Основні принципи організації лікувально-профілактичної допомоги дітям. Загальні принципи обстеження і догляду за дитиною (92684)

Посмотреть архив целиком

Основні принципи організації лікувально-профілактичної допомоги дітям


Одне з найважливіших питань сучасної педіатрії в нашій країні – це охорона здоров'я дітей, яка ґрунтується на загальних принципах організації лікувально-профілактичної допомоги: доступності, безкоштовності, дільничності медичної допомоги, застосуванні диспансерного спостереження, послідовності амбулаторної та стаціонарної допомоги, етапності медичного забезпечення.

В основу дільничного принципу покладено розподіл території населених пунктів на дільниці таким чином, щоб на одній дільниці проживало не більше ніж 800 дітей віком до 15 років, з них до 100 дітей 1-го року життя. Медична допомога дітям надається дільничним педіатром і медичною сестрою.

Етапність і послідовність медичного забезпечення – це надання медичної допомоги дітям в певному порядку. Спочатку дитину обстежує дільничний лікар із залученням (у разі необхідності консультацій) фахівців вузького профілю. Для подальшого обстеження та лікування дитину направляють в районну або міську лікарню, далі – в обласну лікарню. За потреби медична допомога може бути надана в центрах охорони материнства і дитинства та науково-дослідних інститутах. Останнім етапом допомоги дітям є реабілітаційно-оздоровчі заклади (санаторії та курорти).

У нашій країні для надання медичної допомоги створено потужну мережу дитячих лікувально-профілактичних закладів. В усіх обласних центрах і великих містах діти отримують загальну та профільну допомогу в багатопрофільних дитячих лікарнях. До складу цих лікувальних установ входять кардіологічне, пульмонологічне, гастроентерологічне, нефрологічне та інші відділення, а також відділення інтенсивної терапії та реанімації, відділення патології новонароджених, відділення виходжування недоношених дітей тощо.

Провідним закладом у наданні лікувально-профілактичної допомоги дітям є дитяча поліклініка. Працює поліклініка за дільничним принципом. Робота лікаря і медичної сестри на дільниці включає безперервне динамічне спостереження за дітьми, починаючи з народження, надання медичної допомоги дітям з гострими та хронічними захворюваннями, диспансеризацію дітей із груп ризику, дітей, які перенесли гострі захворювання, та дітей з хронічною патологією. Лікарі-педіатри проводять профілактичні та протиепідемічні заходи, спрямовані на забезпечення правильного фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, на зниження захворюваності та смертності, підготовку та проведення щеплень. Крім того, важливим аспектом діяльності лікаря-педіатра і медичної сестри є санітарно-просвітницька робота та правовий захист дітей.

Ефективні профілактичні заходи на дільниці починаються ще до народження дитини. Дільнична медична сестра здійснює допологовий патронаж вагітної протягом 10 днів після одержання повідомлення про вагітну о жіночої консультації. Вона проводить бесіду про значення режиму дня і харчування жінки для розвитку плода і процесу пологів. Вдруге медична сестра відвідує майбутню матір на 32-му тижні вагітності о метою визначення підготовленості сім'ї до появи дитини, наявності необхідного для догляду за новонародженим, розповідає про особливості його поведінки, вигодовування і розвитку. Лікар-педіатр відвідує вагітну наприкінці вагітності тільки в разі необхідності.

Велике значення в зниженні захворюваності та дитячої смертності має організація обслуговування дитини після виписування з пологового відділення. Перший патронаж новонародженої дитини лікар-педіатр і медична сестра проводять упродовж перших 3 днів після одержання повідомлення. Мета першого відвідування – визначити стан здоров'я дитини, оцінити її фізичний та нервово-психічний розвиток. Особливу увагу слід звернути на поведінку дитини (збудження або млявість), активність ссання, стан шкіри (блідість, жовтяниця, ціаноз, висип, ущільнення) і пупкового кільця. Після ретельного обстеження дитини дають оцінку її стану, уточнюють групу здоров'я, намічають оздоровчі заходи, складають план подальшого спостереження за дитиною. Також під час першого відвідування необхідно ознайомити матір з правилами вигодовування, купання та догляду за новонародженим, догляду за грудьми, технікою зціджування грудного молока. Протягом 1-го місяця педіатр повинен тричі оглянути новонародженого, а дитину з групи ризику – не менше ніж 4 рази. Під час повторних відвідувань новонародженої дитини дільничний педіатр і медична сестра пересвідчуються в правильному її розвитку.

Особливу увагу слід приділити таким дітям: недоношеним, близнюкам; дітям, які перебувають на штучному вигодовуванні; дітям, які перенесли асфіксію, пологову травму; хворим на рахіт, гіпотрофію, анемію, діатез; дітям, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання. Ці діти належать до групи підвищеного ризику, підлягають клінічному обстеженню разом з фахівцями (невропатологом, окулістом, хірургом, отоларингологом та ін.) за індивідуальним графіком.

