Корекція функціональної активності слинних залоз при зубному протезуванні хворих з гіпосалівацією (91863)

Посмотреть архив целиком

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”





БАБІЙ Руслан Ігорович



УДК 616.314(085)+616.314-089.23



КОРЕКЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ПРИ ЗУБНОМУ ПРОТЕЗУВАННІ ХВОРИХ З ГІПОСАЛІВАЦІЄЮ



14.01.22 – стоматологія



Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук





Одеса – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь Аксентійович, Державна установа “Інститут стоматології АМН України”, м. Одеса, завідувач відділу ортопедичної стоматології;

  • доктор медичних наук, професор Жадько Сергій Ігорович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології


Захист відбудеться “11” березня 2008 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі “Інститут стоматології АМН України” за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут стоматології АМН України” (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).


Автореферат розісланий “9” лютого 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Значна частина людства на визначеному етапі життя зіштовхується з необхідністю відновлення зубних рядів знімними зубними протезами. Потреба в знімному протезуванні складає від 5 % (у віці від 20 до 40 років) до 80 % у старших вікових групах (В.В. Маргвелошвили, 1991; Н.В. Калинина с соавт., 1993; В.А. Лабунець, 2000).

У той же час серйозною проблемою є протезування хворих з недостатньою функціональною активністю слинних залоз, суть якої полягає в порушенні процесів адаптації і збільшенні термінів звикання до знімних зубних протезів (Л.В. Дубова, 1995; G.F. Sіnglaer et al., 1996; J.J. Massad, D.R. Cagna, 2002; O.A. Abert, 2006).

Розглядаються 2 механізми зниження адаптації до протезів при сухості слизової оболонки порожнини рота: порушення гомеостазу порожнини рота й уповільнена кератизація слизової оболонки протезного ложа (Л.В. Дубова, 1995; G.F. Sіnglaer et al, 1996).

Як відомо, гомеостаз порожнини рота визначається багатьма факторами, однак, у першу чергу, функціональною активністю слинних залоз, складом ротової рідини, станом слизової оболонки (А.П. Левицкий, 1974; О.И. Сукманский, 1991; Е.В. Боровский, В.К. Леонтьев, 1991; Л.М. Тарасенко с соавт., 2002). При цьому порушення гомеостазу при протезуванні хворих з гіпосалівацією варто розглядати як взаємопровокуючий процес: з одного боку, гіпосалівація обумовлює недостатність медіаторної активності захисних механізмів і сухість слизової оболонки, а з іншого боку, сам протез сприяє зниженню функції слинних залоз. А.І. Лазебник (1987) показала, що зниження інтенсивності слиновиділення під впливом знімних акрилових протезів приводить до зниження концентрації в слині калію, натрію, загального білка, біогенних амінів, що, у свою чергу, з достатньою об'єктивністю відображає зміну гомеостазу ротової порожнини рота.

При гіпосалівації компенсаторні можливості слинних залоз вже обмежені, вплив акрилового зубного протеза збільшує патологічний процес, знижуючи рівень слиновиділення, і, як наслідок, викликає порушення адаптації до знімних зубних протезів (А.Б. Денисов, 2000; W.H. Nіedermeіr, R. Kramer, 1991; G. Blіxt-Johansen et al., 1992; J.J. Massad, D.R. Cagna, 2002).

Розповсюдженість гіпосалівації серед дорослого населення досить висока: від 10 % у молодому віці, до 40 % у віці 50-65 років (R.J. Bіllіngs et al, 1996; O.A. Abert, 2006) і до 90 % - у літньому (L.P. Longman et al., 1995; R.L. Ettіnger, 1997). Етіологія різноманітна. Однак у 70 % випадків сухість слизових оболонок спостерігається в осіб літнього віку, особливо при адентії (М.М. Пожарницкая с соавт., 1992; P.L. Bіvona, 1998; W.M. Thomson et al, 1999; T.O. Narhі et al., 1999; J.A. Shіp et al., 2002; G.J. Van der Putten et al., 2003). А.В. Денисов (2000) показав, що чим більше відсутніх зубів, тим слабкіше слиновиділення. Останнє обумовлює те, що люди в літньому віці особливо страждають від нестерпності до знімних зубних протезів і мають потребу в додаткових заходах корекції функціональної активності слинних залоз (G.J. Van der Putten et al., 2003).

