Валютні операції банку (на прикладі діяльності АКБ "Приватбанк") (2660)

Посмотреть архив целиком














ДИПЛОМНА РОБОТА


ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКУ

(на прикладі діяльності АКБ «Приватбанк»)




Вступ


Актуальність обраної теми дипломного проекту та доцільність проведення досліджень для оцінки стану та перспектив розвитку валютних операцій комерційних банків полягає в необхідності оптимізації вирішення трьох основних проблем:

1) входження України в світову систему ринкових держав супроводжується попитом на валютні операції забезпечення вільного економічного обміну товарами та послугами між державами;

2) існуюча світова валютна система не має загальносвітової валюти, як єдиного мірила економічних вартостей товарів та послуг;

3) існує дилема між валютним ризиком та прибутковістю банку у вигляді як прямої залежності(спекулятивність), так і обратної залежності (плаваючий валютний курс).

Об’єктом дипломного дослідження є – діяльність комерційного банку АКБ «Приватбанк» в галузі валютних операцій.

Предметом дипломного дослідження є – комплекс інструментів управління валютними операціями та валютним ризиком АКБ «Приватбанк».

Методами дипломного дослідження є – структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистичний аналіз хронологічних рядів параметрів, побудова розрахункових алгоритмів математичних моделей обробки статистичних даних в «електронних таблицях» EXCEL-2000.

Мета дипломного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні важливості оптимізації управління валютними операціями та валютним ризиком в банку АКБ «Приватбанк», а також пошуку напрямків удосконалення інструментів управління валютним ризиком на основі використання моделей поточних часових та процентних геп-розривів між строками і вартістю залучених та розміщених валютних коштів.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються такі завдання:

  • досліджено сутність та класифікацію валютних операцій і валютного ризику комерційного банку;

  • досліджено стан валютних операцій та валютного ризику в АКБ «Приватбанк» у 2003–2007 роках;

  • розглянуто процес застосування забалансових інструментів регулювання валютної позиції АКБ «Приватбанк»;

  • проведено аналіз діючої практики управління валютним ризиком в комерційних банках розвинутих країн світу з застосуванням інструментів поточних строково-процентних розривів (геп-менеджменту);

– виконані дослідження валютного ризику та інструментарію його зменшення як при застосуванні методології нормативного обмеження Національного банку України на розмір загальної валютної позиції банку, так і при методології детального дослідження валютної позиції банка на окремих короткострокових та довгострокових відрізках функціонування банку (повалютний ГЕП-менеджмент).

Інформаційною базою дипломного дослідження були – звітні документи АКБ «Приватбанк» за 2003–2007 роки, статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків, Держкомстату України.

Практична цінність отриманих в результаті дипломного дослідження результатів полягає в пропозиції та обґрунтуванні доцільності застосування інструменту часового повалютого ГЕП-менеджменту для більш глибокого аналізу валютної позиції на різних короткострокових та довгострокових відрізках часу функціонування комерційного банку, що дає змогу більш об’єктивної ідентифікації величин та джерел валютних ризиків в діяльності банку.



1. Теоретичні основи валютних операцій комерційних банків


1.1 Економічний зміст валютних операцій та їх класифікація


Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [4] в Україні офіційно застосовується наступна термінологія валютних операцій:

1) «валютні цінності» – це наступні категорії:

– іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

– платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

– банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Для цілей Декрету надалі під термінами «іноземна валюта» розуміється як власне іноземна валюта, так банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах;

2) «валютні операції» – це:

– операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

– операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

– операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Міжнародні валютні відносини спираються на ролі грошей в економічній системі – тобто їх макрофункції, що забезпечують функціонування економічної системи [33]:

Інформаційна функція – найпростіша. Її сутність полягає в тому, що більшість процесів, що відбуваються в економіці, мають грошову форму вираження, що дозволяє одержати загальні характеристики процесів, що відбуваються в суспільстві і відповідну інформацію, необхідну для керування.

Функція вірогідності – тісно зв'язана з інформаційної. Зміст її полягає в тому, що інформація, виражена в грошовому виді повинна бути максимально зв'язана з реальними величинами, а також з параметрами, що характеризують ті чи інші процеси, що відбуваються в економіці.

Системна чи сполучна функція – суть системної функції полягає в тім, що нормальний рух грошових потоків є основною нормою функціонування економіки в цілому.

Стабілізуюча функція – тісно зв'язана із системною, оскільки велика частина процесів, що відбуваються в економіці, здійснюються за допомогою грошової форми руху, і очевидно, що нормальність функціонування є вихідною умовою стабільності чи нестабільності в цілому.

Елементарні функції грошей:

1. Функція міри вартості:

– дозволяє розкрити еволюцію грошей як процес виникнення специфічного товару, що виконує роль еквівалентної форми для вираження вартості будь-якого товару у формі матеріального носія.

– як міра вартості, гроші служать для того, щоб перетворювати вартість нескінченного різноманіття товарів у ціни – грошову форму вираження вартості.

– у силу цієї ж функції виконується функція масштабу цін. Історично, масштаб цін зв'язаний з визначеною кількістю золота чи іншого коштовного металу, що входить у грошову одиницю тієї чи іншої держави. У сучасних умовах масштаб цін визначається загальним станом економічної системи і, зокрема, прийнятим державним паритетом національної валюти.

– у силу виконання функції міри вартості, виконується функція розрахункової одиниці, що використовується для визначення ціни товару валового внутрішнього продукту, валового національного продукту, прибутку, собівартості, обсягу капітальних вкладень і т.п.

2. Функція засобу обороту грошей:

Функція засобу обороту грошей обслуговує реалізацію товарів і послуг. Гроші в цій функції постійно надають руху товарам, визначають їхній оборот. Після кожного акта купівлі-продажу товари виходять з обороту і переходять у сферу споживання, а гроші продовжують свій рух у сфері обороту. Для успішного виконання цієї функції гроші теж повинні бути постійними.

3. Функція засобу платежу:

Гроші обслуговують погашення боргових зобов'язань. Боргові зобов'язання можуть виникнути в зв'язку з реалізацією товарів і послуг. Якщо платіж розділяється в часі від моменту передачі продавцем товару покупцю, а також у зв'язку з розподілом вартості (оплата податків, фінансування з бюджету, видача і погашення позичок і т.п.). В усіх цих випадках грошові платежі не надають руху товарам. Проте, опосередковано вони теж зв'язані з реалізацією товарів і послуг. На використанні цієї функції базується формування податку, бюджету, банківських систем, оплата роботи і т. п.

4. Функція нагромадження:

– функція нагромадження дозволяє показати використання і розвиток протиріччя між функцією засобів обороту і функцією нагромадження. Як засіб обороту гроші постійно знаходяться в обороті, але якщо вони використовуються як засіб нагромадження, вони перестають бути засобом обороту

– відображає можливості і потреби нагромадження вартості як особистості, так і суспільства в цілому.

– характеризує виникнення і розвиток розподільних і перерозподільних процесів.

– показує потенційні можливості в регулюванні інвестиційними процесами в суспільстві.


Случайные файлы

Файл
100593.rtf
148474.rtf
164873.doc
99353.rtf
nalogovoe.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.