Профілактика невідкладних станів (94950)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

1. ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ

2. НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ АМБУЛАТОРНОЇ ПРАКТИКИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП


У сучасній стоматологічній практиці залишаються актуальними питання побічних реакцій (невідкладних станів). Складність проблеми пов'язана з рядом специфічних особливостей амбулаторного прийому хворих. По-перше, це масовий вигляд спеціалізованої допомоги, яка не зрідка виявляється на тлі супутньої патології. Окрім цього, щелепно-лицьова область є потужною рефлексогенною зоною і потрібне адекватне анестезіологічне забезпечення, що не завжди досягається. Тому у пацієнтів спостерігається страх перед стоматологічним втручанням, що підвищує чутливість до болю. Виникають зміни в нервовій системі, які виявляються побічними реакціями. По-друге, можливості обстеження хворого з метою виявлення порушень життєво важливих органів обмежені і часу на них, як правило, немає. По-третє, стоматологічні втручання за невідкладними свідченнями проводяться у багатьох хворих в період максимальної психоемоційної напруги, зумовлюючи зниження порогу сприйняття роздратувань, і, природно, підвищення до патологічного рівня стрес-реакції організму. По-четверте, слід не забувати про потенційну небезпеку анестезуючих препаратів, а також інколи про швидкоплинний розвиток ускладнень, небезпечних для життя пацієнтів.



1. ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ


1. Сердечна недостатність. Підвищення секреції адреналіну, як результат стресової реакції, а так само використання адреналіну у складі місцево анестезуючих розчинів можуть привести до гострої декомпенсації сердечної діяльності. У пацієнтів, що приймають сердечні глікозиди, адреналін може спровокувати розвиток сердечної аритмії. При вираженому порушенні кровообігу можливий розвиток некротичних процесів в порожнині рота при проведенні навіть невеликих за об'ємом і травмуванні стоматологічних втручань.

Профілактика: проводити амбулаторні стоматологічні втручання при задовільному стані пацієнта, в останніх випадках надавати допомогу лише в умовах стаціонару. При явно вираженій сердечній недостатності із загрозою декомпенсації (задишка у спокої) питання про можливість проведення стоматологічного лікування вирішувати з лікарем, що лікує, пацієнта. Дотримуватися обережності при виборі препарату для знеболення (тобто використовувати місцевий анестетик без адреналіну або при мінімальному його вмісті).

2. Ішемічна хвороба серця. Страх або біль під час стоматологічного втручання або використання адреналіну в розчинах місцевих анестетиків, можуть спровокувати напад стенокардії і сприяти розвитку інфаркту міокарду.

Профілактика: Якщо стан пацієнта нестабільний (біль в області серця або за грудиною в стані спокою), стоматологічне лікування проводити лише після консультації з лікарем, що лікує, хворого. При необхідності дати зазвичай вживану пацієнтом дозу нітратів. Доцільно перед лікуванням провести медикаментозну підготовку заспокійливими засобами. При місцевому знеболенні використовувати препарати, що не містять адреналін. Під час лікування контролювати рівень артеріального тиску.

Після перенесеного пацієнтом інфаркту міокарду протягом перших шести місяців із-за небезпеки рецидиву проводити лише невідкладні стоматологічні втручання в умовах стаціонару за участю анестезіолога і кардіолога.

3. Сердечні аритмії (порушення частоти і ритму сердечних скорочень). При тахікардії, у випадках стресу, або використання місцево анестезуючих розчинів, що містять адреналін, може розвинутися сердечна недостатність. Якщо у пацієнта брадикардія, то вживання місцевого анестетика може провокувати розвиток повної атріовентрикулярної блокади.

Профілактика. Перед стоматологічним лікуванням перевірити у пацієнта пульс, виміряти артеріальний тиск, провести медикаментозну підготовку заспокійливими засобами і адекватне знеболення анестетиками, що не містять адреналін.

Якщо у хворого частота сердечних скорочень менше 50 ударів в хвилину і є миготлива аритмія, екстрасистолія, то вибір знеболення проводити після консультації лікаря пацієнта, що лікує.

4. Гіпертонічна хвороба. Під час прийому стоматологом у хворого може виникнути гіпертонічний криз або гостра сердечна недостатність.

Профілактика. Провести премидикацію заспокійливими засобами, медикамент відрегулювати АТ, використовувати адекватні методи знеболення анестетиками без вмісту адреналіну. При необхідності слід застосовувати препарати з вмістом в них адреналіну в концентрації 1:200000 і нижче з дотриманням запобіжних засобів проти внутрішньосудинного введення (аспіраційна проба).

5. Гіпотонія. Знижений АТ (систола менш 110мм рт. ст. для чоловіків і 100 мм рт. ст. для жінок, діастола - менше 65 мм рт. ст.).

При стоматологічному втручанні може розвинутися непритомність, коллакс, шок і використання заспокійливих засобів може ще більше понизити АТ.

