Лікарський контроль у процесі тренувальних занять і змагань (92023)

Посмотреть архив целиком

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”

Горлiвський регіональний інститут


Кафедра фізичної реабілітації







Реферат

з дисципліни: Спортивна медицина

На тему:

Лікарський контроль у процесі тренувальних занять і змагань




студентки 1-го курсу денної форми навчання

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт

спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація

Глущенко Марії Олександрівни

Викладач: Ярош А.М.





Горлівка 2009


Зміст


Вступ

1. Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) у процесі тренувальних занять

1.1 Задачі та форми організації ЛПС

1.2 Методи дослідження в ЛПС

1.3 Функціональні проби в умовах проведення ЛПС

2. Лікарський контроль на змаганнях

2.1 Медичне забезпечення спортивних змагань

2.2 Антидопінговий контроль

2.3 Секс-контроль

2.4 Самоконтроль

2.4.1 Самоконтроль за фізичною працездатністю

2.4.2 Самоконтроль у процесі тренувальних занять

Список літератури



Вступ


Однією з форм роботи лікаря зі спортивної медицини, тренера-педагога та реабілітолога є організація та проведення лікарсько-педагогічного контролю (ЛПК) за тренувальними заняттями та змаганнями. Висунуте раніше М.А. Семашком положення «Без лікарського контролю не може бути фізичної культури» сьогодні не тільки не втратило свого значення, але й з кожним роком набуває ще більшої актуальності. Слід зазначити, що зв'язок медицини і фізичної культури, а також контроль за фізичними навантаженнями, відомі з найдавніших часів. Так, Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) вважав, що довголіття людини визначене тим, наскільки правильно вона приймає «їжу для життя», якою, на його думку, були заняття оздоровчим бігом, гімнастикою, плаванням тощо. Він першим поставив питання щодо правильного дозування фізичних навантажень залежно від статі, віку й фізичного розвитку, а також намагався визначити показання та протипоказання відносно застосування фізичних вправ.

Оскільки фізична реабілітація – це оздоровча галузь ( яка, по суті, є педагогічною і віднесена до педагогічної професії ), а відновлювальний процес у ній зумовлений не лікуванням, як у клінічній медицині, а, перш за все, оздоровленням завдяки використанню фізичних навантажень, то майбутні фахівці з фізичної реабілітації повинні добре знати особливості впливу на організм фізичних навантажень, уміти правильно організувати і проводити оздоровчо-тренувальний процес, а також набувати навичок у здійсненні ЛПК.



1. Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) у процесі тренувальних занять


Лікарсько-педагогічні спостереження – це дослідження, які проводять лікар зі спортивної медицини і тренер педагог (чи реабілітолог) безпосередньо під час проведення тренувального заняття з метою оцінки впливу фізичних навантажень на організм людей, які займаються фізичною культурою і спортом або проходять курси реабілітації.

ЛПС є основною частиною комплексного, поглибленого медичного обстеження фізкультурників та спортсменів. За допомогою цих спостережень можна вирішувати найрізноманітніші завдання, які однаковою мірою цікавлять лікаря, тренера чи реабілітолога. Найважливішим завданням ЛПС є отримання свідчень про загальний вплив на організм навчально-тренувальних занять (НТЗ), що дає можливість визначити ступінь відповідності фізичних навантажень функціональним можливостям спортсменів, а отже, коригувати тренувальний процес. Робота спортивного лікаря з тренером дозволяє також визначити рівень спеціальної тренованості спортсменів.


1.1 Задачі та форми організації ЛПС


Основними задачами ЛПС є:

1. Оцінка санітарно-гігієнічних умов проведення тренувальних занять та змагань.

2. Оцінка відповідності засобів і методів фізичного виховання, які застосовують у педагогічній роботі тренера чи реабілітолога, віковим особливостям і рівню рухової підготованості осіб, які займаються фізичними навантаженнями.

3. Визначення об’єму та інтенсивності тренувальних навантажень та їх відповідність функціональним можливостям організму.

4. Визначення функціонального стану і рівня тренованості спортсмена.

5. Оцінка змін у стані здоров'я спортсмена.

6. Оцінка й вибір педагогічних, медичних та психологічних засобів і методів відновлення (реабілітації) фізкультурників та спортсменів.

Успішне проведення ЛПС можливе тільки за наявності взаєморозуміння та підтримки, хорошого контакту між лікарем і тренером.

