° градусів залягають середньозмиті грунти. Середньозмиті види представлені чорноземами звичайними могутніми малогумусними карбонатними середньозмиті пісчанисто-середньосугліністими (шифр 3) і чорноземами звичайними могутніми малогумусними карбонатними середньозмитими крупнопильовато-тяжкосугліністими (шифр 4).

Інтенсивний поверхневий стік приводить до змиву більшої частини або всього гумусного горизонту, потужність профілю коротшає до 62см. До орного залучається гумусированний перехідний горизонт, зміст гумусу зменшується до 2,46% в шарі 0—20 см (розрізи 1,33).

Ерозійні процеси обумовлені не тільки зменшенням гумусу з поверхні, але і зменшенням його запасів в півметровому шарі в порівнянні з незмитими аналогами.

У міру змиву, погіршуються і водно-фізичні властивості, зменшується влагообеспеченість, оскільки до фільтрації до випаровування приєднується до поверхневий стік, на частку якого під час злив доводиться 20-30% декілька обважнює об'ємна і питома вага, збільшується польова вологоємність, знижується коефіцієнт вологовіддачі.

Чорноземи намиті і лугово-чорноземні грунти.

У лощинах і балках, де акумулюється мілкозем, що змивається з схилів, виділені чорноземи намиті крупнопильовато-тяжкосугліністі (шифр 6).

Грунтові води залягають глибше 6 м і участі в грунтоутворенні не приймають. Проте умови зволоження тут дещо кращі, ніж на грунтах схилів, завдяки акумуляції атмосферних опадів, що стікають з прилеглих схилів.

Лугово-чорноземні ґрунти представлені ґрунтами під шифром 8- лугово-чорноземні крупнопильовато-тяжкосугліністі. Вони відносяться до дернового типу грунтоутворення, протікаючому в умовах періодичного впливу грунтових вод залягаючих на глибині 3-5 м.

Профіль лугово-чорноземних грунтів морфологічно в основних рисах близький до профілю чорноземів намитих, проте, особливі гідрологічні умови додають йому помітну глєєватость нижніх горизонтів - наявність сизих і охристих плям в почвообразующей породі.

По механічному складу лугово-чорноземні грунти крупнопильовато-тяжелосугліністиє (фізичної глини 45,28%- крупно- пил 44,54%, розріз № 70).

'•


Оптимальні умови для оранки (стиглість грунту) наступає при стані вогкості, приблизне рівній вогкості завиває рослин.

Для весняного боронування, передпосівної обробки, посіву оптимальні умови для оранки створюються при вогкості близької до польової вологоємності.

Вищеописані морфологічні і агрономічні дані чорноземів звичайних могутніх малогумусних характеризуючих їх як високородючі грунти.


  1. Аналіз земельного фонду в господарстві


2.1 Земельний фонд України у складі світових земельних ресурсів


Площа України складає 50,4 млн. га або 0,5% світових земельних ресурсів. Із загальної площі > 6,9% складає сільськогосподарські угіддя, із них:

  • оброблювані землі 56,4 %;

  • на сіножати і пасовища приходиться 13 %;

  • лісові площі складають 17,2 %;

  • інші угіддя 13,4 %.

До оброблюваних земель відносяться: рілля і багаторічні насадження.

Європа займає 3,6 % світових ресурсів:

Азія 20,5 %;

Африка 22,7 %;

Америка 29,8 %;

Австралія Океанія 6,4 %;

СНГ 16,6 %.

Україна займає 1/33 частину.

В Європі площа сільськогосподарських угідь – 47,8 %, із них:

  • оброблювальних земель 29,7 %;

  • лісістість 32,8 %.

Порівняно з Європою розореність в 2 раза більше, а лісістість в 2 раза менша.

До площі с\г угідь (Америка) трошки більше 30 %.

Оброблюваньні землі – 10 %.

Лісістість більше 40 %.

Територія України відноситься до однієї з найбільш освоєних земель с\г. Продуктивність с\г земель в 2 раза нижче ніж в країнах Європи.

На території України находиться 1/3 світових запасів чорноземів. В природньому відношенні територія України ділиться на 7 природних зон:

  • полісся, яке займає 19,5 % території України;

  • лісостеп, найбільша прородна зона 33,3 % території України;

  • північний і центральний степ 26,7 % території України;

  • південий степ 13,7 % території України;

  • гірський Крим 1,3 %;

  • Карпати 5 %;

  • Закарпатська область 0,5 %.

Розореність території по зоні не рівномірна. В Поліссі площа с\г угідь – 15,1 %, а ліси – 39,8 %. В Лісостепу площа с\г угідь – 36 %, а площа лісів – 25,6 %. Північний і центральний степ – с\г угіддя складають 13 %. Гірський Крим – 0,9 %, а лісів – 2,8 %. Карпати – 2,6%, лісів – 17%. Низини Карпат – 0,5%, лісів – 0,8%.

Найбільша розореність степовій зоні, так як на ній найменша лісістість. Найбільша лісістість складає Карпати і Гірський Крим, після чого йде зона полісся.

Забезпеченість земельними ресурсами на душу населення – не рівномірна. Найменша забезпеченість – 0,37 га в Закарпатській області.

Найбільша забезпеченість с\г угіддями на 1 мешканця спостерічається в лісостеповій і степовій зонах, а найменша в низинах Карпат.

А це саме накладає свій відбиток на використання земельних ресурсів і їх розподіл між галузями суспільного виробництва. На використання земельних ресурсів великий вплив має не тільки наявність земельних угідь, а також залягання корисних копалин.

Якщо взяти Донецька, до них відноситься трошки менше 40%, а Харківська область має забезпеченість на душу населення в 2 рази більше.


2.2 Земельний фонд як обєкт ДЗК і його основні категорії


Методологічними основами державного земельного кадастру є Конституція України, яка проголошує, що земля України є обєктом власності українського народу, основним національним багатством і перебуває в особливою охороною держави.

Крім Конституції України методологічними основами являються Земельний Кодекс України, укази президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів, методичні вказівки на виконання земельно-кадострових робіт, праці вчених-класиків.

Земельний Кодекс України складається з 10 розділів, 37 глав, 212 статей.

В одному із розділів (2 розділ ) йдеться про склад і цільове призначення земель.

В статті 18. Розповідається про склад земель.

  1. до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними обєктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

  2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

  3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельної ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.

