Клінічна оцінка та корекція змін концентрації мікроелементів у крові хворих на гломерулонефрит (91806)

Посмотреть архив целиком

Академія медичних наук України

Державна установа «Інститут нефрології АМН України»



КРАСЮК ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 616.611-002-036.12-085:577.118




КЛІНІЧНА ОЦІНКА ТА КОРЕКЦІЯ ЗМІН КОНЦЕНТРАЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У КРОВІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ


14.01.37 – нефрологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук











Київ – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Никула Тарас Денисович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 2, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, академік АМН України, член-кореспондент НАН України Пиріг Любомир Антонович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри нефрології

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дудар Ірина Олексіївна, Державна установа «Інститут нефрології АМН України», керівник відділу еферентних технологій

Захист дисертації відбудеться 23.05.2008 р. о _10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.565.01 при ДУ «Інститут нефрології АМН України» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9а

З дисертацією можна буде ознайомитися в бібліотеці ДУ «Інститут нефрології АМН України» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9а

Автореферат розісланий 17.04. 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Величко М.Б.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність проблеми. Хронічний гломерулонефрит (ХГН) є однією з найактуальніших проблем сучасної нефрології і входить до групи ниркових захворювань, яку тепер називають хронічна хвороба нирок (ХХН). Перебіг ХХН і ХГН зокрема носить прогресуючий характер, що, з одного боку, зумовлює розвиток, а з другого – виключає можливість її морфо-функціонального регресу (Колесник М.О., 2005, Никула Т.Д., 2005). Хронічна ниркова недостатність (ХНН), яка виникає при прогресуванні ХГН, потребує позаниркових методів очищення крові, згодом – трансплантації нирки. Такі методи лікування дорогі і в Україні є малодоступними (Пиріг Л.А., 2005).

Важливість проблеми ХГН проявляється як в загальномедичному, так і в соціально-економічному аспектах, оскільки інвалідизуються хворі молодого, працездатного віку. Розповсюдженість ХГН в Україні становить 80,8 на 100 тисяч дорослого населення. Одночасно питома вага цієї патології у структурі госпіталізованої захворюваності за 3 роки зросла від 12,3 до 22,2% (Колесник М.О., 2004).

Серед чинників прогресування ХГН виділяють активацію імунних процесів (Дриянская В.Е., 2005; Лапчинська І.І., 2005), артеріальну гіпертензію (Мойсеєнко В.О., 2005; Синяченко О.В., 2005; Ruilope L.M., 2004), масивну протеїнурію (Колесник М.О., 2004; Remuzzi G., 2004; Багдасарова И.В., 2005), порушення ліпідного обміну (Семидоцька Ж.Д., 2003; Дудар І.О., 2005), оксидативний стрес (Бакалюк О.Й., 2005; Нікуліна Г.Г., 2005). Незважаючи на появу нових знань з етіології та патогенезу ХХН, залишається актуальним питання про вплив хімічних чинників, зокрема мікроелементів, на прогредієнтний перебіг гломерулонефриту (ГН).

Цинк, мідь, кобальт, марганець є найважливішими ессенціальними мікроелементами (ЕМЕ), що беруть участь (безпосередньо, чи як активатори білкових молекул) практично у всіх життєво важливих процесах, які відбуваються в організмі. Як указують деякі автори, системний дефіцит міді в організмі хворих на ГН, можливо, ініціює і поглиблює дисбаланс імунної системи, який вже має місце (Мазо В.К., 2005; Гжегоцький М.Р., 2006). Важлива роль в імунній відповіді належить цинку. Ряд дослідників вважають, що зниження концентрації цинку в крові хворих на ГН є несприятливою прогностичною ознакою і навіть має патогенетичне значення (Пикуза О.И., 2002, Макарова Т.П., 2005). Даних про дію антагонізму міді та цинку на розвиток і прогресування ГН немає. Практично відсутні дані про вплив кобальту на перебіг ХГН.

На сьогодні однією із основних теорій прогресування ХХН є стан хронічної ішемії або пролонгованого стресу. Цей процес тісно пов’язаний із виснаженням системи антиоксидантного захисту та активацією перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що зумовлює порушення білкового, електролітного та ліпідного обмінів (Нікуліна Г.Г., 2005). Порушення ліпідного метаболізму розглядаються як фактор ураження нефрона безпосередньо високими концентраціями ліпопротеїдів (Семидоцька Ж.Д., 2005). А дослідження останніх років довели роль важких металів у порушенні ПОЛ, а також їх вплив на імунні процеси (Рылова Н.В., 2006, Стусь В.П., 2006). Разом з цим потрапляння в організм токсичних металів може викликати токсичну нефропатію (Т.Д. Никула, 2005). Враховуючи все це, можна чекати негативного впливу токсичних мікроелементів (ТМЕ), зокрема свинцю, нікелю та кадмію на перебіг ХГН.

