Розробка технології нових видів загартованого морозива (66315)

Посмотреть архив целиком


ВСТУП


Головною задачею країни є забезпечення найвищого рівня життя населення. Для виконання цієї задачі важливе місце займає забезпечення населення високоякісними і різноманітними продуктами харчування. Задовольнити потребу населення в молоці та молочних продуктах можливо шляхом переведення галузі молочного скотарства на нові методи господарювання, впровадження господарського розрахунку, колективного підряду, розвитку фермерських господарств, приватних підприємств у поєднанні з інтенсивними технологіями. У зв’язку з цим виробництво продуктів харчування незмінно збільшується.

Молоко і молочні продукти є одними з основних продуктів харчування і їх роль в харчування людини все більше і більше зростає. Особливо потрібні ці продукти дітям і хворим. З кожним роком виробництво молока – сировини для молочної промисловості – зростає. Зважаючи на це, виникає необхідність у переробці молока безпосередньо в господарствах, де включаються такі процеси як пастеризація, сепарування, нормалізація, а також виробництво питного молока, кисломолочних продуктів, масла, сиру; виникає потреба в компонуванні обладнання і устаткування молочних і молочно-переробних приміщень сучасним спеціальним технологічним обладнанням для обробки і переробки молока. Молоко – це біологічна рідина, секрет молочної залози ссавців. Воно забезпечує організм всіма необхідними речовинами і є одним з основних продуктів харчування людини та сировиною для виробництва різних молочних продуктів.

На сучасному етапі розвитку створюються умови для повної промислової переробки вторинної сировини (знежиреного молока, маслянки, молочної сироватки). Широко вводяться мембранні процеси переробки. Комплексна переробка молочної сировини на основі мембранних методів, виробництво нових молочних продуктів з молочно-білкових концентратів і переробка фільтрату на молочний цукор, гідролізати, білки мікробіологічного походження, істотно знижує забруднення стічних вод і сприяє вирішенню екологічних проблем. Заморожений десерт (морозиво) - це солодкий збитий заморожений продукт, який виробляють по спеціальних рецептурах сумішей, що містять у визначених співвідношеннях складові частини молока та молочних продуктів, плодово-овочеву сировину, сахарозу, стабілізатори, у деяких рецептурах - яєчні продукти, смакові й ароматні речовини. Воно є одним із самих улюблених продуктів населення, особливо дітей. Це пояснюється не тільки його високими смаковими якостями, але і великою харчовою і біологічною цінністю. Щорічно збільшуєьться асортимент та кількість загартованого морозива на споживчому ринку України. Покращується його якість, враховуються потреби споживачів в випуску нових видів спеціального призначення. Одним з завдань нашого дипломного проекту була розробка технології нових видів загартованого морозива з метою задоволення споживчого попиту українців. Технологія морозива, що було розроблено нами відрізняється від традиційного тим, що в його технології використано функціонально-технологічні можливості нової сировини. Робота, що була проведена нами, завершилася розробкою технологічних карт на новий продукт. Дегустації нової продукції отримали позитивну оцінку, що дозволяє оцінити нашу роботу, як позитивну.



1. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ


1.1 МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ


Для ефективної ринкової діяльності, ведення цілеспрямованої конкурентної боротьби підприємству необхідна надійна, достовірна і своєчасна інформація про ринок, структуру і динаміку окремого попиту, про смаки та переваги споживачів. Проведення маркетингових досліджень дозволяє отримати дану інформацію і виявити чинники, що сприяють комерційному успіху або перешкоджають йому.

Маркетингове дослідження – це цілеспрямований процес постановки задач, отримання маркетингової інформації, планування і організації її збору, аналізу і представлення звіту про результати [1].

Маркетингові дослідження створюють обґрунтовану базу для прийняття рішень про стратегію і програму розвитку підприємницької і збутової діяльності підприємства. Прогнозування ринку, розробка стратегії і планування своїх дій на ринку, формування ринкового попиту – основні проблеми, які допомагають вирішити маркетингові дослідження. Загальноукраїнський ринок морозива протягом останніх десяти років стабільно зростає. В період з 2001-2005 щорічний темп розвитку складав близько 15 %. Проте, з розвитком ринкової інфраструктури та поступовим насиченням сегментів ринку, динаміка росту дещо знизилась та на сьогодні складає 4‑5 % щорічного приросту. Але на порядку денному оптимізм – провідні українські виробники заявляють про збільшення потужностей на сезон 2009.

