Земельні ресурси та ефективність їх використання СПТ "Урожай" Братського району (13689)

Посмотреть архив целиком

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



Кафедра економіки сільського господарства






КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З ЕКОНОМІКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

З ОСНОВАМИ СТАТИСТИКИ НА ТЕМУ:

«ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ СПТ "УРОЖАЙ" БРАТСЬКОГО РАЙОНУ»





Виконав:

Студент Галабурда

Костянтин Вікторович

група Б- 3/4

Перевірила:

Викладач Фурман

Тетяна Олександрівна




Миколаїв – 2009


Рецензія на комплексну курсову роботу


Студента _____________________________________________________

(призвіще, ім’я, по батькові)

Шифр_________Факультет_________________Курс_____Група_______

Спеціальність_________________________________________________

Дисципліна___________________________________________________

Тема_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата отримання роботи “_______” _______________200__р.

Дата повернення роботи“_______” _______________200__р.

Рецензет______________________________________________________

(вчене звання, призвіще, ім’я, по батькові)


ЗМІСТ РЕЦЕНЗІЇ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Підпис рецензента_________________Оцінка________________


ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Наукові основи раціонального й ефективного використання земельних ресурсів в сільському господарстві

1.1 Земельні ресурси – основа виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств

1.2 Сутність показників економічної ефективності використання землі та методика їх визначення

Розділ 2. Сучасний рівень та економічна ефективність використання землі в підприємстві

2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства

2.2 Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та рівень їх використання.

2.3 Економічна ефективність використання земельних ресурсів у господарстві.

Розділ 3. Динаміка та фактори ефективності використання землі

3.1 Динаміка валової продукції сільського господарства на 100 га с.г. угідь.

3.2 Кореляційний аналіз залежності виходу валової продукції сільського господарства від рівня інтенсивності виробництва

Розділ 4. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


ВСТУП


Україна — щаслива володарка великих за площею та високо родючих за складом земель. Недарма часто-густо можна почути притчу, стислий зміст якої полягає в наступному: при розподілі землі між різними народами Бог віддав українцям шмат землі, який припас для себе.

Територія України складає 60,3 млн га, з них сільськогосподарські угіддя займають 41,8 млн га, у тому числі рілля — 32,7 млн га. За різними оцінками Україна має від 8 до 15% світових запасів чорноземів, що становить найбільш родючу частину оброблюваного ґрунту. Треба зауважити, що розораність земель в Україні становить відносно території країни 54,4 % і у складі сільськогосподарських угідь сягає 78,5%. Характеризуючи землі сільськогосподарського призначення, варто додати, що з них осушені землі складають 3,3 млн. га, або майже 8,0 % і зрошувані землі — 5,9 %, а по відношенню до ріллі — відповідно 10 і 7,5% Сучасні процеси політичної і економічної перебудови України свідчать про те, що серед багатьох проблем, які потребують радикального вирішення, а тому є найбільш гострими і суперечливими, є проблеми реформування аграрного сектора і, в першу чергу, земельних відносин. На відміну від всіх інших об'єктів суспільних відносин земля в її природно-продуктивних та територіальних функціях є універсальним фактором суспільного відтворення і виконує багато важливих функцій життєзабезпечення людини, у результаті чого в земельні відносини залучені всі члени людського суспільства з їхніми інтересами і цінностями. Тому позитивне вирішення проблем землекористування сприятиме не тільки поліпшенню соціально-економічних умов життя народу, але, що більш важливо, його культурному та духовному оновленню. Історично сформована єдність природно-кліматичних умов, великих площ, найкращих у світі чорноземів, багатовікової хліборобської майстерності українського селянина, вигідне геостратегічне положення України сприяють ефективному розвитку сільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ 1

НАУКОВІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО Й ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ


1.1 Земельні ресурси – основа виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств


Земля є невід’ємною частиною нашого життя і нашого існування. Як природний об’єкт, що охороняється законом, існує незалежно від волі людини, земля виконує екологічну функцію; як місце й умова життя – соціальну; як територія держави, просторова межа державної влади – політичну; як об’єкт господарювання – економічну функцію.

Земля як специфічний засіб виробництва відіграє подвійну роль, оскільки задіяна у процесі суспільного матеріального виробництва або іншої сфери соціальної діяльності.

Для підприємств промисловості, транспорту, будівництва, розміщення населених пунктів, ряду інших галузей вона слугує просторовим операційним базисом, місцем для розміщення будинків, споруд, устрою шляхів сполучень.

Цілком іншу роль виконує земля сільськогосподарському виробництві і лісовому господарстві, де вона є не тільки матеріальної умовою, але й активним чинником виробництва. Землі є носите лем визначених природних властивостей, тому в сільському і лісовому господарствах слугують не тільки загальною умовою праці, але і головним, основним засобом виробництва, предметом праці. Оброблюючи землю як предмет праці, людина перетворює її в засіб праці.

Земля як засіб виробництва має ряд якісних характеристик. Найважливішою є родючість, якою володіє її верхній поверхневий прошарок – ґрунт, що містить у собі необхідні для зростання рослин вологу і живильні речовини (фосфор, азот, калій і ін.) у засвоюваної для рослин формі. Родючість значною мірою визначає собою вартість землі, її корисність. Родючість землі на різних її ділянках неоднакова.

Природна родючість ґрунту характеризується запасом поживних речовин, що утворився в результаті природного процесу ґрунтоутворення.

Штучна родючість ґрунту створюється в процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобів виробництва шляхом підвищення культури землеробства.

Економічна родючість – це сукупність його природної та штучної родючості в умовах певного розвитку продуктивних сил.

Рівень економічної родючості характеризується врожайністю сільськогосподарських культур. Розрізняють абсолютну і відносну економічну родючість ґрунту.

Абсолютна родючість ґрунту характеризується кількістю продукції з одиниці земельної площі, а відносна – вартістю продукції на одиницю виробничих витрат.

У процесі використання природна продуктивна спроможність землі не зменшується, а збільшується при її раціональному використанні. Внаслідок цього земля є вічним засобом виробництва.

Істотною особливістю землі є її незамінність, тобто, неможливість використовувати замість її які-небудь інші засоби виробництва. А це створює об’єктивну необхідність підвищення рівня інтенсивності використання земельних ділянок шляхом вкладання додаткових витрат із метою одержання більшої кількості продукції з одиниці земельної площі.

Земельні відносини в Україні регулюються головним земельним законом – Земельним кодексом України.

Усі землі України становлять її земельний фонд – 60354,8 тис.га. Згідно ст.18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за цільовим призначенням і правовим режимом поділяються на такі категорії: 1) землі сільськогосподарського призначення –сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища, перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження); 2) землі житлової та громадської забудови; 3) землі природно – заповідного та іншого природоохоронного призначення; 4) землі оздоровчого призначення; 5) землі рекреаційного призначення; 6) землі історико-культурного призначення;

7) землі лісогосподарського призначення; 8) землі водного фонду; 9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відносини власності на землю є невід’ємною складовою частиною економічних відносин власності в цілому. У Законі України «Про форми власності на землю» визначені три рівноправні форми власності на землю: державна, колективна і приватна. У Земельному кодексі України в ст.78 ч.3 зазначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.


Случайные файлы

Файл
160030.rtf
23382-1.rtf
72552-1.rtf
156307.doc
123191.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.