Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму (92616)

Посмотреть архив целиком

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ




РОДІНА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА



УДК: 617.7-001.31-07:577.1-085



Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму


14.01.18 – Офтальмологія



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук








Одеса – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України.


Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чуднявцева Наталія Олександрівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, старший науковий співробітник відділу відновлювально-реконструктивної хірургії пошкоджень ока

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дрожжина Галина Іванівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, керівник відділу патології рогівки;

доктор медичних наук, професор Сухіна Людмила Олексіївна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб ФІПО


Захист відбудеться "13 " червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар 49/51).


Автореферат розісланий " 12 " травня 2008 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І.П. Метеліцина


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Наслідки і ускладнення травм ока є однією з головних причин інвалідності по зору (Мошетова Л.К., Кочергин С.А., 2006). Серед усіх пошкоджень, що призводять до інвалідності, тупа травма становить від 8,3 до 38,7% (Крижановська Т.М., 2003; Либман Е.С. с соавт., 2000; Сухина И.В. c соавт., 2002) і супроводжується втратою соціальної активності осіб працездатного віку, що обумовлює високу медико-соціальну значимість цієї патології (Красновид Т.А. с соавт., 2001). В теперішній час частота пошкоджень очного яблука, в тому числі й контузійного характеру, не має тенденції до скорочення, а серед побутових і кримінальних травм контузії посідають лідируюче місце і становлять 66-79,6% (Волков В.В. с соавт., 2005; Даниличев В.Ф., 2000; Zagelbaum B.M. et al., 1993). Незважаючи на численні експериментальні і клінічні дослідження, розробка нових комплексів лікування хворих з контузією очного яблука залишається актуальною проблемою.

Клінічні постконтузійні прояви різноманітні і особливо динамічні в ранній період (1-2 тижня) після травми. Саме в цей період утворюється патогенетична основа для формування стійких патологічних змін з боку різних структур ока, порушення регуляції внутрішньоочного тиску, а також для розвитку хронічного посттравматичного увеїту, що може призвести до важких наслідків - навіть до загибелі ока і завершитися його енуклеацією, частота якої становить від 3 до 20% (Vasavada A.R. et al., 2001).

Контузія очного яблука є однією з найбільш складних за своїм патогенезом травм органа зору (Гундорова Р.А. с соавт., 1986; Мошетова Л.К. с соавт., 2000). У теперішній час в розвитку контузійних ускладнень велике значення надається запаленню, що наступає після травматичної дії. Були вивчені окремі ланки патогенезу тупої травми ока: роль каллікреїн-кінінової системи в розвитку запального процесу і роль ангіотензинперетворюючого ферменту в розвитку постконтузійних порушень офтальмотонусу і гемодинаміки (Мошетова Л.Д. с соавт., 1999; Бенделик Е.К. с соавт., 1999). Відомо, що порушення стабільності мембран лізосом є пусковою ланкою розвитку запального процесу (Давыдов Ю.А., Ларичев А.Б., 1999). Донині залишаються недостатньо вивченими процеси, які викликають дестабілізацію мембран в тканинах очного яблука після контузійної травми і їх патогенетична роль у розвитку клінічних проявів з боку ушкодженого ока. Встановлено, що лізосоми також беруть участь у процесах дистрофії, некрозу і некробіозу, в імуногенезі. Визначено підвищення активності ферментів лізосом при лазерному впливі, механічній та опіковій травмі, при синдромі тривалого стискання, ультрафіолетовій і радіаційній травмі (Метелицына И.П., 1986; Гусева О.Г., 1990; Сидун М.С., 2001; Kain H.L. et al., 1995; Kayatz P. et al., 1999). Маловивчені біохімічні аспекти тих патологічних процесів у тканинах ока, які виникають у відповідь на контузійну травму з порушенням гематоофтальмічного бар'єру і формуванням аутоімунних реакцій.