Ринок морозива розвивається в основному за рахунок нарощення потужностей уже існуючих виробників, аніж через появу нових. Останні роки ринок переживає процес укрупнення. З іншого боку, збільшується споживання «холодних ласощів»: за останні три роки українець в середньому став з’їдати за рік на 1,5 кг морозива більше (тепер це – 3 кг). До слова, до світових стандартів попит явно не дотягує – житель Європи споживає 7 кг щороку, а США й того більше – цілих 22 кг.

Сповільнення темпів розвитку ринку в останні роки більшість фахівців пояснює порівняно низькою культурою споживання десертів з морозива та сезонними коливаннями ринку. Так, уже наприкінці серпня – на початку вересня спостерігається поступове зменшення обсягів продажу. З листопада ринок взагалі завмирає аж до початку теплих місяців. Попит на десерти з морозива дещо пожвавлюється на зимові свята. Проте реальна стабілізація попиту спостерігається починаючи з травня. Культура споживання морозива в Україні дуже відрізняється від західних країн. В Україні 80 % морозива споживають на ходу (в основному, це морозиво на паличці або у вафельному стаканчику), 15 % – дома (так зване сімейне морозиво) і 2 % – у кафе. Українські потужні виробники, які постійно борються між собою за заповнення тих чи інших сегментів ринку, усвідомлюють, що загальний ринок ще далекий від насичення й морозиво за допомогою правильної маркетингової стратегії може стати для споживача звичайнісіньким щоденним продуктом. У зв’язку з стабільним зростанням ринку протягом останнього десятиріччя простежується тенденція поступового скорочення кількості дрібних виробників, які ані фінансово, ані стратегічно не можуть конкурувати з потужними компаніями, що здатні охопити ринки цілих регіонів. На сьогодні в Україні працює понад 88 виробників морозива, хоча реально саме випуском морозива займаються набагато менше. Фахівці ринку в перспективі прогнозують подальше скорочення виробників у зв’язку зростанням ціни на молоко та цукор. Сьогодні практично кожний регіон України має «свого» виробника морозива. На Волині, приміром їх є аж троє. Та лише окремі з них спромоглися вийти на загальнонаціональний ринок й дістати означення «одні з перших». За інформацією Асоціації «Українське морозиво» сьогодні лідери українського ринку за об’ємами виробництва – це ТзОВ «Ласунка» (Дніпропетровськ;), фірма «Ласка» (Кіровоград), ВАТ «Житомирський маслозавод» (ТМ «Рудь»; заснований у 1981 році, ВАТ – з 1996 року; ТМ «Рудь» з’явилася у квітні 1998 року.), ВАТ «Луганськхолод» (ТМ «Королівське морозиво»), ЗАТ «Геркулес», компанія «Троянда» (створення – 2000 рік; Київ, виробництво – Макіївка, Полтава та с. Гірка Полонка Волинської області; підприємство з іноземними інвестиціями, засновник – інвестиційний фонд Western NIS Enterprise Fund).

Асоціація «Українське морозиво» на сьогодні об’єднує 26 провідних підприємств галузі виробництва морозива з усіх регіонів України. Частка продукції підприємств, що нині входять до Асоціації, складає понад 94,8 % усього морозива, що виробляється в державі.

За підрахунками фахівців медіа-ресурсу «Агро Перспектива», на сьогодні до чільної десятки загальноукраїнського ринку входять наступні підприємства: Ласунка (Дніпропетровськ), Житомирський маслозавод (Житомир), Геркулес (Донецьк), Троянда (Київ), Ласка (Кіровоград), Луганськхолод (Луганськ), Хладпром (Харків), Айс (Запоріжжя), Львівський холодокомбінат (Львів), Лубенський молокозавод (Полтавська область)

Їхні частки на ринку України показані на рис. 1.1.