Згідно Земельного Кодексу земельний фонд України поділяються на 9 категорій земель (стаття 19. Категорії земель):

  1. землі сільськогосподарського призначення;

  2. землі житлової та громадської забудови;

  3. землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

  4. землі оздоровчого призначення;

  5. землі рекреаційного призначення;

  6. землі історико-культурного призначення;

  7. землі лісогосподарського призначення;

  8. землі водного призначення;

  9. землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Категорії земель характеризують розподіл земельного фонду між галузями суспільного виробництва і з другої сторони характеризують цільове призначення використання земель. Категорії земель можуть бути у всіх формах власності і використовуватись в усіх формах господарювання.


2.3 Віднесення земель до певних їх категорій


До земель сільськогосподарського призначення відноситься всі ці землі, які надані для с\г виробництва. До них відносяться землі с\г підприємств різних форм власності, форм господарювання, землі підсобних господарств – промислових та інших категорій земел, землі надані для ведення особистих підсобних господарств, надані для створення товариств – садівничих, огородних і інших, тобто всі ті землі, які використовуються для вирощування виробництва с\г продукції. Землі для вирощування с\г продукції можуть використовуватися прямо або косвено.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населенного пункту, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших обєктів загального користування. До них відносяться земельні ділянки надані для будівництва обслуговування жилого дому, для будівництва кооперативних житлових будівель і споруд, гаражно-будівельних кооперативів, а також для розміщення багатоквартирних житлових будинків.

До земель природного призначення відносяться землі, що мають особливу природноохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінність. До них включаються природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафні парки, заказники, памятки природи, геології, заповідні урочища, а також штучностворені обєкти, такі як ботанічні сади, тендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природньо-лікувальні властивості, що використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворюваннь і лікування людей.

До земель рекреаційного призначення належать землі,які використовуються для відпочинку людей, туризму, проведення спортивних заходів, до них слід віднести – земельні ділянки зелених приміських зон, зелених насаджень населеного пункту, земельні ділянкизайняті будинками відпочинку, пансіонатів, обєктами фізкультури, спорту, туризму, туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок та мисливців, дитячі будинки відпочинку, а також землі надані для дачного будівництва.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і памятні місця, повязані з історичними подіями, городища-кургани, давні поховання, памятні скульптури, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, ділянки історико-культурного шароукріплень, виробництва шляхів, каналів, архітектурні ансанблі, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавньої архітектури, споруди цівільної, промислової та військової архітектури, культурні архітектури народного зодчества, сабово-паркові комплекси, фонова забудова.

До земель лісового фонду належать землі криті лісовою рослинністю або не вкриті лісовою рослинністю, але надані та використовуються для потреб ведення лісового господарства. До земель лісового фонду належать землі, які зайняті зеленими насадженнями в містах населенного пункта, не віднесені до приридньо-заповідних земель, захисними лісосмугами на землях с\г призначення, вздовж залізничих і шосейних дорог, каналів, річок, водоймищ, окремими деревами, групами дерев, чагарниками, які мають природноохоронне або промислове значення. Усі насадження діляться на дві групи – до першої групи відносяться: ліси, чагарники, які мають продоохоронне значення – це захисні лісосмуги, зелені зони, інші насадження в малолісистій зоні; до другої групи відносяться лісові насадження, які мають промислово-господарське призначення або використання. Землі лісового фонду можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності. На землях державної власності створюються і функціонують державні лісогосподарські підприємства. На землях комунальної власності створюються комунальні лісогосподарські підприємства, використання лісових насаджень комунальної приватної власності обовязкового узгоджуються зі службою охорони лісів, міністерством лісового господарства.

До водного фонду належать землі зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними обєктами, болотами, а також островами, прибрежними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойомів, гідротехнічними спорудами, підканалами, а а також землями відведеними до них береговими слугами водних шляхів. Землі водного фонду можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності, використання земель водного фонду відбувається під контролем служби охорони міністерства водного господарства. На землях державної, комунвльної власності створюються відповідно підприємства водного господарства державній і комунальній, а також рибаловецькі підприємства усіх трьох форм власності.

До земель промисловості належать надані для розміщення експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх підїздних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель та інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності. Надання земель промисловості проводиться згідно проекту в розмірах передбачених нормативами, надання земель до гірничої промисловості проводиться тільки після повернення раніше використованих земель і проведення на них рекультивації.

Під час виконання даної лабораторної роботи я зрозуміла, що в господарстві “Вавілон” виділяються чотирі категорії земель, а саме це показано в таблиці 1.


Таблиця 1.

Розподіл земельного фонду за цільовим призначення

п\п

Категорії земель

Площа, га

Питома вага, %

1

Землі сільськогосподарського призначення

2959,6

92,7

2

Землі житлової та громадської забудови

49,0

1,5

3

Землі природно-заповідного та іншого прородоохоронного призначення

-

-

4

Землі оздоровчого призначення

-

-

5

Землі рекреаційного призначення

-

-

6

Землі історико-культурного призначення

-

-

7

Землі лісогосподарського призначення

62,0

1,9

8

Землі водного фонду

123,0

3,9

9

Землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення

-

-

Всього:

3193,6

100


Висновок: Після розподілу земельного фонду за цільовим призначенням можна зробити висновок, про те, що дане господарство займає 3193,6 га з них обстежуються чотири категорії земель. Найбільшу частину займає категорія сільськогосподарського призначення 2959,6 га – 92,7 %.


2.4 Розподіл земель сільськогосподарського призначення по основним видам угідь


В главі 5 Земельного Кодексу України “Землі сільськогосподарського призначення” виділяється стаття 22 – Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання.

  1. Землі сільськогосподарського призначення визначаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської начення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання. продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

  2. До земель сільськогосподарського призначення належать:

  • сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

  • несільськогосподарські угіддя.

Земельні угіддя характеризують господарський стан земель.

Сільськогосподарські угіддя:

Рілля – це земельна ділянка, яка систематично обробляється, використовується дл вирощування с\г культур: польових, зернових, технічних, кормових.

Сади – це земельна ділянка зайнята плодовими насадженнями, яка постійно обробляється відповідно до технологічних умов і використовується для виробництва продукції плодівництва.

Виноградники – це земельні ділянки зайняті плантаціями виноградних насаджень, які постійно обробляються відповідно до технологічних умов і використовуються для виробництва виноградарсько-виноробної продукції.

