Механізми розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі (92214)

Посмотреть архив целиком

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ІМ. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


ДІКАЛ МАР’ЯНА ВІКТОРІВНА

УДК 616.61-002.2:616-008.6


МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ТУБУЛО-ІНТЕРСТИЦІЙНОГО СИНДРОМУ ПРИ ХРОНІЧНОМУ НЕФРИТІ МАЗУГІ

(експериментальне дослідження)


14.03.04 –патологічна фізіологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук













Київ - 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Буковинському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Роговий Юрій Євгенович,

Буковинський державний медичний університет,

професор кафедри фізіології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Гоженко Анатолій Іванович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри загальної та клінічної патологічної

фізіології

доктор медичних наук, професор

Кришталь Микола Васильович,

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця,

професор кафедри патологічної фізіології

Захист відбудеться “20“травня“ 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України за адресою: 01024, м.Київ, вул. Богомольця, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України за адресою:01024,м.Київ, вул. Богомольця, 4.

Автореферат розісланий “18“квітня“ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01

доктор біологічних наук Сорокіна-Маріна З.О.


Загальна характеристика роботи


Актуальність теми. Хронічний гломерулонефрит – це найбільш важке захворювання нирок, яке займає одне із перших місць серед причин розвитку хронічної ниркової недостатності. Сповільнення прогресування даного захворювання є однією із найбільш важливих проблем практичної нефрології (Лапчинська І.І., 2006; Смирнов А.В., 2002). У зв’язку з цим особливий інтерес викликає дослідження патогенетичних механізмів розвитку, прогресування хронічного гломерулонефриту, методи лікування та попередження розвитку і сповільнення прогресування хронічної ниркової недостатності (Корякова Н.Н., 2005; Мойсеєнко В.О., 2004).

Серед механізмів прогресування хронічного гломерулонефриту важливе значення надається розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому, який характеризується первинним ураженням клубочків нирок з подальшим залученням до патологічного процесу канальців та інтерстиція (Чеботарева Н.В., 2006). Зміни, які відбуваються в канальцях нирок при більшості захворювань проявляються пошкодженням проксимального відділу нефрону, дисфункція якого носить універсальний характер (Вашурина Т.В., 2003; Шулутко Б.И., 2004).

Значну роль у пошкодженні канальців та інтерстицію при хронічному нефриті Мазугі відіграють ряд факторів: ішемія тубулярного епітелія та інтерстиційних клітин, гіперамоніогенез із дифузією молекул NH4+ в тканини нирок, процеси пероксидного окиснення ліпідів (Команденко М.С., 2000; Синяченко О.В., 2006), утворення в канальцях вільних радикалів кисню, дифузія їх в інтерстицій і активація фібробластів, перевантаження канальців білком призводить до розвитку їх дисфункції (Шишкин А.Н., 2005; Mackinnon В., 2005). Важливим фактором вважається протеїнурія, яка розвивається внаслідок порушення реабсорбції молекул білка через тубулярні клітини, які токсично впливають на клітини проксимальних канальців, порушуючи їх метаболізм та ушкоджуючи структуру з розвитком запалення, яке трансформується в патологічний процес інтерстицію (Gekle М., 2005; Iseki К., 2003).

Продукція цитокінів пошкодженими нефронами, а саме фактора некрозу пухлин-, трансформуючого фактора роста-, активація макрофагів і стимуляція колагеногенезу, із розвитком нефросклерозу (Паунова С.С., 2005; Самусеева Е., 2005; Zhang C., 2005), активація ренін-ангіотензинової системи сприяє формуванню хронічного патологічного процесу (Синяченко О.В., 2006; Antoine А.М., 1997; Border W.A., 1998).

Загальні закономірності патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому встановлені на прикладі моделі сулемової нефропатії в поліуричну стадію розвитку патологічного процесу (Роговий Ю.Є., 2000). Водночас особливості розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі на рівні кіркової, мозкової речовини та сосочка нирок з аналізом особливостей структурних, гістоензимохімічних змін нирок, виясненням ролі пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту, фібринолізу, протеолізу, фактора некрозу пухлин альфа практично не досліджені. Це склало основу для проведення наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася в рамках науково-дослідницької роботи кафедр медичної хімії та патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету “Дослідження порушень водно-електролітного обміну, закономірностей центральних стресіндукованих та ішемічних дисфункцій, паренхіматозно-стромального дисбалансу при ушкодженні внутрішніх органів за умов впливу екологічно несприятливих чинників з розробкою шляхів корекції виявлених патологічних змін” номер державної реєстрації 01.04 V 009029, IH. 09.00.001.04. Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми, в якій дослідила можливі механізми розвитку тубуло-інтерстиційного сидрому при експериментальному нефриті Мазугі, функціональний стан нирок, стан системи тканинного фібринолізу та протеолізу, пероксидне окиснення ліпідів, окиснювальну модифікацію білків, антиоксидантну систему, елементи сполучної тканини та цитокіни. Провела експериментальне патогенетичне обгрунтування застосування фібринолітичного препарату урокінази та імуномодулятора GA-40.