«Сьогодні в Україні ринок морозива практично сформований» – вважає в. о. директора заводу компанії «Троянда» Волинській області. «Крупні виробники зайняли свою нішу, малі практично відживають. У нас «сценарій» відбувається такий самий, як у Польщі: колись там була купа виробників, а зараз лишилося п’ять найбільших».

На ринку сьогодні вирізняються два методи «експансії» товару у регіони. Перший, більш поширений – це створення мережі дилерів-реалізаторів. Другий – відкриття у регіонах власних представництв. Другим шляхом пішли, наприклад, торгові марки «Рудь» та «Ласунка». Шукати представників в регіонах і класти на них проблему реалізації свого морозива сьогодні більшість виробників вважає більш простим і дешевим шляхом просування. Створювати свої представництва ефективніше (немає посередника в реалізації, відтак стають більшими доходи). Але не завжди можливо. Зайти на ринок нового регіону просто «з нуля» (тобто власною структурою) важче, ніж зробити це на базі вже існуючих фірм. У Луцьку сьогодні є 7 чи 8 операторів ринку морозива. І, звичайно, створити ще одну структуру з реалізації тут доволі важко.


Рис.1.1 – Ринок виробників загартованого морозива України


У своїй «тактиці» завоювання прихильності споживача, виробники сьогодні притримуються схожих методів. Товарна пропозиція повинна включати увесь асортимент морозива – від традиційних і найдешевших вафельних стаканчиків до так званої «зимової групи» – тортів, «відер», вагового морозива (у холодну пору року купують якраз таке морозиво; його реалізація складає близько третини літніх продажів). Дизайн упаковки має бути оригінальний і якісний. Щодо асортименту, то пропозиція хоч і має включати увесь перелік видів морозива, проте все більший попит мають дорожчі, ексклюзивні, види продукції. «Все більший акцент сьогодні робиться поряд з асортиментом на якості і на дорогій продукції. Один з чинників, який сьогодні впливають на ринок морозива – погода. Якраз холодне літо 2006-го року стало причиною падіння реалізації морозива на 4 %. Додають тривоги холодні квітень і травень 2007-го – місяці, які «морозивники» традиційно вважають початком сезону продаж.

Хоча на наміри це впливає мало. До прикладу, «Рудь», за інформацією Української асоціації продавців морозива, направив близько 1,5 мільйона доларів США на збільшення виробничих потужностей. Це дало можливість збільшити потужності на 15 %. Компанія «Троянда» збільшила потужність на 33% через вивід на ринок нової торгової марки. У 2009 році продукція виробників морозива подорожчала на 10-15 % через збільшення ціни на енергоносіїв та таких необхідних інгредієнтів як цукор і молоко. Хоча експерти не вважають, що це хоч якось вплине на реалізацію.


1.2 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ БУДІВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА


Для виробництва молочної продукції маємо можливість використати за зміну наступні ресурси: електроенергія, не більше 400 кВт година, вода, не більше 500м3, пара, не більше 100 т, холод, не більше 4000кДж, молоко, не більше 50 т.

Для визначення можливих видів випуску продукції та її об’ємів, при цих обмеженнях, виконуємо оптимізаційний розрахунок методом лінійного програмування.

При розробці планів будівництва підприємств по переробці молока найважливішим є питання про те, скільки і яких продуктів доцільно виготовляти і які у зв’язку з цим слід прийняти проектні рішення, щоб відповідним чином розподілити виробничі потужності. Як правило, дати однозначну відповідь на таке питання достатньо складно, оскільки при цьому необхідно вирішити оптимізаційну задачу безліччю обмежень економічного, соціального і технічного характеру.

Ефективним для вирішення завдання оптимального розподілу ресурсів є використання алгоритмів лінійного програмування, які застосовують, коли необхідно оптимізувати одну з характеристик системи, конструкції або процесу, яка описується лінійною функцією типу


А = С1Х1 + С2Х2 + … СіХі + … СпХп , (1.1)


де: А – цільова функція (наприклад, продуктивність, яку треба максимізувати, або об’єм закупівель молока, яку слід мінімізувати);

Хі – параметр, який впливає на величину цільової функції;

Сі – ціна (числовий коефіцієнт, що описує ступінь впливу змінної на цільову функцію).


