Особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування псоріатичного артриту у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом (92815)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


На правах рукопису


ОЛІЙНИК Олександра Ігорівна



УДК 616-07+616-08+616.517+616.72-002+616.36-002



ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПСОРІАТИЧНОГО АРТРИТУ У ПОЄДНАННІ З НЕСПЕЦИФІЧНИМ РЕАКТИВНИМ ГЕПАТИТОМ



14.01.02 – внутрішні хвороби




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук






Івано-Франківськ - 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, академік АМН України НЕЙКО Євген Михайлович, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра факультетської терапії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВОЛОШИН Олександр Іванович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор ДУТКА Роман Ярославович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри

Захист відбудеться ”11” квітня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).

Автореферат розісланий ” 6 ” березня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор О.І.Дєльцова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Проблема лікування хворих на псоріатичний артрит (ПА) останнім часом набула суттєвого загальномедичного і соціального значення, що зумовлено істотним поширенням захворювання, швидким прогресуванням функціональних порушень суглобів та високими показниками непрацездатності (В.В. Бадокин, 2002; О.А. Бур’янов, В.П. Кваша, 2002; С.Г. Милевская, Г.И. Суколин, 1997). По важкості перебігу і наслідкам це захворювання наближується до ревматоїдного артриту (P. Rahman, E. Nguyen, 2001; D. Kane, M. Gogarty, 2004). ПА характеризується безперервно прогресуючим перебігом, призводить до деструкції кісткової тканини, внутрішньосуглобового остеолізу, формуванню анкілозів, що сприяє ранній втраті працездатності хворих і значному зниженню якості життя пацієнтів. Наявність псоріатичного процесу на шкірі, частіше генералізованого, посилює соціальну дизадаптацію хворих (Ю.Л. Корсакова, В.В. Бадокин, 2004). При ПА спостерігається зростання смертності в порівнянні з популяційною (у чоловіків на 59% і у жінок – на 65%). Ризик передчасної смерті вищий у хворих із високою клінічною та лабораторною активністю, наявністю ерозій, великою кількістю вживаних препаратів (D. Veale, O. Fitzgerald, 2002).

Сьогодні спостерігається тенденція до збільшення частоти вісцеральних проявів цього захворювання (ураження серця, нирок, лімфаденопатія, полінейропатія тощо) (В.В. Бадокин, 2004), а особливо печінки (С.Г. Милевская, Г.И. Суколин, 1997). Перебіг ПА часто супроводжується диспепсичними розладами, болючістю в правому підребір’ї, підвищенням активності печінкових ферментів. За даними різних авторів, порушення структурно-функціонального стану печінкової тканини реєструється в 50% хворих на ПА, що значно погіршує прогноз і призводить до летальних наслідків (С.Г. Милевская, Г.И. Суколин, 1997; О.О. Сизон, 2004; D.D. Gladman et al., 2005).

Проблема гепатопатій набула особливого звучання після широкого впровадження в клінічну практику неселективних інгібіторів циклооксигенази (В.Н. Коваленко, Ж.М. Высоцкая, О.П. Борткевич, 2003; Е.Л. Насонов, О.В. Лебедева, 1996), повільнодіючих препаратів, здатних модифікувати перебіг недуги, впливаючи на біохімічні процеси і структурні зміни суглобів при ПА (В.В. Бадокин, 2004; G. Provenzano et al., 2004; G.P. Aithal et al., 2004).

Механізми прогресування неспецифічного реактивного гепатиту (НРГ) у хворих на ПА остаточно не встановлені, не з’ясовано основні чинники ризику, відтак не розроблено методів профілактики і лікування цього стану. Маніфестація клінічних ознак НРГ, його ускладнень у хворих на ПА призводять до формування синдрому взаємного обтяження, суттєво знижуючи якість життя пацієнтів, погіршуючи клінічну симптоматику, ускладнюючи лікування і зменшуючи його ефективність.

Відсутність комплексних досліджень по проблемі перебігу, діагностики і лікування НРГ, асоційованого з ПА, визначили необхідність виконання даного дослідження, його актуальність і мету.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Івано-Франківського державного медичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи “Розробка нових методів діагностики та лікування нейродерматозів, псоріазу та поєднаної урогенітальної інфекції” (№ держреєстрації 0104U008450). Дисертант є одним із виконавців даної НДР.

