Семінарське заняття з економічної теорії (178969)

Посмотреть архив целиком

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова


Кафедра економічної теорії







ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення семінарського заняття з економічної теорії на 3-му курсі Інституту української філології




Загальні відомості про семінар


  1. Тема семінару. «Підприємництво»

  2. Мета семінару:

  • Освітня: перевірити в студентів знання про підприємство, як складову окремої галузі або національної економіки; види підприємницької діяльності, різні точки зору трактування підприємства; основну функцію підприємства та її конкретизацію.

  • Розвиваюча: розвиток в студентів знань про підприємство та підприємництво, вміння розрізняти ці поняття, сприяння кращому розумінню підприємницької діяльності.

  • Виховна: розвивати економічне мислення; виховувати культуру спілкування; стимулювати розвиток умінь студентів правильно формулювати свої відповіді, розвивати допитливість і самостійність та виховувати в студентів розуміння значення підприємництва, його функції та види діяльності.

  1. Вимоги до знань і вмінь студентів:

Студенти повинні знати:

  • Що таке підприємство;

  • Які функції виконує підприємство;

  • Що таке суспільний та приватний інтерес;

  • який зміст вкладається у поняття підприємництво;

  • яким чином відрізняються поняття підприємства та підприємництва;

  • які види підприємництва властиві сучасній економіці;

Студенти повинні вміти:

  • чітко представляти себе невід’ємною частиною економічних процесів;

  • пояснити значимість підприємства в ринковій економіці;

  • пояснити функції підприємства;

  • відокремлювати поняття підприємство та підприємництво.

  1. Обладнання: дошка, крейда, схеми, підручник, роздатковий матеріал.

4. Література

а) для студентів:

  1. Загальна економіка: Підручник. За ред. І.Ф. Радіонової. – 6‑те вид., доп., перероб. і виправлене. – Кам’янець – Подільський: Аксіома, 2008.

2. Економічна теорія: Політекономія:Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – 6‑те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2007.

3. Єщенко П.С., Палкін Ю. І. Сучасна економіка: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2005.

4. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: пер. с 14‑го анг. Узд. – М.:ИНФРА‑М, 2004.

5. Мэнкью Н. Грегори. Макроэкономика.‑М., 1994.

6. Основи економічної теорії/ За ред. А.А. Чухно.‑К.: Вища школа, 2001.

б) для викладача:

1. Загальна економіка: Підручник. За ред. І.Ф. Радіонової. – 6‑те вид., доп., перероб. і виправлене. – Кам’янець – Подільський: Аксіома, 2008.

2. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. – К.: Альтернатива, 2003.



Проведення семінару


Вступна частина (5 хв.):

  1. Оголошення теми: «Підприємництво».

  2. Мета семінару: розширення в студентів знань про підприємство, його основну функцію та трактування походження. Формування уявлення про підприємництво та його види.

  3. Актуалізація проблеми семінару (5 хв.)

Засвоївши фундаментальні поняття ринкової економіки, ви вже підготовлені до розгляду складного і цікавого явища, що називається підприємництвом. Зв’язок між ринковими відносинами і підприємницькою діяльністю безпосередній: підприємництво можливе лише там, де реалізуються такі ринкові принципи, як економічна свобода і конкуренція.

Слово «підприємець» викликає у громадян України різну реакцію: в одних – захоплення і бажання наслідувати, в інших – роздратування і заперечення. Такі протилежні оцінки, зокрема, породжені змістом, що його вкладають у це слово різні люди. Наше завдання – розкрити справжній зміст і з’ясувати роль підприємця в організації економіки.

Був час, коли товари виготовлялись окремими працівниками. Кожний продукт мав свого творця, навіть носив відбиток його особистості. Варто згадати майстрів-ремісників, якими була багата Київська Русь. Але поступово процес виробництва ускладнюється. Робітники не можуть виробити товар самостійно, вони спеціалізуються на виконанні окремих операцій. Ринок же визнає тільки готову продукцію. Для того, щоб її виготовити, працівники мають об’єднувати свої трудові зусилля, кооперуватися. Так виникають підприємства.

В економіці кожної країни існує велика кількість підприємств. Причому чим розвиненіша країна, чим різноманітніші потреби її населення, тим більше й підприємств. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки їх налічується близько 20 млн. і називаються вони там одиницями бізнесу (business units). У колишньому Радянському Союзі підприємств було значно менше – близько 750 тис., у тому числі в промисловості – 45 тис. Невелика кількість підприємств властива адміністративній економіці. Адже централізоване управління, що є атрибутом цієї економіки, важко забезпечувати за великої кількості підприємств.


