Особливості біохімічного складу сполучної тканини аорти та процесів вільнорадикального окиснення при аневризмі аорти із загрозою розриву (92793)

Посмотреть архив целиком

ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ


ІВАННІКОВА СВІТЛАНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК: 616.132-007.64: 616-018.2-07: 577.1







ОСОБЛИВОСТІ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ АОРТИ ТА ПРОЦЕСІВ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ ПРИ АНЕВРИЗМІ АОРТИ ІЗ ЗАГРОЗОЮ РОЗРИВУ

03.00.04 – біохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук












Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України, та в Обласній клінічній лікарні м. Харкова


Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор

Князєва Марина Владиславiвна,

Харківський державний університет

ім. В.Н. Каразіна,

професор кафедри біохімії


Офіційні опоненти:


доктор медичних наук, професор

Мхітарян Лаура Сократівна,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска

АМН України, м. Київ,

керівник відділу біохімії;



доктор біологічних наук, професор

Тимошенко Ольга Павлівна,

Національний фармацевтичний університет,

м. Харків,

професор кафедри біохімії

Захист відбудеться 10.04. 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 в Інституті геронтології АМН України, м. Київ, вул. Вишгородська, 67.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геронтології АМН України (м. Київ, вул. Вишгородська, 67).

Автореферат розісланий 06.03. 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01,

кандидат медичних наук Р.І. Потапенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Для сучасної медичної науки актуальною є проблема прогнозування розриву аневризми аорти (АА). Серед фахівців все ширше використовується термін "аневризматична хвороба", коли у хворих відбуваються рецидиви розриву аневризм аорти через кілька років після операції. Почали частіше з`являтися повідомлення й про розрив малих аневризм (менше 3 см) (Чанг Д.Ж., Штейн Т.А. та ін., 1998; Dоerr W., 1987; Farodi J. C., 1996). Слід також зважати на те, що проблема ішемії життєво важливих органів у зв'язку з оклюзією судин, а також їх аневризматичних ушкоджень є вкрай актуальною (Затейщиков Д.А., 2001).

За даними Національного Центру медичної статистики США, летальність при розриві аневризми аорти знаходиться на рівні 43-50%. В Україні на сьогодні патологія магістральних судин, що вимагає хірургічного лікування, у середньому, становить 8,7 випадків на 10000 населення а при прогнозі на 2010 рік – 9,7 відповідно. До того ж зростання показників захворюваності у населення спостерігається в соціально-активному віці (40 – 60 років). Поширеність аневризм черевної аорти становить близько 3% у хворих, вік яких становить більш 50 років, 18,5% – у хворих, вік яких більше 65 років і зростає з віком (Fowkes F. G. R., Maclntyre C. C. A., Ruckley C. V., 2000).

Таким чином, АА становить не тільки біологічну, медичну, але й соціальну проблему; її важко діагностувати: 40–50% хворих госпіталізують із помилковим діагнозом, у зв'язку із чим проблема ранньої діагностики виникнення та розвитку аневризми є досить актуальною (Володось Н.Л., Шеханин В.Е., Карпович И.П., 2002).

Найчастішою причиною АА є атеросклеротичне ураження стінки аорти, а також травма або інфекційний процес (Armstrong P. W., Walker D. C., Burton J. R. et al., 1975; Hirose V., Takamiya M., 1998). Запобігти загибелі від кровотечі можна за допомогою операції, зокрема ендопротезування. Однак операція є дуже травматичною і часто супроводжується ускладненнями й загибеллю хворих (в 63% випадків). Вона необхідна тільки, якщо існує загроза розриву АА. Сучасні методи спостереження за поведінкою АА, головним чином, інструментальні – УЗД, ангіографія, комп'ютерна томографія. Щоб уловити ріст АА, необхідно спостерігати за нею кілька місяців. Як правило, АА понад 3 см у діаметрі може розірватися спонтанно (Suavage M., Osborne-Pellgrin M., Flohie F. et al., 1999).

Як відомо, судинна стінка є сполучнотканинним утворенням, у зв'язку з чим її властивості (зокрема й механічна міцність) багато в чому визначаються саме станом сполучної тканини (Мартынов А.И., Терновой С.К., 2001). Необхідність пошуку біохімічних критеріїв розриву стінки аорти при АА із загрозою розриву тісно пов'язана зі станом екстрацелюлярного матрикса сполучної тканини аорти. В останні роки особливо пильну увагу приділяють глікозаміногліканам (ГАГ), як найважливішим компонентам сполучної тканини (Karamanos N. K., 2005). На думку A. D. Theocharis (1999), розвиток АА може бути пов'язаний із значними кількісними змінами структури ГАГ, які обумовлюють деструкцію стінки абдомінальної аорти при аневризмі й подальшу функціональну неадекватність тканини.