Усе зазначене визначило основний напрямок досліджень, а саме, пошук шляхів прискорення адаптації до знімних зубних протезів у людей із сухістю слизової оболонки порожнини рота й розробку засобів, здатних вплинути на функціональну активність слинних залоз.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету "Розробка нової технології виготовлення повних знімних протезів та особливості протезування беззубих щелеп при несприятливих анатомо-фізіологічних умовах протезного ложа" (№ ДР 0100U006456) та науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України "Розробити засоби гігієни порожнини рота для підвищення ефективності профілактики та лікування ксеростомії" (№ ДР 0102U004090). Здобувач був безпосереднім виконавцем окремих фрагментів наукових досліджень вищеназваних тем.

Мета дослідження – підвищення ефективності ортопедичного лікування та прискорення адаптації до знімних зубних протезів хворих з гіпосалівацією шляхом розробки й обґрунтування застосування нового гелю, що коригує слиновиділення.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити рівень секреторної активності слинних залоз у пацієнтів до і після протезування знімними зубними протезами.

2. Вивчити деякі показники гомеостазу ротової порожнини в людей зі зниженою функціональною активністю слинних залоз.

3. Розробити модель гіпосалівації та вивчити механізми розвитку ксеростомії при застосуванні акрилових пластмас у знімному протезуванні.

4. Розробити рецептуру нового гелю, що коригує слиновиділення, для порожнини рота та обґрунтувати в експерименті ефективність його застосування при гіпосалівації.

5. Провести комплекс клініко-лабораторних досліджень для оцінки ефективності застосування нового коригуючого гелю в пацієнтів з гіпосалівацією при протезуванні знімними зубними протезами.

Об'єкт дослідження – хворі зі зниженою функціональною активністю слинних залоз, що користуються знімними зубними протезами; експери­мен­тальні тварини з моделлю гіпосалівації.

Предмет дослідження – розробка, обґрунтування й оцінка ефективності застосування спеціального гелю для корекції функціональної активності слинних залоз в хворих з гіпосалівацією, що користуються знімними зубними протезами.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах – для вивчення нешкідливості і специфічної ефективності розробленого гелю для порожнини рота; клінічні - опитування, виявлення скарг, огляд, збір ротової рідини для оцінки функціональної активності слинних залоз; лабораторні (біофізичні, біохімічні, функціональні, морфологічні) – для оцінки гомеостазу ротової порожнини й ефективності застосування лікувально-профілактичного гелю для порожнини рота; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для корекції функціональної активності слинних залоз розроблено новий гель для порожнини рота, що містить мальтозу і цитрат натрію (гель "Мальцит" – Патент на корисну модель № 18541 від 15.11.2006 р.), та доведена ефективність його застосування в експерименті та клініці.

Показано, що протезування пацієнтів з гіпосалівацією повними знімними протезами сприяє розвитку ксеростомії та збільшує період адаптації до протеза. Останнє пов'язано з розвитком деструктивних і запальних змін у тканинах ротової порожнини на тлі сухості слизових оболонок, що проявляється в інтенсифікації перекисного окислення ліпідів і протеолітичної активності ротової рідини.

Встановлено, що при користуванні знімними акриловими протезами більш ніж у 30 % випадків спостерігається зниження функціональної активності слинних залоз, що обумовлено, у першу чергу, впливом залишкового мономера акрилового базису протеза.

Показано, що застосування коригуючого гелю "Мальцит" у хворих з гіпосалівацією сприяє посиленню функціональної активності слинних залоз, знижує запальні явища в порожнині рота, зменшує дратівний вплив протеза на слизову оболонку протезного ложа, прискорює звикання та процеси адаптації до знімних зубних протезів з акриловим базисом.

Розроблено "модель гіпосалівації" та встановлено механізм зниження функціональної активності слинних залоз під впливом метилового ефіру метакрилової кислоти: мономер викликає роздратування рецепторів слизової оболонки порожнини рота, слинні залози рефлекторно підвищують свою активність, збільшуючи виділення слини, що забезпечує нейтралізацію і змивання мономера зі слизової оболонки порожнини рота, відбувається компенсаторне наростання маси залоз, потім настає виснаження слинних залоз. Гіперфункція змінюється гіпофункцією з перевагою атрофічних процесів у слинних залозах.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, апробовано та впроваджено у практику ортопедичної стоматології спосіб стимуляції функціональної активності слинних залоз, що полягає в нанесенні на слизову оболонку порожнини рота або на контактуючу зі слизовою оболонкою поверхню акрилового протеза гелю "Мальцит", що містить мальтозу і цитрат натрію.


Случайные файлы

Файл
72232-1.rtf
94926.rtf
9137-1.rtf
Zosko kursov.doc
63228.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.