При цьому на параметри системи накладаються лінійні обмеження:


Р11Х1 + Р12Х2 + … + РХі + … + Р1пХп = В1;

Р21Х1 + Р22Х2 + … + РХі + … + Р2пХп = В2;

Рj1Х1 + Рj2Х2 + … + РХі + … + РjпХп = Вj;

Рt1Х1 + Рt2Х2 + … + РХі + … + РtпХп = Вt;

Х1 ≥ 0,Х2 ≥ 0,Хі ≥ 0,…,Хп ≥ 0, (1.2)


де: Вj – обмеження, переробки молока, що накладаються умовами, на проектованому підприємстві (наприклад, ресурси молока, чисельність тих, що працюють, допустимі витрати пари, холоди, електроенергії і тому подібне);

Р – коефіцієнт впливу параметра системи на величину обмеження.


Такий запис обмежень, разом з умовою знайти мінімум цільової функції, називається канонічною формою завдання лінійного програмування.

Завдання лінійного програмування, в якому потрібно максимізувати цільову функцію, може тат зведена до канонічної форми мінімізацією зворотної функції А’ = -А, у якої знаки при цінах Сі змінені на протилежні:


А’’ = -С1Х1 + -С2Х2 + … -СіХі + … -СпХп (1.3)


Якщо в завданні обмеження дані як нерівності


Рj1Х1 + Рj2Х2 + … + РХі + … + РjпХп ≥ Вj, (1.4)


або


Рj1Х1 + Рj2Х2 + … + РХі + … + РjпХп ≤ Вj, (1.5)


То вона приводиться до канонічної форми, відповідно, відніманням або збільшенням додаткових змінних Хn+k (з ціною Сn+k =0):


Рj1Х1 + Рj2Х2 + … + РХі + … + РjпХп+к = Вj;

Рt1Х1 + Рt2Х2 + … + РХі + … + РtпХt+m = Вt; (1.6)


При


А = С1Х1 + С2Х2 + … СіХі + … СпХп + 0*Хп+к + 0*Хt+m (1.7)


Після запису завдання в канонічній формі її вирішують симплекс-методом в наступній послідовності.

Складання початкової симплекс-таблиці.

Визначається початковий план, в який включаються вільні члени Вj з обмежень - рівності, що має один з коефіцієнтів Рji, рівний +1, за умови, що в решті обмежень - рівності коефіцієнт Рji = 0. Наприклад, для завдання

А = С1Х1 + С2Х2 + С3Х3;

Р11Х1 + Р12Х2 + Р13Х3 = В1;

Р21Х1 + Р22Х2 + Р23Х3 = В2;

Р31Х1 + Р32Х2 + Р33Х3 = В3; (1.8)


Значення В1 включається в опорний план, якщо Р11 = 1, Р21 = 0, Р31 =0 або якщо Р12=1, Р22 = 0, Р32 = 0 або Р13 = 1, Р23 = 0, Р33 = 0.

Значення В2 включається в план, якщо Р11 = 0, Р21 = 1, Р31 = 0 або Р12 = 0, Р22 = 1, Р32=0 або Р13 = 0, Р23 = 1, Р33 = 0.

Значення В3 включається в план, якщо Р11 = 0, Р21 = 0, Р31 = 1 або Р12 = 0, Р22 = 0, Р32=1 або Р13 = 0, Р23 = 0, Р33 = 1.

Якщо при складанні початкового плану є обмеження-рівність, в яких більше одного коефіцієнта Рji = +1, або він один, але в інших обмеженнях-рівності є значення Рji відмінні від нуля, то включають штучну змінну Хn+k+r з ціною Сn+k+r =М (М = ∞ - скільки завгодно велике позитивне число), тобто


Рj1Х1 + Рj2Х2 + … + РХі + … + Рjп + Хп + Хп+к + Хn+k+r = Вj;

Α = С1Х1 + С2Х2 + … СіХі + … СпХп + 0*Хп+к + МХn+k+r (1.9)


