Метод краніоцеребральної гіпотермії в лікуванні психічних розладів (92155)

Посмотреть архив целиком

Академія медичних наук України

Державна установа

Інститут неврології психіатрії і наркології АМН України”



ГОНЧАРОВА ІРИНА ЄВГЕНІВНА


УДК: 616.89:615.832:616.831




ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕТОДУ КРАНІОЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У ЛІКУВАННІ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ВНАСЛІДОК ХРОНІЧНОЇ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ


14.01.16. – психіатрія


Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук









Харків 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”.


Науковий керівник:





Офіційні опоненти:


Бачериков Андрій Миколайович, доктор медичних наук, керівник відділу невідкладної психіатрії та наркології ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”.

Кришталь Валентин Валентинович, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Сонник Григорій Трохимович, доктор медичних наук, професор, професор кафедри психіатрії наркології та медичної психології ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”.


Захист дисертації відбудеться “ 26 ” травня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради Д 64.566.01 при Державній установі “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова 46).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”: (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова 46).

Автореферат розісланий “ 12 ” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради Л.І. ДяченкоЗагальна характеристика роботи


Актуальність проблеми. Широка розповсюдженість судинних захворювань головного мозку, висока смертність, значний відсоток тимчасової втрати працездатності і високий рівень інвалідизації стали найважливішою медичною і соціальною проблемою як у нашій державі, так і в більшості економічно розвинутих країн світу. Як правило, при дисциркуляторній енцефалопатії розвиваються психічні порушення.

Хронічні форми судинної патології головного мозку, які у вітчизняній літературі одержали назву дисциркуляторних енцефалопатій (ДЕ), зустрічаються у 20-30 % людей працездатного віку (Волошин П. В., 2003; Дзяк Л.А. із співавт., 1996, 1997; Руденко А. Ю., 1997; Верещагін М. В., 1997; Маньковский М. Б. із співавт., 1996; Карабань І. М., 1997).

За останні роки намітилася чітка тенденція старіння населення, з яким зв’язане збільшення числа судинних захворювань головного мозку. Разом з тим, хронічна мозкова судинна недостатність починає формуватися в осіб молодого працездатного віку, що сприяє значним економічним витратам, пов’язаним з необхідністю тривалого лікування, трудової і соціальної реабілітації.

Діапазон психічних розладів, обумовлених поразкою головного мозку, внаслідок судинних захворювань головного мозку – від астенічних станів до деменції. (Волошина Н. П., 1997; Марута Н. О. із співавт., 2005; Абрамов В. А. із співавт. 2005, Сонник Г. Т., 2006).

Прогресування хронічної мозкової дисциркуляції призводить до збільшення неврологічного дефіциту, розвитку психічних порушень, що у важких випадках призводять до розвитку судинних деменцій, погіршенню якості життя і інвалідизації хворих. (Мищенко Т. С. із співавт., 2002; Дубенко А. Є., 2003; Дзяк Л. А., 2004; Григорова І. А., 2004).

Застосування профілактичних і лікувальних заходів у значній мірі може сповільнити процес розвитку когнітивних порушень і інших психічних розладів.

В даний час усе більшого значення набуває розробка немедикаментозних методів лікування, що базуються на диференційованому, індивідуальному підході до кожного хворого, і разом з тим сприяють зниженню економічних витрат на лікування і більш швидкому поліпшенню стану хворих.

Мета і призначення краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ) полягають у створенні найбільш оптимальних умов для функції тих життєво важливих органів і тканин, що менш стійкі до нестачі кисню. Реалізація фізіологічного ефекту гіпотермії здійснюється на рівні підкіркових структур шляхом впливу на центри терморегуляції, викликаючи реакцію адаптації. (Бачериков А. М., 2004, Бабийчук Г. А. із соавт., 1992; Реминяк В. И., 1998).

Застосування КЦГ у клінічній практиці призводить до зниження внутрішньочерепного тиску з нормалізацією гемо- і ліквородинаміки головного мозку, що особливо актуально при лікуванні психічних порушень, внаслідок судинних захворювань головного мозку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану НДР ДУ “Інститут неврології, психіатрії і наркології АМНУ” за темою МОЗ України № держреєстрації 0100U001635 «Вивчити деякі кризові стани у психічно хворих, розробити методи їх профілактики та лікування».

Мета дослідження: Динаміка клініко-психопатологічної картини, психодіагностичних показників, даних РЕГ, ЕЕГ, КТ розробка методики КЦГ у хворих із психічними порушеннями внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії (ХГДЕ) і визначення її ефективності.