Профілактика. Перед лікуванням відрегулювати АТ, ввести атропін сульфат 0,1% або метацин сульфат 0.1% до 1 мл залежно від частоти пульсу і рівня АТ. Всі стоматологічні маніпуляції проводити, заздалегідь додавши пацієнтові горизонтальне положення. В процесі лікування контролювати АТ у пацієнта.

6. Бронхіальна астма. Під час стоматологічного втручання при збудженні може виникнути напад астми. При використанні медикаментів і матеріалів з різким запахом, можливо так само розвиток бронхоспазму.

Профілактика. Консультація лікаря пацієнта, що лікує. Детальний збір анамнезу з метою виявлення алергенів, що провокують бронхоспазм. В день лікування рекомендувати хворому прийняти зазвичай вживані лікарські препарати і принести на прийом відповідний лікувальний розпилювач або інгалятор. При проведенні знеболення перевагу слід віддати місцевій анестезії. При підвищеній чутливості до сульфітів не застосовувати місцево-знеболюючі препарати із-за вмісту в них бісульфіту як консервант судинозвужувального засобу. Не застосовувати ацетилсаліцилову кислоту (небезпека розвитку так званої «аспіриновой астми») і інші препарати, що провокують бронхоспазм (морфін, індометацин).

7. Алергічні стани. Незрідка пацієнти, що звертаються до лікаря-стоматолога, мають в анамнезі прояви алергічних реакцій, у тому числі і на місцево-знеболюючі препарати. Найчастіше зустрічаються алергії на місцеві анестетики (особливо групи складних ефірів - новокаїн), а також на тих, що містяться в карпулах, ампулах як консервант парабени, бісульфіт натрію і ін. Крім того, алергічні реакції можуть викликати антибіотики, сироватки, стоматологічні матеріали і так далі

При контакті з алергеном виникає алергічна реакція аж до розвитку анафілактичного шоку.

Профілактика. Ретельний збір анамнезу з метою виявлення алергічних реакцій. Особливу увагу необхідно звернути на хворих, страждаючих алергічними і інфекційно-алергічними захворюваннями (ревматизм, колагенози, бронхіальна астма, екзема і ін.). Не використовувати препарати, на які вже наголошувалися алергічні реакції. При необхідності направити пацієнта на консультацію в аллерго-діагностичне відділення. Ввести до складу премедикації антигістамінні препарати або гормональні засоби (преднізолон, гідрокортизон).

8. Антикоагулянтна терапія. При підвищеній схильності до тромбо утворення (за наявності стенокардії, протезів судин, сердечних клапанів і т. д.) для профілактики тромбозів здатність крові, що коагулює, знижують за допомогою лікарських засобів (гепарин, антагоністи вітаміну К). Після операції (розрізу, видалення зуба і ін.) може виникнути кровотеча, утворення гематоми.

Профілактика. Звернути увагу на аналізи крові (тривалість кровотечі, час згортання крові і ін.). Якщо основні показники згортання крові знаходяться в доступних межах, то після консультації з лікарем, що лікує, пацієнта можна проводити видалення зуба, розтин абсцесу. Складніші операції слід виконувати лише в стаціонарних умовах після корекції показників згортання крові. Виключити лікарські препарати що підсилюють дію антикоагулянтів (аспірин, фенілбутазон, макроліди і цефалоспорини).

9. Епілепсія. Напад судорожного синдрому може виникнути при стресовій ситуації, при використанні місцевих анестетиків.

Профілактика. Детальний збір анамнезу з метою виявлення у пацієнта судорожних припадків. Консультація у лікаря, що лікує, хворого. В день звернення до стоматолога прийняти лікарські препарати, що зазвичай приймаються пацієнтом. Перед лікуванням провести медикаментозну підготовку заспокійливими засобами. За наявності частих епілептичних припадків стоматологічні втручання проводити в період найменшої щільності нападів в умовах багатопрофільної лікарні за участю анестезіолога-реаніматолога, невропатолога. Рекомендується використання місцевих анестетиків групи артикаїна (ультракаїн ДС, ультракаїн ДС - форте, септанест) як найбільш високоефективні.

10. Глаукома. Адреналін, розширюючи зіницю, може спровокувати розвиток гострого нападу.

Профілактика. Препарат для місцевої анестезії не повинен містити адреналін. До складу засобів для премедикації не вводити атропін і інші М-холіно блокатори.

11. Цукровий діабет. Лікар-стоматолог зобов'язаний пам'ятати про можливість розвитку у таких пацієнтів коматозного стану. Це може бути наслідком викиду в кров великої кількості адреналіну, інсуліну, що є антагоністом, що наводить до розвитку гіперглікемічної коми. Після хірургічного втручання, унаслідок ангіопатиї, зниження імунобіологічних властивостей організму, спостерігається сповільнений процес загоєння рани і розвиток інфекції. В результаті хронічного ДВС-синдрому у хворих цукровим діабетом після операції спостерігаються ранні і пізні кровотечі.


Случайные файлы

Файл
110322.rtf
129098.rtf
150045.rtf
149249.rtf
34004.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.