Мета дослідження. На основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу неспецифічного реактивного гепатиту у хворих на псоріатичний артрит, дослідження ролі порушень імунного гомеостазу, розробити диференційовані способи лікування різних варіантів обох патологічних станів.

Завдання дослідження:

Вивчити клініко-синдромологічні особливості ПА в сучасних умовах. Оцінити роль окремих чинників (активність патологічного процесу, стадія та варіант хвороби, її тривалість, вік хворих) у прогресуванні недуги та виникненні ускладнень із боку внутрішніх органів.

Дослідити особливості перебігу НРГ та функціональний стан печінки у хворих на ПА, враховуючи різні варіанти перебігу недуги.

Вивчити роль перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у прогресуванні ПА і НРГ та можливі шляхи їх медикаментозної корекції.

Встановити особливості дисбалансу продукції цитокінів у патогенезі імунних перетворень при ПА та НРГ.

Розробити диференційовані підходи до корекції виявлених порушень імунного дисбалансу, анти- та прозапальних систем, патології функціонального стану печінки у хворих на ПА.

Об’єкт дослідження: 120 хворих на ПА, із них 64 хворі на НРГ та 30 хворих на вульгарний псоріаз.

Предмет дослідження: механізми виникнення, діагностика та лікування основних клінічних проявів НРГ та ПА.

Методи дослідження: Клінічне обстеження хворих; оцінка стану цитокінової системи за показниками продукції прозапальних - фактор некрозу пухлин альфа (ФНП-), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), протизапальних - інтерлейкін-10 (ІЛ-10) цитокінів імуноферментними стандартизованими методами; систем АОЗ і ПОЛ шляхом дослідження активності церулоплазміну, насиченості трансферину залізом, вмісту в сироватці крові малонового диальдегіду і дієнових кон’югатів; вивчення стану хрящової тканини шляхом оцінки вмісту у сироватці крові агрекану; вивчення функціонального стану печінки з використанням клінічних, біохімічних методів, метацитинового дихального тесту.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено особливості виникнення НРГ у хворих на ПА. Функціональні порушення печінки пов’язані з виникненням стійкого запального синдрому у хворих на ПА, тривалим використанням протизапальних та хворобомодифікуючих препаратів, взаємозв’язані з порушенням системи ПОЛ та АОЗ, дисбалансом цитокінової продукції. Доведено, що функціональний стан печінки змінюється, більшим чином, у хворих із високим ступенем активності запального синдрому, що проявляється порушеннями функціональної здатності мембран гепатоцитів, дезінтоксикаційної, енергетичнозабезпечуючої та білковосинтезуючої функції печінки.

Доповнено концепцію патогенезу ПА з урахуванням розбалансування цитокінової системи з підвищеною продукцією прозапальних (ФНП-) цитокінів, зниженою продукцією протизапальних (ІЛ-10) цитокінів у взаємозв’язку з активацією процесів ліпопероксидації і виснаженням антиоксидантних резервів організму.

Дістало подальший розвиток вчення про провідну роль у патогенезі ПА запального синдрому, активації ПОЛ з одночасним виснаженням АОЗ організму, патології мікроциркуляції, активації автоімунних процесів.

Доведено, що при ПА прозапальні цитокіни, закрема, ІЛ-6, здійснюють функцію індукторів ферментів гострої фази запалення, є активними профібротичними агентами, які сприяють вісцералізації патологічного процесу. Встановлено, що ФНП- є важливим прозапальним агентом, підвищена продукція якого при ПА ускладнює перебіг захворювання. Виявлений корелятивний зв’язок між рівнем ФНП- у сироватці крові і ступенем активності запального синдрому дозволяє використовувати визначення цього цитокіна як маркера запалення при ПА.

Уперше розроблено диференційований підхід до лікування різних варіантів ПА, враховуючи функціональний стан печінки з включенням до комплексної терапії зинаксину та глутаргіну.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблені нові критерії оцінки важкості перебігу ПА за показниками змін у цитокіновій системі, у взаємозв’язку з активацією ПОЛ та виснаження АОЗ організму, що сприяє підвищенню якості діагностики захворювання. Визначено фактори ризику щодо виникнення патології печінки у хворих на ПА та методи її раннього діагностування.


Случайные файлы

Файл
161804.rtf
104879.rtf
5589-1.rtf
89622.rtf
132072.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.