Горіхо-плідні – це земельні ділянки зайняті горіхо-плідними насадженнями (грецький горіх, фундук, мендаль), які використовуються для виробництва горіхів.

Ягідники – це земельні ділянки зайняті ягідними насадженнями, які систематично обробляються використовуються для вирощування ягідних культур (малина, смородина різних відтінків).

Тутові – насадження, які використовують для годівлі тутового шовкопряда.

Маточники – бувають плодові і винограднв – це плантації плодових або виноградних культур, які систематично обробляються використовуються для виробництва або вирощування сажінців.

Крім маточників є виноградні шкілки – це виноградна ділянка, яка використовується в системі сівозмін для вирощування виноградних сажінців.

Питомники – земельна ділянка, яка використовується в системі спеціальної сівозміни для вирощування посадочного матеріалу плодових, ягідних і горіхо-плодових насаджень.

Сіножаті – це земельна ділянка з природим або штучним травостоєм розміщена в елементах гідрографічної мережи і використовується для сінокосіння. Сіножаті можуть бути покращені – на яких проводиться корінне або поверхневе покращення шляхом руйнування або знищення існуючої дарнини та поліпшення травостою, на них шляхом підсіву травосуміші або посіву травосуміші. Підсів травосуміші- поверхневе покращення, а посів травосумішів – корінне покращення.

Пасовища – це земельні ділянки із природним або штучним травостоєм, які розміщаються на корінних схилах гідрографічної мережі, а також плододільних просторах і систематично використовуються для випасу тварин. Пасовищі, як і сіножаті можуть бути чистими, покращеними, чагарниками, рідколіссям. Покращення пасовищ здійснюється аналогічно сіножатям.


Таблиця 2.

Розподіл земель сільськогосподарського призначення по основним видам угідь

п\п

Види угідь

Площа, га

Питома вага від с\г, %

Питома вага від всієї площі, %

1.

Сільськогосподарські угіддя:

  • рілля

  • пасовища

  • сінокоси

  • сад



2704

69

11

41



91,2

2,4

0,4

1,4



84,7

2,2

0,3

1,3

2.

Інші землі:

  • дороги

  • лісосмуги


33,2

101,4


1,1

3,5


1,0

3,2

Всього:

2959,6

100

92,7


Висновок: Із розподілу земель сільськогосподарського призначення по основним видам угідь можна зробити висновок, те що більшу частину території сільської ради займає сільськогосподарські угіддя – рілля – 2704 га.


  1. Розподіл земельного фонду за земельною власністю


Кожен має право володіти, користуватися і розпоряжатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися обєктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є порушним. Все це сказано в статті 41 Конституції України.

А в розділі 3 “Права на землю” в главі 14 “Право власності на землю” стаття 78 розповідає зміст права власності на землю.

  1. Право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

  2. Право власності на землю набувається на реалізується на підставі Конституції України, а також інших законів, видаються відповідно до них.

  3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межаж населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані обєкти комунальної власності.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

  • Передачі їм земель державної власності;

  • Примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

  • Прийняття спадщини;

  • Придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

  • Виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть обєднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та државних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть перебувати у комунальній власності, належать:

  • Землі атомної енергетики та космічної системи;

  • Землі оборони, крім земельних ділянок під обєктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;

  • Землі під обєктами природно-заповідного фонду та історико-культурними обєктами, що мають національне та загальнодержавне значення;

  • Землі під водними обєктами загальнодержавного значення;

  • Земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

  • Земельні ділянки зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

  • Земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами;

  • Земельні ділянки, закріплені за вищими закладами державної форми власності;

  • Земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), обєкти незавершеного будівництва та законсервовані обєкти.

До земель державної власності, які не можуть перебуватись у приватну власність, належать:

  • Землі атомної енергетики та космічної системи;

  • Землі під державними залізницями, обєктами державної власності повітряного і трубопроводного транспорту;

  • Землі оборони;

  • Землі під обєктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

  • Землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначеним цим Кодексом;

  • Землі водного призначення, крім випадків, визначеним цим Кодексом;

  • Земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

  • Земельні ділянки зон відчуження та безумовного відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

  • Земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами;

  • Земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної і комунальної форм власності.

Держава набуває права власності на землю у разі:

  • Відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

  • Придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

  • Прийняття спадщини;

  • Передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

  • Конфіскація земельної ділянки.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.


Таблиця 3.

Розподіл земельного фонду за земельною власністю

Форма власності

Площа, га

Питома вага від всієї площі, %

Державна

185,0

5,8

Комунальна

49,0

1,5

Приватна

2959,6

92,7

Всього:

3193,6

100


Висновок: Після розподілу земельного фонду за земельною власністю можна сказати, що землі поділені на три форми власності, це державна, яка становить 185,0 га, комунальна – 49,0 га і приватна – 2959,6 га.


4. Використання земель переданих у власність громадянам


Громадянам України – членам фермерських господарстр передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної часки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Змлі фермерського господарства можуть складатися із:

  • Земельні ділянки, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

  • Земельні ділянки, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності;

  • Земельні ділянки, що використовується фрмерським господарством на умовах оренди.

Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та інших обєктами загального користування.

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Для приватного підсобного господарства – забезпечення своїх працівників продукцією.


Таблиця 4.

Використання земель переданих у власність громадянам

п\п

Призначення земель

Площа, га

Питома вага від с\г земель, %

Питома вага від загальної площі, %

1

Для ведення сільськогосподарських, фермерських господарств

31,0

1,05

0,9

2

Для приватного підсобного господарства

27,0

0,9

0,8

3

Присадибні

5,0

0,2

0,2

4

Колективне садівництво

41,0

1,4

1,2

5

Дачне

-

-

-

Всього:

104,0

3,6

3,1


Висновок: Землі господарства “Вавілон” потрібно використовувати за призначенням і передані у власність громадянам, що і було зроблено, а саме для ведення сільськогосподарських, фермерських господарств – 31,0га, для приватного підсобного господарства – 27,0га, присадибні – 5,0га і колективного садівництва – 41,0га.


5. Розподіл земель с\г призначення за формуванням господарювання


Землі сільськогосподарського призначення можна поділити за формуванням господарювання. А саме:

  • Приватно – орендні

  • ТОВ

  • АТ

  • С\г кооперативи

  • Інші с\г формування

В моєму завданні розглядаються приватно – орендні, ТОВ, АТ і с\г кооперативи.


