Особливості нейродинамічних та когнітивних функцій учнів старшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку (92821)

Посмотреть архив целиком

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ









Особливості нейродинамічних та когнітивних функцій учнів старшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку



Спеціальність 19.00.02 – психофізіологія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук








Київ − 2008


Загальна характеристика роботи


Актуальність теми дослідження. Сучасні зміни в суспільстві, що характеризуються інтенсивним розвитком науки й техніки, динамічним темпом життя, посиленим інформаційним наповненням, мають не лише позитивні, а й негативні наслідки. Одним із промовистих маркерів соціуму, його загрозливою ознакою, є загальновизнаний факт погіршення здоров’я молоді. Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я України, стан психосоматичного здоров’я учнів має виражену негативну динаміку, крім того, щороку погіршується медико-демографічна ситуація, зменшується тривалість людського життя, знижується народжуваність, натомість поширюються інфекційні та хронічні захворювання. Особливе занепокоєння викликає фізичне та психічне здоров’я найбільш перспективної категорії населення – дітей і молоді. Досліджуючи цю проблему, учені пояснюють незадовільне здоров’я так званим „шкільним фактором” (Н. Бондар, А. Карпухіна, С. Максименко, Н. Додо). Відомо, що навчання у школі – це не тільки період інтенсивного розвитку організму, а й водночас етап надзвичайно чутливого реагування на зовнішні чинники, які можуть негативно позначатися на індивідуальному розвитку школярів, а також породжувати несприятливі функціональні зміни психофізіологічних функцій (Е. Баранова, Т. Беспалова, О. Корнієнко, Н. Куїнджи, М. Степанова, M. Ланч). Старший шкільний вік – один із важливих періодів онтогенезу, що характеризується значними змінами, спричиненими, зокрема, статевим дозріванням (О. Булатова, Е. Гринене, О. Рева). Упродовж 12 років навчання в школі кількість здорових учнів суттєво зменшується, збільшується кількість хвороб очей, опорно-рухової системи, зростає ендокринна патологія. З огляду на вищесказане, актуалізується питання про впровадження до системи шкільної освіти таких психолого-педагогічних технологій, що передбачають та уможливлюють збереження й зміцнення здоров’я, доцільну організацію відпочинку дітей.

Модернізація системи освіти породжує низку нових високих вимог, проте психофізіологічні ресурси тих, хто навчається, або недостатні, або вичерпуються через підвищену психофізіологічну „ціну” навчання. Ускладнення шкільних програм, запровадження додаткових дисциплін, не завжди раціональна організація навчального процесу потенційно призводять до напруження фізіологічних систем, стимулюють розвиток патології тощо (М. Амбарцумян, Є. Ільїн, В. Клименко, О. Кокун, Н. Максимова, С. Минасян, Ф. Ямада). У зв’язку із цим загострюється необхідність у створенні таких умов навчання, які б сприяли гармонійному психічному й фізичному вдосконаленню учнів. Адаптація учнів до нового формату навчання – одна з найактуальніших проблем, вирішення якої прогнозує насамперед розгляд специфіки психофізіологічної навчальної діяльності. Попри прагматичну значущість окресленого питання та нагальність його з’ясування, у науковій літературі бракує спеціально зорієнтованих розвідок, натомість переважає одноаспектне висвітлення проблеми. Успішна реалізація такого завдання можлива лише в разі детального вивчення багатогранних особливостей розвитку школярів – як фізичних, так і психічних їхніх характеристик.

На дослідницьку увагу заслуговують, однак, праці, у яких запропоновано бачення ролі фізичного розвитку школярів (Г. Апанасенко, І. Глазирін, Г. Коробейніков, Ю. Петренко, В. Сонькін). У контексті порушеної проблеми важливе значення мають студії, присвячені аналізу індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, пам’яті, уваги, у віковому аспекті, та вивченню їхнього впливу на успішність навчання, ефективність трудової та спортивної діяльності (Т. Борейко, О. Давидова, І. Іванюра, Т. Куценко, В. Лизогуб, М. Макаренко, І. Мацейко, О. Никоненко, Ю. Петренко, С. Хоменко, Л. Юхименко).

В умовах реформування вітчизняної освіти особливої актуальності набуває питання про специфіку формування нейродинамічних та когнітивних функцій старшокласників, які мають різний рівень фізичного розвитку. Про істинність такого твердження свідчить те, що процеси фізичного та психічного еволюціонування особи є взаємопов’язаними (Ф. Райс, В. Сіваков). Для аналітичного потрактування окресленої проблеми важливо враховувати науковий доробок таких учених, як Е. Казін, Л. Козак, Р. Локтєва, оскільки дослідники, хоч і фрагментарно, проте закцентували увагу на обопільній зумовленості фізичного розвитку та нейродинамічних і когнітивних функцій.

