Клiнiко-патогенетичне значення змін експiратiв при хронічній ревматичній хворобі серця (91705)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Донецький національний медичний університет

ім. М.Горького







УДК 616.12-002.77: 616.233-002-073: :616.72-71


КЛIНIКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗМІН ЕКСПIРАТIВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ РЕВМАТИЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ



14.01.12 – ревматологія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук









Донецьк - 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, доцент Єрмолаєва Майя Вячеславівна, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кузьміна Ганна Петрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри терапії факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Бурмак Юрій Григорович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри сімейної медицини.

Захист відбудеться “17травня 2008 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (83003, м.Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “14квітня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор Е.Ф.Баринов


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. ХРХС є найбільш поширеною серед всіх хвороб ревматологічного профілю і на неї в Україні страждає більше 570 осіб на 100 тис населення, захворюваність складає 23 на 100 тис населення, а первинна інвалідність – 6 на 100 тис (Беляєва Н.М., Семенюк Н.А., 2005; Іпатов А.В. та співавт., 2005; Коваленко В.М. та співавт., 2005). Слід відзначити, що в деяких регіонах нашої країни (Вінницька, Закарпатська, Полтавська області) поширеність ХРХС перевищує 1000 осіб на 100 тис населення. Має місце збільшення медико-соціального навантаження на суспільство від ХРХС, ускладнення якої є причинами передчасної смертності людей (Дорогой А.П., 2005; Ильяш М.Г., 2005). Останніми роками переважають важкодiагностуємі малосимптомні і приховані форми хвороби (Бенца Т., 2004; Никула Т.Д. та співавт., 2004), при цьому частота ХРХС в Україні не зменшується. Еволюція ревматизму у бік малосимптомних форм робить актуальним пошук нових інформативних методів діагностики окремих ознак захворювання (Ильяш М.Г., Сергиенко Е.Н., 2002; Малюкова Н.Г., 2005).

В даний час для оцінки порушень гемодинаміки в малому колі кровообігу у хворих на ХРХС стали використовувати дослідження фiзико-хімічних властивостей КВВ (Synyachenko O.V. et al., 2002; Trukhin D.V. et al., 2004), на стан яких, як відомо, впливають зміни реологічних властивостей крові (Токарев Г.Н. и соавт., 2005; Ермолаева М.В. и соавт., 2006; Мильнер И.А., 2006). Встановлено, що тиск і СО в легеневій артерії визначає ліпідно-білковий склад ЛС, а той, у свою чергу – ШВВ (Рыбалко Г.С. и соавт., 2003; Ермолаева М.В. и соавт., 2005; Синяченко О.В. и соавт., 2005). Гіпотетично, вивчаючи при ХРХС ШВВ, рівень рН експiратiв, концентрацій загального білка, небілкових азотистих продуктів, середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів, лiпопротеїдiв, продуктів ПОЛ і АОЗ можна встановити патогенетичну роль порушень ЛС у хворих з ревматичними пороками серця, підвищити якість діагностики патологічного процесу і розробити критерії, що дозволятимуть прогнозувати перебіг ХРХС і ефективність лікувальних заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету і є фрагментом теми МОЗ України “Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату і внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клiнiко-експериментальні дослідження)” (№ держреєстрації 0105U008727). Здобувач є співвиконавцем даної теми.

Мета дослідження: встановити патогенетичну роль ревматичних пороків серця в порушенні різних складових ЛС, розробити критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ХРХС і ефективність лікувальних заходів.

Задачі дослідження:

1. Визначити у хворих на ХРХС ШВВ, рН експiратiв, показники ПН, ВЕ і ЧР КВВ при різних пороках, оцінити вплив на фiзико-хімічний стан вологи змін збудливості міокарда, електричної провідності і розмірів камер серця, а також параметрів легеневої гемодинаміки, провести кореляційні зіставлення з біохімічними складовими ЛС.

2. Вивчити стан азотовидiльної функції легенів (показники аміаку, сечовини, СК, NO2) і детоксикацiйнної (виділення середньомолекулярних сполук – МСМ238, МСМ254, МСМ260, МСМ280) при різних варіантах перебігу ХРХС і роль в змінах параметрів легеневої гіпертензії.