Таблиця 5.

Розподіл земель с\г призначення за формуванням господарювання

п\п

Форми господарювання

Площа, га

Питома вага с\г земель, %

1

Приватно – орендні

52

1,8

2

ТОВ

38

1,3

3

АТ

37

1,3

4

С\г кооперативи

19

0,8

5

Інші с\г формування

-

-

Всього:

146

5,2


Висновки: Землі сільськогосподарського призначення діляться на приватно – орендні, які займають площу – 52 га, ТОВ – 38 га, АТ – 37 га і с\г кооперативи – 19 га.

Для характеристики ефективності використання земель розраховується ряд показників:

  1. Ступінь освоєнності землі:


К = Пс.г. / Пс.г. + Пр.

Де:

Пс.г. – площа сільськогосподарських угідь;

Пр. – площа резервних земель, які можуть бути уведені.


К = 2959,6 / 2959,6 + 142 = 0,95

Пр. = Пл.ф. + Псінож. + Ппасов.

Пр. = 62,0 + 11,0 + 69,0 = 142,0


  1. Коефіцієнт розореності:


Кр. = Пр. / Пс.г.


Де:

Пр. – площа ріллі;

Пс.г. – площа сільськогосподарських угідь.


Кр. = 2704,0 / 2959,6 = 0,91


6. Визначення основних напрямків підвищення ефективності використання земельних ресурсів території на перспективу


6.1 Знищення недоліків в межах утворених землекористувань. Формування нових землекористувань


З метою раціонального використання земельних ресурсів на території Шевченківської сільської ради необхідно детально вивчити і дослідити наявність різних недоліків, які негативно впливають на ефективне використання земель даної території.

У зовнішніх межах території можуть бути різні недоліки: зламаність суходільних меж, серезсмужжя, вкраплення, вклинювання до сусідньої території.

По картографічним матеріалам детально вивчають зовнішні межі території, виявляються недоліки і реклмендуються шляхи їх виправлення. При відсутності недоліків або неможливості їх виправлення про це робиться запис.

Дані заносяться в таблицю 6 стосовно недоліків даної території.


Таблиця 6.

Заходи з усунення недоліків у зовнішніх межах.

Найменування господарства

Недоліки

Шляхи виправлення

Територія сільської ради

У зовнішніх межах території господарства можуть бути різні недоліки, а саме криві межі господарства, чересмужжя, зламаність суходільних меж.

Щоб вирішити свої недоліки по господарству потрібно їх виправити. Якщо при відсутності недоліків або неможливості їх виправлення (по природним причинам) робиться запис. Щоб виправити границі потрібно зрізати і додати ділянку для зручності експлуатації меж господарства.

Розвиток ерозійних процесів, наявності ярів.

Меліоративні заходи.

Заболоченість

Меліоративні заходи.

Висновок: під час проведення аналізу на території Шевченківської сільської ради були знайдені недоліки, а саме: заболоченість, розвиток ерозійних процесів, наявності ярів і криві межі господарства.

Для усунення цих недоліків рекомендується: меліоративні заходи і зрізка і додавання грунту на земельні ділянки для зручності експлуатації меж господарства.

На основі вивчення особливостей території вносяться пропозиції зі створення нових форм господарювання.

При рекомендації по створенню нових сільськогосподарських підприємств слід передбачати їх спеціалізацію, звязок з населеними пунктами, забезпеченість шляхами загального користування і інше. При цьому можна орієнтуватися на встановленні середніх розмірах сільськогосподарських підприємств, що склалися на території України.

У степовій зоні середній розмір новоутворених сільськогосподарських підприємств після реформування господарства склав:

  • Для приватно – орендних і приватних підприємств – 1735 га;

  • Для підприємств з обмеженою відповідальністю – 2408 га;

  • Для акціонерних товариств – 2838 га;

  • Для сільськогосподарських кооперативів – 2519 га;

  • Для селянських (фермерських господарств) - 348 га;

  • Для інших сільськогосподарських формувань – 1079 га.

Користуючись нормативами для степової зони, використовуючи площі господарства я створила нові форми господарювання, які занесла в наступню таблицю 7.


Таблиця 7.

Рекомендації з розвитку новиз форм господарювання.

Рекомендуємі нові форми господарювання

Кількість господарств

Площа, га

Найменування сільськогосподарських підприємств і населених пунктів

Приватно – орендне підприємство

1

1286,7

с. Шевченкове, ПОП “Мрія”

Фермерське господарство

1

398,5

с. Шевченкове, ФГ “Козак”

Селянське господарство

1

341,6

с. Шевченкове, СГ “Луч”

Товариство з обмеженою відповідальністю

1

1166,8

с. Шевченкове, ТОВ “Зоря”


Висновок: Користуючись нормативами для степової зони, враховуючи площі господарства на території Шевченківської сільської ради я рекомендую такі форми господарювання:

  1. Приватно – орендне підприємство з площею – 1286,7 га;

  2. Фермерське господарство – 398,5 га;

  3. Селянське господарство – 341,6 га;

  4. Товариство з обмеженою відповідальністю – 1166,8 га.


6.2 Розробка заходів з поліпшення використання земель у межах населених пунктів


Високий рівень соціально-економічного розвитку села є основною умовою продовольчого та сировинного забезпечення держави, її економічної незалежності. Для сталого розвитку села необхідно, по – перше встановити розвиток сільського розселення.

Пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу обєктивно випливає з виняткової значущості та незамінності вироблюваної продукції сільського господарства у життєдіяльності людини і суспільства, з потреби відродження селянства як господаря землі, носія моралі та національної культури.

Виходячи із змін соціально – економічної основи розвитку села, був визначений новий напрямок удосконалення сільського розселення. Він закріплений в законі “Про пріорітет соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України”, прийнятому Верховною Радою 15 травня 1992 року, та заключається в тому, що в Україні зберігається система поселення, котра не залежить від розвитку і місцезнаходження сільських населених пунктів.

Для виявлення залишків площ в населених пунктах з метою трансформації їх у сільськогосподарські угіддя, визначимо розрахункову площу і зрівняємо з фактичною площею, позначеною на картографічних матеріалах.

Площа ділянки громадських установ розраховується за існуючими нормативами. При чисельності населення:

  • до 50 чол – 80 м2 / люд;

  • від 50 до 200 – 70 м2 / люд;

  • від 200 до 1000 – 60 м2 / люд;

  • від 1000 до 2000 – 50 м2 / люд;

  • більше 2000 – 40 м2 / люд.