початковий план записують в стовпець «В» початковою симплекс-таблиці (таблиця 1)

заповнюють решту кліток початкової симплекс-таблиці:

а) у стовпець «V» – записують умовні позначення параметрів Хі, по яких формувався початковий план;

б) у стовпець «С» – записують ціну, що стоїть в цільовій функції перед параметрами, по яких формувався початковий план;

в) у вільні клітки верхнього рядка послідовно записують умову позначення параметрів Хі і відповідні ним значення ціни Сі з рівняння цільової функції;

г) у рядки з номерами від 1 до t послідовно записують значення коефіцієнтів Р;

д) у рядку з номером t +1 першу і другу клітки не заповнюють, в третю записують значення А, якщо воно визначалося, або 0, а в решту кліток послідовно записують значення Сі з рівняння цільової функції, узяті з протилежним знаком;

е) якщо в початковий план включалися змінні з ціною М = ∞ то заповнюють рядок з номером t +2, елементи якої визначають як постійну суму відповідних елементів що стоять в цьому ж стовпці. При складанні враховують тільки ті рядки, у яких в стовпці «С» коштує нескінченно велике число М, тобто


,


де j – номер рядка, у якого в стовпці «С» стоїть число «М»;

При вирішенні завдань, що не вимагають включення штучних змінних з ціною М, рядок з номером t +2 не будується, а елементи рядка з номером t +1 визначаються оскільки описано вищим.


Таблиця 1.1 - Початкова симплекс-таблиця

N

V

C

B

С1

С2

-

-

Сj

-

-

Сn

Сn+1

-

-

Сn+k

Сn+k+1

-

-

Сn+k+r

Х1

Х2

Хj

Хn

Хn+1

Хn+k

Хn+k+1

Хn+k+r

1

Х1

С1

B1

P11

P12

-

P1i

-

P1n

P1n+1

-

P1n+k

P1n+k+1

-

P1n+k+r

2

Х2

С2

B2

P21

P22

-

P2i

-

P2n

P2n+1

-

P2n+k

P2n+k+1

-

P2n+k+r

















j

Хj

Сj

Bj

Pj1

Pj2

-

Pji

-

Pjn

Pjn+1

-

Pjn+k

Pjn+k+1

-

Pjn+k+r

















t

Хt

Сt

Bt

Pt1

Pt2

-

Pti

-

Ptn

Ptn+1

-

Ptn+k

Ptn+k+1

-

Ptn+k+r

t+1

--

--

α

-C1

-C2

-

-Ci

-

-Cn

-Cn+1

-

-Cn+k

-Cn+k+1

-

-Cn+k+r

t+2

--

--

W0

W1

W2

-

Wi

-

Wn

0

-

0

0

-

0


Оптимізація початкової симплекс-таблиці

Оптимізація здійснюється у декілька етапів (интерацій) шляхом перебудови початкового плану і знаходження нового опорного плану із значенням цільової функції не більшим, ніж у попереднього.

При переході від плану до плану необхідно:

вибрати стовпець, що дозволяє, по найбільшому позитивному елементу (t+2) -о рядка. При вирішенні завдань, що не вимагають включення в цільову функцію штучних змінних з ціною М = Ѕ, стовпець, що дозволяє визначається відразу по рядку з номером t+1. Стовпцю, що дозволяє привласнити номер q=1;

за порядком розділити величину Bj на позитивний елемент Pjq цього ж рядка, що стоїть у стовпці, що дозволяє q (елементи рядків «t+1» і «t+2» пропускаються і якщо Pjq≤0, то елементи цього рядка теж пропускаються). Знайти мінімальне відношення, тобто обчислити як:


при Pjq > 0, j < t+1.


