Курс сольфеджіо в початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі (106873)

Посмотреть архив целиком













Реферат

Тема: Курс сольфеджіо

в початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі



ЗМІСТ


Мета та завдання предмету сольфеджіо

Планування навчально-виховного процесу

Організація навчально-виховного процесу

Контрольні заходи та їх проведення

Оцінювання навчальних досягнень

Вокально-ітонаційні навички

Сольфеджування та спів з листа

Метроритм

Музичне сприйняття

Музичний диктант

Виховання творчих здібностей

VII. Теоретичні знання та практичні навички

Заключення

Література



Мета та завдання предмету сольфеджіо


Сольфеджіо як дисципліна має важливе значення для комплексного навчання та виховання дитини, формує особисто-ціннісне ставлення до мистецтва, стимулює творчий потенціал особистості, сприяє підвищенню культури слухання та сприйняття музики, виховує потребу в духовному самовдосконаленні.

При загально-естетичній спрямованості метою предмета сольфеджіо є естетичне виховання юного музиканта, комплексний розвиток його загальних та спеціальних здібностей, особливо музичного слуху, музичної обізнаності (грамотності), музичного смаку і творчих здібностей, здатності самостійного музичного мислення у процесі сприйняття або виконання музичного твору, розширення загального музичного кругозору. «Вміння слухати й розуміти музику – є однією з елементарних ознак, без якої неможливо уявити повноцінного виховання» (В. О. Сухомлинський).

Загальна мета включає низку конкретних завдань: розвиток почуття ладу, метроритму, музичної пам’яті, слуху у різних його проявах (інтонаційного, звуковисотного, гармонічного, поліфонічного, тембрового), формування навичок сольфеджування, музичного аналізу, активних навичок сприйняття музичного матеріалу, творчої фантазії, надбання музично-теоретичних знань, а також збагачення емоційно-почуттєвої сфери учнів.

Досягнення високих результатів при виконанні кожного з цих завдань сольфеджіо можливе завдяки використанню багатьох форм роботи, раціональної організації роботи на кожному уроці протягом усього терміну навчання.


Планування навчально-виховного процесу


Навчально-виховний процес є двостороннім, він об'єднує дії викладача й учня та має спрямованість на рішення завдань курсу сольфеджіо. Педагогічна діяльність викладача в організації цього процесу є визначальною. Вона пов'язана з плануванням, організацією уроків, вихованням та розвитком учнів, організацією контролю та корегуванням навчальної діяльності учнів. Без чіткого планування не може бути добре організованого навчального процесу.

Викладачі сольфеджіо користуються календарно-тематичними планами, що відповідають програмним вимогам, після затвердження цих планів адміністрацією школи. Кожен викладач повинен мати поурочні записи самопідготовки, тобто робочі плани, для приведення змісту матеріалу уроку у відповідність з реальним рівнем розвитку учнів певної вікової групи, їх здібностями та для забезпечення диференційованого підходу. Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо із визначенням теми та мети уроку. При плануванні змісту уроку треба обов’язково враховувати різницю в тенденціях з 8-річним або 6-річним терміном навчання, використовувати та вміло поєднувати різні форми та методи роботи з урахуванням потреб, інтересів та вікових особливостей учнів.

Специфікою предмета сольфеджіо є те, що ні одна з традиційних форм роботи не є другорядною за своєю значимістю, кожна потребує до себе постійної уваги. Починаючи урок, викладач повинен чітко знати, яку частину уваги та часу треба приділити тій чи іншій формі роботи, продумати використання методів та прийомів у залежності від рівня індивідуальних здібностей, віку, якостей особистості учнів групи. Питання самопідготовки викладача є таким же важливим, як і організація уроку.

Враховуючи реалії сьогодення (перенавантаження учнів у загальноосвітніх школах, дефіцит вільного часу, навчання в групах з сольфеджіо учнів різних здібностей і віку) викладачу необхідно планувати кожен урок за принципом оптимізації навчального процесу, який передбачає системний підхід до організації навчання, підвищення якості викладання за рахунок раціональної організації уроку, застосування найбільш оптимальних методів та прийомів навчання, які забезпечать заощадження часу та сил учнів на уроці. Також слід приділити серйозну увагу розвиваючому та виховному характеру завдань.

Плануючи навчальний матеріал, викладач повинен визначити внутрипредметні зв'язки. Для досягнення ефективності результатів на уроці сольфеджіо всі численні форми роботи повинні бути об'єднані в одну систему, яка допоможе глибше та ширше розкрити тему уроку, розв’язати конкретні завдання кожного окремо взятого часового відрізку навчального процесу. На кожен урок викладачем обирається тема, що проходить через всі макро- й мікроструктури уроку та форми роботи. Вибір завдань обумовлюється конкретною метою, що повинна бути органічно пов’язана з темою уроку.