Незважаючи на значний внесок вітчизняних та зарубіжних вчених у розробку лікування ХГН, останнє виявляється ефективним лише у 15 - 40% хворих (Колесник М.О., 2005). Передбачити результат зазначеної терапії наразі майже неможливо (Т.Д. Никула, 2004). Діяльні заходи, які дозволили б загальмувати прогресування ХНН, на сьогоднішній день практично відсутні. У зв’язку з недостатньою ефективністю існуючих методів лікування ХГН, відсутністю систематичної й адекватної корекції мікроелементного дисбалансу стає необхідним пошук нових методів лікування, спрямованих на стабілізацію патологічного процесу в нирках.

Тому пошук чинників, які можуть впливати на успіх лікування, є актуальним. Корекція мікроелементемії (МЕЕ) хворих на ХГН, шляхом зменшення концентрації токсичних металів та усунення дисбалансу есенціальних, можливо, могла б стати таким чинником. Слід зауважити, що корекція дисмікроелементемії (ДМЕЕ) у хворих на ГН, особливо в Україні, залишається не вивченою.

Таким чином, існує необхідність пошуку нових способів підвищення ефективності і розробки методології лікування хворих на ХГН.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках планової науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця на тему “Вивчення церебральної міжпівкулевої асиметрії, метаболічних порушень і розробка нових способів їх корекції у хворих на хронічний гломерулонефрит” (№ держреєстрації 0198V003081).

Мета дослідження. Покращення лікування хворих на хронічний гломерулонефрит на основі дослідження концентрації мікроелементів у крові, вивчення клінічного значення виявлених змін та розробки нових способів їх корекції.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити особливості змін концентрації в крові есенціальних та токсичних мікроелементів у залежності від стадії ХХН.

  2. Дослідити вплив методів еферентної терапії на мікроелементемію та клініко-лабораторні показники у хворих на ХГН.

  3. Проаналізувати динаміку концентрації мікроелементів у крові хворих на ХГН в залежності від методів замісної терапії.

  4. Розробити новий спосіб визначення елімінації мікроелементів за сеанс гемодіалізу.

  5. Опрацювати новий спосіб корекції дисмікроелементемії у хворих на ХГН і вивчити його клінічну ефективність у порівнянні з існуючими.

  6. Вивчити віддалені результати впливу корекції дисмікроелементемії на тривалість життя хворих на ХГН і летальність.

Об’єкт дослідження. Клініко-патогенетичні особливості та лікування хворих на ХГН.

Предмет дослідження. Клінічні прояви захворювання, функціональний стан нирок, концентрація мікроелементів у крові, її залежність від форми і стадії ХХН, вплив терапії.

Методи дослідження.

1. Загальноклінічні методи.

2. Лабораторні та інструментальні методи дослідження, необхідні для верифікації діагнозу.

3. Спеціальні лабораторні методи для визначення концентрації в крові есенціальних та токсичних мікроелементів (атомно-абсорбційна спектрофотометрія).

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено, що в крові хворих на хронічний гломерулонефрит має місце дисмікроелементемія (підвищення вмісту свинцю, кадмію, нікелю і міді і зниження концентрації цинку та кобальту), яка знаходиться в залежності від стадії, форми і активності захворювання.

Вперше досліджено динаміку концентрації мікроелементів у крові хворих на ХГН в залежності від методів еферентної і замісної терапії. Розроблено нові способи визначення та корекції дисмікроелементемії.

Вперше доведено, що спосіб визначення елімінації мікроелементів за сеанс діалізу істотно точніший від сучасних аналогів завдяки калькуляції загальної кількості елімінованих мікроелементів безпосередньо в усередненій репрезентативній пробі діалізату з апарата „штучна нирка”, відібраній за допомогою пробовідбірника плинної рідини.

Доведена клінічна ефективність способу корекції дисмікроелементемії у хворих на ХГН за рахунок забезпечення одночасного і контрольованого видалення з крові надлишку токсичних і зменшення дисбалансу есенціальних мікроелементів. Встановлено, що віддалені результати корекції дисмікроелементемії (подовження тривалості життя хворих, зменшення летальності) підтверджують ефективність даного способу.


Случайные файлы

Файл
117598.rtf
532.doc
57192.rtf
8186.rtf
157407.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.