Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді (92100)

Посмотреть архив целиком

міністерство охорони здоров’я україни

національна медична академія

післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика



децик орина зенонівна


удк 616–036.2+616–082+618.173



медико-соціальне обҐрунтування

системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді


14.02.03 – соціальна медицина



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук









Київ-2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України


Науковий консультант:

  • доктор медичних наук, професор Кольцова Наталія Іллівна, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я


Офіційні опоненти:

  • доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чайковська Віра Володимирівна, Інститут геронтології АМН України,

завідувач лабораторії соціальної геронтології

  • доктор медичних наук, професор Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології

  • доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія Олександрівна, Інститут урології АМН України, завідувач відділу епідеміології та організаційно-методичної роботи


Захист відбудеться 29 лютого 2008 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров’я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.


Автореферат розісланий 28 січня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. І. Бугро


загальна характеристика роботи


Актуальність теми. Сучасна демографічна ситуація в цивілізованих країнах світу характеризується зростанням тривалості життя та постарінням населення, більше вираженим серед жіночої його частини. Наслідком цього є те, що третина життя жінки припадає на менопаузу, а за прогнозом ВООЗ (1996) до 2015 року в такому стані перебуватиме майже половина жіноцтва планети.

За даними Всеукраїнського перепису населення (2001) жінки віком від 40 і старші становлять майже третину (27,5 %) всього та більше половини (51,5 %) жіночого населення держави з прогностичною тенденцією до зростання їх питомої ваги (Безруков В. В., 2002). Не дивлячись на те, що середня тривалість життя жінок в Україні довша, ніж чоловіків, у порівнянні з економічно розвиненими країнами вона коротша на 6-9 років (Москаленко В.Ф., Голубчиков М.В., 2003), а менопауза наступає на 2-3 роки раніше, як наслідок несприятливих соціально-економічних, поведінкових, медико-організаційних та інших чинників середовища (ВООЗ, 1996; Татарчук Т.Ф., 1998; Поворознюк В. В., Григор’єва Н.В., 2004; Шкіряк-Нижник З.А. і співавт., 2007, Wise L. A. et al., 2002).

Аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень з проблем менопаузи (Поворознюк В. В., Григор’єва Н. В., 2004; Сметник В. П., 2002; Татарчук Т. Ф., Косей Н. В., 2003; Dennerstein L., 2002; Meisler J. G., 2003) свідчить, що вони в основному присвячені вивченню клінічних аспектів та лікуванню окремих проявів клімактеричного синдрому на рівні спеціалізованої медичної допомоги. Однак поза увагою дослідників залишаються медико-соціальні аспекти проблеми. Недостатньо опрацьовані з позицій системного підходу медико-організаційні профілактичні технології попередження станів та хвороб, асоційованих з менопаузою, реалізація яких на рівні первинної медико-санітарної допомоги, як доводить світовий досвід, є найбільш ефективною для громадського здоров’я в цілому і здоров’я жінок зокрема (Лехан В. М., 2002; Москаленко В. Ф. і ін., 2005; Frackiewicz E. J., 2000). Відсутність наведеного за умови множинності патологічних проявів менопаузи спонукає жінок звертатися за медичною допомогою до численних спеціалістів різного профілю, призводить до запізнілої діагностики, інвалідності та смертності, тобто до значних соціально-економічних збитків.

Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання положень Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації на 2002-2011 роки” (2002), першочерговими завданнями якої окреслені поліпшення демографічної ситуації, стану здоров'я усіх верств населення, подовження активного довголіття і тривалості життя, формування і заохочення здорового способу життя, забезпечення соціальної справедливості і прав громадян на охорону здоров'я.

Таким чином, відсутність цілісної системи управління здоров’ям такого вагомого контингенту населення, як жінки інволюційного періоду, обумовило актуальність дослідження, визначило його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану виконання докторських дисертацій Івано-Франківського державного медичного університету, а також у рамках комплексної науково-дослідної роботи “Клінічне і медико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів, запобігання, діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя” (№ державної реєстрації 0104U008431, терміни виконання 2004-2009 рр.).

