Підбір чергування культур в сівозмінах (13992)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Природно–економічні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство

1.2 Агрономічна та агрофізична характеристика ґрунтів і рекомендації щодо їх раціонального використання

1.3 Агрокліматичні умови розташування господарства

1.4 Експлікація і трансформація земельних угідь

2. Проектування та обґрунтування нової сівозміни

2.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи

2.2 Структура посівних площ та існуюча в господарстві система сівозмін

2.3. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування

2.4 Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої для освоєння

3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни

4. Система обробіток ґрунту в полях сівозміни

5. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами на полях сівозміни

5.1 Система агротехнічних заходів боротьби з бур`янами в сівозміні

5.2 Система хімічних заходів боротьби з бур`янами

5.3 Біологічні заходи боротьби з бур`янами

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ


Багатовіковий досвід землеробства показує, що при беззмінному обробленні більшості сільськогосподарських культур їх врожайність знижується. І в сучасних умовах, незважаючи на комплексну хімізацію, механізацію, меліорацію землеробства, запобігти цьому зниженню поки не вдається, хоча з позицій спеціалізації землеробства беззмінні посіви були б економічно дуже вигідні. Особливо різке зниження врожаю дають беззмінні посіви цукрового буряка, соняшника, льону, зернобобових і інших культур.

Підвищення родючості і врожайності сільськогосподарських культур можливе лише при запровадженні науково обґрунтованої системи землеробства, що забезпечує комплекс взаємопов`язаних агротехнічних, меліоративних і організаційно – господарських заходів , які забезпечують інтенсивне і найбільш раціональне використання сільськогосподарських угідь, вирощування врожаїв різних культур та підвищення родючості ґрунту.

Серед агротехнічних заходів найбільш важливими є:

  1. Впровадження та освоєння науково обґрунтованих сівозмін;

  2. Впровадження системи раціонального обробітку ґрунту в полях сівозмін;

  3. Застосування системи заходів боротьби з бур`янами.

Наявність у сівозміні культур з різною тривалістю вегетаційного періоду і з різною технологією оброблення дає можливість розвантажити періоди напружених робіт під час посіву і збирання, рівномірніше використовувати робочу силу і техніку і виконати всі польові роботи в оптимальний термін і при високій якості. Правильна організація системи сівозмін у господарстві з урахуванням особливостей землекористування створює передумови для високопродуктивного використання широкозахватної техніки й інших засобів виробництва, для успішного впровадження підрядної й інших прогресивних форм організації праці.

Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування культур, а при необхідності і парів у часі та на території. Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування називають схемою сівозмін. Кожна сівозміна має певну кількість певну кількість нарізаних і закріплених у натурі полів. Для ефективного використання техніки в кожному полі доцільно розміщувати одну культуру. Поле сівозміни, в якому вирощують кілька культур, називають збірним полем. Кожна сівозміна складається на основі запланованої для неї структури посівних площ. Структура посівних площ – це співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур.

Щоб визначити місце культур, або попередників, необхідно враховувати народногосподарське значення культури, її біологічні особливості, технологію вирощування та природно – економічні умови господарства. Попередники по різному впливають на умови росту, розвитку і врожайність наступних культур, в зв`язку з цим усі попередники поділяють на добрі та недопустимі.

Розробляючи систему обробітку ґрунту в полях сівозміни, слід враховувати особливості ґрунтового покриву кожного поля, біологічні особливості культур та вказати шляхи мінімізації обробітку ґрунту. Запроектована система заходів боротьби з бур`янами в полях сівозміни повинна ефективно і надійно захищати вирощувані культури протягом всієї вегетації.

Ця тема досить актуальна: на даному етапі розвитку нашого суспільства почали приділяти досить велику увагу щодо розвитку сільського господарства, обробітку ґрунту та вирощування екологічно чистої продукції.

Мета курсової роботи: навчитися самостійно розробляти структуру посівних площ і на цій основі скласти науково обґрунтовану сівозміну для конкретних умов господарства, дати агротехнічне обґрунтування чергування культур у сівозміні та економічну оцінку.

Предмет дослідження – чергування культур в сівозмінах.

Об`єкт дослідження – земельні угіддя господарства “Новий шлях” (с. Довжик).

