Медико-психологічна характеристика невротичних розладів у музично-педагогічних працівників (92094)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ


ОСОКІНА ОЛЬГА ІГОРІВНА

УДК: 616.83-009+616.89]:378:371-057




МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ


19.00.04 – медична психологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук











Харків – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії та медичної психології

Офіційні опоненти:

1. Доктор медичних наук, професор Луценко Олександр Григорович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра медичної сексології та медичної психології, професор кафедри

2. Доктор медичних наук, професор Спіріна Ірина Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри


Захист відбудеться “ 17 ” червня 2008 р. о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

Автореферат розіслано “ 7 ” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

кандидат психологічних наук, доцент

Н.К.Агішева


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Чільне місце у структурі захворюваності населення України займають невротичні розлади. Це можна пояснити нестабільною політичною й економічною обстановкою, незадоволеністю населення своїм матеріальним становищем, соціальною незахищеністю, несприятливою екологічною ситуацією в країні (Н.О. Марута, 1999; В.І. Петрушин, 2004; В.В. Кришталь, 2005). Згідно з даними «Центра медичної статистики МОЗ України» захворюваність населення нашої країни невротичними розладами неухильно зростає з 2000 по 2006 роки з 21,7% по 23,7%, причому в 2006 році цей показник серед жіночого населення склав 32,9%, а серед чоловіків – 16,2%.

Протягом останніх трьох десятків років вітчизняними і закордонними дослідниками вивчається проблема невротичних розладів у різних професійних групах населення (Г.Є. Чархалашвілі, 1982; С.Б. Семічов, 1985; K. Nishyama, 1990; J.J. Cole, 1990; В.А. Абрамов, І.І. Кутько, О.К. Напрєєнко та ін., 1992; W.J. Cox, 1993; О.К. Бурцев, 1996; Л.П. Шибчик, 1997; Б.В. Михайлов, 2001; І.Д. Спіріна, 2004; О.В. Абрамов, 2004). Ними визначений великий вплив психоемоційної напруженості праці на формування розладів невротичного регістра.

У численних публікаціях останніх років проаналізовані дані про поширеність і клінічну структуру невротичних розладів та інших психічних порушень у людей соціальних професій: лікарів, педагогів, вихователів, акторів, композиторів та ін., діяльність яких вимагає великих емоційних витрат і належить до числа професій, що «допомагають» (Geoffrey I, Wills G., 2003; Post F., 2004; Iavicoli S. et al., 2004; Schlesinger J, Wills G., 2004; Н.І. Глушкова, 2004; Н.В. Матвєєва, 2004; О.В. Рибіна, 2005; С.Б. Величковська, 2005; А.А. Качина, 2006). Вважається, що особи зазначених спеціальностей значною мірою схильні до ризикової ситуації розвитку емоційного вигоряння, що несе не тільки зміну емоційної сфери, але і професійну особистісну деформацію.

Усе перераховане вище має місце в професійній діяльності музично-педагогічних працівників. Основними факторами трудової діяльності, що сприяють появі в них невротичних симптомів, названі значна нервово-емоційна напруженість праці, виробничі стреси і феномен емоційного вигоряння (А.О. Навакатикян, 1989; Maslach С., Schaufeli W.B, Leiter M.P., 2001, Fjellman-Wicklund A, Bruhn C, Sundelin G., 2003; Behar A, Wong W, Kunov H., 2006). З урахуванням переваги серед музикантів-педагогів осіб жіновий статі до перерахованих стресорів додаються завантаженість побутовою роботою, дефіцит часу на сон і відпочинок, що сприяє емоційному і фізичному виснаженню жінок (В.Є. Орел, 2001; Н.Є. Водоп'янова, Є.С. Старченкова, 2005; О.А. Семіздралова, 2007).