Основна частина семінару (70 хв.)

  1. Питання плану семінару.

1) Підприємство та його основні функції.

2) Підприємництво. Походження підприємництва

3) Типи підприємців та підприємницька діяльність.

Основні тези з питань плану семінарського заняття.

По-перше, підприємство являє собою технологічно відособлену сукупність засобів виробництва та робочої сили. Згадайте, що вам відомо про фактори виробництва. Кожне підприємство має різні фактори виробництва і по-різному узгоджує їх. Наприклад, взуттєва фабрика та хлібозавод використовують аж ніяк не схожі верстати, обладнання, сировину, а їхні робітники мають різні професії. На підприємствах, звичайно, застосовуються різні технології виробництва. Це й означає, що дані підприємства технологічно відособлені як одне від одного, так і від інших підприємств.

По-друге, кожне підприємство – це ланка у національній або навіть міжнародній спеціалізації. Воно зосереджується на виготовленні певної речі чи послуги. Організаційне поєднання факторів виробництва в процесі створення товару завершується випуском готової продукції. Тобто виробничі процеси в рамках підприємства набувають завершеності у вигляді кінцевого результату. Нехай в одному випадку це буде літак, а в іншому – тільки деталь для цього літака, для відповідних підприємств то буде кінцева продукція.

По-третє, кожне підприємство характеризується економічною відособленістю. Все майно підприємства, з усіма засобами виробництва та технологіями, є відособленою власністю. Власність передбачає володіння, користування та розпорядження цим майном. Зауважимо, що ця власність не буде повною, коли майно орендується. В деяких випадках може поєднуватися володіння та управління кількома підприємствами. У наступній темі ми побачимо, як форми власності впливають на організаційні форми підприємств. Тут ми зупинимося на інших проявах економічної (господарської) самостійності підприємств.

Підприємство розпоряджається своїм майном. На цій підставі воно самостійно складає свою виробничу програму, набирає кадри, здійснює управління виробничим процесом, реалізує одержану продукцію, відшкодовує свої витрати та отримує прибуток. Навіть у такому схематичному переліку знайшли відображення всі основні економічні процеси та явища. В економіці підприємства в мініатюрі відбивається вся економіка, з усіма її головними процесами: виробництвом, обміном, розподілом. Ось чому економічну життєдіяльність підприємства називають мікроекономікою.

По-четверте, підприємство – це соціальний осередок суспільства, певний колектив співробітників. Було б неправильно обмежити все життя підприємства лише технологічними та господарськими процесами. На підприємствах проходить важлива частина життя людини, через колектив відбувається її розвиток, духовне зростання. Від злагоди в колективі залежить економічний успіх підприємства. Ви, напевне, чули, якого великого значення надають почуттю колективізму на японських підприємствах? Знайомлячись, японець називає не своє прізвище, а фірму, де він працює.

Хоча підприємства і є самостійними ланками економіки, діють вони зовсім не ізольовано. Всі підприємства перебувають у спільному економічному просторі. Ті з них, що виробляють однорідну продукцію, об’єднуються у галузі. Між галузями існують тісні зв’язки з поділу праці та обміну продукцією. Наприклад, машинобудівна галузь забезпечує текстильну верстатами, деревообробна постачає сировину для меблевої промисловості тощо. Такі зв’язки свідчать про те, що галузі утворюють єдиний господарський організм – національну економіку.

Підприємництво. Підприємництвом називають самостійну, ініціативну діяльність з виробництва товарів та надання послуг з метою одержання прибутку, що передбачає здійснення нововведень при використанні власних коштів, а також самостійність і ризик.

Термін «підприємець» вперше було застосовано на початку XVIII ст. французьким банкіром Р. Кантільоном. До підприємців він відносив тих, хто був зайнятий своєю справою в умовах нестабільності, а отже – був змушений ризикувати.

Розробку теорії підприємництва продовжив німецький соціолог М. Вебер, який у своїй книзі «Протестантська етика і дух капіталізму» (1905 р.) розробив модель «ідеального підприємця». Мотивами підприємницької діяльності, за Вебером, є прагнення влади і визнання, що досягається нагромадженням багатства. Він визначав підприємництво як спосіб життя, за якого людина існує задля справи, а не справа задля людини.


Случайные файлы

Файл
48023.rtf
177942.rtf
179433.rtf
57531.rtf
41988.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.