Дані по населеним пунктам беруться зі звітів і заносяться в таблицю 8.


Таблиця 8.

Порівняльні показники фактичної і розрахункової площі сільських населених пунктів.

п/п

Назва землекористування

Найменування Н.П.

Чисельність населення

Кількість сімей

Площа присадибних ділянок

Площа Н.П. на поточний рік

Площа ділянки гром установ, га

Площа незабудованих ділянок

Коефіцієнт вуличної мережі

Розрахункова площа, га

Відхилення від фактичної площі




Всього, га

м2 /люд




Всього, га

м2 /люд

+

-

1.

Шевченківська сільська рада

с. Шевченкове

400 чол

114,0

5,0 га

49,0

1225,0

2,4

0,37

1,1

7,81

156,14

41,19



Отже, проводячи аналіз даної таблиці слід зазначити, що відхилення розрахункової від фактичної площі знаходиться в нормі, тобто 41,19 га.

При розрахунках враховується ріст населення в майбутньому. У даних групових системах розселення прогнозуєма чисельність населення враховується за формулою:


N p = Nf * K,


Де, N pпрогнозуєма чисельність населення , чол;

Nf - фактична кількість населення, чол.;

Kкоефіцієнт рахунку природного приросту населення і міграції.


N p = 150 * 1,17 = 175,5

N p = 130 * 1,17 = 152,1

К = 1 + (Р ± V / 100 )


Р – процент природного приросту населення (1,4 – 1,6%)

Vпроцент міграції населення (+ 0,5; + 1,0%)

К – коливається у межах 1,16 – 1,18.

Кількість населення множимо на коефіцієнт. Прогнозуєма кількість населення використовується для визначення площ громадських установ.

При визначенні площі присадибних ділянок можна орієнтуватись на норми в Земельному кодексі. Функціональний тип населеного пункту визначається згідно наступного групування:

  • районні центри;

  • кустові центри;

  • центи сільськогосподарських підприємств;

  • центри сільськогосподарських підрозділів;

  • галузеві центри;

  • центри дрібногрупових обєднань;

  • центри фермерських господарств.

Після чого складається баланс території, який записується в таблицю 9.


Таблиця 9.

Плануємий баланс території населених пунктів.

п/п

Найменування Н.П.

Функцірнальний тип

Площа населеного пункту, га

У тому числі

Питомі показники, м2 /люд

Фактична

Розрахункова

Присадибні землі, га

Ділянки громадських установ, га

Незабудовані ділянки, га

Вулиці, проїзди, га

Виробничі споруди, га

Загальної території

Присадибних ділянок

1.

с. Шевченкове

Фермерське господарство

49,0

8,55

5,0

2,4

0,37

0,47

0,31

1500,0

877,0


В результаті складання плануємого балансу території населених пунктів можна зробити висновок, що питомі показники знаходяться в нормі. В таблиці я привела детальну характеристику площі населеного пункту Шевченкове.

Пріорітетність розвитку соціальної сфери села та агропромислового комплексу забезпечується зміною структури інвестицій в народному господарстві, переорієнтацією промислового виробництва на їх потреби, зростанням обсягів капіталовкладень і матеріально – технічних ресурсів.

В моєму курсовому проекті даний населений пункт з недостатнім благоустроєм на основі вивчення Закону України “Про пріорітетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” склала в таблиці 10, в якої внесла плануємі заходи стосовно розвитку даного населеного пункту.

Приведу деякі аспекти (теоретичні) згідно з вищевказаного закону. Пріорітетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу забезпечується державою шляхом здійснення таких організаційно – економічних і правових заходів:

  • створення необхідної ресурсної бази для всебічного задоволення виробничих потреб і розвитку соціальної інфраструктури;

  • зміни державної інвестиційної політики, зокрема спрямування інвестицій на першочергове створення матеріально – технічної бази по виробництву засобів механізації, хімізації, переробної промисловості, будівельної індустрії для агропромислового комплексу з метою поліпшення його соціально – економічного становища і наукового забезпечення та соціальних умов життєдіяльності трудових колективів;

  • надання агропромислових товаровиробникам права вільного вибору форм власності і напрямів трудової та господарської діяльності, повної власності на результати своєї праці.

Будівництво в сільській місцевості обєктів освіти, охорони здоровя, культури і спорту, водопроводів, каналізаційних систем та споруд, мережі газо- і електропостачання, шляхів, обєктів служби побуту.

На основі цих та інших законодавчих даних складаю таблицю 10.


Таблиця 10.

Заходи з відродження і подальшого розвитку малих сільських населених пунктів.

п/п

Найменування населеного пункту

Кількість населення

Основні заходи

На поточний рік

На перспективу

Підвищення рівня благоустрою

Розвиток народних промислів

Створення установ обслуговування

Будівництво доріг

1.

с. Шевченкове

400,0

57,0

Покращення газопроводу, каналізації

Розвиток риболовства, державні інвестиції в розвиток садівництва

Державні і місцеві капіталовкладення (лікарня, СТО, аптека)

Покращення дорожньої мережі, реконструкція


Отже, в населеному пункті Шевченкове необхідно провести реконструкцію і покращення доріг, здійснити підвищення рівня благоустрою, інвестиції в розвитку садівництва, а також місцеві і державні капіталовкладення.


6.3 Розробка заходів з підвищення ефективності використання земель, зайнятих виробничими центрами с\г підприємств


Раціональне розміщення виробничих комплексів і їх облаштування дає суттєвий вплив на інтенсивність використання не лише безпосередньо зайнятих обєктами земель, а й на всю площу с/г угідь, бо вони є їх виробничими центрами. Тому розробка заходів по вдосконаленню розміщення таких обєктів має важливе значення стосовно підвищення ефективності використання продуктивності земель даного населеного пункту.

Виробничий центр сільськогосподарського підприємства – це комплекс виробничих і складських будівель, споруд і приміщень, обєднаних єдиним технологічним процесом, енергетичними засобами та інженерними комунікаціями.

Для того, щоб знати існуючу ситуацію та для прогнозування стану і прийняття проектних рішень необхідно провести аналіз виробничих центрів на території господарства, що включає детальне вивчення всіх наявних в господарствах виробничих обєктів: їх сучасного стану, потужності, просторового розміщення, забезпеченості підїздами. На основі такого аналізу робиться висновок про сучасний стан обладнання, розміщення та функціонування виробничих центрів і комплексів сільськогосподарських підприємств та господарств.