Медико-психологічним аспектам діяльності музикантів-педагогів присвячена невелика кількість вітчизняних і закордонних досліджень, у яких вкрай недостатньо приділялася увага вивченню в них розладів невротичного спектра. Залишаються невивченими психопатологічні особливості клінічних і субклінічних форм невротичних розладів, а також патогенні фактори, що сприяють їх появі, не визначено вплив на формування даної патології емоційного вигоряння і рівня самоактуалізації, не вивчено клінічні та психологічні особливості дискомфортних сценічних станів у музикантів під час публічного виступу. Це зумовило відсутність диференційованої системи профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музично-педагогічних працівників, розробка якої має важливе медичне і соціально-економічне значення. Це робить актуальним проведення дійсного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри психіатрії і медичної психології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького «Розробка медико-психологічних стандартів реабілітації хворих на пограничні психічні розлади» (№ державної реєстрації 0106U010849, шифр УН 07.03.01).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на основі комплексного підходу до вивчення медико-психологічних особливостей невротичних розладів у музично-педагогічних працівників розробити диференційовану систему їхньої профілактики і психотерапевтичної корекції.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів у музично-педагогічних працівників.

2. Вивчити психогігієнічні особливості професійної діяльності музично-педагогічних працівників.

3. Виділити і вивчити клінічні прояви невротичних розладів в ситуації концертного виступу.

4. Визначити особистісні особливості музикантів-педагогів з невротичними розладами.

5. Оцінити рівень їх емоційного вигоряння і самоактуалізації у залежності від виразності невротичного процесу.

6. Розробити диференційовану систему профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у даного професійного контингенту.

Об'єкт дослідження – невротичні розлади у музично-педагогічних працівників.

Предмет дослідження - клініко-психопатологічні та психологічні закономірності формування невротичних розладів у музично-педагогічних працівників та основні напрямки профілактичної і психокорекційної роботи.

Методи дослідженняклініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, психодіагностичний, метод психогігієнічної оцінки трудової діяльності музикантів-педагогів, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного клініко-психопатологічного, клініко-анамнестичного і психодіагностичного дослідження отримано дані про питому вагу клінічно виражених і субклінічних форм невротичних розладів, клініко-психопатологічні та психологічні особливості і закономірності формування цих розладів у музично-педагогічних працівників.

Типологізовані особливості особистості музикантів-педагогів з невротичними розладами, показана роль емоційного вигоряння і низького рівня самоактуалізації у формуванні даної патології.

Вперше було надано психогігієнічну оцінку професійної діяльності музикантів-педагогів. Отримано дані про патогенні виробничі і соціально-побутові фактори, вивчено умови праці і показники напруженості трудового процесу.

Вперше виділено наступні стани «сценічного дискомфорту»: синдром афективних порушень і реакція сценічної тривоги, приведені їхні діагностичні критерії, клінічна структура, клініко-динамічні і психологічні особливості.

Науково обґрунтовано критерії діагностики і розроблено диференційовану систему профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музикантів-педагогів, доведено її ефективність.

Практичне значення отриманих результатів. Практичну значимість мають розроблені на підставі результатів дослідження критерії діагностики невротичних розладів у музикантів-педагогів, в тому числі на субклінічному етапі, клінічні та психологічні закономірності їх формування, що дозволяє вчасно надавати спеціалізовану допомогу, не допускаючи формування клінічно виражених форм патології. Практичну цінність також мають розроблені діагностичні критерії станів «сценічного дискомфорту» з визначенням їхніх клінічних та психологічних особливостей.

Це дозволило розробити диференційовану систему профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музично-педагогічних працівників, що включає загальногігієнічні заходи, спрямовані на поліпшення умов праці музикантів-педагогів; специфічні профілактичні заходи, які підвищують психічну резистентність до впливу стресових факторів; психотерапевтичну корекцію клінічних проявів невротичних розладів і станів «сценічного дискомфорту», побудовану з урахуванням особистісних особливостей музикантів-педагогів, рівня їх емоційного вигоряння і самоактуалізації, а також вибору ними копінг-стратегій в ситуації публічного виступу.


Случайные файлы

Файл
157556.rtf
SSSR-USA.doc
121159.rtf
166684.rtf
24144.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.