Існують різні форми організації ЛПС, які можна класифікувати так:

безпосередньо на тренувальному занятті;

до тренувального заняття і через 20-30 хвилин після нього;

дослідження періоду відновлення через 4-6 годин, 24-48 годин після тренування;

дослідження в день тренування ( вранці та ввечері );

дослідження по мікро циклах ( тижневих, місячних );

дослідження після відпочинку.

Характеристику цих форм організації і ЛПС знаходимо в аналізі існування таких форм лікарського контролю (ЛК):

1. Оперативний ЛК передбачає оцінку термінового тренувального ефекту (тобто змін, які виникають під час тренування та через 20-30 хвилин після нього).

2. Поточний ЛК передбачає оцінку відставленого тренувального ефекту (змін в організмі, які виникають на більш пізніх фазах відновлення).

3. Етапний ЛК, відповідно, передбачає оцінку кумулятивного ефекту (тобто змін у функціональному та психофізіологічному стані, фізичній працездатності, тренованості, як правило, у річному тренувальному циклі).


1.2 Методи дослідження в ЛПС


Під час проведення лікарсько-педагогічних спостережень можуть бути використані різні за арсеналом методи дослідження. Вибір їх залежить від поставлених завдань ЛПС, форм їх організації, а також від тих можливостей, які мають лікар, тренер чи реабілітолог. Усі методи можна розділити на дві групи: прості та складні. До простих методів, які не потребують складного обладнання високої-вартості, а також спеціально підготовленого для цього персоналу, належать: анамнез, візуальні спостереження за зовнішніми проявами втоми, визначення ЧСС і АТ, вимір ваги тіла, деяких показників, які характеризують функціональний стан серцево-судинної, дихальної, нервової та нервово-м'язової систем, а також проведення проб з фізичними навантаженнями. Відповідно, до складних методів належать інструментальні методи дослідження: електрокардіографія, полікардіографія, електроміогра- фія, хронаксіметрія, міотонометрія, спірографія, газометрія, телерадіометрія тощо.

У практиці спорту високого ґатунку під час проведення ЛПС фахівці надають перевагу саме складним інструментальним методам діагностики. Це пов’язано з тим, що перебіг захворювань у спортсменів та зміни у їхньому функціональному стані, на відміну від осіб, які не займаються спортом, мають прихований характер, а деякі передпатологічні стани, як, наприклад, перенапруження серця, не завжди виражені в поганому самопочутті – вони можуть бути виявлені тільки за допомогою спеціальних методів дослідження.

Але не варто забувати і про більш прості методи дослідження, адже саме опитування чи візуальне спостереження можуть дати тренерові й лікарю загальне уявлення про функціональний стан організму, а також дозволять за зовнішніми ознаками визначити ступінь утоми (таблиця 1).


Таблиця 1.

Визначення ступеня втоми спортсменів за даними візуальних спостережень під час тренувань

Об’єкти спостереження

Ознаки втоми, ступінь

Невелика

Середня

Велика (недопустима)

Колір шкіри обличчя

Невелике почервоніння

Виражене почервоніння

Різке почервоніння, блідість або синюшність

Мова

Виразна

Ускладнена

Вкрай ускладнена чи неможлива

Міміка

Звичайна

Вираз обличчя напружений

Вираз страждання на обличчі

Пітливість

Невелика

Виражена

Різко виражена з виступом солі

Дихання

Прискорене, рівне

Сильно прискорене

Сильно прискорене, поверхневе, з окремими глибокими вдихами

Рух

Бадьора хода

Невпевнений крок, похитування

Різке похитування, тремор, можливе падіння

Самопочуття

Скарги відсутні

Скарги на втому, біль у м'язах, тахікардію, задишку, шум у вухах

Скарги на запаморочення, біль у правому підребер’ї, головний біль; нудота, блювота


1.3 Функціональні проби в умовах проведення ЛПС


Під час проведення різних форм лікарсько-педагогічних спостережень використовують комплекс функціональних проб і тестів, за допомогою яких можна провести аналіз впливу фізичних навантажень на організм спортсмена, а також визначити рівень його тренованості.

Для виявлення ступеня впливу навчально-тренувального заняття на організм користуються фізіологічною кривою уроку (заняття). Останню визначають на основі безперервної (за методом Мінасяна) або дискретної (через інтервали у 5-10 хвилин) реєстрації одного або кількох фізіологічних показників, частіше, частоти пульсу. Ураховуючи це, крива уроку отримала назву пульсової кривої уроку. Поступово вона наростає у вступній частині уроку, в основній сягає максимуму і в заключній знижується.


Случайные файлы

Файл
130715.rtf
25329-1.rtf
ARSEN.DOC
95024.rtf
49856.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.