У зв'язку із цим констатація порушень метаболізму й виявлення біохімічних маркерів змін стану стінки аорти, що передують її розриву, є ефективним підходом до діагностики можливого розриву АА (Кюркчиев С., Гудеев А., 2000; Boyer J. J., Wilson B., Bicknell R. et al., 2000; Theocharis A. D., Tsolakis J., Isegenidis T. et al., 1999). Відомо, що розвиток багатьох патологічних процесів у серцево-судинній системі (облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок – синдром Леріша (СЛ), атеросклероз (АС), гострий інфаркт міокарда, гіпертонія тощо) супроводжується розвитком запального процесу (Winterbourn C. C., Buss I. H., Chain T. P. et al., 2000). Було встановлено, що при АА також розвивається запальний процес, який загострюється зі збільшенням загрози її розриву (Бабаева О.И., 2003). Відомо, що рівень вмісту прозапального цитокіну – інтерлейкіну-6 у сироватці крові відбиває процеси ранніх стадій утворення аневризми черевної аорти (АЧА) ще до її розширення (Bark N., Foldes-Papn Z., Rigler R., 2003).

Загрозливим ушкоджувальним фактором у хворих з АА, очевидно, є "метаболічна інтоксикація", спричинена різними продуктами зміненого метаболізму, зокрема, перекісного окиснення ліпідів (ПОЛ), які впливають і можуть збільшувати дисфункцію різних органів і систем (Рябов Г.А., Азизов Ю. М, Пасечник И.Н. та ін., 2002). Оскільки розвиток АА супроводжується значною зміною обміну сполучної тканини стінки аорти, агрегатного стану крові та посиленою генерацією активних форм кисню (АФК) деякими клітками крові (Максименко А.В., 2005), можна припустити, що ці зміни можуть привести до швидкого росту АА і її розриву (Азизова О.А., Гороховатский Ю.И., Дудник Л.Б. та ін., 2005). . Тому важливим є вивчення біохімічних особливостей сполучної тканини аорти, маркерів запалення в сироватці крові при АА, а також інтенсивності процесів ПОЛ, що відбуваються під впливом АФК, які генеруються фагоцитами при запаленні (Шуленина Л.В., Азизова О.А., Асейчев А.В., 2005; Зенков Н.К., Меньщикова Е.Б., 2005). В останні роки звертають увагу на здатність еритроцитів до дихального вибуху (Артемьева Ю.С., Рогачева Е.П., 2005), у зв'язку з чим еритроцити, як і нейтрофіли, можна розглядати як генератор АФК. Встановлено, що в синдромі метаболічної інтоксикації (СМІ) також відіграють важливу роль речовини середньої маси – середньомолекулярні пептиди (Матвеев С.Б., Спиридонова Т.Г., Клычникова Е.В. та ін., 2003 Карякина Е.В., Белова С.В., 2004).

Все вищезгадане вимагає перегляду та уточнення критеріїв диференційної діагностики АА, стимулює і спрямовує увагу фахівців на розробку нових діагностичних і терапевтичних підходів. У їх розробці вважається доцільним спиратися на проведення комплексних біохімічних досліджень і на ретельне вивчення взаємозв'язків між змінами макромолекулярного складу тканин аорти та відображенням їх у змінах складу біологічних рідин хворих на АА.

Розв'язанню зазначених наукових питань присвячена дисертаційна робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота виконана згідно з планом наукових досліджень Харківської медичної академії післядипломної освіти в межах НДР "Стан сполучної тканини й особливості її реакції в умовах патології" (№ Держреєстрації 01U00413703), а також Харківського Центру серцево-судинної хірургії в межах НДР "Розробка методів комбінованого ендоваскулярного хірургічного протезування торакоабдомінальних аневризм за допомогою синтетичного самофіксуючого ендопротезу" (№ Держреєстрації 0100U002219).

Мета та завдання дослідження. Установити взаємозв'язок між змінами біохімічного складу сполучної тканини стінки аорти при аневризмі аорти із загрозою розриву, синдромі Леріша й атеросклерозі зі змінами рівня метаболітів сполучної тканини, показників запалення й системи вільнорадикального окиснення в сироватці крові для розробки прогностичних критеріїв розриву стінки аорти при аневризмі аорти.

Для досягнення мети роботи були встановлені такі завдання:

1. Вивчити склад позаклітинних компонентів сполучної тканини аорти: оксипроліну (ОПР), тирозину (ТИР), гексозаміну (ГА), гексуронових кислот (ГК), фракційний склад глікозаміногліканів на "гладенькій" та "шорсткуватій" ділянках аорти при аневризмі аорти із загрозою розриву (АА1), синдромі Леріша і атеросклерозі.


Случайные файлы

Файл
104871.rtf
117349.rtf
163738.rtf
35266.rtf
34989.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.