Банківська система та пропозиція грошей (2567)

Посмотреть архив целиком














Контрольна робота з теми

«Банківська система та пропозиція грошей»


План


Вступ

1. Види банків та їхні функції

2. Структура банківської системи

3. Національний банк – головний елемент банківської системи України. Його функції

4. Суть і механізм формування пропозиції грошей

5. Роль державних інституцій у здійсненні емісійного процесу

6. Утворення грошей комерційними банками

Висновок

Список літератури


Вступ


Досить важко зазначити, як й коли виникли перші банки. Сьогодні банки – це універсальні фінансові заклади, котрі виконують до 300 видів різноманітних послуг. Оскільки ці операції та послуги виникли не в одну годину та не в одному місці, то стає важко зазначити, коли виникла банківська справа.

Найдавнішими вважаються операції по збереженню грошей. Цим займались чи церковні заклади, чи приватні особини. Слід зазначити, що в деяких випадках уже в давньому світі нараховувались відсотки за внесені гроші чи власність.

Окремо виникла потреба в обігу грошей. Гарним прикладом може бути Європа. У середині V століття не існувало єдиної системи монет. Торгівля велася монетами різних країн, міст й навіть приватних осіб. Всі монети малі різну вагу, форму й номінал. Тому потрібні були спеціалісти, котрі малі б вести банківську справу. Ці спеціалісти розміщувались із своїми столами обігу там, де торгівля мала велику швидкість.

Люди, котрі займались операціями збереження та обігом грошей, розуміли, що зібрані багатства не використовуються.

Якщо хоча б деяку частину від цих коштів віддавати в тимчасове використання, тоді можна вилучати із цього користь. Таким чином виникли так звані кредитні операції, в основі яких лежала видача грошей із обов’язковим поверненням та сплаті відсотка. Закладом при цьому були будинки, кораблі, дорогоцінні речі й тощо.

Всі ці операції спочатку існували окремо, а лише поступово вони об’єднувались в організації, котрі ми звикли називати банками. Слово “банк” в перекладі із італійського “banco” означає стіл. У Англії капіталістична банківська система виникла в ХVІ столітті, до речі банкіри вийшли із середовища майстрів золотих справ чи купців.

У нашому суспільстві банки виконують різноманітні види операцій. Вони не лише організовують грошовий обіг та кредитні відносини. Через них здійснюється фінансування народного господарства, страхові операції, купівлі, продажів цінних паперів, а й у деяких випадках управління власністю та посередницькі послуги.

До розкриття сутності банку можливо підійти із двох сторін: із юридичної та із економічної.

Економічна сторона: а). прийняття грошей до вкладів; б). надання різноманітних видів кредиту; в). купівля векселів та чеків; г). комісійні операції із цінними паперами; д). операції із коштовностями й інше.

Банки – це кредитно-фінансові заклади, котрі виконують операції щодо накопичення вільних грошових коштів підприємств, організацій та населення, посередництва в платежах, а також емісію грошей, цінних паперів, короткострокове кредитування.

Вчорашнє уявлення про банк: Банк – це частина апарату управління, головна позначка якого здійснювати контролю над діяльністю господарчих організацій.

Розвиток банків стимулювався й стримується тепер бідністю населення та бідністю значної кількості підприємств. Командна система поступово знищувала поняття населення про банк, як міцний комерційний інститут, обмежувала його призначення, перетворювала в розрахунково-касові центри, котрі розподіляють кредити за призначеними лімітами “ картками ”. Але сучасні комерційні й тепер відчувають велику нестачу коштів для кредитування підприємницької діяльності.

Крім того, банк – це автономне, незалежне, комерційне підприємство. Банк – не завод, не фабрика, але й у нього, як й в кожного підприємства, є свій продукт. Продуктом банку є насамперед формування платіжних коштів (грошової маси), а також різноманітні послуги у виді надання кредитів, гарантій, доручення, консультацій, управління власністю. Діяльністю банку несе виробничий характер. Ринок висуває банк до основних, ключових елементів економічного регулювання. Банк стає найважливішою складовою, Яка забезпечує народне господарство додатковими грошовими ресурсами.

Зазначення грошей, кредиторів щоденно зростає.


1. Види банків та їхні функції


У залежності від того, кому належати кредитні та кредитно-фінансові заклади, в країнах із ринковою економікою розрізняються: - державні кредитні та кредитно-фінансові заклади.

Перша група – це центральні банки, котрі мають монопольне право випуску банкнот, окремі комерційні банки, поштові - збережені каси, деякі заклади, котрі виконують спеціальні функції по кредитуванню тієї чи іншої галузі господарства.

Розвиток державно - монополістичного капіталізму супроводжується зростом державної власності у сфері, до того в числі в сфері кредиту. За характером діяльності банки розділяються на: - емісійні; - комерційні; - інвестиційні; - іпотечні; - забережні ; - спеціалізовані (наприклад, торгівельні).