Таким чином, брак всебічного аналізу й фахового обґрунтування психофізіологічної природи старшокласників, нагальність окреслення чітких критеріїв оцінювання нейродинамічного, когнітивного й фізичного розвитку учнів зумовили вибір наукового фокусу, про актуальність якого свідчить, зокрема, і гостра потреба залучення сучасного фактажу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є логічним складником наукових студій Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, присвячених вивченню нейродинамічних та психічних функцій школярів, які мають різний рівень фізичного розвитку. Дослідження виконано в межах держбюджетної теми МОНУ „Системні механізми розумової діяльності за умов переробки інформації різної складності”, номер реєстрації 0102U007102. Тему дисертації затверджено вченою радою Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького (протокол №3 від 14 грудня 2004 року) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 22 жовтня 2007 року).

Об’єкт дослідження фізичний розвиток та властивості нейродинамічних і когнітивних функцій учнів старших класів.

Предмет дослідження – зв’язок нейродинамічних і когнітивних функцій та фізичного розвитку старшокласників.

Мета дослідження полягає у визначенні стану властивостей нейродинамічних і когнітивних функцій учнів старшого шкільного віку, які мають різний рівень фізичного розвитку.

Відповідно до предмета та мети дослідження, сформульовано таку гіпотезу: характер динаміки властивостей функціональної рухливості, сили нервових процесів, швидкості простих та складних реакцій, короткочасної зорової пам’яті (на цифри і фігури) та довільної уваги (швидкість і продуктивність) старшокласників пов’язані з рівнем їхнього фізичного та психофізіологічного розвитку.

Перевірка гіпотези дослідження та досягнення мети передбачали вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати ступінь наукового опрацювання проблеми психофізіологічного та фізичного розвитку старшокласників.

2. Вивчити вікову динаміку морфофункціональних ознак, нейродинамічних та когнітивних властивостей учнів старших класів, що мають різний рівень фізичного розвитку.

3. З’ясувати специфіку зв’язку фізичного розвитку з властивостями нейродинамічних і когнітивних функцій та успішністю навчання.

4. Розробити нормативну шкалу для оцінювання психофізіологічних властивостей та рівня фізичного розвитку старшокласників.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять психологічні й фізіологічні положення про зв’язок фізичного, психічного та соціального розвитку (М. Амосова, Г. Апанасенка, В. Березня, І. Брехмана); наукові концепції вікових психологічних особливостей (Л. Божович, В. Клименка, С. Максименка, В. Моляко); психолого-педагогічні ідеї особистісно-орієнтованого навчання та виховання (Г. Балл, І. Бех, А. Коваленко, О. Кокун); застосовані підходи до типологізації властивостей нервової системи (М. Макаренко, В. Небиліцин, І. Павлов, В. Русалов, Б. Теплов); принципи системного аналізу особистості (Б. Ананьєв, П. Анохін, Г. Костюк, Б. Ломов), теорія онтогенезу (І. Аршавський).

Методи дослідження. Тематична специфіка роботи зумовила вибір таких методів: теоретичний аналіз досліджуваної проблеми (аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація даних); психологічні методи (дослідження короткочасної зорової пам’яті за таблицями з 10 цифрами та фігурами, довільної уваги за В. Анфімова, Шульте, за методикою відшукування чисел); фізіологічні методи вивчення функціональної рухливості, сили нервових процесів, швидкості реагування на розумові навантаження; порівняльний аналіз отриманих результатів; метод математичного опрацювання даних. Крім того, у ході наукового пошуку використано кількісний та якісний аналіз результатів дослідження. Статистичне опрацювання даних та графічну презентацію результатів здійснено на базі статистичної програми Microsoft Excel – 2003.

Надійність та вірогідність результатів забезпечено методологічним обґрунтуванням теоретичних положень, відповідністю методів меті та завданням дослідження, цілісною організацією роботи, репрезентативністю вибірок, застосуванням методу статистичного опрацювання експериментальних даних та методу психологічного аналізу якісних характеристик.

Наукова новизна і теоретичне значення полягають у тому, що вперше з використанням сучасних методів отримано нові дані про стан та динаміку розвитку властивостей основних нервових процесів, сенсомоторних та когнітивних функцій старшокласників, які мають різний рівень фізичного розвитку.

Уперше запропоновано методику оцінювання психофізіологічного та фізичного розвитку хлопців і дівчат 13 - 16 років, яку представлено у вигляді п’яти рівнів: високий, вищий від середнього, середній, нижчий ніж середній та низький.

Для кожної статевовікової групи рекомендовано кількісні і якісні критерії досліджуваних властивостей та алгоритми розрахунку у балах інтегрального показника.

Встановлено зв’язок успішності навчання з інтегральним показником рівня психофізіологічного та фізичного розвитку учнів.


Случайные файлы

Файл
65495.rtf
63498.rtf
126139.rtf
30626.rtf
181335.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.