Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі (92620)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ГОРЬКОГО




ПРИХОДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ


УДК 618.19-07-084:614.2





Оптимізація ранньої діагностики

Та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі


14.01.07 – онкологія


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук







Донецьк – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України і міській лікарні №2 «Енергетик» МОЗ України, м. Донецьк


Науковий консультант: чл.-кор. АМН України, ЗДНТ, доктор медичних наук, професор Думанський Юрій Васильович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри онкології, променевих методів діагностики та лікування ФІПО


Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Смоланка Іван Іванович, ДУ «Національний інститут раку», керівник відділення пухлин молочної залози;

- доктор медичних наук, професор Соркін Віталій Маркович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри онкології;

- доктор медичних наук, професор Бугайцов Сергій Георгійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри онкології.


Захист відбудеться «23» червня 2008р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.


Автореферат розісланий «23» травня 2008р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Рак грудної залози (РГЗ) один із найбільш поширених пухлинних процесів в усіх країнах світу (Шалімов С.А. та ін., 1999).

У структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями серед жіночого населення України РГЗ складає 19,4%, у структурі смертності – 20%, причому захворюваність щорічно зростає на 2,5%–3% (Шепотін І.Б. та ін., 2006).

Згідно з даними канцерреєстру України, за 2002 рік виявлено 14713 хворих на РГЗ. Захворюваність РГЗ з 1978 року по 2002 рік збільшилася в 2 рази з 29,6 випадків до 56,2 на 100 тис. населення (Смоланка І.І. та ін., 2004). Збільшується кількість хворих у молодому віці. Серед жінок до 30 років захворюваність РГЗ склала 28,5 випадків на 100 тис. населення (Харченко В.П., Рожкова Н.І., 2001). Тому рання діагностика та лікування є важливою й актуальною проблемою для всіх країн.

При ранньому виявленні пухлин та комплексному лікуванні 20-річна тривалість життя складає 92%–98% випадків (Рожкова Н.І., 2001).

Незадовільні показники роботи онкологічної служби обумовлені перш за все пізньою діагностикою РГЗ лікарями загальної лікувальної мережі. Не впроваджуються скринінгові програми обстеження грудних залоз для виявлення передпухлинних та злоякісних новоутворень на доклінічних та ранніх клінічних стадіях захворювання РГЗ. Не обґрунтовані терміни обстеження жінок різних вікових груп та «груп ризику». До теперішнього часу жінки частіше звертаються до лікарів поліклініки тоді, коли самі знайдуть пухлину у грудній залозі.

Відомо, що рак – це хронічне захворювання, і більшу частину свого розвитку перебігає безсимптомно, приховано. Від початку гіпотетично першої злоякісної клітини до клінічного прояву пухлини проходить від 2 до 8 років, у залежності від часу подвоєння клітини (Семіглазов В.Ф., 1989). Жінки у доклінічній стадії раку за цей період неодноразово відвідують лікувальні заклади з різних питань та проблем. У зв’язку з цим основні зусилля повинні бути спрямовані на створення мамологічної служби в поліклініках загальної лікувальної мережі, необхідна розробка організаційно-методичних підходів та вдосконалення методів ранньої діагностики, вторинної профілактики передпухлинних захворювань та раку грудної залози, які б підвищували виявлення хворих на ранніх стадіях РГЗ та зменшували захворюваність цією страшною хворобою.

Таким чином, актуальність проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики РГЗ у закладах загальної лікувальної мережі обумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у рамках планової науково-дослідної роботи «Комплексна терапія раку молочної залози на основі нових методів хірургічного, лікарського та гормонального лікування з використанням селективного внутрішнього артеріального впливу лікарських засобів. Клініко-морфологічне дослідження» (шифр роботи МК 05.04.19, № державної реєстрації 0104U010587), що виконується на кафедрі онкології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, клінічною базою якого є Донецький обласний протипухлинний центр.

