Організація взаємовідносин підприємств з банками (3268)

Посмотреть архив целиком

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра фінансів та кредиту







КОНТРОЛЬНА РОБОТА


З дисципліни: «Фінанси малих підприємств»


На тему: «Організація взаємовідносин підприємств з банками»



Виконала

Студентка групи 5145-4 курсу 3

Економічного факультету

Заочного відділення

Лебедєвої І.Ю.

Перевірив

Кущик А.П.





Запоріжжя 2008р.


Зміст


Вступ

1. Поточні й інші рахунки підприємства у банках

2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

3. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог - доручень

4. Розрахунки за допомогою чеків

5. Розрахунки акредитивами

6. Розрахунки із застосуванням векселів

7. Інші форми безготівкових розрахунків

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Розрахунками в народному господарстві називається система грошових відносин, пов'язаних з оплатою товарів, послуг і виконанням інших фінансово-кредитних зобов'язань підприємств, організацій, населення.

Розрахунки здійснюються готівкою або шляхом безготівкових перерахувань через заклади банків, однак завжди мають грошову форму.

У господарському обороті сфера використання готівки обмежена. Вони використовуються в основному для розрахунків із працівниками підприємств по виплаті їм заробітної плати, пенсій, грошової допомоги.

Між підприємствами, організаціями, закладами і ланками фінансово-кредитної системи розрахунки здійснюються в основному в безготівковій формі через заклади банків.

Сутність безготівкової форми розрахунків полягає в тому, що платежі за товари і послуги, а також інші перерахування виконуються не готівкою, а шляхом переведення (перерахування) коштів з рахунка платника на рахунок постачальника чи одержувача грошей відповідним закладом банку.

Безготівкові розрахунки займають найбільшу питому вагу в розрахунково-платіжному обороті суб'єктів господарювання. Призначення цієї форми розрахунків полягає в тому, щоб заміняти готівку в платіжному обороті.

При побудові системи розрахунків необхідно виходити з вимог найбільшого зближення моменту здійснення платежу з моментом одержання продукції, товарів, послуг, недопущення утворення необґрунтованої кредиторської заборгованості, максимальної економії платіжних засобів для здійснення розрахунків і можливості забезпечення більш ефективного контролю за використанням коштів.

У цьому зв'язку система безготівкових розрахунків повинна відповідати таким вимогам:

  • сприяти своєчасному одержанню постачальником коштів за відвантажену продукцію чи зроблені послуги;

  • створювати умови покупцю для контролю за дотриманням постачальником умов угоди про постачання товарно-матеріальних цінностей, послуг;

  • забезпечувати можливість контролю з боку банку і постачальника за своєчасністю і повнотою оплати продукції і послуг покупцем.

З огляду на викладені вище вимоги, в основу організації безготівкових розрахунків покладені такі основні принципи:

1. Розрахунки, як правило, повинні здійснюватися слідом за відпуском (відвантаженням) товарів, наданням послуг одночасно з ними.

2. Платежі повинні здійснюватися через заклади банку і під їх контролем тільки за згодою покупця і при наявності в нього необхідних коштів або права на одержання банківського кредиту.

3. Платежі різних видів діяльності повинні здійснюватися з різних рахунків, тобто кошти повинні використовуватися суворо за цільовим призначенням.

4. Розрахунки повинні здійснюватися на підставі розрахунково-платіжних документів типової форми.

Дотримання зазначених принципів є обов'язковим як для постачальника, так і для покупця.

У залежності від об'єктів платежів безготівкові розрахунки підрозділяються на розрахунки товарних і нетоварних операцій.

Розрахунки по товарних операціях - це розрахунки, пов'язані з оплатою отриманої продукції, придбаних товарно-матеріальних цінностей і отриманих послуг.

До розрахунків по нетоварних операціях відносяться платежі в бюджет, по соціальному і майновому страхуванню, по погашенню кредитів і відсотків по них, по сплаті пені, штрафів, неустойок за порушення розрахунково-платіжної дисципліни та ін.

У залежності від місця здійснення платежу і перебування платника розрахунки підрозділяються на місцеві та іногородні.

Місцеві - це розрахунки, здійснювані між підприємствами й організаціями, що обслуговуються одним або декількома міськими закладами банку.

