Клініко-імунохімічна оцінка ефекту захисту мозку при тяжкій черепно-мозковій травмі (91772)

Посмотреть архив целиком

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ


лизогуб микола віталійович

УДК 617.51+616.831]-001-036-074-083.98




КЛІНІКО-ІМУНОХІМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТУ ЗАХИСТУ МОЗКУ ПРИ ТЯЖКІЙ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ


14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук













Донецьк ─ 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України при співпраці з ФДУ «Государственный научный центр социальной и судебной психиатрии им. В.П. Сербского Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию» (м. Москва, Російська Федерація).

Наукові керівники: д.мед.н., професор Хижняк Анатолій Антонович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії; д.мед.н. Гуріна Ольга Іванівна, Федеральна ДУ «Государственный научный центр социальной и судебной психиатрии им. В.П. Сербского Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию», завідувач відділом нейрохімії

Офіційні оппоненти: д.мед.н., професор Шано Валентина Петрівна, Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти

д.мед.н., професор Зубков Віктор Іванович, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри анестезіології та реаніматології

Захист відбудеться « 8 » жовтня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.11.600.04 при Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16)

Автореферат розісланий « 26 » вересня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент

А.М. Колeсніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Щороку у світі від черепно-мозкової травми гине 1,5 мільйона чоловік, а 2,4 мільйона стають інвалідами (Лихтерман Л.Б., 2000). Частота черепно-мозкових травм у різних регіонах України складає від 2,3 до 4,2‰ (Марков А.В. із співавт., 2005), летальність при тяжких її формах перевищує 40% (Сук В.М. із співавт., 2008). Тому, удосконалення методів лікування хворих на тяжку черепно-мозкову травму (ТЧМТ) є актуальною проблемою сучасної інтенсивної терапії (Чепкий Л.П., 1998, Усенко Л.В. із співавт., 2006, Царенко С.В., 2007, Lescot T. et al., 2008).

Однією з провідних проблем у інтенсивній терапії тяжкої ЧМТ є боротьба з набряком головного мозку та вторинним ішемічним його ушкодженням (Усенко Л.В. із співавт., 2006, Черній В.І. із співавт., 2007, Глумчер Ф.С. із співавт., 2008), розвиток яких залежить від порушення проникності гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ).

Методи оцінки ступеню ураження головного мозку та проникності ГЕБ у пацієнтів з різними неврологічними та нейрохірургічними захворюваннями знаходяться останнім часом під підвищеною увагою: по-перше, вони допомагають розшифрувати патогенез вторинних ішемічних ушкоджень головного мозку (Berger R. et al., 2007, Gerlach R. et al., 2006, Pleines U. et al., 2001) на клітинному та молекулярному рівні, а, по-друге, з ними тісно пов’язані методи направленого транспорту до мозку різних речовин (Чехонін В.П., 2004).

Дослідження останніх років довели (Чурляев Ю.А. із співавт., 2002, Herrmann M. et al., 2001, Pelinka L., 2004), що ушкодження головного мозку та порушення проникності ГЕБ супроводжуються елімінацією у кров нейроспецифічних речовин, у тому числі нейроспецифічних білків (НСБ). На сьогоднішній день відомо більше 65 НСБ, проте найбільш вивченими є білок S-100 (Gerlach R. et al., 2006, Ingebrigsten T. et al., 2000), нейронспецифічна енолаза (NSE) (Berger R. et al. 2007, Li N. et al., 2004, McKeating E. et al., 1998), гліальний фібрилярний кислий протеїн (GFAP) (Чехонін В.П. із співавт., 2004, Pelinka L., 2004, Vos P. et al., 2004). Дослідження GFAP та NSE у комплексі дозволяє оцінити ушкодження різних клітин (нейронів та астроглії) головного мозку (Чехонін В.П. із співавт., 2007).

Питання медикаментозної профілактики вторинних ішемічних ушкоджень головного мозку продовжують активно розроблятися (Клігуненко О.М. із співавт., 2007, Усенко Л.В. із співавт., 2006, Хижняк А.А. із співавт., 2006). Частина заходів інтенсивної терапії, що входили до алгоритмів лікування черепно-мозкової травми ще декілька років тому, сьогодні вже використовуються обмежено, або взагалі не використовуються, враховуючі дані доказової медицини, – глюкокортикоїди (Alderson P. et al., 2005), лікувальна гіпотермія (Alderson P. et al., 1999), великі дози барбітуратів (Roberts I., 1998).