В поліклініці на дитину оформляється «Карта індивідуального розвитку дитини», яку ведуть до настання 15-річного віку. У ній відзначають дати відвідувань, вік дитини, динаміку фізичного та психічного розвитку, особливості вигодовування, порушення догляду, дані про захворювання.

Подальше спостереження здорових дітей 1-го року життя дільничний лікар-педіатр і медична сестра здійснюють щомісяця в поліклініці. Лікар оцінює фізичний та нервово-психічний розвиток дитини, стан різних функціональних систем дитячого організму. Призначає заходи з профілактики найбільш поширених захворювань (рахіт, анемія тощо). Здорових дітей віком від 1 до 2 років педіатр оглядає 1 раз на квартал, від 2 до 3 років – 1 раз на 6 міс.

У подальшому проводиться планова регулярна диспансеризація в Поліклініках. На підставі даних обстеження, показників антропометрії та лабораторних досліджень лікар визначає для кожної дитини групу здоров'я, оскільки від цього залежить обсяг необхідних лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Розподіл дітей за Групами здоров'я проводиться таким чином. До першої групи належать діти, які не мають відхилень у функціональному стані основних органів і систем. Гострі захворювання в них виникають рідко і мають легкий перебіг. Фізичний розвиток дітей відповідає віку. До другої Групи належать діти з функціональними змінами з боку одного органа чи системи, а також діти 1-го року життя з обтяженим акушерським, анамнезом (гестоз, ускладнений перебіг пологів, багатоплідна вагітність тощо), недоношеністю без виражених ознак незрілості, несприятливим перебігом раннього неонатального періоду. Ці діти часто хворіють на гострі захворювання, процес видужання має затяжний Характер. Здебільшого вони мають нормальний фізичний розвиток, але можливі незначні відхилення у вигляді дефіциту або надлишку миси тіла. Ймовірне відставання нервово-психічного розвитку. До Третьої групи належать діти з хронічними захворюваннями або вродженими аномаліями розвитку органів і систем в стадії компенсації. Наявні функціональні та патологічні зміни основних органів та систем, але без клінічних проявів. Діти рідко хворіють на інтеркурентні захворювання, але перебіг їх ускладнюється легким загостренням фонового хронічного захворювання. Фізичний та нервово-психічний розвиток цих дітей відповідає віку, можуть мати місце дефіцит або Надлишок маси тіла, низький зріст. Діти четвертої групи мають Хронічні захворювання або вади розвитку в стадії субкомпенсації, функціональні порушення одного або кількох патологічно змінених органів чи систем. Під час інтеркурентних захворювань відбувається вигострення основного хронічного захворювання з порушенням загального стану і самопочуття або із затяжним періодом видужання. Діти можуть відставати в нервово-психічному та фізичному розвитку. П'ята група об'єднує дітей з хронічними захворюваннями або вродженими вадами розвитку в стадії декомпенсації, що зумовлює Інвалідність дитини. Наявні вроджені функціональні порушення патологічно змінених органів чи систем. Спостерігаються часті загострення основного хронічного захворювання.

Дільничний педіатр встановлює терміни проведення профілактичних щеплень і імунобіологічних проб відповідно до останніх інструкцій. Важливо правильно відібрати дітей для проведення профілактичних щеплень. Перед проведенням щеплень педіатр повинен ретельно зібрати анамнез й оглянути дитину і в разі необхідності провести підготовку дитини до щеплення.

Диспансеризація дітей старшого віку – це динамічне спостереження та організація лікувально-оздоровчих заходів серед дітей із виявленою патологією. Усі дані про виявлену патологію лікар заносить до «Контрольної карти диспансерного спостереження», намічає в ній обсяг та характер необхідних заходів, спрямованих на запобігання рецидивам захворювань, фіксує кількість оглядів протягом року.

На педіатричній дільниці велика увага приділяється санітарно-просвітницькій роботі, яка включає індивідуальні та групові бесіди про виховання здорової, гармонійно розвиненої дитини, систематичне санітарно-гігієнічне виховання батьків та інших членів сім'ї, пропаганду здорового способу життя.

У медичному обслуговуванні дитячого населення важливе місце займають стаціонари, де хворим дітям надається висококваліфікована медична допомога. Дитяча лікарня може мати відділення загального та спеціалізованого профілю, ураховуючи специфіку місцевих умов, особливості захворюваності, віковий склад дітей. При організації дитячих стаціонарів враховується, що переважна більшість гострої патології в дітей має інфекційну природу. Враховуючи це, доведено необхідність створення умов максимального відокремлення дітей, чого досягають шляхом організації боксової або напівбоксової системи відділень та застосування принципу одномоментного заселення палат.


Случайные файлы

Файл
63878.rtf
169652.rtf
36852.rtf
48456.rtf
118592.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.