Іногородні - це розрахунки між підприємствами й організаціями, які обслуговуються закладами банків, що знаходяться в різних містах чи населених пунктах.

У залежності від конкретних умов (місця проведення розрахунків, угоди між постачальниками і платниками, банківських правил про порядок оформлення і здійснення платежу) у системі безготівкових розрахунків застосовуються такі форми: розрахунки платіжними дорученнями; розрахунки платіжними вимогами-дорученнями; розрахунки за допомогою чеків; розрахунки акредитивами; розрахунки векселями; інші форми розрахунків.

Кожній формі безготівкових розрахунків відповідають конкретні види розрахункових документів, на підставі яких банк виконує доручення про платежі.

Так у розрахунках платіжними дорученнями використовується Платіжне доручення, у розрахунках платіжними вимогами-дорученнями застосовується "Платіжна вимога-доручення", у розрахунках акредитивами використовується "Заява на акредитив", у розрахунках чеками застосовується Розрахунковий чек, у розрахунках векселями використовується "Простий вексель" і "Переказний вексель" і т.д.

Форми безготівкових розрахунків встановлені Національним банком України, а порядок їх застосування - Інструкцією про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

Суворе дотримання принципів, форм і правил здійснення безготівкових розрахунків забезпечує чітку їх організацію, прискорює оборотність засобів у розрахунках, знижує кредиторську і дебіторську заборгованість, сприяє зміцненню розрахунково-платіжної дисципліни, господарського розрахунку і підвищенню ефективності виробництва.



1. Поточні й інші рахунки підприємства у банках


Юридичні і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які мають самостійний баланс і зареєстровані у встановленому порядку, для збереження й обліку руху коштів в обслуговуючих їх банках, можуть відкривати поточні, валютні й інші рахунки.

Для відкриття поточного рахунку юридичні і фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності представляють у заклади банку, що буде їх обслуговувати, такі документи:

1. Заява на відкриття рахунку встановленого зразка, підписане керівником і головним бухгалтером підприємства. У випадках відсутності посади головного бухгалтера заява підписується тільки керівником.

2. Копію посвідчення про державну реєстрацію підприємства в органі виконавчої державної влади чи в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, завірену нотаріально органом, що видав дане посвідчення.

3. Копію статуту (положення), зареєстровану у встановленому порядку в органах виконавчої влади і завірену нотаріально органом, що реєстрував його. Фізичні особи - суб'єкти . підприємницької діяльності копію статуту не представляють.

4. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на облік у податковому органі, завірену податковим органом чи нотаріально.

5. Картку зі зразками підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами на рахунку, і відбитком печатки підприємства, завіреної нотаріально вищим органом у встановленому порядку або органом Ради народних депутатів у місцях, де немає нотаріальних контор.

6. Довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, завірену органом, який видав даний документ.

7. Копію довідки про внесення підприємства в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, завірену нотаріально або органом, що її видав.

8. Документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків чи його копію, завірену нотаріально або органом, що видав її.

Підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи для відкриття поточного рахунку представляють у банк:

  • заяву на відкриття рахунку установленої форми, підписану підприємцем;

  • копію посвідчення про державну реєстрацію, завірену нотаріально;

  • картку із зразком підпису, завірену нотаріально;

  • копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, завірену податковим органом чи нотаріально;

  • довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, завірену цим органом.

Для відкриття інших рахунків, у тому числі і валютного рахунку, у тому ж банку йому додатково дається тільки спеціальна заява на відкриття даного рахунку.

Представлені в заклади банку для відкриття рахунку документи перевіряються, і на їх підставі з дозволу керівника банку підприємству відкривається поточний чи інший рахунок із присвоєнням йому відповідного номера (шифру).

При цьому поточному рахунку присвоюється, як правило, (12-14) -значний номер (шифр) виду (типу): 2600-1-1(2)-01 (02)--1-00-001.

Присвоєний номер поточному й іншому рахунку клієнта проставляється (вказується) потім на всіх розрахунково-платіжних документах, на підставі яких здійснюється зарахування і списання коштів по даному рахунку.


Случайные файлы

Файл
138553.rtf
184718.doc
110224.doc
56833.rtf
ref-20646.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.