Розроблені останнього часу препарати L-лізину есцинат та мексидол вже довели свою клінічну ефективність (Акшулаков С.К. із співавт., 2006, Спасіченко П.В., 2000, Усенко Л.В. із співавт., 2002, Черній В.І. із співавт., 2001). Використання обох препаратів має під собою патогенетичне обґрунтування та відповідає концепції мультимодальної нейропротекторної терапії, що спрямована на декілька ланок патогенезу церебральної ішемії (Павленко А.Ю., 2006).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота «Клініко-імунохімічна оцінка ефекту «захисту мозку» при тяжкій черепно-мозковій травмі» є фрагментом планової науково-дослідницької роботи кафедри медицини невідкладних станів та анестезіології Харківського національного медичного університету «Антистресорний захист при ушкодженнях головного мозку різної етіології» (№ державної реєстрації 0104U002242) та науково-дослідницької роботи ФДУ «ГНЦССиП им. В.П.Сербского» «Научное обоснование и разработка новых направлений, технологий и управления качеством оказания психиатрической и медико-психологической помощи населению в условиях реформирования здравоохранения и социальных преобразований, совершенствование на этой основе судебно-психиатрической экспертизы и профилактики общественно опасных действий психических больных» (№ державної реєстрації 0120.0803299).

Мета дослідження: покращення результатів лікування хворих на тяжку черепно-мозкову травму шляхом удосконалення діагностики цілісності гематоенцефалічного бар’єру та оптимізації нейропротекторних компонентів інтенсивної терапії.

Задачі дослідження:

1. Вивчити особливості епідеміології та проявів ізольованої тяжкої черепно-мозкової травми.

2. Вивчити концентрацію нейронспецифічної енолази та гліофібрилярного кислого протеїну у сироватці крові здорових донорів.

3. Оцінити цілісність гематоенцефалічного бар’єру у постраждалих на тяжку черепно-мозкову травму шляхом визначення концентрації нейроспецифічних білків гліофібрилярного кислого протеїну та нейронспецифічної енолази у сироватці крові у момент надходження.

4. Дослідити динаміку концентрації нейроспецифічних білків гліофібрилярного кислого протеїну та нейронспецифічної енолази у сироватці крові постраждалих на тяжку черепно-мозкову травму, що отримували стандартну інтенсивну терапію.

5. Дослідити вплив оптимізованих методів інтенсивної терапії на динаміку концентрації нейроспецифічних білків гліофібрилярного кислого протеїну та нейронспецифічної енолази у сироватці крові постраждалих на тяжку черепно-мозкову травму.

6. Оцінити вплив оптимізованих методів інтенсивної терапії на перебіг та результати лікування тяжкої черепно-мозкової травми.

Об’єкт дослідження – пацієнти тяжкою черепно-мозковою травмою, здорові донори.

Предмет дослідження – діагностика стану гематоенцефалічного бар’єру, способи інтенсивної терапії та способи оцінювання ефективності лікування тяжкої черепно-мозкової травми.

Методи дослідження – загальноклінічні, біохімічні, магнітно-резонансна томографія головного мозку, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлена роль нейроспецифічних білків NSE та GFAP у діагностиці порушень цілісності гематоенцефалічного бар’єру при тяжкій черепно-мозковій травмі.

Вперше встановлено, що первинне ушкодження нейронів та астроцитів призводить до надходження у кров нейроспецифічних білків NSE та GFAP протягом перших 6 годин тяжкої черепно-мозкової травми.

Вперше встановлено, що концентрація нейронспецифічної енолази у гострому періоді тяжкої ЧМТ відображує рівень свідомості.

Вперше встановлено, що використання L-лізину есцинату в дозі 20 мл/добу та мексидолу у дозі 800 мг/добу внутрішньовенно у комплексі інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми зменшує елімінацію у кров нейроспецифічних білків, у порівнянні із стандартною терапією, що свідчить про здатність стабілізувати гематоенцефалічний бар’єр у цих препаратів.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована схема інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми забезпечує зменшення тривалості штучної вентиляції легенів на 29,2%, прискорення відновлення свідомості на 17,4% та зниження летальності у гострому періоді на 10,1%. Запропонована схема інтенсивної терапії впроваджена у роботу Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова, Харківської обласної клінічної лікарні, Дніпропетровської міської лікарні №11, матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі лікарів-інтернів та лікарів-курсантів анестезіологів Харківського національного медичного університету.


Случайные файлы

Файл
11203-1.rtf
72860.rtf
5118.rtf
129759.rtf
14676.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.