Якщо опиниться, що у стовпці, що дозволяє, немає позитивних елементом, а оптимум ще не досягнутий, то рішення припиняється і приймається рішення про відсутність оптимуму цільової функції. Якщо продовження рішення можливе, то рядку, що містить елементи Bj і Pjq, що задовольняють цій умові привласнюється номер s = j і рядок вважається такою, що вирішує;

знайти елемент, що дозволяє, Psq, який знаходиться на перетині стовпця, що дозволяє, і рядка;

перейти до нової симплекс-таблиці, відповідній новому опорному плану, для чого:

а) замінити елемент s-строки, що стоїть в стовпці «V», на Хi, узяте з верхнього рядка стовпця, що дозволяє;

б) елементу s-строки, що стоїть в стовпці «С», привласнити значення Сi, узяте з верхнього рядка стовпця, що дозволяє;

в) заповнити вільні місця в стовпцях «V» і «С», переписуючи відповідні елементи цих стовпців з попередньої симплекс-таблиці;

г) елементи s-строки, що стоять в стовпцях «В» і «Хi» розділити на елемент, що дозволяє, тобто обчислити


, ;


д) решта всіх елементів симплекс-таблиці стоїть в стовпцях «В» і «Хi», перераховуються за формулою:



Ітераційний процес продовжується до тих пір, поки всі елементи (t+2) -о рядку не стануть рівні нулю. Якщо при цьому опиниться, що в даному рядку не залишилося позитивних елементів і не всі вони стали нульовими, то робиться вивід про несумісність обмежень даного завдання і про неможливість скласти оптимальний план.

Якщо висновок про неможливість побудови оптимального плану зробити не можна, то рішення продовжується до тих пір, поки всі елементи (t+2) рядку не стануть нульовими. Подальші, після витіснення елементів (t+2) -о рядку, кроки виконуються за загальним правилом, що проте вирішує стовпець вибирається по найбільшому позитивному елементу (t+1) рядку. (Стовпці, що містять штучні змінні, в тому разі опускаються, оскільки вони виявляються витисненими з початкового плану). У завданнях, що не вимагають ведення штучних змінних з ціною М = ∞, дозволяючий стовпець визначається відразу по рядку з номером t+1.

Інтерація закінчується досягненням оптимуму, про що свідчить відсутність позитивних елементів в (t+1) -му рядку. У випадку якщо оптимум не досягнутий, але у дозволяючому стовпці всі елементи Pjq ≤0, то робиться вивід про те, що цільова функція не обмежена на даній безлічі планів.

Встановимо оптимальне по критерію максимального прибутку розподілення виробничих потужностей по видам продукції(при плановій рентабельності 15 %) і визначимо максимальний прибуток при наступних виробничих даних які занесемо до табл. 1.2.


Таблиця 1.2- Виробничі дані


Морозиво

Сиркова маса

Сир

Молоко

Масло

вершкове


Казєїн

Обмеження

Питомі норми витрат на тонну продукції


Електроенергія, кВт. час

9

121

128

32

330

80

400

Вода, м3

37

37

37

5,5

65

45

500

Пар, т

0,3

1,15

1,28

0,28

4,8

3,0

100

Холод, кДж

887,4

365,2

375,4

166,8

716,7

853,2

4500

Оптові ціни, грн.

24000

13000

14000

3000

23000

22000



В відповідності з початковими даними:

- за 15 % рентабельності прибуток на 1 т. продукції (Ціна ∙ 0,15) складає:


Таблиця 1.3 - Прибуток за 15 % рентабельності


Морозиво

Сиркова маса

Сир

Молоко

Масло вершкове

Казеїн


Прибуток, грн.

3600

1950

2100

450

3450

3300

max


Для автоматизації розрахунків використана активна інтернет-сторінка, інтерфейс якої показаний на рисунку 1.2.

Беремо декілька видів молочних продуктів, для того щоб вирішити, який продукт доцільно виробляти. В даному випадку взято морозиво, сиркова маса, творог, молоко, масло вершкове і казеїн.

Заносимо дані до «Исходная симплекс таблица».

В стовпчик «В» вносимо обмеження по ресурсам.

Вводимо у віконце «Количество циклов» достатньо велике значення.

Натискаємо на кнопку «Вычислить».


Рис. 1.2 - Оптимальний розрахунок продукту


Обчислення здійснюються таким чином як наведено на рисунку 1.3.