Мета дослідження: наукове обґрунтування моделі системи управління здоров’ям жінок інволюційного віку.

Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:

  • проведення системно-історичного аналізу вітчизняних і світових сучасних поглядів на проблему менопаузи, чинники ризику, що спричиняють її патологічний перебіг, організаційні моделі профілактики та надання медичної допомоги жінкам інволюційного віку;

  • встановлення особливостей формування стану здоров’я жінок у різні періоди менопаузи;

  • виявлення екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів та хвороб, що супроводжують менопаузу;

  • встановлення та моделювання закономірностей формування стану здоров’я жінок в залежності від чинників ризику з метою його прогнозування, типізації груп спостереження і стандартизації медичної допомоги їм;

  • оцінку доступності, обсягу і ефективності надання медичної допомоги та охорони здоров’я жінок;

  • наукове обґрунтування, розробку та впровадження моделі системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі з визначенням її ефективності.

Наукова база дослідження охоплювала 14 районних і 3 міських адміністративно-територіальні одиниці Івано-Франківської області.

Об’єктами дослідження стали стан здоров’я і система медичної допомоги жінкам у віці від 40 років і старших.

В якості предметів вивчення виступали: захворюваність, первинна інвалідність, смертність, чинники ризику патологічних станів і хвороб, пов’язаних з менопаузою, доступність, обсяг і результативність медичної допомоги, концепція системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

Методи дослідження. Методологія дослідження базувалась на системному підході, а основними його методами стали: бібліосемантичний, контент-аналізу, медико-статистичний, соціологічний, епідеміологічний, моделювання, структурно-логічного аналізу і графічного зображення результатів аналізу даних, економічні методи та експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в тому, що вперше в Україні:

    • визначені інтегральні індекси здоров’я та якості життя у різні періоди менопаузи на підставі комплексного дослідження захворюваності, інвалідності та смертності жінок віком від 40 років і старших;

    • встановлені особливості і закономірності впливу екзо- та ендогенних чинників середовища на здоров’я жінок в пери- і постменопаузі;

    • запропоновані методичні підходи до прогнозування частки хронічних хворих серед жінок віком понад 40 років як підґрунтя розрахунку потреби в профілактичних та лікувально-оздоровчих заходах;

    • обґрунтований принцип диференційованого підходу до формування груп диспансерного нагляду за жінками інволюційного періоду на основі стратифікації ризику хвороб, асоційованих з менопаузою;

    • запропоновані методичні засади цілеспрямованого інформаційно-освітнього забезпечення жінок медико-санітарними знаннями на індивідуальному, сімейному та громадському рівнях;

    • науково обґрунтована концепція та розроблена якісно нова модель системи управління здоров’ям жінок у пери- і постменопаузі.

Теоретичне значення роботи полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров’я в частині вчення про здоров’я громади та окремих її груп, теорії чинників ризику, удосконалення медико-санітарної допомоги жінкам.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони стали підставою для створення:

    • методики комплексного спостереження за станом здоров’я жінок у пери- та постменопаузі на рівні первинної медико-санітарної допомоги;

    • методики розрахунку чисельності та резерву виявлення хронічних хворих серед жінок віком понад 40 років в межах адміністративно-територіальної одиниці;

    • схеми інформаційно-освітнього забезпечення жінок медико-санітарними знаннями з профілактики патологічних станів і хвороб, що супроводжують менопаузу;

    • функціонально-структурної моделі системи управління здоров’ям жінок в пери- та постменопаузі.

Їх впровадження реалізовано:

а) на державному рівні шляхом розробки, узгодження та розповсюдження в установленому порядку:


Случайные файлы

Файл
130627.rtf
49103.rtf
179380.rtf
1.doc
137549.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.