Завдання курсової роботи:

  1. розробити науково обґрунтовану структуру посівних площ сільськогосподарських культур для господарства;

  2. скласти на основі розробленої структури посівних площ раціональну систему сівозмін, обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур`янами з урахуванням досягнень науки і передового досвіду;

  3. на підставі однієї з існуючих сівозмін провести зміну структури посівних площ з метою підвищення продуктивності.

В процесі виконання роботи були використані наукові методи дослідження: аналіз та синтез, прогнозування, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування тощо.

У процесі розроблення проблеми використовувалися формально-логічний, системного підходу, системно-функціональний, структурно-функціональний, порівняльний та інші методи дослідження.

Курсова робота містить 5 розділів (11 підрозділів), список літератури, висновок та додатки.


1. Природно – економічні умови господарства


1.1 Загальні відомості про господарство


ТОВ “Новий шлях” розташоване на території чернігівського району Чернігівської області. Площа сільськогосподарських угідь складає — 2086 га. Господарство займається вирощуванням переважно зернових культур та картоплі, порядок чергування культур у сівозмінах відповідає загальновстановленій схемі сівозміни.

Ґрунти на території господарства дернові, дерново-підзолисті, лучні.

У геологічній будові масиву до регіонального водотриву (алеврити київської свити палеогену) беруть доля палеогенові, неогенові і четвертинні відклади. Палеогенові відклади подані алевритами, пісками харківської свити і суглинками, пісками берекської свити. Загальна потужність відкладів 30—37 м. Неогенові породи перекривають палеогенові і подані пісками різнозернистими, рябими глинами і суглинками. Потужність їх 10—15 м. Четвертинні відклади подані середньо четвертинними, верхньочетвертинними і новочетвертинними відділами. Середньочетвертинні розповсюджені в лощинах стоку. Подані пісками, суглинками потужністю 3—5 м. Верхньочетвертинні відклади (піски, суглинки, супіски) розвинені на підвищених частинах рельєфу, поза улоговинами стоку., Потужність їх до 3—5 м. Новочетвертинні відклади залягають з поверхні, в улоговинах знизу. Подані алювіально-делювіальними супісками, суглинками з прошарками пісків. Потужність відкладів до 5 м.

За генетичними ознаками в даній товщі порід до місцевого водотриву (глини неогену) виділяється єдиний ґрунтовий водоносний обрій четвертинних відкладів. Тип водяного живлення — атмосферно - ґрунтовий. За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієвого типу, прісні. Глибини залягання рівнів ґрунтових вод змінюються від 0,6 до 3,0 м.

Аналіз даних свідчить, що внесення мінеральних добрив в 2002 році, проти 1999 - 2001 років зросло під всі посіви сільськогосподарських культур.

Безумовно, добрива – високоефективний засіб підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Проте в останні роки господарство вносить дуже незначні їх кількості, як наслідок, і врожаї одержують невисокі.

Клімат робить прямий і непрямий вплив на ґрунтоутворюючий процес. Прямий вплив позначається в безпосередньому впливів елементів клімату (зволоження ґрунту вологою опадів і її промочування; нагрівання й охолодження). Непрямий вплив виявляється через дію клімату на рослинний та тваринний світ.

Склад рослинності і її біологічна продуктивність, кількість органічних залишків, що попадають у ґрунт, і швидкість їхнього розкладання, кількість хімічних елементів, що втягуються в біологічний круговорот — усе це в тієї чи іншій мері залежать від кліматичних умов у робить суттєвий вплив на особливості ґрунтоутворюючого процесу.

Клімат помірно континентальний, з достатньо теплим літом і порівняно м'якою зимою. Минулі роки характеризуються значними відхиленнями від багаторічних даних по температурному режиму і кількості опадів. Загальна кількість опадів перевищувала середні багаторічні дані на 14%, а в червні - липні – на 37 – 39 %. Тепла волога весна сприяла росту і розвитку як озимих, так і ярих культур, що позитивно відбилось на рівні їх урожаїв. Проте в серпні встановилась суха жарка погода, що призвело до “підгоряння” посівів зернових культур, а перезволожені червень і липень обумовили розвиток хвороб. Ці фактори також істотно вплинули на формування урожаїв, але вже в негативному плані. Спекотний серпень, крім зернових, згубно вплинув на розвиток цукрових буряків та інших культур.


Случайные файлы

Файл
16293-1.rtf
15015-1.rtf
16999-1.rtf
105141.rtf
154401.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.