Емісійні банки здійснюють випуск банкнот й є центрами кредитної системи. Вони займають в ній особливе положення та є “ банками банків ”.

Комерційні банки являють собою банки, які здійснюють кредитування промислових, торгівельних та інших підприємств головним чином за рахунок грошових капіталів, котрі отримують у вигляді вкладі. За формою власності вони розділяються на: а). приватні акціонерні; б). кооперативні; в). державні.

На початкових щаблях розвитку капіталізму переважали індивідуальні банкірські фірми, але й із розвитком капіталізму й особливо в епоху імперіалізму деяка частина всіх банківських ресурсів зосередилась в акціонерних банках. Розвиток державно-монополістичного капіталізму знайшло вираження в одержавленні деяких комерційних банків.

Інвестиційні банки займаються фінансуванням та довгостроковим кредитуванням різних галузей, головним чином промисловості, торгівлі та транспорту. Через інвестиційні банки задовольняється значна частина потреб

промислових та інших підприємств в основному капіталі. Розвиток цієї складової кредитної системи притаманно сучасного ринкового господарства. На відміну від комерційних банків інвестиційні мобілізують частину своїх ресурсів шляхом випуску власних акцій та облігацій, а також отримання кредитів від комерційних банків. Разом із тім відіграють активну роль у випуску та розміщенні акцій промислових та інших компаній.

Іпотечні банки пропонують довгострокові заклад нерухомості – землі та будівель. Вони мобілізують ресурси за допомогою випуску особливого виду цінних паперів – закладних паперів, забезпеченням які є закладена в банках є фермери, населення, а деяких випадках – підприємці. Іпотечний кредит фермери часто використовують для купівлі землі. Частково іпотечні кредити використовуються для купівлі машин, добрива та інших засобів виробництва. Крім того, купівлі землі дає цим фермерам можливість розширити своє господарство.

Спеціалізовані банківські заклади включають банки, котрі спеціально займаються зазначеним виглядом кредитування. Таким чином, зовнішньоторговельні банки спеціалізуються на кредитуванні експорту та імпорту товарів.

Розрахункові операції банків. Підприємства розраховуються між собою безготівково через установи банку, в які вона мають розрахункові рахунки.

Розрахунки проводять за такими правилами: 1. платежі здійснюються, як правило, просте відвантаження товароматеріальних цінностей чи виконання робіт; 2. за дорученням платника; 3. за рахунок власних коштів платника чи в окремих випадках за рахунок кредиту банку; 4. сума списується із рахунку платника, а потім зараховується на рахунок постачальника. Виняток становлять розрахунки чеками у межах окремої держави.

Безготівкові розрахунки здійснюються таким формах: платіжні доручення, чеки, акредитиви, вимоги-доручення, векселі. Доручення за домовленістю між підприємствами можуть бути строковими (наприклад, авансом, чи відвантаження товару, чи часткові платежі при великих угодах), дострокові чи відстрочені – без шкоди для фінансового стану сторін.

Розрахунки акредитивами застосовуються, як гарантія оплати товарів чи послуг. Акредитив призначається для розрахунків лише із одним постачальником. Розрахунки вимогами – дорученнями застосовуються для оплати виконаних робіт й наданих послу, поставленої договором продукції.

Розрахунки, що застосовуються між підприємствами, спрямовані на усунення автоматизму у розрахунках та підвищення відповідальності із виконання договорів.

Особливістю Сучасної банківської справ в Україні є швидко зростаючий спектр пропонованих клієнтам послуг.

Нині банки є найбільш важливими фінансовими інститутами в ринковій економіці, котрі виконують численні функції в суспільстві за схемою клієнт - банк-клієнт.

Складові банківської послуги (servicе): 1. діяльність із надання клієнтові допомоги чи сприяння в отриманні прибутку; 2. система яка задовольняє певні потреби; 3. кваліфікована допомога, чи порада, орієнтовані на практичне використання.

Банківські послуги – це комплексна діяльність банку з задоволення потреб клієнта при проведенні банківських операцій чи з залученням тимчасово вільних ресурсів, спрямована на одержання прибутку.

Особливість банківських послуг полягає до того, що вони носять не скільки грошовий відтінок, стільки мають властивість само зростаючої вартості. Визнана суспільно необхідною послуга банку може бути способом задоволення певних потреб клієнтів банку, тобто матір статус товару. Діяльність банку не пов’язана із виробництвом матеріальних цінностей, але й витрати на банківські продукти (bank product) можна трактувати як суспільно корисні дії, котрі задовольняють специфічні потреби суспільства.


Случайные файлы

Файл
101689.rtf
82352.rtf
60291.rtf
114497.rtf
91287.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.