Для визначення розрахункової площі виробничих центрів сільськогосподарських підприємств користуюся нормативами (таблиця 11), тобто нормою земельної площі на одиницю потужності чи на один об’єкт.


Таблиця 11.

Умовні нормативні площі для підприємств.

п/п

Підприємства

Потужність підприємства, розр.один

Землеємкість, м2/ розр.один

Потрібна площа, га

1

Цегляний завод

3 млн.шт

5000

1,5

2

Цегляний завод

5 млн.шт

5000

2,5

3

Карєр для добутку піска

75 т/добу

400

3,0

4

Райветлікарня

1 обєкт

5000

0,5

5

Райагрохімкомбінат

200 т/зміну

100

2,0

6

Майстерні по кап.ремонту

1 обєкт

20000

2,0

7

Майстерні по пот.ремонту

1 обєкт

12000

1,2

8

Пункт первинної переробки молока

1 обєкт

5000

0,5

9

Маслобійня

1 обєкт

4000

0,4

10

Забійний пункт

1 обєкт

3000

0,3

11

Комбікормовий цех

1 обєкт

3000

0,3

12

Овочеконсервний завод

1 обєкт

4000

0,4


Результати розрахунків заносю в таблицю 12.


Таблиця 12.

Порівняльні показники фактичної і розрахункової площі, зайнятої виробничими центрами сільськогосподарських підприємств.

Назва с/г підприємства

виробничого центру на плані

Назва виробничого центру

Потужність розд.од.

Фактична площа, га

Питома площа на 1 розд.од., м2/кв

Розрахункова площа, га

Відхилення від фактичної площі

+

-

Приватно – орендне підприєм.

1

Майстерня по кап.ремонту

1 обєкт

2,0

20000

2,0

0


2

Олійня

1 обєкт

0,2

4000

0,4


-0,2

3

Карєр для видобутку піска

75 т/добу

1,5

400

3,0


-1,5

Сільське господ.

4

Майстерня по кап.ремонту

1 обєкт

1,0

20000

2,0


-1,0

Фермерське господ.

5

Майстерня по кап.ремонту

1 обєкт

1,5

20000

2,0


-0,5

Товариство з обмеж. відпов.

6

Майстерня по кап.ремонту

1 обєкт

2,0

20000

2,0


0

7

Майстерня по кап.ремонту

1 обєкт

0,5

20000

2,0


-1,5


В даній таблиці я охарактеризував фактичну і розрахункову площі, які зайняті такими виробничими центрами, як майстерні по капремонту, карєром і олійнею.

Слідуюча таблиця це характеристика існуючих тваринницьких комплексів і ферм на даній території с. Шевченкове.

На даній території Звенигородського району Черкаської області не існують тваринницькі комплекси і ферми.

На підставі аналізу стану існуючих виробничих центрів і тваринницьких комплексів і ферм розробляються заходи по їх розвитку і поліпшенню просторових умов, які заносяться у таблиці 14 і 15.

Таблиця 14.

Розвиток виробничих центрів і комплексів на території.

Назва Н.П.

Вид центру, комплексу

на плані

Потужність

Розрахункова площа, га

Площа, га

існуюча

реконструкція

будівництво

с. Шевченкове

Майстерня по кап.ремонту

1

1 обєкт

2,0

-

-

2,0

Олійня

2

1 обєкт

0,4

-

-

0,2

Карєр для видобутку піска

3

75 т/добу

3,0

1,5

-

-

Майстерня по кап.ремонту

4

1 обєкт

2,0

1,0

-

-

Майстерня по кап.ремонту

5

1 обєкт

2,0

-

-

1,5

Майстерня по кап.ремонту

6

1 обєкт

2,0

-

-

2,0

Майстерня по кап.ремонту

7

1 обєкт

2,0

0,5

-

-


Отже, можна сказати, що на території с. Шевченкове існуючих господарських дворів були запроектовані різні виробниці центри, які як: майстерні по капремонту і олійню. На території вже існували майстерні по капремонту, карєр для видобутку піска.


Таблиця 15.

Проектуємі заходи з поліпшення просторових умов виробничих центрів і комплексів.

Назва Н.П.

Виробничий центр, комплекс

на плані

Проектуємі заходи

Підїзди, м

Санітарно – захисні зони

Захист від стоків

Захист від газів

с. Шевченкове

Майстерня по кап.ремонту

1

450,0

-

-

-

Олійня

2

50,0

-

-

-

Карєр для видобутку піска

3

950,0

0,34

-

-

Майстерня по кап.ремонту

4

760,0

0,28

-

-

Майстерня по кап.ремонту

5

2250,0

-

-

-

Майстерня по кап.ремонту

6

4550,0

-

-

-

Майстерня по кап.ремонту

7

3561,0

-

-

-


Висновок: основною метою складання даної таблиці є відображення даних стосовно прийняття проектних рішень щодо проектування захисних лісонасоджень, підїздів, обєктів захисту від стоку та газів.


6.4 Визначення потреби в земельних ресурсах для промисловості і транспорту. Розвиток дорожньої мережі


Транспортна мережа сільських районів автомобільний транспорт займає ведуче положення. Значна частина сільських доріг в Україні знаходяться в незадовільному стані. Вони, як правило не мають твердого покриття, гнсвоєчасного ремонтування. Постає гостра необхідність покращення дорожньої мережі в сільських населених адміністративних районах.

Дані про наявність дорожньої мережі і її стан заносимо в таблицю 16.

Внутрьогосподарські дороги поділяються на чотири групи:

  1. дороги, що зєднують населені пункти і виробничі центри з сівозмінними масивами (магістральні дороги господарського призначення);

  2. польові дороги навкруги полів сівозмін;

  3. дороги по відокремлено розташованим, переважно невеликих, ділянкам сільськогосподарських угідь;

  4. дороги, які є підїздами шляхами до виробничих центрів і комплексів від доріг загального користування.


Таблиця 16.

Забезпеченість території дорогами і їх стан

п/п

Категорії доріг

Пункти звязку

Протяжність по території, км

Тип покриття

Технічний стан

1

2

3

4

5

6

1

Республіканська

-

-

-

-

2

Обласна

-

-

-

-

3

Районна

м.Звенигородка

3,1

асфальт

незадовіл.