Задачі дослідження:

1. Вивчити динаміку клініко-психопатологічних порушень у процесі лікування методом КЦГ у хворих із психічними порушеннями внаслідок ХГДЕ.

2. Дослідити особливості динаміки порушень пам’яті й уваги в процесі лікування методом КЦГ у даної групи хворих.

3. Вивчити особливості гемодинаміки і біоелектричної активності мозку даної групи хворих у процесі лікування методом КЦГ.

4. Вивчити особливості зміни стану лікворовмісних просторів головного мозку у даної групи хворих в процесі лікування методом КЦГ

5. Отримати нові дані, щодо механізмів терапевтичного впливу КЦГ при психічних порушеннях, обумовлених ХГДЕ.

6. Розробити режим КЦГ для цієї групи хворих.

Об’єкт дослідження: Психічні порушення внаслідок ХГДЕ.

Предмет дослідження: Динаміка клініко-психопатологічних, психодіагностичних, електрофізіологічних, комп’ютернотомографічних показників у хворих із психічними порушеннями внаслідок ХГДЕ у процесі лікування методом КЦГ.

Методи дослідження: Клініко-психопатологічний, психодіагностичний, електрофізіологічний (ЕЕГ, РЕГ), комп’ютерна томографія (КТ). Дані оброблено статистичними методами з визначенням середньої помилки, довірчого інтервалу, коефіціенту кореляції, використанням t-критерію Стьюдента, які підтверджують достовірність результатів наукових положень, висновків і рекомендацій, викладених у дисертаційній роботі.

Наукова новизна роботи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше були проведені багатопараметрові комплексні клінічні дослідження стану психічної сфери пацієнтів, що страждають психічними розладами, обумовленими ХГДЕ до і після лікування їх методом КЦГ. Встановлені особливості клінічного перебігу, описані зміни церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності, стану лікворовмісних просторів. Відзначені патологічні особливості змін пам’яті та уваги, а також емоційної сфери пацієнтів

Отримано нові дані, що стосуються патогенезу і санагенезу у хворих із психічними порушеннями внаслідок ХГДЕ. Відзначено, що у результаті відновлювальних процесів під впливом КЦГ відбувається зміна стану вегетативної нервової системи, а саме перевага парасимпатичного її відділу. Встановлено, що цей вплив призводить до поліпшення церебральної гемодинаміки, зменшення виявленості загальмозкових змін і пароксизмальної активності, зменшення ознак внутрішньої і зовнішньої гідроцефалії. Показано, що у результаті цих відбудовних процесів відбувається редукція астенічного симптомокомплекса, афективних порушень, параноїдного синдрому і відновлення когнітивних функцій.

Практична новизна роботи.

Розроблено новий метод лікування із застосуванням КЦГ, на який отриманий патент.

Результати вказують на доцільність застосування немедикаментозного методу КЦГ у комплексному лікуванні хворих, що страждають психічними розладами внаслідок ХГДЕ. Метод високо ефективний при органічному емоційно лабільному розладі, органічному депресивному розладі, органічному маячному розладі. Скорочує терміни лікування. Зменшує використання фармакологічних препаратів. Не викликає побічних ефектів.

Опубліковані методичні рекомендації: Марута Н. О., Бачериков А. М., Воробйова Т. М., Кузьминов В. Н., Ткаченко Т. В., Веселовська О. В., Тіткова Г. М., Харитонова С. М., Гончарова І. Є., Романова Г. О. Застосування краніоцеребральної гіпотермії при лікуванні депресивних розладів у хворих із суїцидальною поведінкою. Методичні рекомендації. Харків, 2007 р. (Дисертантом проведено добір матеріалу).

Особистий внесок здобувача. Усі клінічні і психодіагностичні дослідження, лікувальні процедури КЦГ, обробка результатів нейрофізіологічних і комп’ютерно-томографічних досліджень проведені дисертантом особисто. Аналіз і інтерпретація та узагальнення результатів, формулювання висновків зроблені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. За темою роботи зроблені доповіді на II Національному Конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (м. Харків, 13.06.02), IV Національному Конгресі геронтологів і геріатрів України (м. Київ, 11-13.10.05), пленумі і конференції Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України «Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії і наркології» (м. Одеса, 9.09.06), IIІ Національному Конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (м. Харків, 3-7.07.07),


Случайные файлы

Файл
15916-1.rtf
58672.rtf
11942-1.rtf
36288.rtf
25892.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.