3. Дослідити при ХРХС виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв (ФЛ, ХС, ТГ, ЛПВГ, ЛПНГ), які є компонентами ЛС, встановити вплив різних пороків серця, ступенів ХСН і показників гемодинаміки в малому колі кровообігу.

4. З'ясувати ступінь дії ХРХС на показники ПОЛ і АОЗ в КВВ, виконати кореляційні зіставлення з рівнями ліпідів і липопротеїдiв в експiратах, визначити залежність від порушень збудливості міокарда, електричної провідності серця, розмірів його камер і стану внутрішньолегеневої гемодинаміки.

5. Оцінити ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів, характеру пороку серця, ступеня ХСН, вихідних гемодинамічних показників, використання окремих груп ліків патогенетичної терапії захворювання.

6. Встановити вплив початкових параметрів експiратiв (ШВВ, рН, фiзико-хімічних показників, концентрацій білка, небілкових азотистих речовин, МСМ, ліпідів, лiпопротеїдiв, продуктів ПОЛ і АОЗ) на подальші результати лікування хворих на ХРХС.

Об'єкт дослідження: хворі на ХРХС.

Предмет дослідження: ШВВ, рН, фiзико-хімічний стан експiратiв, вміст в КВВ небілкових азотистих речовин, середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів, лiпопротеїдiв, продуктів ПОЛ і АОЗ у хворих на ХРХС, їх кореляційні співвідношення, взаємозв'язок стану ЛС з клiнiко-інструментальними ознаками перебігу захворювання, зокрема з параметрами гемодинаміки в малому колі кровообігу, ступінь впливу окремих чинників на ефективність терапії патологічного процесу.

Методи дослідження: клінічні (розпитування, фізичне обстеження, визначення ШВВ), електрофізіологічні (електрокардіографія), ультразвукові (ехокардіографія), фiзико-хімічні (дослідження ПН, ВЕ, ЧР експiратiв) біохімічні (вивчення в КВВ загального білка, аміаку, сечовини, СК NO2, МСМ різних фракцій, ФЛ, ХС, ТГ, ЛПВГ, ЛПНГ, ДК, МД, СОД, Кат, ТФ), статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно- і багатофакторний дисперсійний комп'ютерний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше при ХРХС доведено патогенетичну роль порушень внутрішньосерцевої і легеневої гемодинаміки в розвитку альтерації ЛС, встановлено зміни респіраторного вологовидiлення, фiзико-хімічних властивостей експiратiв, зрушень азотовидiльної і детоксикацiйної функції легенів, рівнів в КВВ ліпідів, продуктів їх перекисного окислення і протирадикального захисту, ступінь впливу окремих складових експiратiв на подальшу ефективність лікування хворих.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі вивчення респіраторного вологовидiлення, фізико-хімічних властивостей КВВ і складу ЛС у хворих на ХРХС розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання і ефективність подальшої патогенетичної терапії.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, терапевтичної клініки Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, терапевтичної клініки Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, а також в педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, Харківського національного медичного університету і Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і полягає в формуванні мети і задач дослідження, в проведенні патентно-інформаційного пошуку, в аналізі сучасних даних літератури з проблеми, в підборі, обстеженні і лікуванні хворих. Дисертант запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ХРХС і контролювати хід подальших лікувальних заходів, оцінила ефективність патогенетичної терапії хворих, самостійно виконала статистичну обробку результатів і впровадження їх в практику. Здобувачем не були використані результати і ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, внутрішніх хвороб №1 і №2, пропедевтичної терапії і клінічної кардіології, шпитальної терапії і сімейної медицини Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (січень, 2008). Основні положення дисертаційної роботи обговорені на науково-практичних конференціях, присвяченої пам’яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2005), “Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології (Вінниця, 2006, 2007), “Метаболічний синдром в практиці кардіолога” (Харків, 2006).


Случайные файлы

Файл
referat.doc
101985.rtf
132656.rtf
81395.rtf
Термех 2.docx




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.