4

Внутрьогосподарська

Місцеве господарств.

0,48

асфальт

задовільна

5

Внутрьогосподарська

Місцеве господарств.

0,08

асфальт

задовільна

6

Внутрьогосподарська

Місцеве господарств.

0,26

асфальт

задовільна

7

Внутрьогосподарська

Місцеве господарств.

0,39

асфальт

задовільна

8

Внутрьогосподарська

Місцеве господарств.

0,03

асфальт

задовільна


Проводячи аналіз даної таблиці, можна сказати, що на території забезпеченість дорогами задовільна, але стан деяких з них знаходяться у незадовільному стані. Необхідно провести реконструкцію районної дороги, яка зєднує с. Шевченкове та м. Звенигородка. Протяжність даної дороги становить 3,1 км.

При розробці проекту завжди вирішуються питання розвитку доріг з твердим покриттям першої і другої групи.

На підставі аналізу стану доріг на території розробила заходи з розвитку дорожньої мережі.

Дані оформляються у формі таблиці 17.


Таблиця 17.

Заходи з розвитку дорожньої мережі

п/п

Назва ділянки дороги

Протяжність, км

Плануємі заходи

Потрібна сума коштів, тис.грн.

Потрібна територія, га

будівництво

реконструкція

Гідна для використання



1.

с. Шевченкове м.Звенигородка

3,1

-

3,1

-

1794,0

6,9


Отже, необхідно провести заходи з реконструкції районної дороги, яка має асфальтне покриття загальною протяжністю 3,1 км. Сума коштів, яку необхідно вкласти в плануємий захід – 1794,0 тис.грн. потрібна територія складає 6,9 га.

При проектуванні доріг або реконструюванні існуючих, використовуємо нормативні дані, представлені в таблиці 18.


Таблиця 18.

Умовні нормативні дані з будівництва і реконструювання дорожньої мережі.

п/п

Показники

Дороги районного (місцевого) значення

Міжсільські дороги загального користування

Внутрьогосподарські дороги

1-ої групи

2-ої групи

1

Вартість (тис.грн.)

Будівництво

Реконструкція


350 - 400

260 – 280


250 – 300

150 – 200


75 – 100

50 - 70


50 – 75

40 – 50

2

Ширина смуги відводу, м

20 – 22


18 - 20


14 - 16


12 - 14


7. Розробка заходів з раціонального використання земель, їх поліпшення і охорони


Екологобезпечне використання земельних ресурсів, ефективне відтворення родючості грунтів і забезпечення на цій основі ресурсо – екологічної безпеки життєдіяльності людини належать до пріоритетних напрямків сучасності. Це зумовлена тим, що майже всі земельні ресурси України охоплені гострою системною кризою, в в результаті чого держава зазнає великих економічних, соціальних і екологічних збитків, завдається непоправної шкоди здоровю населення країни, підривається її генофонді, зрештою, існує серйозна загроза існуванню людської цивілізації.

На підставі опрацьованого матеріалу розробляємо заходи з раціонального використання земель, досліджуємо території, котрі потребують проведення покращення, зрошення, осушення, заліснення схилів та днищ ярів, рекультивації порушених земель, здійснення трансформації, яка в свою чергу передбачає переведення одного виду угідь в інший і так далі. Слід звернути особливу увагу на те, що прийняття рішення стосовно проведення того чи іншого заходу має обовязково базувались на результатах польових обстежень конкретної території.

Резервом земельних ресурсів для сільськогосподарського освоєння можуть бути:

  • залежі;

  • заболочені землі;

  • не рекультивовані землі, використані для розробки корисних копалин;

  • лісні і болотні землі;

  • чагарники.

Резервом за рахунок викорчовування чагарників являються землі, придатні для сільськогосподарського використання. З цієї площі слід відняти площу чагарників грунтозахисного і водоохоронного призначення. Ліси в межах вивчаємої території повинні бути повністю збережені, якщо заслісненість її не перевищує 35 – 40% для лісової зони 20 – 25%, для лісостепової зони, 10 – 15% для степової зони (величина оптимальної залісненості).

При відсотку залісненості, що перевищує оптимальну, потенціальними резервами для сільськогосподарського освоєння можуть бути площі не покриті лісом, а також експлуатуємі ліси 2 – 3 групи.

Резерви сільськогосподарського освоєння за рахунок болотних земель складаються цілком з низинних і блицьких до них боліт площею більше 100 га. Заплановані заходи відображаємо в таблиці 19 та описуємо в текстовій частині.


Таблиця 19.

План заходів з поліпшення використання земель.

п/п

Найменування території

Заходи

Розкорчування чагарників

Зрошування ріллі

Осушення боліт

Заліснення ярів

Рекультивація

1

ПОТ

-

-

15,3

0,05

-

2

СГ

-

-

-

-

-

3

ФГ

-

-

22,2

-

-

4

ТОВ

-

-

-

-

-


Висновок: для поліпшення використання земель я планую здійснити: заліснення ярів площею 0,05га, осушення боліт - 37,5га.

Для сільськогосподарського освоєння можуть бути також використані виявлені залишки площ виробничих центрів і населених пунктів.

При цьому слід передбачити розширення площ виробничих комплексів і населених пунктів на перспективу.

Дані з трансформації земель заносять в таблицю 20. Робляться відповідні розрахунки. Сумарна площа земель по категоріям і угіддям після відповідних змін по поліпшенню використання земель повинна строго відповідати вихідним.

Таблиця 20.

План трансформації земель з метою підвищення ефективності їх використання.

п/п

Найменування угідь

Площа, га

Заходи з поліпшення використання земель

Площа після трансформації

Розкорчування чагарників

Осушення боліт

Зрошування ріллі

Заліснення ярів

Рекультивація

Розкорчовування багаторічних насаджень

Засипка ярів

Освоєння залиш. площ, га


НП

Вироб. центрів


1

Рілля

2704,0

-

+37,5

-

-

-

-

-

-

-

2741,5

2

Сіножаті

11,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

11,0

3

Пасовища

69,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

69,0

4

Багаторічні насадження

41,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

41,0


Всього с/у угідь:

2825,0










2862,5

5

Лісосмуги

101,4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

101,4

6

Болота

85,0

-

-47,5

-

-

-

-

-

-

-

47,5

7

Ліса

62,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

62,0

8

Землі НП

49,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

49,0

9

Дороги

33,2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

33,2

10

Під водоймами

38,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

38,0


Всього:

368,6










321,1


Всього:

3193,6










3193,6


Із даної таблиці можна сказати, що основною метою трансформації земель є підвищення ефективності їх використання. Площа с/г земель після трансформації збільшилася на 37,5 га за рахунок осушення боліт. Вся площа земель с/г призначення Шевченківської сільської ради лишилися незмінна – 3193,6га.


