Економіка водного господарства (13636)

Посмотреть архив целиком

ВСТУП


Водне господарство України має велике значення для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.

Основне завдання водного господарства – забезпечення всіх галузей народного господарства водою в необхідній кількості і відповідної якості.

Меліорація земель представляє собою комплекс організаційно господарських, технічних та агрохімічних заходів з кореневого поліпшення землі з несприятливими водно-фізичних властивостями.

В окремих областях держави меліорація земель стали основою сільського господарства, наприклад на Херсонщині, де поливні землі дають більше половини загального збору зерна, 90% - овочів, 75% - зелених кормів.

Здійснення меліоративних заходів потребує значних витрат коштів. З метою підвищення економічної ефективності витрат на меліорацію земель необхідно вже на стадії проектування гідромеліоративних об’єктів проводити економічне обґрунтування капітальних вкладень, яке повинно бути обов’язковою складовою всіх проектів на меліорацію земель.

Підвищення економічної ефективності капітальних вкладень в меліорацію земель в значній мірі досягається при техніко економічному обґрунтуванні меліоративних заходів, які оцінюються як з технічної так і економічної точки зору.

Економічне обґрунтування меліоративних заходів спрямовано на визначення економічної ефективності і господарської доцільності здійснення цих заходів.

Основна мета капітальних вкладень у меліорацію земель і визначення їх економічної ефективності полягає в тому, щоб відібрати найбільш економічно найвигідніший варіант, який забезпечує одержання максимального ефекту використання зрошувальних земель, при найменших витратах виробництва.

Ця вимога лежить в основі підвищення ефективності меліорації земель на всіх стадіях інвестиційного процесу: плануванні, проектовані, будівництві, експлуатації гідромеліоративних систем і сільськогосподарського використання меліоративних земель.

Для успішного господарського використання земель та для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідні певні зовнішні умови, такі як: кліматичні, економічні, геологічні та гідрологічні.

В деяких районах ці умови надані природою, а в інших людина має переробляти їх шляхом корінного покращення.

Характер, розміри та можливості меліорації визначають рівнем розвитку суспільства і природно-господарськими умовами.

Меліоративні заходи мають довготривалий ефект, вони корінним шляхом покращують умови вирощування сільськогосподарських культур і зберігають свою дію на протязі багатьох років, це основна ознака, яка відрізняє меліоративні заходи від агротехнічних.

Сільськогосподарські меліорації представляють собою систему організаційно господарських та технічних заходів направлених на корінне покращення несприятливих умов і підвищення родючості ґрунту з метою найбільш ефективного використання земельних ресурсів.

Зрошувальні меліорації це – комплекс інженерних заходів, направлених на доставку та рівномірний розподіл води на сільськогосподарських угіддях, які в природних умовах відчувають недостачу.

Зрошення розділяють на зволожувальне та спеціальне (удобрювальне, отеплювальне, грунтоочищувальне).

В залежності від способу подачі води зрошення ділять на групи:

  1. Поверхневе зрошення по борознах, смугах, затопленням чеків.

  2. Дощування.

  3. Аерозольне.

  4. Внутрішньогрунтове.

  5. Краплинне.

  6. Мікро зрошення.

  7. Підземне.

В засушливій зоні застосовують поверхневий спосіб поливу. А в зонах недостатнього зволоження - дощування. В нашій зоні використовують – дощування.

Краплинне зрошення не вигідне з економічної точки зору.

Отже робимо висновок: найкращій спосіб поливу для нашої зони це дощування, так як він економічно вигідний та ефективний.

В Україні в цілому 2.5 млн. га зрошуваних земель. Найбільші площі зрошуваних земель: - в Херсонській області 465 тис. га

  • в Криму 400 тис. га

  • в Запорізькій області 260 тис. га

  • в Одеській області 246 тис. га.

Останніми роками в умови в над затяжної і глибокої кризи стан справ у стані зрошення значно погіршився. Через відсутність коштів повністю призупинено будівництво нових та реконструкцію існуючих об’єктів.. В Україні в цілому 2.5 млн. га зрошуваних земель. Найбільші площі зрошуваних земель:

  • в Херсонській області 465 тис.га

  • в Криму 400 тис.га

  • в Запорізькій області 260 тис.га

  • в Одеській області 246 тис.га.

Останніми роками в умови в над затяжної і глибокої кризи стан справ у стані зрошення значно погіршився. Через відсутність коштів повністю призупинено будівництво нових та реконструкцію існуючих об’єктів.

Тому мета цієї роботи полягає в тому щоб на підставі приведених витрат вибрати кращий варіант із наданих, навчитися розраховувати основні показники загальної економічної ефективності капітальних вкладень для вибраного варіанту.