Питомі норми часу на одиницю продукції (люд.год) на заводах

потужністю 50тон молока/зміну [23]


Морозиво

Сиркова маса

Сир

Молоко

Масло вершкове

Казеїн


Х1

Х2

Х3

Х4

Х5

Х6


3600

1950

2100

450

3450

3300

Питомі норми часу на 1 тону продукції потужністю

потужністю 50 тон молока/зміну [23]

Електроенергія, кВт.час

9

121

128

32

330

80

Вода, м3

37

37

37

5,5

65

45

Пар, т

0,3

1,15

1,28

0,28

4,8

3,0

Холод, кДж

887,4

365,2

375,4

166,8

716,7

853,2

Рис.1.3 - Вихідні дані до розрахунків потужності


Програма самостійно вирахує, який продукт і в якій кількості потрібно виробляти. Результат отримаємо в «Таблица результатов вычислений», а у віконці «Количество интераций» побачимо кількість інтерацій. Якщо потрібно знати результати після кожної інтерації, потрібно у віконці «Количество циклов» ввести порядковий номер циклу.

Виходячи з розрахунків, ми бачимо, що за даних умов доцільно виробляти морозиво. Постачальниками сировини будуть сільськогосподарські підприємства Конотопського, Буринського, районів, а також населення цих районів. Радіус зони не перевищує 50км. Так, як останнім часом в даному регіоні спостерігається незначне збільшення обсягу сировини, то підприємство буде знаходитися у сприятливій сировинній зоні.

Вихідні дані для проекту представлені в таблиці 1.4.


Таблиця 1.4 - Вихідні дані проекту підприємства

Потужність підприємства, т/зм молока

Кількість умовної доби на рік

Кількість робочих змін на добу

Тривалість зміни, год.

Цех, що будується

Назва

Потужність, т/зм

50

340

2

8

Цех морозива

3,2


Висновки по розділу


1. Проведено маркетингові дослідження ринку морозива України. Встановлено, що лідерами у виробництві загартованого морозива є такі підприємства як: Ласунка (Дніпропетровськ), Житомирський маслозавод (Житомир), Геркулес (Донецьк), Троянда (Київ), Ласка (Кіровоград), Луганськхолод (Луганськ), Хладпром (Харків), Айс (Запоріжжя), Львівський холодокомбінат (Львів), Лубенський молокозавод (Полтавська область);

2. Встановлено сезонний вплив на виробництво морозива. Загальний обсяг виробництва і продажу продукції припадає на період весна – середина осені;

3. Проведене техніко-економічне обґрунтування проекту дозволило визначитися з асортиментом та кількістю продукції, що буде виробляти майбутнє підприємство;

4. Розроблено виробничу програму та проведено розрахунки витрат сировини та допоміжних матеріалів на виготовлення морозива. При цьому враховано, що в асортименті продукції буде представлено інноваційну розробку: морозиво «Умка» та «Льодовий рай»;

5. Проведено обґрунтування типу та режиму роботи підприємства, що виготовлятиме нову продукцію.



2 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ЗАМОРОЖЕНИХ ДЕСЕРТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СТАБІЛІЗУЮЧИХ СИСТЕМ


2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АСОРТИМЕНТУ ТА ТЕХНОЛОГІЙ ЗАМОРОЖЕНИХ ДЕСЕРТІВ


2.1.1 Загальна характеристика харчової та біологічної цінності заморожених десертів

Серед широкого асортименту нових молочних продуктів заморожені десерти, як і раніше, залишається улюбленим десертом дорослих та дітей.

Відомо, що їх винахід належить найдавнішим цивілізаціям Сходу. В Китаї за 3000 років до нашої ери вже виготовляли заморожені десерти з лимонаду та води. В Європу, а згодом і в саму Росію, заморожені десерти надійшли значно пізніше у вигляді дрібно наструганих шматків замороженого молока, які подавали до млинців. З того часу історія зазнала багато змін і тепер на сучасному ринку нараховується близько 300 видів морозива та заморожених десертів, які виробляють з різноманітної сировини (як молочної, так і рослинної). Розширення асортименту дозволило заохотити додаткових споживачів і тепер попит на нього розповсюджений на всі вікові групи населення (рис. 2.1).


Случайные файлы

Файл
29334-1.rtf
30824.rtf
10700.rtf
24750.doc
721.doc