Мета дослідження: розробити організаційні принципи, методичні підходи та медичні технології, які вдосконалюють ранню діагностику та вторинну профілактику раку грудної залози, зменшують кількість запізнених стадій, підвищують якість виявлення, диспансерного спостереження і лікування «груп ризику».

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання дослідження:

  1. Вивчити та виявити проблеми та недоліки в організації, методах ранньої діагностики, питаннях вторинної профілактики доброякісних та злоякісних захворювань грудної залози.

  2. Впровадити організаційні та методичні підходи у роботу мамологічної служби, які направлені на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози.

  3. Визначити та впровадити найбільш оптимальну технологію обстеження жінок із ранньої діагностики передпухлинних захворювань та раку грудної залози, яка сприяє виявленню, спостереженню та лікуванню «груп ризику».

  4. Розробити, провести апробацію методу контактної цифрової термомамографії в діагностиці захворювань грудної залози.

  5. Дати оцінку ролі та місця у селективному мамологічному скринінгу методу контактної цифрової термомамографії.

  6. Вдосконалити та впровадити в практику алгоритм селективного скринінгу діагностики захворювань грудної залози.

  7. Проаналізувати ефективність розроблених організаційно-методичних рекомендацій та медичної технології з ранньої діагностики раку грудної залози, формуванню «груп ризику», диспансерному спостереженню та лікуванню хворих на передпухлинну патологію грудної залози для впровадження у практику роботи закладів загальної лікувальної мережі.

Об’єкт дослідження. Фактори ризику розвитку раку грудної залози, характерних для жінок регіону; діагностика ранніх структурно-морфологічних порушень у тканині грудної залози; термобіологічні процеси у тканині грудної залози в нормі та при патології; система діагностики за допомогою селективного скринінгу, виявлення та лікування передпухлинних станів у жінок «групи ризику».

Предмет дослідження. Жінки у віці від 18 до 85 років, що проживають у крупному промисловому районі міста. Із них 64 вперше виявлених хворих на рак грудної залози та 1153 жінки з доброякісними захворюваннями грудної залози, 314 жінок «групи ризику», які пройшли комплексне обстеження за допомогою анкетного та селективного скринінгу у мамологічному кабінеті та кабінеті профілактики, 74 жінки, які направлені в обласний протипухлинний центр із діагнозом «рак грудної залози» або підозрою на рак, 122 ретроспективно опитаних жінки, які раніше перенесли рак грудної залози.

Методи дослідження. Клінічні та інструментальні методи (термомамографія, мамографія, ультрасонографія, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія, ексцизійна біопсія, цитоморфологія) – для вдосконалення технології ранньої діагностики захворювань грудної залози. Метод анкетування – для виявлення критеріїв формування «груп ризику». Проведена статистична обробка клінічних спостережень, математичне моделювання, розробка комп’ютерних програм.

Наукова новизна одержаних результатів

Впроваджено алгоритм селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози при зверненні жінок до поліклініки загальної лікувальної мережі.

Вперше обґрунтовані критерії формування «груп ризику» як передпухлинних захворювань, так і раку грудної залози, характерних для жінок регіону.

Розроблено алгоритм диспансерного спостереження за жінками «групи ризику» виникнення як передпухлинних захворювань, так і раку грудної залози.

За допомогою моделі штучної нейромережі виділені найбільш вірогідні фактори ризику, які впливають на виникнення раку грудної залози.

Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у клінічну практику метод контактної цифрової термомамографії, з використанням протоколу термограм, критеріїв оцінки візуальних та кількісних показників термограм (патент України на винахід №70110А від 15.09.2004р., патент Росії на винахід №2276965 від 27.05.2006р., патент України на винахід №70110 від 27.08.2007р.).

Вперше за допомогою даних контактної термографії виділені чотири термографічні форми раку грудної залози, систематизовані характерні термографічні ознаки дисгормональних порушень, фіброаденом, кіст.


Случайные файлы

Файл
153544.rtf
18300-1.rtf
13545-1.rtf
32318.rtf
149981.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.