Мета дослідження. З’ясувати механізми розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому із патогенетичним обгрунтуванням лікування даного патологічного процесу при хронічному нефриті Мазугі.

Завдання дослідження:

1. Вивчити функціонально-біохімічний стан нирок та взаємозв’язки між показниками функції нирок при хронічному нефриті Мазугі.

2. Дослідити роль пероксидного окиснення ліпідів, ферментів антиоксидантного захисту, окиснювальної модифікації білків, фактора некрозу пухлин-альфа, оксипроліну в патогенезі розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за умов хронічного патологічного процесу нирок.

3. Вивчити значення необмеженого протеолізу, тканинного фібринолізу та енергообміну на моделі прогресуючої ниркової недостатності в механізмах розвитку поєднаної патології ниркових канальців та інтерстицію.

4. Вивчити морфологічну та гістоензимохімічну характеристику моделі прогресуючої ниркової недостатності при експериментальному хронічному нефриті Мазугі.

5. Дослідити патогенетичну роль урокінази та препарату GA-40 як засобів лікування тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі.

Об’єкт дослідження: патогенез хронічної ниркової хвороби.

Предмет дослідження: тубуло-інтерстиційний синдром за хронічного нефриту Мазугі.

Методи дослідження: Експериментальні - моделювання тубуло-інтерстиційного синдрому; фізіологічні – функціональні показники діяльності нирок (діурез, кількість випитої рідини, екскреція креатиніну, іонів натрію, калію, білка, клубочкова фільтрація, проксимальна, дистальна реабсорбція іонів натрію, відносна реабсорбція води); біохімічні – визначення малонового альдегіду, дієнових кон’югатів, активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, окиснювальної модифікації білків, оксипроліну, білка за методом Лоурі; хімічні – визначення іонів натрію, калію; гістоензимохімічні – визначення активноті сукцинатдегідрогенази та лужної фосфатази; гістологічні – (забарвлення зрізів нирок: гематоксилін-еозин, PAS-реакція, Слінченко); імуно-ферментні - визначення фактора некрозу пухлин-; статистичні – визначення середньої арифметичної, стандартної похибки, показника достовірності, кореляційний, регресійний та багатофакторний регресійний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше встановлений патогенез тубуло-інтерстиційного синдрому як основи розвитку хронічного та швидко-прогресуючого патологічного процесу в кірковій, мозковій речовині та сосочку нирок за умов хронічного нефриту Мазугі. Вперше показано при розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі наявність фіброзної трансформації інтерстиційних клітин ІІ типу сосочка нирок. Вперше встановлено, що активація сукцинатдегідрогенази в дистальному відділі нефрону за хронічного нефриту Мазугі супроводжувалася адекватною тенденцією до зростання транспорту іонів натрію в цьому відділі ниркових канальців. За умов формування тубуло-інтерстиційного синдрому вперше біохімічно обгрунтовано розвиток вторинної деструкції сполучної тканини. Вперше показано, що хронічний гломерулонефрит Мазугі супроводжується зростанням концентрації фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові і сечі, який при цьому негативно корелює з проксимальною реабсорбцією іонів натрію та супроводжується атрофією канальців нефрону, що пояснюється активацією процесів апоптозу за участю даного фактора. Вперше встановлено захисний вплив урокінази на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі, що проявляється підсиленням протеолізу, фібринолізу плазми крові, зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу, зростанням проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, зниженням величини протеїнурії, поліпшенням кислотовидільних процесів у канальцях нефрону. Вперше показано, що препарат GA-40 в умовах розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі проявляє захистний вплив на збалансованість регуляторних процесів в кірковій речовині та сосочку нирок, що проявляється в попередженні розростання сполучної тканини в інтерстиції нирок, запобігає процесам обтурації на рівні ниркового сосочка та гальмує розвиток гломерулосклерозу.


Случайные файлы

Файл
166327.rtf
21210-1.rtf
135875.rtf
131749.rtf
168177.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.