Результати лікування контузійних ушкоджень ока визначаються не тільки характером і важкістю пошкодження, але і станом імунореактивності пацієнта (Чуднявцева Н.А., 1997; Слепова О.С. с соавт., 2000; Бездетко П.А., Коваленко Ю.В., 2002). Не до кінця виявлений взаємозв'язок постконтузійних біохімічних та імунологічних змін з особливістю клінічних проявів у хворих з контузією ока. Зокрема залишаються недостатньо вивченими питання залежності перебігу посттравматичного запалення від стану мембран лізосом. Вивчення цих питань дозволить визначити основні напрямки медикаментозного впливу при лікуванні хворих із цією патологією і профілактику можливих ускладнень. На даний час для лікування ускладнень контузійної травми ока застосовуються різні препарати, у тому числі протизапальні (Сулеева Б.О., 1990; Гурбанова М.М., 2001) і імуномодулюючі засоби (Слепова О.С. с соавт., 2000; Голубов К.В., Сухина И.В., 2004). Можливість комбінованого впливу на декілька патогенетичних ланок одночасно за допомогою мінімальної кількості препаратів істотно поліпшує результати лікування (Каллом Д. і Чанг Б., 1999; Вериго Е.Н. с соавт., 2002). Нашу увагу привернув препарат «Амізон», що використовується для лікування запальних і дистрофічних захворювань і як гепатопротектор (Петруня А.М. із співавт., 2001; Гудивок Я.С. із співавт., 2006). Враховуючи мембраностабілізуючий та імуномодулюючий вплив амізону, перспективним є його використання в лікуванні хворих з контузією ока.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України та була частиною НДР: 1. «Розробити оптимальну тактику вітреоретинальних втручань при травматичних ушкодженнях ока, що супроводжуються гемофтальмом, а також відшаруванням сітківки» (2003- 2004 р.р.), № держреєстрації 0102U002743, в якій автор була співвиконавцем. 2. «Оптимізувати тактики лікування хворих з контузією ока на підставі розробки сучасних діагностичних критеріїв та терапевтичних комплексів» (2005-2007 р.р.), № держреєстрації 0105U000885, у якій автор була відповідальним виконавцем.

Мета та завдання дослідження. Оптимізувати лікування хворих з контузією ока, ґрунтуючись на нових наукових даних, виявлених в умовах моделі травми, що викликає порушення стабільності мембран лізосом тканин ока з наступною корекцією і підвищенням імунореактивності організма в клініці.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Розробити пристрій і спосіб, що дозволяє моделювати дозовану, стандартизовану контузійну травму і методику його застосування.

2. На експериментальній моделі контузії ока різного ступеня важкості дослідити вираженність дестабілізації мембран лізосом тканин ока в різні терміни після травми (1-у, 3-ю, 7-у, 15-у і 30-у добу) та її роль в розвитку посттравматичного запалення.

3. Вивчити стан гемо- та гідродинаміки ока у хворих з контузією органа зору різного ступеня важкості в терміни до 15 діб і понад 15 діб (до 3-х місяців) після травми.

4. Визначити імунореактивність організму хворих з контузією ока різного ступеня важкості в терміни 1 тиждень, 2-4 тижні і 1-3 місяці після травми.

5. Оптимізувати лікування хворих з контузією ока шляхом застосування в комплексі терапії мембраностабілізуючого та імуномодулюючого препарату «Амізон».

Об'єкт дослідження: контузійна травма ока.

Предмет дослідження: мембрани лізосом тканин ока, зв'язок порушення стабільності мембран лізосом тканин ока та клінічних проявів постконтузійних змін, вплив препарату «Амізон» на гемо- і гідродинамічні показники, імунний статус, посттравматичну запальну реакцію, стабільність мембран лізосом ока хворих з контузією органа зору.

Методи дослідження: загальноклінічне обстеження хворих, візометрія, периметрія, тонометрія, офтальмоскопія, біомікроскопія, визначення порогу та лабільності за електрофосфеном, ультразвукова біометрія, В-сканування, реоофтальмографія, тонографія, біохімічні методи, дослідження імунного статусу хворих з використанням моноклональних антитіл.

Отримані дані, як кількісного так і якісного характеру, були об'єднані в базу даних. Статистичний та графічний аналіз проводився з використанням пакету Statistica for Windows 6.0. Для оцінки кількісних показників розраховували середнє арифметичне значення (M) і помилку середнього (m). Для оцінки відмінності двох груп використовувався критерій Ст'юдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу за критерієм Колмогорова-Смірнова. При дослідженні двох і більше груп за якісними показниками застосовували аналіз таблиць спряженості з розрахунком 2 статистики Пірсона.


Случайные файлы

Файл
118673.rtf
176643.rtf
32838.rtf
168465.rtf
2129.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.