Навчальні та розвивальні задачі:


  • виробити вміння i навички;

  • виявити рівень знань, вмінь і навичок;

  • підвищити якість знань, послідовність дій;

  • закріпити вивчений матеріал, знання, вміння, навички;

  • розвивати вміння аналізувати, творчо і логічно мислити;

  • розвивати пізнавальний інтерес, пам'ять;

  • розвивати образне мислення, творчу уяву;

  • розвивати вміння самостійно працювати;

  • вчити виконувати завдання творчого характеру;

  • систематизувати знання, вміння, навички;

  • провести контроль знань, умінь, навичок.

Виховні задачі:

  • виховувати зацікавленість навчанням, прагнення вчитися;

  • викликати зацікавленість, відповідальність, почуття захоплення;

  • виховувати бажання до творчої діяльності;

  • виховувати активність, працьовитість, самостійність;

  • сприяти формуванню моральних, естетичних, духовних якостей;

  • прищеплювати естетичні смаки, розвивати вміння реагувати на почуте.

Дуже важливо побудувати заняття так, щоб одні учні дійсно відчували впевненість у можливості виконати запропоновані завдання, другі – рух уперед. Це дасть змогу учням пережити задоволення від почуття виконаного завдання, створить позитивний емоційний настрій від процесу навчання, зацікавленість у роботі, задовольнить естетичні потреби, створить бажання працювати творчо.

Разом з внутрипредметними передбачено використання на уроці також і міжпредметних зв’язків з фахом та іншими предметами музично-теоретичного циклу. Наприклад, знайомство з темою «Квінтове коло тональностей» починається вже з другого класу. Це обумовлено тим, що Програми з фаху набагато випереджають знайомство з тональностями у вигляді гам і вправ.


Організація навчально-виховного процесу


Основною формою музичного та естетичного виховання учнів різних вікових категорій є урок, групове заняття загальною тривалістю 1,5 години на тиждень1. Згідно з Типовими навчальними планами початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів для учнів передвипускних та випускних класів урок триває 2 години, що надає можливість більш продуктивно використовувати різні форми роботи на уроці, в тому числі й творчі. Одним з основних принципів організації навчально-виховного процесу на уроці є принцип тематизму. Він базується на об’єднанні всіх форм роботи певною темою уроку, досягаючи таким чином єдності та цілісності навчально-виховного процесу не лише в рамках уроку, але і півріччя, року.

Результативність навчання учнів у значній мірі залежить від оволодіння загально-навчальними вміннями та навичками, які формуються на протязі всього терміну навчання. Розподіл годин на вивчення тем обирається викладачем відповідно до умов та особливостей роботи з певним контингентом учнів.

Основні знання та навички учні набувають на уроці. Організація уроку в групах з сольфеджіо відпрацьована класичною методикою і складається з наступних етапів та має приблизно такий розподіл часу (для уроку тривалістю 1,5 години):

  • організаційний момент; оголошення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяльності (2-3 хв.);

  • попередній контроль та корекція задля з’ясування рівня базових знань, вмінь та навичок: перевірка домашнього завдання2, фронтальне й індивідуальне опитування учнів групи (10 хв.);

  • робота над темою уроку з використанням різних методів, прийомів та форм роботи й розвиток в учнів: вокально-інтонаційних навичок, почуття метроритму, навичок сольфеджування та співу з листа, музичного сприйняття, вироблення навичок написання музичного диктанту, робота над завданнями та вправами творчого характеру (39-40 хв.);

  • закріплення та узагальнення набутих на уроці знань та вмінь учнів (10 хв.);

  • пояснення домашнього завдання (5 хв.);

  • оцінювання роботи учнів на уроці (проводиться впродовж уроку).

Розподіл часу на етапи уроку обирається викладачем, виходячи з типу уроку й особливостей групи, та може корегуватися впродовж уроку.

До основних методів навчання і виховання відносяться: словесний, наочно-слуховий, методи стимулювання, узагальнення, емоційного впливу, аналізу, порівняння, репродуктивний, творчий, індуктивний, дедуктивний.

Раціональне застосування методів та прийомів на уроці є необхідною умовою для реалізації навчально-виховної мети, розвитку творчого потенціалу учнів. «Жоден із засобів не може бути гарним чи поганим, якщо він вирваний із усієї системи засобів, вирішальним моментом є логіка та дія всієї системи, гармонійно організованої» (А. Макаренко). У процесі навчання всі методи та прийоми повинні бути тісно пов’язані між собою, повинні працювати один на одного.


Случайные файлы

Файл
diod Ganna.doc
22974-1.rtf
106936.rtf
77328-1.rtf
60628.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.