8. Визначення економічної ефективності заходів з поліпшення використання земель


Для оцінки ефективності заходів з поліпшення використання земель застосовується такий показник, як строк окупності. Він розраховується за формулою:


Тф = (К / П2 – П1) + n


Тф - фактичний строк окупності;

К – сума капітальних вкладень;

П2сума чистого прибутку після здійснення заходів;

П1сума чистого прибутку до здійснення заходів;

nстрок здійснення заходів.

Фактичний строк окупності зрівнюється з нормативним строком окупності:


Тн = 1 / Ен


Тн нормативний строк окупності;

Ен абсолютна економічна ефективність, що встановлюється по галузі директивно (0,15 – 0,18).

При Ен = 0,15 Тн = 1 / 0,15 – 6,7 років

Ен = 0,18 Тн = 1 / 0,18 – 5,6 років

Якщо одержаний фактичний строк окупності менше нормативного (Тф < Тн), заходи економічно ефективні.

Якщо одержаний фактичний строк окупності більше нормативного (Тф > Тн), заходи економічно не ефективні.


Таблиця 21.

Економічна ефективність плануємих заходів.

п/п

Заходи по поліпшенню використання земель

Площа освоєн. ділян., га

Сума капіталовкладень, тис.грн.

ЧП до пров. заход, тис.грн.

ЧП після пров.зах, тис.грн.

ДЧП тис.грн.

Фактичний строк окупності, рік

Нормативний строк окупності, рік

1

Розкорчування чагарників

-

-

-

-

-

-

-

2

Осушення боліт

37,5

13125,0

5,63

543

537,37

0,42

7,3

3

Заліснення ярів

-

-

-

-

-

-

-

4

Розкорчовування баг.нас.

-

-

-

-

-

-

-


Аналізуючи дану таблицю можна зробити висновок, що економічна ефективність плануємих заходів в цілому задовільна.

Для розрахунку використовуємо слідуючі умовні нормативи:

І. Умовна вартість проведення заходів на 1 га площі:

  1. розкорчування чагарників 120-180 грн.;

  2. осушення боліт 350-400 грн.;

  3. зрощення угідь 450-500 грн.;

  4. рекультивація 600 – 800 грн.;

  5. поліпшення пасовищ 150 грн.

ІІ. Умовний чистий прибуток з 1 га площі:

  1. болото 0,15 грн.;

  2. чагарники 20-30 грн.;

  3. пасовище 90-100 гнр.;

  4. сінокіс 130-140 грн.;

  5. рілля богарна 450-500 грн.;

  6. рілля зрошувана 800-900 грн.;

  7. багаторічні насадження 600 грн.;

  8. угіддя в НП 270-300 грн.

9. Техніко-економічні показники (ТЕП)


Служать звичайно для обєктивної оцінки розробляємих заходів і прийнятих рішень. Враховуючи цільовий характер проведеної роботи – планування раціонального використання і охорони земель у районі, їх потрібно обмежувати відповідним переліком показників у склад яких цілеспрямовано включити слідуючи:

  1. розподіл земельного фонду в абсолютних і відносних показниках по цільовому призначенню;

  2. розподіл в абсолютному і відносному значенні сільськогосподарських земель по формам господарювання;

  3. розподіл в абсолютному і відносному значені сільськогосподарських земель по основним угіддям;

  4. об’єми запланованих заходів з поліпшення земель;

  5. площа земель водоохоронного, землеохоронного, санітарно-гігієнічного і іншого призначення в абсолютному і відносному вирахуванні.

В конкретних умовах в залежності від необхідності даний перелік ТЕП по використанню і охорони земель можу бути розширений.


ВИСНОВКИ


В результаті виконання курсового проекту я дослідив особливості території Шевченківської сільської ради і самої території. Було встановлено, що всього за радою закріплено 3193,6 га землі. Розподіл земельного фонду за формами власності свідчить про те, що в приватній власності знаходиться найбільше земель сільської ради, а саме – 2959,6га.

Для ведення фермерського господарства передано у власність громадянам – 31,0 га, що складає 1,05% від сільськогосподарських земель і 0,9% від загальної площі.

Для ведення приватного підсобного господарства передано у власність громадянам – 27,0 га, що складає 0,9% від сільськогосподарських земель і 0,8% від загальної площі.

Для ведення колективного садівництва передано у власність громадянам – 5,0 га, що складає 0,2% від сільськогосподарських земель і 0,2% від загальної площі.

Всього передано у власність громадянам 104,0га, що відповідно становить 3,6% та 3,1%.

Також на території ради були створені нові форми господарювання, а саме:

  1. приватно – орендне підприємство “Мрія” – 1286,7 га;

  2. фермерське господарство “Козак” – 398,5 га;

  3. селянське господарство “Луч” – 341,6 га;

  4. товариство з обмеженою відповідальністю “Зоря” – 1166,8 га.

Далі були розраховані показники фактичної і розрахункової площі села Шевченкове, котрі показали, що відхилення від фактичної площі знаходиться в нормі.

Враховуючи те, що планування раціонального використання земель є одним із напрямків управління земельними ресурсами, виконання даного курсового проекту являється важливим при підготовці майбутніх спеціалістів – землевпорядників.


Список літератури


  1. Даниленко А.С. “Доповідь на урочистих зборах працівників землевпорядної служби, присвячених 10-й річниці земельної реформи в Україні та дню землевпорядника” Землевпорядний вісник. – 2001, - №2 – с. 2 – 4.

  2. Земельний Кодекс України. Київ, 2001.

  3. Охорона ґрунтів ” – навчальний посібник. М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Р. Петренко, М.В. Капштик. – К.:т-во “Знания”, КОО, 2001. – 398 с.

  4. Теоретичні основи державного земельного кадастру. Навч. посіб. під ред. М.Г. Ступеня. – Львів: “Новий світ - 2000”, 2003.- 225 – 246 с.


Случайные файлы

Файл
61099.rtf
Igor.doc
102841.rtf
76282-1.rtf
6499-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.