  1. ВИБІР ЕФЕКТИВНОГО ВАРІАНТУ ПРОВЕДЕННЯ МЕЛІОРАТИВНИХ ЗАХОДІВ


Всі розрахунки виконуємо для кожної культури сівозміни і зводимо у таблицю 1.1.

Площа поля (нетто):

Fнтполя = FбрполяКЗВ (1.1)

де:

КЗВ – коефіцієнт земельного використання:

КЗВ=0.91– для ДДА – 100МА,

КЗВ=0.9– для “Дніпро”.

Вартість валової продукції розраховують за допомогою формули:

ВВПі = (Уі Fі Ц )/1000 , тис. грн. (1.2)

де:

Уі - урожайність і-тої сільськогосподарської культури, ц/га;

Ці - закупівельна ціна і-тої культури, грн./га.

Питомі приведені витрати визначаємо за формулою:

(1.3)

де:

Сс/г – сільськогосподарські витрати;

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень,

Ен=0.12

ВВП – вартість валової продукції;

К – капітальні вкладення в будівництво зрошувальної ділянки;

Щорічні втрати виробництва по окремим культурам необхідно розраховувати за формулою:

Сі с/г=Сі .Fі, грн. (1.4)

де:

Сі - питомі витрати виробництва по окремим культурам, грн.;

Fі - площа поля і-тої культури нетто, га.

Капітальні вкладення в будівництво розраховуємо за формулою:

К=К.Fі,грн (1.5)

де:

К - питомі капітальні вкладення в будівництво внутрішньогоспо­дарської частини зрошувальної мережі, грн./га .

К = 7690 грн./га – для ДДА-100МА;

К = 5800 грн./га – для “Дніпро”.

Обсяг води, який необхідно подати на ділянку зрошення, розраховуємо за формулою:

Wі=МіFі, м3. (1.6)

де:

Мі - зрошувальна норма і-тої культури, м3/га.

Всі розрахунки виконуємо для кожної культури сівозміни і зводимо у таблицю 1.1.

Приклад розрахунку показуємо по одній з культур сівозміни.

Картопля рання :

Урожайність культури (У) = 100 ц/га

Закупівельна ціна (Ц) = 110 грн/ц

Витрати виробництва (С) = 3850 грн/га

Обсяг води (М) = 2000 м3 / га

Розрахунки:

1) Fбрполя = 400/8=50

2) Fнтполя ДДА-100МА = 500,91= 45,5 га

Fнтполя Дніпро = 500,94=47 га

3) ВВП(ДДА-100МА) = (У ·F Ц )/1000 = (10045,5110)/1000=500,50 тис. грн.

ВВП(Дніпро) = (У F Ц )/1000 = (10047110)/1000= 517 тис. грн.

4) С (ДДА-100МА) * F = (3850 45,5)/1000=175,18 тис. грн.

С (Дніпро ) *F = (3850 45,5)/1000= 180,95 тис. грн.

5) W(ДДА-100МА) =МF =(200045,5)/1000= 91 тис. грн.

W(Дніпро) =МF =(200047)/1000=94 тис. грн.

Вибір ефективного варіанту зрошувальної техніки виконуємо за допомогою методів приведених витрат за формулою 1.2.

ДДА – 100МА:

Дніпро :

Висновок: після розрахунків можна зробити висновок, що з двох варіантів більш ефективним є варіант впровадження зрошувальної техніки „Дніпро”, так як по проведеним розрахункам ми можемо побачити, що цій техніці відповідають найменші витрати.


2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ


Показники загальної економічної ефективності визначаємо для вибраного в попередньому розділі найбільш ефективного варіанту проведення меліоративних заходів („Дніпро”).

Серед техніко-економічних показників, які визначаються на стадії проектування меліоративних систем, важливе місце займає рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях. Цей показник розраховується за формулою:

(2.1)

де:

ЧП - чистий прибуток, який одержують за результатами проведення меліорацій, грн.,

Ссум -сумарні щорічні витрати на експлуатацію меліоративних систем та виробництво сільськогосподарської продукції, грн.

Сумарні щорічні витрати складаються з експлуатаційних витрат, пов'язаних з експлуатацією міжгосподарської частини меліоративної системи та щорічних витрат виробництва пов'язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції. Останній показник розраховується по формулі (1.3).

Експлуатаційні витрати визначаємо за допомогою наступного виразу:

Секс=Са+Сп+Сел+Сз/п+ Сін (2.2)

де:

Са - витрати на амортизацію основних фондів, грн.;

Сп - витрати на поточний ремонт, грн.;

Сел - витрати на електроенергію та паливно-мастильні матеріали, гри.;


Случайные файлы

Файл
10962-1.rtf
50924.doc
123277.rtf
62094.doc
129538.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.